Ести: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Походження: нема джерел Мітка: редагування коду 2017 |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
* [http://a-nomalia.narod.ru/CentrBalty/index.htm Мария Гимбутас. Балты. Люди янтарного моря] |
* [http://a-nomalia.narod.ru/CentrBalty/index.htm Мария Гимбутас. Балты. Люди янтарного моря] |
||
{{Без джерел}} |
|||
[[Категорія:Стародавня Естонія]] |
[[Категорія:Стародавня Естонія]] |
||
[[Категорія:Середньовічна Естонія]] |
[[Категорія:Середньовічна Естонія]] |
Версія за 22:38, 2 травня 2019
Е́сти — назва одного з народів, що у Середньовіччі проживав на території нинішньої Естонії. Сучасні естонці вважаються нащадками естів.
Походження
Найдавнішими пам'ятками на території Естонії є артефакти, знайдені під час археологічних розкопок поселень Пуллі та Кунда, що пов'язані з кундаською археологічною культурою. Етнічне походження найдревніх поселенців на сучасних естонських землях невідоме. Вважається, що вони належать до неолітичних народів, субстрат мови яких і нині існує в мовах сучасної Європи.
Гіпотези
Ести як окремий народ фінно-угорського походження згадується в лівонських хроніках (зокрема, у хроніці Генріха Латвійського, XIII століття). За гіпотезою, назва народу походить від нім. ost (схід), а Ostland (Естланд) німецькою мовою означає «Східна земля». Тому, ести — це не самоназва. Відтак, aestii, що були сусідами відіваріїв та проживали поблизу Вісли, і які згадуються у трактаті[1] Тацита «Про походження германців та місцезнаходження Германії», не є естами. З цієї ж причини, не пов'язані з середньовічними естами народ hestii (ести, айсти або аестії), що згадується Йорданом.
Вважається, що естами у різний час євпропейці називали найвіддаленіший народ у східному напрямку, а з просуванням «західного впливу» на східні землі вздовж узбережжя Балтики, змінювалися і носії цієї назви. Тому у Тацита і Йордана ести(айсти або аестії) — це балтські племена біля Вісли, а для середньовічних німців естів — це вже фіно-угорські племена, які є предками сучасних естонців.
В літописах Русі предки естонців, поряд з деякими іншими племенами, згадуються під назвою чудь.
Сучасні естонці взяли назву «ести» для позначення своєї нації лише в середині XIX — на початку XX століття (в період «національного відродження») — еестласед. До того вони самі себе називали маарахвас (ест. maarahvas, дослівно «земляки», «народ землі», «сільський народ», «сільські простолю́дини»)[джерело?].
Виноски
- ↑ опублікований в 98 р.
Див. також
Посилання
- Эстонцы. Энциклопедия «Народы и религии мира»
- Значение слова «эстонцы» в Большой советской энциклопедии
Література
Ця стаття не містить посилань на джерела. |