Тувалу: відмінності між версіями

	Тувалу; Tuvalu
Прапор	Герб
	Девіз: «Tuvalu mo te Atua (Тувалу - за Всемогутнього Бога)»
	Розташування Тувалу
Столиця	Фунафуті
Офіційні мови	англійська, тувалу
Форма правління	Конституційна монархія
Королева; Генерал-губернатор; Прем'єр-міністр	Єлизавета II; Іакоба Італелі; Енеле Сопоага
Незалежність	1 жовтня 1978 року ; (від Великої Британії)
Площа
- Загалом	26 км² (192 місце)
- Внутр. води	0 %
Населення
- перепис 2011	10 544 осіб
- Густота	468/км² (25 місце)
ВВП (ПКС)	2011 р., оцінка
- Повний	31,35 млн $ (179 місце)
- На душу населення	1600 $ (111 місце)
Валюта	Долар Тувалу, Австралійський долар (AUD)
Часовий пояс	+12
Коди ISO 3166	TV / TUV / 798
Домен	.tv
Телефонний код	+688
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Тувалу

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 22:59, 9 травня 2019

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тувалу (значення).

Тувалу (тувалу Tuvalu, англ. Tuvalu; до 1975 року — Острови Елліс) — тихоокеанська держава у Полінезії. Межує на півночі і північному сході з територіальними водами Кірибаті, на сході — з територіальними водами Токелау, на південному сході — з водами Самоа і Островів Волліс і Футуна, на півдні — з водами Фіджі, на південному заході і заході — з водами Соломонових Островів. Протяжність прибережної смуги — 21 км. Тувалу розташована на п'яти атолах і чотирьох островах архіпелагу Тувалу. Загальна площа суші — 26 км². Населення країни — 10 837 осіб. (2012, оцінка). Столиця — Фунафуті.

Острови Тувалу були відкриті іспанським мореплавцем Альваро Менданья де Нейра в 1568 році. У 1892 році архіпелаг став британським протекторатом Острови Елліс, а в 1916 році — частиною британської колонії Острови Гілберта і Елліс. На референдумі 1974 року полінезійське населення Островів Елліс проголосувало за відділення від мікронезійських Островів Гілберта (згодом Кірибаті), і вже в наступному році архіпелаг став окремою британською колонією Тувалу. Незалежність острови здобули в 1978 році. Тувалу — член ООН, Південнотихоокеанської комісії і Форуму тихоокеанських островів.

Назва

Свою сучасну назву архіпелаг дістав лише в 1975 році, і в перекладі з мови тувалу вона означає «восьмеро, що стоять разом»^[1] (мається на увазі вісім традиційно населених островів Тувалу; дев'ятий — Ніулакіта — був заселений відносно недавно). Європейський першовідкривач островів, Альваро Менданья де Нейра, назвав архіпелаг «лагунні острови», а в 1819 році архіпелаг дістав назву «Острови Елліс», яка використовувалась протягом майже всієї колоніальної епохи^[2].

Фізико-географічна характеристика

Географічне положення

Див. також: Острови Тувалу

Полінезійська держава Тувалу являє собою скупчення з атолів і островів, розташованих у Тихому океані трохи південніше екватора. Столиця країни, місто-атол Фунафуті, розташована за 1050 км на північ від міста Сува, столиці Фіджі, і за 4000 км на північний схід від Сіднея, найбільшого міста Австралії^[3]. Найближчі архіпелаги — острови Гілберта, що належать Республіці Кірибаті і розташовані на північний захід від Тувалу, і острови Волліс і Футуна, що лежать на південний схід і належать Франції.

Площа суші Тувалу становить всього 26 км²^[4], у той час як площа території, зайнятої лагунами, — понад 494 км². Країна розташувалася на п'яти атолах (Нанумеа, Нуї, Нукулаелае, Нукуфетау, Фунафуті), трьох низинних коралових островах (Нануманг, Ніулакіта, Ніутао) і одному атоловому/рифовому острові (Ваїтупу)^[5], що розтягнулися з північного заходу на південний схід на 595 км^[3]. Найбільшим островом архіпелагу (з розрахунку площі суші, а не водної поверхні лагуни) є атол Ваїтупу (5,09 км²), а найменшим — Ніулакіта (0,4 км²).^[6]. Всі острови низинні, а атоли в основному складаються з кількох острівців, або моту, які піддаються негативному впливу прибережної ерозії (переважно західні сторони острівців, звернені до океану^[7]). Найвища точка країни досягає лише 5 м^[4].

Найпівнічнішим островом Тувалу є атол Нанумеа, а найпівденнішим — Ніулакіта. Найменша відстань між двома островами архіпелагу становить 67 км (Нукуфетау / Ваїтупу), а найбільша — 172 км (Нуї / Ваїтупу)^[8].

Геологія

П'ять з дев'яти островів Тувалу — атоли (інші острови являють собою підняті атоли). Згідно з теорією Чарльза Дарвіна, формування атолів відбувалося в результаті занурення вулканічних островів, на поверхні яких поступово виростали корали. Відбувалося формування рифа, що окантовував їх, а згодом і бар'єрного рифа, який поступово надбудовувався коралами. У результаті виникала суша атола^[9]. Зростання коралів і водоростей йшло найбільш активно в районах рифів, звернених до океану, в результаті ріст цих зовнішніх країв рифа встигав компенсувати осідання вулканічного острова. Внутрішні ж райони острова навпаки занурювалися під воду. Згодом у цих місцях відбулося формування мілководних лагун.

На поверхні рифів поступово нагромаджувався пісок, який формувався під впливом хвиль і течій, особливо під час сильних припливів і відпливів. Біля припливної зони пляжу утворювалася берегова порода, зовнішній похилий пласт з каменів. У результаті у наземних рослин з'являлася опора, на якій вони могли б зростати. На острові формувалася рослинність, стійка до високого вмісту солей у ґрунті, яка своїм корінням скріплювала різні осадові породи і перешкоджала водній та вітряній ерозії. Так формувалися піщані острівці атола — моту,^[9].

Піднятий атол, або макатеа, являє собою піднятий вулканічний острів, що утворився в результаті підйому коралової платформи, яка оточує вулканічне плато в центрі острова.

Клімат

Клімат Тувалу жаркий, тропічний, перебуває під впливом південно-східних пасатів.^[4] Чітко виділяються два сезони: сезон дощів і сезон посух. Вологий сезон, у період якого випадає до 60 % опадів, триває з листопада по квітень, а посушливий — з травня по жовтень. Середньорічна кількість опадів становить близько 3000 мм, хоча іноді ця цифра може сягати 4000 мм. Таким чином, клімат на Тувалу більш вологий, ніж на розташованих на північ островах Гілберта (Кірибаті) і розташованих на південь островах Фіджі. На північних островах країни клімат більш посушливий, ніж на південних^[10], і вони більше схильні до посух, які можуть тривати до трьох місяців.^[11] Температура повітря протягом усього року залишається високою, варіюючись від 26 до 32 °C.^[11]

Острови Тувалу лежать у зоні пасатів у південно-західній частині Тихого океану на кордоні екваторіальної зони штилів. Переважні напрямки вітру — з північного сходу або південного сходу. Східні/південно-східні напрямки вітру переважають з травня по жовтень. Тувалу піддається негативному впливу тропічних циклонів, які часто досягають руйнівної сили. Наприклад, у результаті циклону «Бебе» зруйновано майже всі житлові споруди на островах; понад 90 % дерев було повалено, а решта 10 % — сильно пошкоджено; двоє людей загинуло; два кораблі сіли на мілину. Тільки завдяки фінансовій підтримці іноземних держав на Тувалу вдалося відновити колишню інфраструктуру, знищену циклоном.^[11]

Зміна глобального клімату

Значну загрозу майбутньому країни представляє глобальне потепління, в тому числі пов'язане з ним підвищення рівня Світового океану, в результаті якого низькі острови — не вище 5 м — можуть опинитися під водою. У період з 1993 по 1999 рік океанічні води щорічно наступали на суходіл зі швидкістю 22 мм, а в 1995 рік у — 40 мм, що значно перевищувало загальносвітові показники.^[12]

Серед інших негативних наслідків зміни клімату — прибережна ерозія, ерозія навколишніх рифів, інтрузія солоності, брак питної води, погіршення стану ґрунтових вод, економічної ситуації в країні (в тому числі, загроза сільському господарству), збільшення ризиків для здоров'я населення.^[13]

Погані життєві умови на головному острові країни Фунафуті, викликані зростанням населення атола, непродуманим землекористуванням, дефіцитом питної води і низкою інших факторів, лише посилюють нинішню ситуацію. У разі реальної загрози населенню Тувалу розглядаються плани з його евакуації (можливо, в Нову Зеландію, Австралію або Фіджі).^[14]

Втім, далеко не всі вчені поділяють точку зору про швидке затоплення архіпелагу, широко розповсюджену серед громадськості та ЗМІ.^[15] Відповідно до однієї з думок, підняття рівня Світового океану в районі Тувалу може бути тимчасовим явищем, яке визначається кліматичними, океанографічними, геологічними і низкою інших параметрів. До того ж, зміна прибережної смуги моту атолів відрізняється високою динамічністю: земля, відступаючи перед океаном в одній частині острова, може збільшитися в інший, що було помічено, наприклад, на острові Ваїтупу.^[15]

Ґрунти

Ґрунти Тувалу мають коралове походження. Ґрунт в основному сформований із залишків рифових матеріалів, коралів, вапняних водоростей, форамініфер і молюсків, тому склад місцевих ґрунтів переважно карбонатний.^[16] Вони відрізняються високою лужністю, пористістю (через що дуже погано затримують вологу) і низькою родючістю.^[6] При цьому родючість залежить від кількох факторів: насамперед, вмісту і пропорції органічних матеріалів, а також частки коралового матеріалу. Кількість мінеральних речовин у ґрунтах Тувалу низьке, за винятком кальцію. На островах також є фосфатні (сформувалися з посліду морських птахів) та гумусні ґрунти (останні — в місцях мангрових заростей).^[17]

Гідрологія

За невеликої площі, низької висотності та пористості ґрунтів на островах Тувалу відсутні річки.^[18] Замість цього, вода, просочуючись крізь землю, утворює лінзу злегка солонуватої води.^[19] Тому місцеві жителі змушені збирати дощову воду з дахів і зберігати її в бетонних цистернах. У минулому острів'яни отримували воду для господарських потреб із виритих колодязів, але через проникнення солоної морської води і стічних вод у підземні лінзи ґрунтові води стали забрудненими.^[20]

Флора і фауна

Рослинний світ атолів досить одноманітний. Пов'язано це з тим, що значна частина суші островів засаджена кокосовими пальмами та іншими харчовими рослинами.^[21] На берегах ростуть сцеволи, турнефорції, пандануси. У внутрішніх частинах островів — папороті (серед яких виділяються великі Asplenium nidus), канавалезія, мангрові зарості, інша чагарникова рослинність, гаї кокосових пальм, хлібних дерев, плантації бананів. Часто зустрічаються широколистяні породи дерев — охрозія, гуеттарда, калофіллум та інші. Всього на Тувалу зареєстровано 86 видів судинних рослин, з яких 44 є місцевими. Жодна з них не є ендеміком.^[22]

Тваринний світ країни украй бідний і представлений переважно інтродукованими видами. Із ссавців зустрічаються свині, щури, собаки і кішки. Популяція морських птахів на островах незначна, оскільки їх традиційно відловлюють місцеві жителі.^[22] На непотривожених людиною моту гніздяться фрегати, баклани, буревісники. Широко поширені дрібні ящірки, змії, сухопутні краби, раки-самітники. Морське середовище Тувалу представлене шістьма основними типами екосистем: океанічна, зовнішніх рифів, лагунних рифів, лагунного дна, ізольованих рифів і природних каналів, що з'єднують океанічні і лагунові води. Всього у прибережних водах живе близько 350 видів риб і 30 видів коралів.^[23]

Адміністративний поділ

В адміністративному відношенні Тувалу поділено на сім острівних (Нанумеа, Ніутао, Нануманга, Нуї, Ваїтупу, Нукулаелае і Нукуфетау) та одну міську раду (Фунафуті).^[24]

№	Провінція	Назва англійською мовою	Адміністративний центр	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Густота, осіб/км²
1	Ваїтупу	Vaitupu	Асау	5,60	1591	284,11
2	Нануманга	Nanumanga	Тонга	2,78	589	211,87
3	Нанумеа	Nanumea	Лолуа	3,87	664	171,58
4	Ніутао	Niutao	Кулія	2,53	698	275,89
5	Нуї	Nui	Танраке	3,25	548	168,62
6	Нукулаелае	Nukulaelae	Фангауа	1,82	393	215,93
7	Нукуфетау	Nukufetau	Сававе	2,99	586	195,99
8	Фунафуті	Funafuti	Ваїаку	2,79	4492	1610,04
	Всього			25,63	9 561	373,04

Населення

Чисельність і розміщення

Населення Тувалу^[25]
Структура населення
Чисельність населення	12 177 (2008, оцінка)
Густота населення	468 (2008)
Середній вік	загальний: 25,2 чоловіків: 24,2 жінок: 26,4 (2008)
Вікова структура	0-14: 29,4 15-64: 65,4 старше 64: 5,2 (2008)
Доля міського населення	47 % (2002)
Народжуванність
Загальний коефіцієнт фертильності	2,94 ‰ (2008)
Темпи росту населення	1,577 % (2008)
Смертність
Дитяча смертність на 1000 народженних	загальна: 18,97 ‰ (2008) хлопчиків: 21,56 ‰ (2008) дівчаток: 16,25 ‰ (2008)
Загальна смертність на 1000 осіб	загальна: 6,98 ‰ (2008)

Відповідно до останнього перепису 2002 року, чисельність населення Тувалу становила 9561 осіб^[26] (включно з туристами та тимчасовими працівниками; чисельність постійного населення — 9359 осіб^[26]). До 2012 року ця цифра збільшилась до 10 837 осіб (оцінка).^[4] Незважаючи на те, що темпи приросту населення збільшилися з 0,6 % у 1991–2002 роках до 1,577 % у 2008 році, зростання населення Тувалу залишається досить низьким на тлі інших країн Океанії. Однією з основних причин цього є еміграція населення.^[27] У 2001 році в Новій Зеландії (переважно в містах Окленд і Веллінгтон) проживало 1960 представників народу Тувалу (трохи менше 1 % від чисельності народів Океанії, які проживають на території Нової Зеландії).^[28] Діаспори вихідців з Тувалу також є на Фіджі (на острові Кіоа, який був орендований жителями острова Ваїтупу після Другої світової війни), Самоа , Кірибаті (в основному це нащадки тувалійських працівників на острові Банаба), Науру (працівники науруанської фосфатної компанії).^[29]

Значна частина населення Тувалу проживає у столиці та єдиному місті країни, Фунафуті, — 57 %^[4]. Внутрішня міграція населення, що характеризується переселенням людей з віддалених островів на атол Фунафуті, є однією з основних тенденцій, відзначених на Тувалу. Наприклад, у 1992 році на атолі проживало 42 % населення країни, а в 1979 році — всього 29 %.^[30] Це створює збільшене навантаження на ресурси і землі острова, призводить до берегової ерозії, негативно позначається на місцевій екосистемі. Єдиними віддаленими островами, де в 2002 році було відзначено зростання населення, були Ваїтупу (зростання на 389 осіб у порівнянні з 1992 роком) і Нукулаелае (зростання на 40 осіб).^[31] На всіх інших атолах спостерігалася депопуляція: найзначніша — на острові Нукуфетау (чисельність населення зменшилася на 165 осіб). Найвища щільність населення в 2002 році була зареєстрована на атолі Фунафуті — 1610 осіб на км², у той час як по країні ця цифра становила 373 особи на км² (найнижча щільність — на атолі Ніулакіта, 83 людини на км²).^[31]

У 2002 році чоловіки становили 49,3 % (4614 осіб), Жінки — 50,7 % (4745 осіб).^[32] міського населення — 47 %, сільського — 53 %.^[26]

Рівень природного приросту в 2008 році склав 1,577 %.^[4] Частка дітей до 15 років в 2002 рік у — 36,4 %, дорослого населення від 15 до 59 років — 55 %, старше 60 років — 8,6 %, таким чином, середній вік населення становив 23,6 року (у 1991 році — 25,1 року).^[26] Середня тривалість життя чоловіків, відповідно до оцінки 2008 року, — 66,7 року, жінок — 71,36 року.^[4]

Етнічний склад

Населення Тувалу гомогенне: згідно з переписом 2002 року понад 94 % жителів були представниками корінного полінезійського народу тувалу, 4,6 % — представники змішаних шлюбів Тувалу та інших народів, і тільки 168 осіб (або 1,8 %) були іноземцями (насамперед, вихідці з інших островів Тихого океану, з них більшість — представники мікронезійського народу Кірибаті).^[33]

Мови

Крім англійської мови, офіційною мовою країни є мова тувалу, що відноситься до полінезійських мов. У ній є велика кількість запозичень з самоанської мови, яка в минулому використовувалася християнськими місіонерами. Тим не менш, носії двох цих мов не розуміють один одного. Найбільш близькою мовою є Токелау.^[34] Загальна чисельність носіїв мови Тувалу в 1998 році становила близько 10 670 осіб.^[34]

Для запису 11 приголосних і п'яти голосних звуків використовується абетка на основі латинської. Всього виділяються сім діалектів Тувалу, які поділяються на дві діалектні зони: північну (поширений на островах Нанумеа, Нануманга, Ніутао і Ніулакіта) і південну (офіційний варіант мови; поширений на островах Фунафуті, Ваїтупу, Нукуфетау і Нукулаелае).^[34]^[35]

У країні є носії й інших тихоокеанських мов: самоанської і кірибаті.^[4] Особливий інтерес становить атол Нуї, який протягом кількох століть перебував під сильним впливом мікронезійской культури сусідніх островів Гілберта, воїни яких захопили острів у XVII — XVIII століттях.^[36] Жителі Нуї розмовляють на одному з діалектів мови Тувалу, який є змішанням мов кірибаті, тувалу і самоанської.^[36]

Релігійний склад

Панівною релігією на островах Тувалу є християнство, привнесене на архіпелаг священиком Елекана (англ. Elekana) з острова Маніхікі в 1861 році^[37]. Пробувши на островах Тувалу чотири місяці, священик відправився в Самоа, щоб вивчитися місіонерській справі. Згодом Елекана повернувся на архіпелаг, а самі острови увійшли до сфери впливу Лондонського місіонерського товариства. У 1969 році від цього місіонерського товариства відокремилася Церква Тувалу (англ. Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu).^[37]

У 2002 році частка протестантів (конгрегаціоналістів Церкви Тувалу) становила 91 % (8521 особа), адвентистів сьомого дня — 2 % (183 особи). За ними слідували представники Віри Бахаї (177 осіб), Асамблеї братів (англ. Brethren Assembly, нова протестантська течія, 166 осіб).^[38] На островах також представлені інші релігійні течії, але кількість їхніх прихильників невелика.

На всіх островах Тувалу є традиційні вожді, які одночасно є членами Церкви Тувалу. Велика частина послідовників інших релігій перебуває на атолі Фунафуті (за винятком острова Нанумеа, де зареєстрована велика частка послідовників Бахаї).^[39]

Конституція країни гарантує свободу віросповідання.^[39]

Політичний устрій

Державний лад

Тувалу — суверенна демократична держава.^[40] Конституція, прийнята 1 жовтня 1978 року, встановлює монархічну форму правління з Вестмінстерською системою парламентаризму.^[41]

Ряд прем'єр-міністрів країни (Сауфату Сопоанга, Маат Тоафа) були прихильниками зміни державного ладу Тувалу із монархічного на республіканський, очолюваний президентом (у даний час країна входить до складу Співдружності націй і офіційним главою держави є британський монарх). Однак на референдумі, що відбувся 30 квітня 2008 року, за збереження монархії проголосували 1260 осіб, і тільки 679 — за перехід до республіки.^[42]

Законодавча влада

Законодавчим органом країни є однопалатний парламент, або фале І фоно (тувал. Fale I Fono) (також називається Палатою асамблей), що складається з не менш ніж 12 депутатів^[43] і обирається на чотирирічний термін.^[41] Депутати обираються на основі загального виборчого права за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних та одномандатних округах. Право обрання в депутати парламенту мають усі громадяни Тувалу, які досягли 21 року^[44] (при цьому існує ряд винятків, при яких кандидатам відмовляють у реєстрації^[45]). Відразу ж після парламентських виборів члени парламенту зі свого числа обирають спікера.^[46] Глава держави має право розпустити парламент у разі, якщо залишається вакантним місце прем'єр-міністра чи якщо протягом певного періоду часу (він визначається на розсуд глави держави) прем'єр-міністра так і не було обрано.^[47]

Парламент Тувалу наділений правом видання законів, які не суперечать Конституції країни.^[48] Кожен член парламенту має право вносити на розгляд законопроект, пропозицію про дебати в парламенті, подати петицію до парламенту.^[49] Як одна з форм відповідальності та консультацій усі законопроекти після першого читання в парламенті направляються в місцеві уряди (або фалекаупуле) на розгляд і коментування. Винятком з цього правила є ті законопроекти, за які поручився генерал-губернатор Тувалу, а також ті, які не мають суспільної значущості.^[49] У цих випадках генерал-губернатор зобов'язаний діяти за рекомендацією Кабінету міністрів.

Виконавча влада

Згідно з Конституцією Тувалу монархом і главою держави є Її Величність Королева Великої Британії Єлизавета II.^[50] Пост глави держави є символом єдності та самобутності Тувалу.^[51] Глава держави зобов'язаний діяти тільки за рекомендацією Кабінету міністрів, прем'єр-міністра чи іншого міністра, який наділений загальними або спеціальними повноваженнями Кабінету.^[52]

Глава держави представлений у Тувалу генерал-губернатором, призначеним ним за порадою прем'єр-міністра (при цьому прем'єр-міністр повинен заздалегідь проконсультуватися з іншими членами парламенту)^[53] строком на чотири роки.^[54] Генерал-губернатором може стати тільки людина, яка досягла віку 50 років, але не старша за 65 років.^[55] Генерал-губернатор виконує функції глави держави, якщо той перебуває за межами Тувалу або в похилому віці чи є неправоздатним.^[56]

Крім глави держави і генерал-губернатора, які згідно з Конституцією Тувалу наділені виконавчою владою^[57], існує Кабінет міністрів, що має колективну відповідальність перед парламентом за здійснення виконавчих функцій уряду країни.^[58] Кабінет складається з прем'єр-міністра й інших міністрів^[59], яких повинно бути не більше 1/3 від загального числа парламентаріїв^[60] і які одночасно є членами парламенту.^[61] Один з міністрів, не рахуючи прем'єр-міністра Тувалу, є заступником прем'єр-міністра, який призначається главою держави за рекомендацією прем'єр-міністра.^[62] Прем'єр-міністр обирається таємним голосуванням членами парламенту зі свого складу.^[63] Сфера відповідальності прем'єр-міністра та інших міністрів визначається главою держави, який повинен керуватися рекомендаціями прем'єр-міністра.^[64] В цілому прем'єр-міністр відповідальний за Кабінет міністрів і парламент, конституційні та політичні питання, державну службу, координацію уряду, судові та юридичні питання, телерадіомовлення і інформацію, поліцію, в'язниці, протипожежну службу, імміграцію, релігійні питання, національні вибори і зовнішню політику.^[65]

Судова влада

Система судових органів Тувалу включає Юридичний комітет Таємної ради в Лондоні (англ. Sovereign in Council), апеляційний суд (англ. Court of Appeal for Tuvalu), Високий суд (англ. High Court of Tuvalu) та інші види судів (серед них: магістратські суди і острівні суди).^[66]

Високий суд Тувалу — вищий суд письмового провадження^[67], суд першої інстанції в розгляді кримінальних і цивільних справ, встановлений Конституцією.^[66] Він складається з головуючого судді та інших суддів, кількість яких обумовлена чинним законодавством.^[68] Головуючий суддя призначається главою держави за рекомендацією Кабінету міністрів^[69], інші судді — за рекомендацією Кабінету після консультацій з головуючим суддею.^[70] Суддями можуть стати тільки особи, які є або колишніми суддями в судах необмеженої юрисдикції по цивільних і кримінальних справах у кожній із країн, законодавство яких подібне до законодавства Тувалу, або в судах, які розглядають апеляції від подібних судів.^[71] Також обов'язковою умовою є наявність п'ятирічної практики як баррістера чи солісітора.^[72] До юрисдикції Високого суду Тувалу входить розгляд: питань, пов'язаних із забезпеченням Білля про права, що міститься в Конституції країни; питань щодо членства в парламенті; інших питань, пов'язаних з інтерпретацією та застосуванням Конституції^[73];слухання апеляцій на рішення нижчих судів.^[74]

Апеляційний суд Тувалу займається розглядом апеляцій на рішення Високого суду незалежно від того, чи є це здійсненням загальної або апеляційної юрисдикції.^[75] Таємна рада розглядає апеляції на рішення Апеляційного суду.^[76]

Виборчі округи

Виборчими правами наділяються громадяни Тувалу, які досягли 18 років.^[77] Не мають права брати участь у виборах особи, засуджені судом будь-якої з країн Співдружності націй до смертної кари або тюремного ув'язнення терміном понад 12 місяців і згодом не помилувані; визнані душевнохворими; викреслені зі списків виборців за образи, пов'язані з виборами.^[78] У разі тюремного ув'язнення громадянин Тувалу може взяти участь у виборах лише після того, як сплинуть три роки з дня звільнення.^[79]

Країна розділена на вісім виборчих округів.^[80] Кожен з округів Ваїтупу, Нанумеа, Ніутао, Фунафуті представлені у парламенті двома депутатами, у той час, як округи Нануманга, Нуї, Нукуфетау, Нукулаелае — одним депутатом.^[81]

Місцеве самоврядування

Вперше місцеве самоврядування на островах було запроваджено в колоніальний період у середині 1960-х років з заснуванням острівних рад, острівних судів і острівних земельних судів. При запровадженні цієї системи адміністрація не надала особливого значення традиційним формам управління на острівному рівні, тому ряд функцій, які виконували традиційні лідери, виявилися в юрисдикції новостворених острівних рад, які, однак, не мали авторитету серед місцевих жителів.^[82]

Повернення до традиційних форм місцевого самоврядування відбулося у 1997 році, коли з прийняттям Закону про фалекаупуле були офіційно визнані фалекаупуле (тувал. Falekaupule), або традиційні зібрання, існуючі на кожному острові Тувалу. Після передачі їм ряду функцій, раніше виконуваних місцевими урядовими радами, фалекаупуле отримали більший контроль над діяльністю і справами островів, які, у свою чергу, стали більш самостійними у вирішенні внутрішніх питань.^[83]

Всього існує вісім фалекаупуле (на островах Ваїтупу, Нануманга, Нанумеа, Ніутао, Нуї, Нукуфетау, Нукулаелае, Фунафуті), до кожної з яких входять по шість осіб.^[84] Виконавчим підрозділом фалекаупуле є каупуле (тувал. Kaupule), які виконують ряд функцій, згаданих у Законі, крім обрання пулі (глави) каупуле, схвалення острівного бюджету, видання постанов та призначення службовців, які працюють в каупуле.^[85]

Політичні партії

В Тувалу відсутні політичні партії, хоча існує неофіційна опозиційна група, що складається з людей, які не підтримують уряд.^[86]

Збройні сили і поліція

В Тувалу відсутні постійно діючі збройні сили, тому в бюджеті країни не передбачені видатки на утримання армії.

Однак в Тувалу існують поліцейські сили (англ. Tuvalu Police Force), які включають в себе підрозділи зі спостереження за морським простором (у завдання входять пошукові і рятувальні місії, розвідувальні операції^[87]), митні, тюремні та імміграційні підрозділи. Основним їхнім завданням є підтримання закону і порядку, збереження миру, захист життя і власності, попередження і розслідування злочинів.^[88] У 2007 році в поліції країни служила 81 особа.^[89] Поліцію Тувалу очолює начальник, який призначається генерал-губернатором за рекомендацією Комісії з питань державної служби, яка заздалегідь повинна проконсультуватися з Кабінетом міністрів.^[90]

У 2003 році в країні було скоєно 2345 злочинів (у 2002 році — 2370). З них: проти особистості людини — 1666, крадіжки — 591.^[91]

Зовнішня політика та міжнародні відносини

Тувалу підтримує тісні відносини з Фіджі, Австралією та Великою Британією. Має дипломатичні відносини з Китайською республікою (Тайванем)^[92].

18 вересня 2011 Тувалу визнало незалежність Абхазії, а 19 — Південної Осетії. Грузія розірвала дипломатичні відносини з державою Тувалу 16 лютого 2012 через визнання останньою незалежності Абхазії і Південної Осетії. Раніше дипломатичні відносини між Грузією та Тувалу були встановлені у лютому 2011 року.^[93]. 31 березня 2014 Тувалу відновила дипломатичні і консульські відносини з Грузією та скасувала рішення про визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії^[94]. Єдиною країною, яка має своє посольство у столиці цієї тихоокеанської держави, в місті Фунафуті, є Тайвань.^[95]. Єдине ж дипломатичне представництво Тувалу розташоване в Фіджі. Країна також має постійного представника при ООН і почесних консулів в Новій Зеландії, Австралії, Німеччини, Японії, Великій Британії, Швейцарії і Тайвані.

Тувалу стала членом ООН у 2000 році. Також Тувалу є членом Співдружності націй, Секретаріату тихоокеанського співтовариства, Форуму тихоокеанських островів, Країн Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону та інших міжнародних організацій.

Однією з пріоритетних задач Тувалу в ООНї є зменшення темпів глобального потепління. Тувалу — прихильники ратифікації та виконання Кіотського протоколу. Вона також є членом Азійського банку розвитку.

Тувалу — учасник договору про дружбу зі США, котрий вона підписала незабаром після здобуття незалежності. На підставі договору, який Сенат США прийняв у 1983 році, Сполучені Штати відмовляються від попередніх територіальних претензій на чотири острови Тувалу.

У 2010 році Тувалу стала членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Групи Світового Банку.

28 липня 2012 року Президент України своїм розпорядженням № 145 уповноважив постійного представника України при Організації Об'єднаних Націй Юрія Сергеєва на підписання Спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Тувалу.

Історія

Докладніше: Історія Тувалу

Рання історія архіпелагу вивчена дуже погано. Острови Тувалу були, імовірно, заселені в 300—500 роках нашої ери вихідцями з островів Тонга і Самоа. Тим не менш, знайдена на острові Нануманга печера зі слідами вогнища може свідчити про те, що архіпелаг був колонізований раніше.

Європейським першовідкривачем Тувалу став іспанський мореплавець Альваро Менданья де Нейра, який проплив повз острови в 1568 році. Мандрівник назвав архіпелаг «лагунні острови». Аж до XVIII століття Тувалу залишалася непоміченою іншими мореплавцями. Тільки в 1788 році частину островів було відкрито англійськими капітанами Томасом Гілбертом і Джоном Маршаллом. У 1819 році острови Тувалу були обстежені з борту канадського судна «Ребекка», капітан якого назвав архіпелаг «Островами Елліс» на честь власника корабля.

У першій половині XIX століття повз острови стали пропливати китобійні судна, але через відсутність зручних місць для причалу поселення чужинців не були засновані. У другій половині століття на архіпелазі стали часто з'являтися перуанські работорговці, які в період з 1862 по 1864 вивезли з атолів Фунафуті і Нукулаелае понад 400 осіб. У 1865 році на островах Тувалу висадилися перші християнські місіонери з Лондонського місіонерського товариства.

У 1892 році архіпелаг став частиною британського протектората Острови Елліс, а в 1916-му — частиною британської колонії Острови Гілберта і Елліс. У роки Другої світової війни на островах Тувалу розташовувалася військова база союзників.

У 1974 році на архіпелазі було проведено референдум, за результатами якого Острови Елліс, де більшу частину населення становили полінезійці, відділилися від Островів Гілберта, на яких проживали переважно мікронезійці. Наступного року Острови Елліс стали окремою британською колонією Тувалу, яка здобула незалежність в 1978 році.

Економіка

Загальна характеристика

Економіка Тувалу^[25]

Валюта	1 Австралійський долар (AUD) = 100 центів, 1 Долар Тувалу = 100 центів (використовуються тільки монети)
Бюджетний рік	Календарний рік
Торгові Організації	?
Статистика
Положення в світі (судячи по ПКС)	229-е (2006)
ВВП (ПКС)	$14,94 млн (2002, оцінка)
Ріст ВВП	3 % (2006)
ВВП на душу населення (ПКС)	$1600 (2002, оцінка)
Інфляція	3,8 % (2006, оцінка)
Робоча сила	3615 (2004, оцінка)
Безробіття	NA
Головні галузі народного господарства	сільське господарство, туризм
Торгові партнери
Експорт	$1 млн (2004, оцінка)
Головні партнери (експ.)	Німеччина, Італія, Фіджі
Імпорт	$12,91 млн (2005)
Головні партнери (імп.)	Фіджі, Японія, Китай, Австралія, Нова Зеландія
Держ. Фінанси
Доходи бюджету	$21,54 млн (2006)
Витрати бюджету	$23,05 млн (2006)

Характеристики, що визначають економічну ситуацію на Тувалу, нічим не відрізняються від характеристик інших країн Океанії: величезна виняткова економічна зона, обмежені природні багатства, віддаленість від основних світових ринків збуту, дефіцит висококваліфікованих фахівців. При цьому основними чинниками, які можуть зашкодити економічній стабільності на островах, є нестабільність міжнародних інвестицій, зниження доходів від ліцензування судів, природні катастрофи і коливання на світових ринках.^[96]

Економіка на островах ринково-натуральна: орієнтована на ринок економічна діяльність в основному зосереджена в місті Фунафуті, в той час як на віддалених островах переважає господарство натурального типу.^[96] Тувалу відноситься до країн Четвертого світу, тобто до найбідніших у світі.^[97]

Економіка країни значною мірою базується на державному секторі, що становить близько 60 % ВВП країни.^[98] Основними галузями економіки станом на 1998 рік були: державне обслуговування (25 %), будівництво (16 %), торгівля і послуги державних підприємств, що не відносяться до ЖКГ (15 %), сільське господарство і рибальство (13 %), базова економічна діяльність (31 %).^[98]

Істотні грошові надходження щорічно здійснюються через Трастовий фонд Тувалу (англ. Tuvalu Trust Fund), який є міжнародним фондом, заснованим в 1987 році Австралією, Великою Британією і Новою Зеландією за підтримки Південної Кореї і Японії. Завдяки інвестиціям капітал фонду зріс в 2006 році з первинних $17 млн до $77 млн.^[4]

Незважаючи на існування значної кількості факторів, що перешкоджають економічному розвитку країни, в економічній сфері останніми роками були досягнуті певні успіхи, які можна пояснити кількома причинами: зростанням грошових переказів від громадян Тувалу, що працюють на іноземних суднах, хорошими доходами від видачі ліцензій іноземним суднам на право вилову риби в ІЕЗ, значними грошовими надходженнями від продажу національного домену верхнього рівня (.tv), зростанням фінансової підтримки іноземних держав.^[99]

Згідно з даними ЦРУ в 2002 році ВВП країни становив близько $14 940 000, а ВВП на душу населення — $1600.^[4] При цьому його зростання протягом останніх десятиліть було дуже нерівномірним. Наприклад, у 1998 році він сягав 19 %, у 2000 році — 14 %, а в 1996 і 1999 роках мав негативні показники: −1 % і −6 % відповідно.^[100]

Сільське господарство

Одним з важливих секторів економіки Тувалу є сільське господарство. Тим не менш, на розвитку цієї галузі негативно позначається низька родючість, пористість, а також засоленість (особливо після високих припливів і циклонів) місцевих ґрунтів, багато з яких непридатні для обробки.^[7] Велика частина таких земель зосереджена на північних островах архіпелагу, де також більш посушливий, ніж на південних островах, клімат.

Основною сільськогосподарською культурою є кокосова пальма, що має найширше застосування. Кокоси використовуються місцевими жителями в харчових цілях, а також як корм для домашніх тварин (переважно свиней). Кокосове молоко йде на виготовлення алкогольного напою Тодд. Інші частини рослини, насамперед, листя, йдуть на плетіння циновок, кошиків та інших ремісничих виробів. Деревина кокосової пальми служить найважливішим будівельним матеріалом, а також дровами. З маслянистої ендосперми горіхів цієї рослини виробляють копру — основний експортний товар країни. Однак останніми роками її виробництво значно знизилося (переважно через низькі світові ціни).^[101] Іншими широко розповсюдженими сільськогосподарськими культурами є панданус, хлібне дерево, банани, папая. Жителі також викопують невеликі ями, в яких вирощують гігантське болотне таро (англ. Cyrtosperma chamissonis).

Для власних потреб остров'яни розводять свиней, курей і качок.

Рибальство

Риба — одне з національних багатств Тувалу, яке відіграє значну роль в економіці та житті країни і становить основу харчового раціону місцевих жителів. Країна розпоряджається величезною виключною економічною зоною (ІЕЗ), площа якої становить 518 670 км².^[5] Завдяки угодам з іншими державами світу на право вилову риби в ІЕЗ забезпечується суттєвий приплив грошових коштів в Тувалу (наприклад, у 2000 році виторг від видачі ліцензій склав AUD 9,7 млн або 44 % усіх державних доходів^[98]). В океані переважно займаються промислом риб родини скумбрієвих, особливо тунця роду Katosowonuspelamis. Основними партнерами Тувалу в сфері рибальства є США, Японія і Китай.Приблизно 15 % дорослого населення Тувалу працюють за кордоном моряками на торгових кораблях, і здійснювані ними грошові перекази є важливим джерелом доходу країни: в 2006 році вони склали близько $4 млн.^[4]

Транспорт

У 2002 році довжина шосейних доріг Тувалу становила всього 8 км.^[4] У країні відсутній залізничний транспорт.

Перельоти в Тувалу здійснюються авіакомпаніями Air Fiji (польоти з Суви, столиці Фіджі) та Air Pacific (польоти з Наді (Фіджі)).^[102] У 2007 році в країні діяв один аеропорт — Міжнародний аеропорт Фунафуті.^[4] На острові Фунафуті діє громадський транспорт, але найбільш популярним видом транспорту є таксі. Єдиним портом країни є місто Фунафуті. Незважаючи на маленьку площу Тувалу, флот цієї держави налічує 74 кораблі.^[4]

Зв'язок

Преса Тувалу представлена лише двома виданнями: інформаційний бюлетень уряду Sikuleo o Tuvalu видається мовою тувалу; Тувалу-англомовна газета^[103] Tuvalu Echoes є власністю урядової Медіа Корпорації Тувалу (англ. Tuvalu Media Corporation), якій також належить новинний інтернет-портал Tuvalu News.^[104]

На островах працює одна FM-станція — Radio Tuvalu. Національних телевізійних каналів в країні немає; місцеві жителі, тим не менше, користуються супутниковим телебаченням.^[103]

В Тувалу доступні різні види телекомунікаційних послуг: телекс, телефонія, інтернет. У 2005 році в країні в користуванні було 900 домашніх телефонів і 1300 мобільних телефонів.^[4] У 2002 році на Тувалу інтернетом користувалися 1300 осіб.^[4]

На початку 1990-х років у зв'язку з розвитком інтернету особливий інтерес серед телекомунікаційних компаній викликав національний домен Тувалу .tv (в перекладі з англійської мови «телебачення»). У 1998 році уряд Тувалу продало його канадській компанії Information.ca, сподіваючись на високі доходи і виплату в розмірі $50 млн.^[105] Проте незабаром угоду було розірвано, а домен продано американської компанії The. tv Corporation International, яка згодом увійшла до складу компанії Idealab! Internet Incubator (штаб-квартира у Каліфорнії). Згідно з новим контрактом, Тувалу отримало 20 % акцій нової компанії і мінімальний дохід у розмірі $50 млн (сума повинна була виплачуватися протягом 12,5 років по $1 млн на квартал).^[105] У 2000 році країна отримала додатковий одноразовий платіж у розмірі $12,5 млн. Але потенціал реєстрації в домені був занадто завищений, і наприкінці 2001 року The. Tv Corporation International продала домен за $45 млн іншій американській компанії Verisign Corporation, яка займається реєстрацією сайтів в доменах .com, .net і .org.^[106] За підписання контракту Тувалу отримала додаткові $10 млн. Згідно з новою угодою уряду країни також гарантуються щорічні виплати у розмірі $2,2 млн і 5 % щорічної виручки від реєстрації в домені, а компанія Verisign Corporation набула прав на домен до 2016 року.^[107]

З початку 1990-х по 2000 рік Тувалу також здавала свій телефонний код 688 різним компаніям, що спеціалізувалися на наданні секс-послуг по телефону. При цьому грошові доходи від телефонного коду для крихітної країни були досить відчутними: в 1999 році вони склали AUD 3 млн (або $1,6 млн). Але з релігійних та моральних причин уряд Тувалу змушений був відмовитися від цього джерела доходів.^[108]

Додатковим джерелом поповнення державного бюджету є випуск і продаж поштових марок і монет. Філателістичне бюро Тувалу було створене у 1978 році, а вже на початку 1980-х стало третім за величиною роботодавцем у Тувалу. Пік випуску і продажу поштових марок в країні припадає на 1980–1981 роки, коли доходи в цій сфері становили до 20 % державного бюджету.^[109] Але після спроби уряду збільшити обсяги випуску марок за рахунок таких тем, як «Світові лідери», «Автомобілі», «Поїзди» і «Футболісти», інтерес філателістів всього світу різко впав.^[110] Після цього Тувалу не змогла відновити свої позиції, і на даний час доходи від продажу марок значно нижчі, ніж були раніше.

Туризм

Туристичний сектор економіки Тувалу розвинений надто погано, а кількість туристів, які відвідують країну, залишається низькою порівняно з іншими країнами Океанії. Причиною цьому слугують кілька факторів, основними з яких є погане повітряне сполучення з іншими країнами світу та висока вартість перельотів, низька якість надаваних послуг (у тому числі, нерозвиненість готельного сектора).^[111] Тим не менше, у Тувалу існують передумови для розвитку екотуризму.

У 2007 році острови відвідало 1130 осіб (наприклад, в 1998 році — 1006 осіб, у 2003 році — 1377 осіб).^[112] Основний потік туристів прямує на атол Фунафуті, де розташований єдиний в країні готель^[113] і інші місця розміщення туристів. У 2002 році 13,46 % ВВП Тувалу становили доходи від туризму.^[114] Архіпелаг переважно відвідують громадяни Японії, Фіджі, Австралії і Нової Зеландії.^[115]

Зовнішні економічні зв'язки

Основними статтями експорту Тувалу є копра, кокосові горіхи, банани, морожена риба, овочі, ремісничі вироби, одяг і взуття. Країна залежить від імпорту продовольства, промислових товарів, машин і палива. Імпорт набагато перевершує експорт. У 2006 році обсяг експорту склав AUD13 033 348, а імпорту — AUD16 838 622.

Основними партнерами по імпорту в 2006 році були Фіджі (46,1 %), Японія (18,9 %), Китай (18,2 %), Австралія (7,7 %), Нова Зеландія (4,1 %). Основні партнери по експорту — Німеччина (60,5 %), Італія (20,1 %), Фіджі (6,9 %).^[4]

Грошова система і фінанси

Грошові одиниці Тувалу — долар Тувалу і австралійський долар. У період з 1966 по 1976 рік в країні знаходився в обігу тільки австралійський долар, але з 1976 року був введений долар Тувалу, який існує тільки у вигляді монет. Сам по собі він не є самостійною валютою, але, тим не менш, має свій код ISO 4217. У грошовому еквіваленті долар Тувалу прирівняний до австралійського долара.

По бюджету на 2006 рік витрати становили $23,05 млн, а доходи — $21,54 млн.^[4] При цьому витрати уряду Тувалу залишаються дуже високими: їх співвідношення з ВВП країни коливалося в межах 150—220 % в період з 1999 по 2003 рік.^[116] З цього випливає, що витрати уряду є головною рушійною силою економічної активності в Тувалу. Викликано це тим, що приватний сектор перебуває тільки в зародковому стані, і навряд чи він зможе стати провідним сектором економіки через численні фактори, що стримують його розвиток.^[116]

У країні відсутній центральний банк, а внутрішня банківська система Тувалу представлена всього одним банком — Національним банком Тувалу, який перебуває у власності уряду.^[117]

Культура

Соціальна організація

Ще до появи в Тувалу європейців місцеве населення було поділено на окремі групи, члени яких володіли певними правами та обов'язками. Історично кожен острів архіпелагу був політично самостійною, хоча між атолами Фунафуті, Нукуфетау, Нукулаелае і Ваїтупу існували тісні зв'язки, засновані на шануванні спільного предка і ритуальної ієрархії.^[118]

Визнаними лідерами традиційного суспільства як в політичному, так і в релігійному сенсі, були Алікі (тувал. aliki), або вожді, влада яких передавалася у спадщину. Маючи величезний авторитет, вони керували життям остров'ян. Згідно з уявленнями народу Тувалу між надприродним світом і Алікі існував тісний взаємозв'язок: по суті, вождь був тінню більш могутньої і владної істоти, якій підпорядковувався весь Всесвіт.^[119] Будь-яке рішення Алікі було остаточним і незмінним, тому кожен остров'янин був зобов'язаний йому підкоритися, інакше могло послідувати покарання аж до смерті. Наближених і помічників Алікі називали тао-Алікі (тувал. tao aliki). Вони консультували верховного вождя з питань ведення господарства, доносили про можливі загрози, були посередниками між жителями та Алікі, організовували розподіл землі та їжі між общинниками.^[119] Особливою повагою користувалися найстаріші глави громад. Вони могли робити зауваження Алікі (в основному в питаннях продуктового забезпечення та підготовки до війни), часто консультували його. Жінки займалися домашнім господарством, плели циновки, кошики, робили прикраси. Кожна тувалійская сім'я, або солога (тувал. sologa), займалася певною справою в громаді: хтось будував будинки, хтось каное і так далі.^[119]

Музика і танці

Значне місце в житті народу Тувалу посідають музика і танці, які дуже тісно взаємопов'язані одне з одним.

Музичний стиль Тувалу розвивався упродовж кількох століть, і його можна описати як «музичний мікрокосм Полінезії, де співіснують сучасні і більш старі стилі».^[120] Тим не менше багато музичних і танцювальних традицій не збереглися.^[120] Негативний вплив тут зіграла поява в Тувалу християнських місіонерів, які розповсюджували серед остров'ян пісні з релігійним змістом і європейської мелодією і забороняли виконання багатьох традиційних танців з етичних причин.^[121] Наприклад, до появи на островах місіонерів традиційна музика супроводжувалася співом, який був схожий на монотонне читання, але згодом ця традиція зникла, як і особливі пісні, які виконувалися жінками під час роботи чоловіків.^[120] Тематика пісень була дуже різноманітною: в основному в них віддзеркалювалося повсякденне життя остров'ян, їхні почуття й емоції. Існували й пісні на міфологічну тематику.^[122]

Крім розважальної функції, два традиційних тувалійських танці факанау (тувал. fakanau) і факасеасеа (тувал. fakaseasea) мали й інше важливе значення: вони виконувалися на честь правлячих вождів або відзначили остров'ян, які досягли успіху в спорудженні каное, рибальстві, відзначилися мужністю.^[123] Однак з цих двох танців зберігся тільки факасеасеа.

Факанау — сидячий танець, що супроводжувався рухом рук і верхньої частини тулуба, — був широко поширений на островах Ніутао і Нукуфетау і виконувався переважно чоловіками.^[124] У центрі кола зазвичай сидів дід, який вважався найбільш досвідченим у виконанні танцю і стежив за витримуванням такту.^[125] На Ніутао танець іноді виконувався сидячи на колінах або стоячи. Незважаючи на популярність факануа, прибулі на острови місіонери визнали цей танець занадто еротичним і заборонили його.^[123] Заборона була також викликана тим, що факанау мав і релігійне значення.

Традиційним жіночим танцем на острові Ніутао був ога або онга (тувал. oga, onga), який виконувався або сидячи, або на колінах..^[124] Факасеасеа на відміну від факанау супроводжується більш повільною мелодією, а виконується одним або двома танцюристами. Решта ж присутніх співають або відбивають такт.

Найвідомішим видом танцю, як і музики Тувалу, є фателе (тувал. fatele), в якому простежується сильний вплив європейської мелодійності та гармонійності, а ліризм є найважливішою рисою.^[120] Танцюристи при виконанні фателе сидять у два або більше рядів, так що найкращі з них знаходяться спереду в центрі. Півколом, обличчям до танцюристів, сидять чоловіки і молодь, які становлять хор і відбивають такт, б'ючи долонями по рогожам (іноді навіть по невеликих дерев'яних скринях).^[126]

Єдиним інструментом, який використовувався для музичного супроводу танців, був невеликий щілинний гонг, який називався або нафа (тувал. nafa), або менший розміром за нафа — пате (тувал. pātē).^[127] Дуже часто мелодія виходила завдяки легким ударам віялами по долонях. При виконанні факасеасеа і фателе жінки і чоловіки хору сильно били по циновках, на яких сиділи, щоб таким чином відбивати такт пісні, а при виконанні ога — плескали в долоні.^[126]

Спорт

В Тувалу є своя національна збірна з футболу. Однак національна федерація не входить в ФІФА, залишаючись при цьому асоційованим членом Конфедерації футболу Океанії. Перший міжнародний матч за участю збірної Тувалу з футболу відбувся 29 серпня 1979 року, в якому збірна Тувалу програла збірній острова Таїті з рахунком 0:18 (це стало найбільшою поразкою збірної).^[128] Найбільшу перемогу збірна Тувалу здобула над збірною Тонга 31 серпня 1979 року на Південнотихоокеанського іграх в Фіджі з рахунком 5:3.^[128] У 2007 році національна збірна Тувалу стала першою збірною світу, яка не входить до ФІФА, але взяла участь у відбіркових матчах Чемпіонату світу з футболу.^[129]

Національний олімпійський комітет країни був сформований і 2004 році і офіційно визнаний МОК в 2007 році.^[130] Всього в країні налічується 11 діючих національних спортивних федерацій, з яких шість є членами міжнародних федерацій: з бадмінтону, баскетболу, волейболу, важкої атлетики, тенісу і настільного тенісу.^[131] У 2008 році збірна Тувалу вперше брала участь в Літніх Олімпійських іграх, що проходили в Пекіні (хоча і не завоювала жодної медалі), і була представлена в легкій та важкій атлетиці. У зимових Олімпійських іграх країна досі жодного разу участі не брала.

Докладніше: Тувалу на літніх Олімпійських іграх 2008

Свята

Свята Тувалу^[132]:

Дата	Назва	Англійська назва
1 січня	Новий рік	New Year's Day
п'ятниця перед Великоднем	Велика п'ятниця	Good Friday
наступний день після Великодня	Світлий понеділок	Easter Monday
другий понеділок березня або інша призначена дата	День Співдружності	Commonwealth Day
понеділок, наступний за другою неділею травня	День Євангелія	Gospel Day (Te Aso o te Tala Lei)
друга субота червня або інша призначена дата	День святкування ювілею монарха	The day appointed for the celebration of the Anniversary of the Birthday of the Sovereign
перший понеділок серпня	Національний день дітей	National Children's Day
1 та 2 жовтня	День Тувалу	Tuvalu Day
другий понеділок листопада або інша призначена дата	День святкування коронації монарха	The day appointed for the celebration of the Anniversary of the Birthday of the Heir to the Throne
25 грудня	Різдво	Christmas Day
26 грудня	День подарунків	Boxing Day

Соціальна сфера

Охорона здоров'я

Після здобуття незалежності 1978 року уряд Тувалу розраховував побудувати на всіх віддалених островах високоякісні медичні установи, але через брак коштів, зрештою, було прийнято рішення про зосередження всіх наявних ресурсів на модернізацію єдиного великого медичного об'єкта країни — Лікарні принцеси Маргарет (англ. Princess Margaret Hospital), розташованої на атолі Фунафуті. Нову сучасну будівлю лікарні було відкрито 2003 року (будівництво велося за підтримки Японії).^[133] За межами столиці Тувалу немає постійних та приватнопрактикуючих лікарів, а всі медичні послуги в країні надаються Міністерством охорони здоров'я.^[133] Візити лікарів на віддалені острови відбуваються рідко, що негативно позначається на здоров'ї людей.

Основною причиною захворюваності в Тувалу є різні інфекційні захворювання: щороку реєструється тривожна кількість шкірних, гострих респіраторних та очних інфекцій^[134] (хвороби дихальних шляхів, насамперед, грип, застуда, є найпоширенішими).^[135]

Після того як держава Тувалу стала учасником світових економічних процесів, там стали звичайними хвороби неправильного способу життя, пов'язані зі збільшенням у раціоні місцевих жителів рису, цукру, консервів та інших нетрадиційних продуктів.^[133] До них належать цукровий діабет, гіпертонія та ожиріння. Діти часто хворіють на діарею, гастроентерити.^[134] Особливу небезпеку останніми роками являють захворювання, що передаються статевим шляхом. Найбільш широко вони поширені серед місцевих моряків, які працюють на іноземних суднах (вони ж входять до групи ризику ВІЛ/СНІД). У близько 20 % населення Тувалу в організмі знайдені нематоди, що є збудниками філяріатозу^[133] (захворювання, що супроводжується запаленням та закупоркою лімфатичних судин, яке призводить до набряклості та припухлості навколишніх тканин.^[136])^[133]

Згідно з переписом 2002 року 49 % чоловіків і 3 % жінок атола Фунафуті регулярно вживали різні алкогольні напої (на віддалених островах ця цифра трохи нижча — 45 % чоловіків і 1 % жінок).^[137] Широко поширене куріння: дві третини всього чоловічого населення і одна четверта жіночого населення Фунафуті є курцями (на віддалених островах — 60 % і 25 % відповідно).^[137]

Освіта

Освіта в Тувалу є обов'язковою та безкоштовною для дітей віком від 6 до 15 років. Освітня система країни включає чотири ступені: дворічну дошкільну освіту, восьмирічну початкову освіту та чотирирічну середню освіту.^[138]

Всього в Тувалу зареєстровано 17 дошкільних освітніх установ, що ними керують різні батьківські асоціації, які за власний кошт наймають вихователів.^[138] Історично уряд ніколи не брав участі в організації діяльності цих установ, проте останніми роками став приділяти їм більшу увагу, наприклад, почав виплачувати щорічні гранти трьом кваліфікованим вихователям з кожного зареєстрованого дошкільного закладу. Крім того, надається й інша матеріальна підтримка, спрямована на поліпшення інфраструктури та технічної оснащеності.^[138]

У початкових школах навчаються діти віком від 6 до 13 років. Після складання державного іспиту учні продовжують навчання у середній школі, при цьому школярам надається право повторно скласти іспит у випадку незадовільної оцінки.^[139] 2006 року в початкових школах навчалося 2067 осіб (з них хлопчиків — 1102, дівчаток — 965), кількість вчителів — 103 особи.^[140]

Всього в країні діє одна середня школа. До 1998 року шкіл було дві й одна з них перебувала під контролем Церкви Тувалу. Але через високі витрати церква була змушена передати школу у власність уряду, який, у свою чергу, вирішив її закрити.^[139]

Після середньої школи подальшу освіту можна здобути в Морський школі Тувалу (англ. Tuvalu Marine School; заснована 1978 року; ведеться навчання морської справи^[141]), а також в Південнотихоокеанського університеті, кампус якого розташований в Фунафуті.^[142]

Багато іноземних держав, перш за все Австралія, Нова Зеландія, Канада, Японія та Франція, надають значну допомогу Тувалу, фінансуючи різні освітні проекти країни. Деякі викладачі підвищують свою кваліфікацію в зарубіжних навчальних закладах.^[143]

Примітки

↑ Timeline: Tuvalu (англійською) . BBC. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 24 липня 2008.
↑ Эллис, архипелаг в Великом океане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ ^а ^б Tuvalu. Location, size, and extent (англійською) . Encyclopedia of the Nations. Процитовано 12 липня 2008.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф http://www.citypopulation.de/Tuvalu.html
↑ ^а ^б Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 8.
↑ ^а ^б Tuvalu (англійською) . Oceandots. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 12 липня 2008.
↑ ^а ^б Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action. — травень 2007. — С. 15.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. Tuvalu Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention On Climate Change. — 1999. — С. 2.
↑ ^а ^б Darwin C. The structure and distribution of coral reefs. — 1842.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. Tuvalu Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention On Climate Change. — 1999. — С. 3.
↑ ^а ^б ^в Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. {{{Заголовок}}}. — травень 2007. — С. 13.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. Tuvalu Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention On Climate Change. — 1999. — С. 3.
↑ John Connell. Losing ground? Tuvalu, the greenhouse effect and the garbage can // Asia Pacific Viewpoint. — Victoria University of Wellington, August 2003. — Т. 44, № 2. — С. 91.
↑ John Connell. Losing ground? Tuvalu, the greenhouse effect and the garbage can // Asia Pacific Viewpoint. — Victoria University of Wellington, August 2003. — Т. 44, № 2. — С. 95.
↑ ^а ^б John Connell. Losing ground? Tuvalu, the greenhouse effect and the garbage can // Asia Pacific Viewpoint. — Victoria University of Wellington, August 2003. — Т. 44, № 2. — С. 96.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 9.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 10.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 11.
↑ Tuvalu. Topography (англійською) . Encyclopedia of the Nations. Процитовано 13 липня 2008.
↑ Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action. — травень 2007. — С. 19.
↑ Ministry of Natural Resources & Environment. United Nations Convention to Combat Desertification. First National Report for Tuvalu. — April 2000. — С. 3.
↑ ^а ^б RAMSAR. Wetlands in Tuvalu (PDF) (англійською) . RAMSAR. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.
↑ Ministry of Natural Resources & Environment. United Nations Convention to Combat Desertification. First National Report for Tuvalu. — April 2000. — С. 2.
↑ Administrative Divisions of Countries (англійською) . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 25 липня 2008.
↑ ^а ^б Данні ЦРУ США на 19 червня 2008 року і Відділення статистики Уряду Тувалу.
↑ ^а ^б ^в ^г Census of Population and Housing and sample Surveys (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2008.
↑ Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action. — травень 2007. — С. 15.
↑ Tuvaluan people in New Zealand (PDF) (англійською) . New Zealand's official statistics agency. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2006. Процитовано 24 липня 2008.
↑ Niko Besnier. Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific. — London : Routldege, 2000. — С. xx. — ISBN 0415024560.
↑ United Nations Development Programme. Government Of Tuvalu. Millennium Development Goals Report 2006. — 2006. — С. 3.
↑ ^а ^б Secretariat of the Pacific Community. Tuvalu 2002: Population and Housing Census. Volume 1. Analytical report. — 2002. — С. 15.
↑ Tuvalu 2002: Population and Housing Census. — Secretariat of the Pacific Community, 2002. — Т. 1. — С. 17.
↑ Secretariat of the Pacific Community. Tuvalu 2002: Population and Housing Census. Volume 1. Analytical report. — 2002. — С. 22.
↑ ^а ^б ^в Languages of Tuvalu (англійською) . Ethnologue. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.
↑ Niko Besnier. Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific. — London : Routldege, 2000. — С. xxi. — ISBN 0415024560.
↑ ^а ^б Niko Besnier. Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific. — London : Routldege, 2000. — С. xix—xx. — ISBN 0415024560.
↑ ^а ^б Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu (англійською) . Reformed online. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.
↑ Secretariat of the Pacific Community. {{{Заголовок}}}. — 2002. — С. 23.
↑ ^а ^б Tuvalu. International Religious Freedom Report 2007 (англійською) . Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor. U.S. State Department. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2008.
↑ Конституція Тувалу, частина 1, розділ 1, стаття 1.
↑ ^а ^б Tuvalu System of Government Information. Government of Tuvalu (англійською) . University of the South Pacific. PacLII. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.
↑ Tuvalu votes to maintain monarchy (англійською) . ABC. Radio Australia. Архів оригіналу за 3 липень 2009. Процитовано 13 октября 2008.
↑ К., ч. 6, р. 1, ст. 82 (4).
↑ К., ч. 6, р. 3, ст. 91 (1 a, b).
↑ К., ч. 6, р. 3, ст. 95 (1).
↑ К., ч. 6, р. 4, ст. 104 (2).
↑ К., ч. 6, р. 7, ст. 115 (1).
↑ К., ч. 6, р. 2, ст. 84 (а).
↑ ^а ^б К., ч. 6, р. 5, ст. 111 (1).
↑ К., ч. 4, р. 1, ст. 48.
↑ К., ч. 4, р. 1, ст. 50.
↑ К., ч. 4, р. 1, ст. 52 (1).
↑ К., ч. 4, р. 2, ст. 55 (1).
↑ К., ч. 4, р. 2, ст. 55 (3).
↑ К., ч. 4, р. 2, ст. 55 (2).
↑ К., ч. 4, р. 2, ст. 58 (1).
↑ К., ч. 5, р. 1, ст. 61 (1).
↑ К., ч. 5, р. 3, ст. 74.
↑ К., ч. 5, р. 3, ст. 73 (2).
↑ К., ч. 5, р. 1, ст. 62 (3).
↑ К., ч. 5, р. 1, ст. 62 (5).
↑ К., ч. 5, р. 1, ст. 62 (4).
↑ К., ч. 5, р. 1, ст. 63 (1).
↑ К., ч. 5, р. 3, ст. 75 (1 а).
↑ К., додаток 5.
↑ ^а ^б Tuvalu Courts System Information (англійською) . University of the South Pacific. PacLII. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 120 (2).
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 121.
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 122 (2).
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 123.
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 124 (а).
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 124 (b).
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 130 (1).
↑ К., ч. 7, р. 2, ст. 132.
↑ К., ч. 7, р. 3, ст. 135 (1).
↑ К., ч. 7, р. 4, ст. 136 (1).
↑ К., ч. 6, р. 3, ст. 91 (1).
↑ К., ч. 6, р. 3, ст. 92 (1).
↑ К., ч. 6, р. 3, ст. 92 (2 b).
↑ Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Part II. 3. — С. 8 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.
↑ Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Schedule 1 (Section 3). — С. 35 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.
↑ Transparency International Country Study Report. Tuvalu. — 2004. — С. 23.
↑ Transparency International Country Study Report. Tuvalu. — 2004. — С. 24.
↑ Falekaupule Act 1997. — С. 60 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ Falekaupule Act 1997. — С. 12 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ Transparency International Country Study Report. Tuvalu. — 2004. — С. 17.
↑ Country Context. Tuvalu (англійською) . World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2008.
↑ Police Ordinance. Часть 2, статья 6. — С. 9 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ Biannual Statistical Report. Tuvalu. С. 27 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. June 2008. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2008.
↑ Police Ordinance. Часть 3, статья 12. — С. 10 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ Crime Statistics (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ General Profile of the Tuvalu (англійською) . Office of the President. Republic of China. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ Грузия разорвала дипотношения с Тувалу. Грузия Online. Процитовано 16 лютого 2012.
↑ Тувалу більше не визнає незалежність Абхазії і Південної Осетії. Дзеркало тижня
↑ Embassies in Marshall Tuvalu (англійською) . GoAbroad.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.
↑ ^а ^б Tuvalu — European Community. Country Strategy Paper And National Indicative Programme for the period 2002—2007. — С. 8.
↑ Tuvalu — European Community. Country Strategy Paper And National Indicative Programme for the period 2002—2007. — С. 4.
↑ ^а ^б ^в Tuvalu — European Community. Country Strategy Paper And National Indicative Programme for the period 2002—2007. — С. 5.
↑ Asian Development Bank. Country Partnership Strategy. Tuvalu 2008-2012. — 2008. — С. 4.
↑ United Nations Development Programme. Government Of Tuvalu. Millennium Development Goals Report 2006. — 2006. — С. 4.
↑ Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 13.
↑ Air Travel Arrangements (англійською) . Tuvalu Official Tourism Website. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2008.
↑ ^а ^б Tuvalu Publications. Tuvalu Echoes (англійською) . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2008.
↑ Country profile: Tuvalu (англійською) . BBC. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2008.
↑ ^а ^б Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 145.
↑ VeriSign Acquires The .tv Corporation (англійською) . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 3 серпня 2008.
↑ Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 146.
↑ Tuvalu says no to telephone sex (англійською) . Tuvalu News. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2008.
↑ Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 147.
↑ Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 148.
↑ Bruce Knapman, Malcolm Ponton, and Colin Hunt. Tourism Development // Tuvalu. 2002 Economic and Public Sector Revie. — Published by the Asian Development Bank in consultation with the Government of Tuvalu and with support from the Australian Agency for International Development. — November 2002. — С. 161. — ISBN 971-561-459-0.
↑ Tourism and Migration Statistics (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.
↑ Vaiaku Lagi Hotel (англійською) . Tuvalu Timeless. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.
↑ Gross Domestic Product (GDP) (curent) Estimates: Value A$ (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.
↑ Tourism and Migration Statistics. Visitor Arrivals by Nationality (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.
↑ ^а ^б Asian Development Bank. Country Partnership Strategy. Tuvalu 2008-2012. — 2008. — С. 1.
↑ Tuvalu Investment Climate Statement 2006 (англійською) . US Department Of State. Архів оригіналу за 15 лютого 2007. Процитовано 25 липня 2008.
↑ Tuvalu. Sociopolitical Organization (англійською) . World Culture Encyclopedia. Процитовано 20 серпня 2008.
↑ ^а ^б ^в Tuvalu. The traditional social structure (англійською) . Jane Resture. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2008.
↑ ^а ^б ^в ^г Frederick Dorian, Simon Broughton, Mark Ellingham, Orla Duane, Rough Guides (Firm), Richard Trillo. World Music. — Rough Guides, 1999. — С. 221. — ISBN 9820203147.
↑ Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 19. — ISBN 9820203147.
↑ Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 18. — ISBN 9820203147.
↑ ^а ^б Tuvalu Fatele (англійською) . Jane's Oceania Page. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2008.
↑ ^а ^б Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 21. — ISBN 9820203147.
↑ Mervyn McLean. Songs of Tuvalu. — Auckland University Press, 1999. — С. 180. — ISBN 186940212X.
↑ ^а ^б Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 22. — ISBN 9820203147.
↑ Mervyn McLean. Songs of Tuvalu. — Auckland University Press, 1999. — С. 179. — ISBN 186940212X.
↑ ^а ^б World Football Elo Ratings: Tuvalu (англійською) . Tuvalu Football. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 11 серпня 2008.
↑ Road to 2010 World Cup Begins Tomorrow (англійською) . Road to 2010 World Cup Final. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2008.
↑ Tuvalu Association of Sports and National Olympic Committee (англійською) . Official site of the Olympic Movement. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2008.
↑ Two new National Olympic Committees on board! (англійською) . Official site of the Olympic Movement. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2008.
↑ Public Holidays Ordinance (PDF) (англійською) . Tuvalu Legislation. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 14 серпня 2008.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Tuvalu National Strategies for Sustainable Development 2005-2015. — The University of the South Pacific, 2004. — С. 32.
↑ ^а ^б Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 17.
↑ Country Health Information Profiles. Tuvalu. — С. 354 (PDF) (англійською) . WHO. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 28 липня 2008.
↑ (Filariasis) Филяриатоз, Филяриоз (Filariasis) (англійською) . Библиотека РГИУ. Процитовано 28 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ ^а ^б Secretariat of the Pacific Community. Tuvalu 2002: Population and Housing Census. Volume 1. Analytical report. — 2002. — С. 41-42.
↑ ^а ^б ^в Tuvalu National Strategies for Sustainable Development 2005-2015. — The University of the South Pacific, 2004. — С. 58.
↑ ^а ^б Education for all. 2000 assessment country report. Name of Country: TUVALU (англійською) . World Education Problem. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.
↑ Tuvalu. Student enrolemnts (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.
↑ Tuvalu National Strategies for Sustainable Development 2005-2015. — The University of the South Pacific, 2004. — С. 59.
↑ Tuvalu. Education (англійською) . Encyclopedia of the Nations. Процитовано 18 липня 2008.
↑ Tuvalu (англійською) . Education Encyclopedia — StateUniversity.com. Процитовано 18 липня 2008.

Посилання

Тувалу // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.

[1] Timeline: Tuvalu (англійською) . BBC. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 24 липня 2008.

[2] Эллис, архипелаг в Великом океане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[Энциклопедия_Расположение-3] а ^б Tuvalu. Location, size, and extent (англійською) . Encyclopedia of the Nations. Процитовано 12 липня 2008.

[ЦРУ-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф http://www.citypopulation.de/Tuvalu.html

[Integrated8-5] а ^б Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 8.

[oceandots1-6] а ^б Tuvalu (англійською) . Oceandots. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 12 липня 2008.

[Action15-7] а ^б Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action. — травень 2007. — С. 15.

[8] Ministry for Natural Resources and Environment. Tuvalu Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention On Climate Change. — 1999. — С. 2.

[Darwin-9] а ^б Darwin C. The structure and distribution of coral reefs. — 1842.

[10] Ministry for Natural Resources and Environment. Tuvalu Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention On Climate Change. — 1999. — С. 3.

[Action13-11] а ^б ^в Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. {{{Заголовок}}}. — травень 2007. — С. 13.

[12] Ministry for Natural Resources and Environment. Tuvalu Initial National Communication Under the United Nations Framework Convention On Climate Change. — 1999. — С. 3.

[13] John Connell. Losing ground? Tuvalu, the greenhouse effect and the garbage can // Asia Pacific Viewpoint. — Victoria University of Wellington, August 2003. — Т. 44, № 2. — С. 91.

[14] John Connell. Losing ground? Tuvalu, the greenhouse effect and the garbage can // Asia Pacific Viewpoint. — Victoria University of Wellington, August 2003. — Т. 44, № 2. — С. 95.

[Connell96-15] а ^б John Connell. Losing ground? Tuvalu, the greenhouse effect and the garbage can // Asia Pacific Viewpoint. — Victoria University of Wellington, August 2003. — Т. 44, № 2. — С. 96.

[16] Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 9.

[17] Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 10.

[Integrated11-18] Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 11.

[19] Tuvalu. Topography (англійською) . Encyclopedia of the Nations. Процитовано 13 липня 2008.

[20] Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action. — травень 2007. — С. 19.

[21] Ministry of Natural Resources & Environment. United Nations Convention to Combat Desertification. First National Report for Tuvalu. — April 2000. — С. 3.

[RAMSAR-22] а ^б RAMSAR. Wetlands in Tuvalu (PDF) (англійською) . RAMSAR. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.

[23] Ministry of Natural Resources & Environment. United Nations Convention to Combat Desertification. First National Report for Tuvalu. — April 2000. — С. 2.

[24] Administrative Divisions of Countries (англійською) . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 25 липня 2008.

[ЦРУ2-25] а ^б Данні ЦРУ США на 19 червня 2008 року і Відділення статистики Уряду Тувалу.

[Деп_стат_насел-26] а ^б ^в ^г Census of Population and Housing and sample Surveys (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2008.

[Action15б-27] Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu. Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action. — травень 2007. — С. 15.

[28] Tuvaluan people in New Zealand (PDF) (англійською) . New Zealand's official statistics agency. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2006. Процитовано 24 липня 2008.

[29] Niko Besnier. Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific. — London : Routldege, 2000. — С. xx. — ISBN 0415024560.

[30] United Nations Development Programme. Government Of Tuvalu. Millennium Development Goals Report 2006. — 2006. — С. 3.

[Secretariat15-31] а ^б Secretariat of the Pacific Community. Tuvalu 2002: Population and Housing Census. Volume 1. Analytical report. — 2002. — С. 15.

[32] Tuvalu 2002: Population and Housing Census. — Secretariat of the Pacific Community, 2002. — Т. 1. — С. 17.

[33] Secretariat of the Pacific Community. Tuvalu 2002: Population and Housing Census. Volume 1. Analytical report. — 2002. — С. 22.

[Этнология-34] а ^б ^в Languages of Tuvalu (англійською) . Ethnologue. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.

[35] Niko Besnier. Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific. — London : Routldege, 2000. — С. xxi. — ISBN 0415024560.

[Besnierxixxx-36] а ^б Niko Besnier. Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific. — London : Routldege, 2000. — С. xix—xx. — ISBN 0415024560.

[Церковь-37] а ^б Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu (англійською) . Reformed online. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.

[38] Secretariat of the Pacific Community. {{{Заголовок}}}. — 2002. — С. 23.

[state_религия-39] а ^б Tuvalu. International Religious Freedom Report 2007 (англійською) . Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor. U.S. State Department. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2008.

[40] Конституція Тувалу, частина 1, розділ 1, стаття 1.

[PacLII_Government-41] а ^б Tuvalu System of Government Information. Government of Tuvalu (англійською) . University of the South Pacific. PacLII. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.

[42] Tuvalu votes to maintain monarchy (англійською) . ABC. Radio Australia. Архів оригіналу за 3 липень 2009. Процитовано 13 октября 2008.

[43] К., ч. 6, р. 1, ст. 82 (4).

[44] К., ч. 6, р. 3, ст. 91 (1 a, b).

[45] К., ч. 6, р. 3, ст. 95 (1).

[46] К., ч. 6, р. 4, ст. 104 (2).

[47] К., ч. 6, р. 7, ст. 115 (1).

[48] К., ч. 6, р. 2, ст. 84 (а).

[К.,_ч._6,_р._5,_ст._111_1-49] а ^б К., ч. 6, р. 5, ст. 111 (1).

[50] К., ч. 4, р. 1, ст. 48.

[51] К., ч. 4, р. 1, ст. 50.

[52] К., ч. 4, р. 1, ст. 52 (1).

[53] К., ч. 4, р. 2, ст. 55 (1).

[54] К., ч. 4, р. 2, ст. 55 (3).

[55] К., ч. 4, р. 2, ст. 55 (2).

[56] К., ч. 4, р. 2, ст. 58 (1).

[57] К., ч. 5, р. 1, ст. 61 (1).

[58] К., ч. 5, р. 3, ст. 74.

[59] К., ч. 5, р. 3, ст. 73 (2).

[60] К., ч. 5, р. 1, ст. 62 (3).

[61] К., ч. 5, р. 1, ст. 62 (5).

[62] К., ч. 5, р. 1, ст. 62 (4).

[63] К., ч. 5, р. 1, ст. 63 (1).

[64] К., ч. 5, р. 3, ст. 75 (1 а).

[65] К., додаток 5.

[PacLII_Court-66] а ^б Tuvalu Courts System Information (англійською) . University of the South Pacific. PacLII. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.

[67] К., ч. 7, р. 2, ст. 120 (2).

[68] К., ч. 7, р. 2, ст. 121.

[69] К., ч. 7, р. 2, ст. 122 (2).

[70] К., ч. 7, р. 2, ст. 123.

[71] К., ч. 7, р. 2, ст. 124 (а).

[72] К., ч. 7, р. 2, ст. 124 (b).

[73] К., ч. 7, р. 2, ст. 130 (1).

[74] К., ч. 7, р. 2, ст. 132.

[75] К., ч. 7, р. 3, ст. 135 (1).

[76] К., ч. 7, р. 4, ст. 136 (1).

[77] К., ч. 6, р. 3, ст. 91 (1).

[78] К., ч. 6, р. 3, ст. 92 (1).

[79] К., ч. 6, р. 3, ст. 92 (2 b).

[80] Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Part II. 3. — С. 8 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.

[81] Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Schedule 1 (Section 3). — С. 35 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 17 серпня 2008.

[82] Transparency International Country Study Report. Tuvalu. — 2004. — С. 23.

[83] Transparency International Country Study Report. Tuvalu. — 2004. — С. 24.

[84] Falekaupule Act 1997. — С. 60 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[85] Falekaupule Act 1997. — С. 12 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[86] Transparency International Country Study Report. Tuvalu. — 2004. — С. 17.

[87] Country Context. Tuvalu (англійською) . World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2008.

[88] Police Ordinance. Часть 2, статья 6. — С. 9 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[89] Biannual Statistical Report. Tuvalu. С. 27 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. June 2008. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 5 ноября 2008.

[90] Police Ordinance. Часть 3, статья 12. — С. 10 (PDF) (англійською) . Government of Tuvalu. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[91] Crime Statistics (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[92] General Profile of the Tuvalu (англійською) . Office of the President. Republic of China. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[93] Грузия разорвала дипотношения с Тувалу. Грузия Online. Процитовано 16 лютого 2012.

[94] Тувалу більше не визнає незалежність Абхазії і Південної Осетії. Дзеркало тижня

[95] Embassies in Marshall Tuvalu (англійською) . GoAbroad.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2008.

[European_Community4-96] а ^б Tuvalu — European Community. Country Strategy Paper And National Indicative Programme for the period 2002—2007. — С. 8.

[97] Tuvalu — European Community. Country Strategy Paper And National Indicative Programme for the period 2002—2007. — С. 4.

[European_Community5-98] а ^б ^в Tuvalu — European Community. Country Strategy Paper And National Indicative Programme for the period 2002—2007. — С. 5.

[99] Asian Development Bank. Country Partnership Strategy. Tuvalu 2008-2012. — 2008. — С. 4.

[100] United Nations Development Programme. Government Of Tuvalu. Millennium Development Goals Report 2006. — 2006. — С. 4.

[101] Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 13.

[102] Air Travel Arrangements (англійською) . Tuvalu Official Tourism Website. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2008.

[пресса-103] а ^б Tuvalu Publications. Tuvalu Echoes (англійською) . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2008.

[104] Country profile: Tuvalu (англійською) . BBC. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2008.

[Boland145-105] а ^б Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 145.

[106] VeriSign Acquires The .tv Corporation (англійською) . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 3 серпня 2008.

[107] Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 146.

[108] Tuvalu says no to telephone sex (англійською) . Tuvalu News. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 липня 2008.

[109] Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 147.

[110] Stephen Boland, Brian Dollery. The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu // Pacific Economic Bulletin. — 2006. — Т. 21, № 2. — С. 148.

[111] Bruce Knapman, Malcolm Ponton, and Colin Hunt. Tourism Development // Tuvalu. 2002 Economic and Public Sector Revie. — Published by the Asian Development Bank in consultation with the Government of Tuvalu and with support from the Australian Agency for International Development. — November 2002. — С. 161. — ISBN 971-561-459-0.

[112] Tourism and Migration Statistics (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.

[113] Vaiaku Lagi Hotel (англійською) . Tuvalu Timeless. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.

[114] Gross Domestic Product (GDP) (curent) Estimates: Value A$ (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.

[115] Tourism and Migration Statistics. Visitor Arrivals by Nationality (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2008.

[CPS1-116] а ^б Asian Development Bank. Country Partnership Strategy. Tuvalu 2008-2012. — 2008. — С. 1.

[117] Tuvalu Investment Climate Statement 2006 (англійською) . US Department Of State. Архів оригіналу за 15 лютого 2007. Процитовано 25 липня 2008.

[118] Tuvalu. Sociopolitical Organization (англійською) . World Culture Encyclopedia. Процитовано 20 серпня 2008.

[social_structure-119] а ^б ^в Tuvalu. The traditional social structure (англійською) . Jane Resture. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2008.

[World_Music221-120] а ^б ^в ^г Frederick Dorian, Simon Broughton, Mark Ellingham, Orla Duane, Rough Guides (Firm), Richard Trillo. World Music. — Rough Guides, 1999. — С. 221. — ISBN 9820203147.

[121] Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 19. — ISBN 9820203147.

[122] Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 18. — ISBN 9820203147.

[Jane-123] а ^б Tuvalu Fatele (англійською) . Jane's Oceania Page. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2008.

[Koch21-124] а ^б Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 21. — ISBN 9820203147.

[125] Mervyn McLean. Songs of Tuvalu. — Auckland University Press, 1999. — С. 180. — ISBN 186940212X.

[Koch22-126] а ^б Gerd Koch, Guy Slatter. Songs of Tuvalu. — University of the South Pacific Institute of Pacific Studies, 2000. — С. 22. — ISBN 9820203147.

[127] Mervyn McLean. Songs of Tuvalu. — Auckland University Press, 1999. — С. 179. — ISBN 186940212X.

[Football-128] а ^б World Football Elo Ratings: Tuvalu (англійською) . Tuvalu Football. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 11 серпня 2008.

[129] Road to 2010 World Cup Begins Tomorrow (англійською) . Road to 2010 World Cup Final. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2008.

[130] Tuvalu Association of Sports and National Olympic Committee (англійською) . Official site of the Olympic Movement. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2008.

[131] Two new National Olympic Committees on board! (англійською) . Official site of the Olympic Movement. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2008.

[132] Public Holidays Ordinance (PDF) (англійською) . Tuvalu Legislation. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 14 серпня 2008.

[Strategies32-133] а ^б ^в ^г ^д Tuvalu National Strategies for Sustainable Development 2005-2015. — The University of the South Pacific, 2004. — С. 32.

[Integrated17-134] а ^б Ministry for Natural Resources and Environment. [http://www.sprep.org/att/IRC/eCOPIES/Countries/Tuvalu/30.pdf Sustainable Integrated Water Resources and Wastewater Management for Tuvalu. Diagnostic Report]. — 2007. — С. 17.

[135] Country Health Information Profiles. Tuvalu. — С. 354 (PDF) (англійською) . WHO. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 28 липня 2008.

[136] (Filariasis) Филяриатоз, Филяриоз (Filariasis) (англійською) . Библиотека РГИУ. Процитовано 28 липня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[Курение_алкоголь-137] а ^б Secretariat of the Pacific Community. Tuvalu 2002: Population and Housing Census. Volume 1. Analytical report. — 2002. — С. 41-42.

[Strategies58-138] а ^б ^в Tuvalu National Strategies for Sustainable Development 2005-2015. — The University of the South Pacific, 2004. — С. 58.

[unesco-139] а ^б Education for all. 2000 assessment country report. Name of Country: TUVALU (англійською) . World Education Problem. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.

[140] Tuvalu. Student enrolemnts (англійською) . Tuvalu Central Statistics Division. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2008.

[141] Tuvalu National Strategies for Sustainable Development 2005-2015. — The University of the South Pacific, 2004. — С. 59.

[142] Tuvalu. Education (англійською) . Encyclopedia of the Nations. Процитовано 18 липня 2008.

[143] Tuvalu (англійською) . Education Encyclopedia — StateUniversity.com. Процитовано 18 липня 2008.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 == Назва ==
-Свою сучасну назву архіпелаг дістав лише в [[1975]] році, і в перекладі з мови [[Тувалу (мова)|тувалу]] вона означає «''восьмеро, що стоять разом''»<ref>{{cite web
+Свою сучасну назву архіпелаг дістав лише в [[1975]] році, і в перекладі з мови [[Тувалу (мова)|тувалу]] вона означає «''восьмеро, що стоять разом''»<ref>
+{{cite web
- | url         = http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/asia-pacific/country_profiles/2966432.stm
+ |url         = http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/asia-pacific/country_profiles/2966432.stm
- | title       = Timeline: Tuvalu
+ |title       = Timeline: Tuvalu
- | publisher   = BBC
+ |publisher   = BBC
- | accessdate  = 24 липня 2008
+ |accessdate  = 24 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI4f0ZM
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI4f0ZM?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/country_profiles/2966432.stm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> (мається на увазі вісім традиційно населених островів Тувалу; дев'ятий&nbsp;— [[Ніулакіта]]&nbsp;— був заселений відносно недавно). Європейський першовідкривач островів, [[Альваро Менданья де Нейра]], назвав архіпелаг «''лагунні острови''», а в [[1819]] році архіпелаг дістав назву «''Острови Елліс''», яка використовувалась протягом майже всієї колоніальної епохи<ref>{{ВТ-ЭСБЕ|Эллис, архипелаг в Великом океане}}</ref>.
+}}
+</ref> (мається на увазі вісім традиційно населених островів Тувалу; дев'ятий&nbsp;— [[Ніулакіта]]&nbsp;— був заселений відносно недавно). Європейський першовідкривач островів, [[Альваро Менданья де Нейра]], назвав архіпелаг «''лагунні острови''», а в [[1819]] році архіпелаг дістав назву «''Острови Елліс''», яка використовувалась протягом майже всієї колоніальної епохи<ref>{{ВТ-ЭСБЕ|Эллис, архипелаг в Великом океане}}</ref>.
 == Фізико-географічна характеристика ==
@@ Рядок 77: / Рядок 80: @@
 }}</ref>. Найближчі архіпелаги&nbsp;— [[острови Гілберта]], що належать [[Кірибаті|Республіці Кірибаті]] і розташовані на північний захід від Тувалу, і острови [[Волліс і Футуна]], що лежать на південний схід і належать [[Франція|Франції]].
-Площа суші Тувалу становить всього 26 км²<ref name="ЦРУ">http://www.citypopulation.de/Tuvalu.html</ref>, у той час як площа території, зайнятої [[лагуна]]ми,&nbsp;— понад 494 км². Країна розташувалася на п'яти атолах ([[Нанумеа]], [[Нуї (Тувалу)|Нуї]], [[Нукулаелае]], [[Нукуфетау]], [[Фунафуті]]), трьох низинних коралових островах ([[Нануманга|Нануманг]], [[Ніулакіта]], [[Ніутао]]) і одному атоловому/рифовому острові ([[Ваїтупу]])<ref name="Integrated8"/>, що розтягнулися з північного заходу на південний схід на 595 км<ref name="Энциклопедия_Расположение"/>. Найбільшим островом архіпелагу (з розрахунку площі суші, а не водної поверхні лагуни) є атол [[Ваїтупу]] (5,09 км²), а найменшим&nbsp;— [[Ніулакіта]] (0,4 км²).<ref name="oceandots1">{{cite web
+Площа суші Тувалу становить всього 26 км²<ref name="ЦРУ">http://www.citypopulation.de/Tuvalu.html</ref>, у той час як площа території, зайнятої [[лагуна]]ми,&nbsp;— понад 494 км². Країна розташувалася на п'яти атолах ([[Нанумеа]], [[Нуї (Тувалу)|Нуї]], [[Нукулаелае]], [[Нукуфетау]], [[Фунафуті]]), трьох низинних коралових островах ([[Нануманга|Нануманг]], [[Ніулакіта]], [[Ніутао]]) і одному атоловому/рифовому острові ([[Ваїтупу]])<ref name="Integrated8"/>, що розтягнулися з північного заходу на південний схід на 595 км<ref name="Энциклопедия_Расположение"/>. Найбільшим островом архіпелагу (з розрахунку площі суші, а не водної поверхні лагуни) є атол [[Ваїтупу]] (5,09 км²), а найменшим&nbsp;— [[Ніулакіта]] (0,4 км²).<ref name="oceandots1">
+{{cite web
- | url         = http://www.oceandots.com/pacific/tuvalu/
+ |url         = http://www.oceandots.com/pacific/tuvalu/
- | title       = Tuvalu
+ |title       = Tuvalu
- | publisher   = Oceandots
+ |publisher   = Oceandots
- | accessdate  = 12 липня 2008
+ |accessdate  = 12 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI5Sqtx
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI5Sqtx?url=http://www.oceandots.com/pacific/tuvalu/
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>. Всі острови низинні, а атоли в основному складаються з кількох острівців, або [[моту]], які піддаються негативному впливу прибережної [[Ерозія (геологія)|ерозії]] (переважно західні сторони острівців, звернені до океану<ref name="Action15">{{книга
+}}
+</ref>. Всі острови низинні, а атоли в основному складаються з кількох острівців, або [[моту]], які піддаються негативному впливу прибережної [[Ерозія (геологія)|ерозії]] (переважно західні сторони острівців, звернені до океану<ref name="Action15">{{книга
 |автор         = Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu.
 |заголовок      = Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action
@@ Рядок 231: / Рядок 237: @@
 |рік           = April 2000
 |сторінки      = 3
-}}</ref> На берегах ростуть [[Сцевола|сцеволи]], [[турнефорція|турнефорції]], [[панданус]]и. У внутрішніх частинах островів&nbsp;— [[папороті]] (серед яких виділяються великі Asplenium nidus), [[канавалезія]], [[Мангри|мангрові зарості]], інша чагарникова рослинність, гаї [[Кокосова пальма|кокосових пальм]], [[хлібне дерево|хлібних дерев]], плантації [[банан]]ів. Часто зустрічаються широколистяні породи дерев&nbsp;— [[охрозія]], [[гуеттарда]], [[калофіллум]] та інші. Всього на Тувалу зареєстровано 86 видів [[судинні рослини|судинних рослин]], з яких 44 є місцевими. Жодна з них не є [[ендемік]]ом.<ref name="RAMSAR">{{cite web
+}}</ref> На берегах ростуть [[Сцевола|сцеволи]], [[турнефорція|турнефорції]], [[панданус]]и. У внутрішніх частинах островів&nbsp;— [[папороті]] (серед яких виділяються великі Asplenium nidus), [[канавалезія]], [[Мангри|мангрові зарості]], інша чагарникова рослинність, гаї [[Кокосова пальма|кокосових пальм]], [[хлібне дерево|хлібних дерев]], плантації [[банан]]ів. Часто зустрічаються широколистяні породи дерев&nbsp;— [[охрозія]], [[гуеттарда]], [[калофіллум]] та інші. Всього на Тувалу зареєстровано 86 видів [[судинні рослини|судинних рослин]], з яких 44 є місцевими. Жодна з них не є [[ендемік]]ом.<ref name="RAMSAR">
+{{cite web
- | last        = RAMSAR.
+ |last        = RAMSAR.
- | url         = http://ramsar.wetlands.org/Portals/15/Tuvalu.pdf
+ |url         = http://ramsar.wetlands.org/Portals/15/Tuvalu.pdf
- | title       = Wetlands in Tuvalu
+ |title       = Wetlands in Tuvalu
- | publisher   = RAMSAR
+ |publisher   = RAMSAR
- | accessdate  = 22 липня 2008
+ |accessdate  = 22 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI5lBSD
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI5lBSD?url=http://ramsar.wetlands.org/Portals/15/Tuvalu.pdf
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 Тваринний світ країни украй бідний і представлений переважно [[інтродукований вид|інтродукованими видами]]. Із ссавців зустрічаються [[свині]], [[щур]]и, [[собака|собаки]] і [[кішка|кішки]]. Популяція [[морські птахи|морських птахів]] на островах незначна, оскільки їх традиційно відловлюють місцеві жителі.<ref name="RAMSAR"/> На непотривожених людиною [[моту]] гніздяться [[фрегати (птиці)|фрегати]], [[баклани]], [[буревісники]]. Широко поширені дрібні [[ящірки]], [[змії]], сухопутні краби, [[рак-самітник|раки-самітники]]. Морське середовище Тувалу представлене шістьма основними типами [[екосистема|екосистем]]: океанічна, зовнішніх рифів, лагунних рифів, лагунного дна, ізольованих рифів і природних каналів, що з'єднують океанічні і лагунові води. Всього у прибережних водах живе близько 350 видів риб і 30 видів [[корал]]ів.<ref>{{книга
@@ Рядок 252: / Рядок 261: @@
 == Адміністративний поділ ==
-В адміністративному відношенні Тувалу поділено на сім острівних ([[Нанумеа]], [[Ніутао]], [[Нануманга]], [[Нуї]], [[Ваїтупу]], [[Нукулаелае]] і [[Нукуфетау]]) та одну міську раду ([[Фунафуті]]).<ref>{{cite web
+В адміністративному відношенні Тувалу поділено на сім острівних ([[Нанумеа]], [[Ніутао]], [[Нануманга]], [[Нуї]], [[Ваїтупу]], [[Нукулаелае]] і [[Нукуфетау]]) та одну міську раду ([[Фунафуті]]).<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.statoids.com/utv.html
+ |url         = http://www.statoids.com/utv.html
- | title       = Administrative Divisions of Countries
+ |title       = Administrative Divisions of Countries
- | accessdate  = 25 липня 2008
+ |accessdate  = 25 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI5vzhb
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI5vzhb?url=http://www.statoids.com/utv.html
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 {| align="center" class="standard"
 !№||Провінція||Назва англійською мовою||Адміністративний центр||Площа,<br/>км²||Населення,<br/>осіб (2002)||Густота,<br/>осіб/км²
@@ Рядок 323: / Рядок 335: @@
 |}
 [[Файл:Tuvalu costume.jpg|200px|left|thumb|Житель Тувалу в традиційному одязі ([[1841 рік]])]]
-Відповідно до останнього перепису [[2002]] року, чисельність населення Тувалу становила 9561 осіб<ref name="Деп_стат_насел">{{cite web
+Відповідно до останнього перепису [[2002]] року, чисельність населення Тувалу становила 9561 осіб<ref name="Деп_стат_насел">
+{{cite web
- | url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Census%20&%20Surveys/Census_index.htm
+ |url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Census%20&%20Surveys/Census_index.htm
- | title       = Census of Population and Housing and sample Surveys
+ |title       = Census of Population and Housing and sample Surveys
- | publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+ |publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
- | accessdate  = 13 липня 2008
+ |accessdate  = 13 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI61yRn
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI61yRn?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Census%20
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> (включно з туристами та тимчасовими працівниками; чисельність постійного населення&nbsp;— 9359 осіб<ref name="Деп_стат_насел"/>). До 2012 року ця цифра збільшилась до 10&nbsp;837 осіб (оцінка).<ref name="ЦРУ"/> Незважаючи на те, що темпи приросту населення збільшилися з 0,6&nbsp;% у [[1991]]–[[2002]] роках до 1,577&nbsp;% у [[2008]] році, зростання населення Тувалу залишається досить низьким на тлі інших країн [[Океанія|Океанії]]. Однією з основних причин цього є еміграція населення.<ref name="Action15б">{{книга
+}}
+</ref> (включно з туристами та тимчасовими працівниками; чисельність постійного населення&nbsp;— 9359 осіб<ref name="Деп_стат_насел"/>). До 2012 року ця цифра збільшилась до 10&nbsp;837 осіб (оцінка).<ref name="ЦРУ"/> Незважаючи на те, що темпи приросту населення збільшилися з 0,6&nbsp;% у [[1991]]–[[2002]] роках до 1,577&nbsp;% у [[2008]] році, зростання населення Тувалу залишається досить низьким на тлі інших країн [[Океанія|Океанії]]. Однією з основних причин цього є еміграція населення.<ref name="Action15б">{{книга
 |автор         = Ministry of Natural Resources, Environment, Agriculture and Lands of Tuvalu.
 |заголовок      = Tuvalu’s National Adaptation Programme of Action
@@ Рядок 338: / Рядок 353: @@
 |рік           = травень 2007
 |сторінки      = 15
-}}</ref> У [[2001]] році в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] (переважно в містах [[Окленд (Нова Зеландія)|Окленд]] і [[Веллінгтон]]) проживало 1960 представників народу Тувалу (трохи менше 1&nbsp;% від чисельності народів Океанії, які проживають на території Нової Зеландії).<ref>{{cite web
+}}</ref> У [[2001]] році в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] (переважно в містах [[Окленд (Нова Зеландія)|Окленд]] і [[Веллінгтон]]) проживало 1960 представників народу Тувалу (трохи менше 1&nbsp;% від чисельності народів Океанії, які проживають на території Нової Зеландії).<ref>
- | url        = http://www.stats.govt.nz/NR/rdonlyres/ABA19DFF-924E-49FA-BD21-48197322D47F/0/Tuvalauan.pdf
+{{cite web|url=http://www.stats.govt.nz/NR/rdonlyres/ABA19DFF-924E-49FA-BD21-48197322D47F/0/Tuvalauan.pdf|title=Tuvaluan people in New Zealand.|publisher=New Zealand's official statistics agency.|accessdate=24 липня 2008|language=англійською|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20060610070347/http://www.stats.govt.nz/NR/rdonlyres/ABA19DFF-924E-49FA-BD21-48197322D47F/0/Tuvalauan.pdf|archivedate=2006-06-10}}
+</ref> Діаспори вихідців з Тувалу також є на [[Фіджі]] (на острові [[Кіоа]], який був орендований жителями острова [[Ваїтупу]] після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]), [[Самоа]] , [[Кірибаті]] (в основному це нащадки тувалійських працівників на острові [[Банаба]]), [[Науру]] (працівники [[Науруанська фосфатна корпорація|науруанської фосфатної компанії]]).<ref>{{книга
- | title      = Tuvaluan people in New Zealand.
- | publisher  = New Zealand's official statistics agency.
- | accessdate = 24 липня 2008
- | language=англійською
- | deadurl=yes
-|archiveurl=http://web.archive.org/web/20060610070347/http://www.stats.govt.nz/NR/rdonlyres/ABA19DFF-924E-49FA-BD21-48197322D47F/0/Tuvalauan.pdf|archivedate=2006-06-10}}</ref> Діаспори вихідців з Тувалу також є на [[Фіджі]] (на острові [[Кіоа]], який був орендований жителями острова [[Ваїтупу]] після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]), [[Самоа]] , [[Кірибаті]] (в основному це нащадки тувалійських працівників на острові [[Банаба]]), [[Науру]] (працівники [[Науруанська фосфатна корпорація|науруанської фосфатної компанії]]).<ref>{{книга
 |автор         = Niko Besnier.
 |заголовок      = Tuvaluan. A Polynesian Language of the Central Pacific
@@ Рядок 392: / Рядок 402: @@
 === Мови ===
-Крім [[Англійська мова|англійської мови]], офіційною мовою країни є мова [[Тувалу (мова)|тувалу]], що відноситься до [[полінезійські мови|полінезійських мов]]. У ній є велика кількість запозичень з [[самоанська мова|самоанської мови]], яка в минулому використовувалася християнськими місіонерами. Тим не менш, носії двох цих мов не розуміють один одного. Найбільш близькою мовою є [[Токелау (мова)|Токелау]].<ref name="Этнология"/> Загальна чисельність носіїв мови Тувалу в [[1998]] році становила близько 10 670 осіб.<ref name="Этнология">{{cite web
+Крім [[Англійська мова|англійської мови]], офіційною мовою країни є мова [[Тувалу (мова)|тувалу]], що відноситься до [[полінезійські мови|полінезійських мов]]. У ній є велика кількість запозичень з [[самоанська мова|самоанської мови]], яка в минулому використовувалася християнськими місіонерами. Тим не менш, носії двох цих мов не розуміють один одного. Найбільш близькою мовою є [[Токелау (мова)|Токелау]].<ref name="Этнология"/> Загальна чисельність носіїв мови Тувалу в [[1998]] році становила близько 10 670 осіб.<ref name="Этнология">
+{{cite web
- | url         = http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=TV
+ |url         = http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=TV
- | title       = Languages of Tuvalu
+ |title       = Languages of Tuvalu
- | publisher   = Ethnologue
+ |publisher   = Ethnologue
- | accessdate  = 18 липня 2008
+ |accessdate  = 18 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI6Ldn4
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI6Ldn4?url=http://www.ethnologue.com/show_country.asp?name=TV
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 Для запису 11 [[приголосний звук|приголосних]] і п'яти [[голосний звук|голосних звуків]] використовується абетка на основі [[латинська абетка|латинської]]. Всього виділяються сім діалектів Тувалу, які поділяються на дві діалектні зони: північну (поширений на островах [[Нанумеа]], [[Нануманга]], [[Ніутао]] і [[Ніулакіта]]) і південну (офіційний варіант мови; поширений на островах [[Фунафуті]], [[Ваїтупу]], [[Нукуфетау]] і [[Нукулаелае]]).<ref name="Этнология"/><ref>{{книга
@@ Рядок 423: / Рядок 436: @@
 === Релігійний склад ===
-Панівною релігією на островах Тувалу є [[християнство]], привнесене на архіпелаг священиком Елекана ({{lang-en|Elekana}}) з острова [[Маніхікі]] в [[1861]] році<ref name="Церковь">{{cite web
+Панівною релігією на островах Тувалу є [[християнство]], привнесене на архіпелаг священиком Елекана ({{lang-en|Elekana}}) з острова [[Маніхікі]] в [[1861]] році<ref name="Церковь">
+{{cite web
- | url         = http://www.reformiert-online.net/adressen/detail.php?id=13338&lg=eng
+ |url         = http://www.reformiert-online.net/adressen/detail.php?id=13338&lg=eng
- | title       = Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu.
+ |title       = Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu.
- | publisher   = Reformed online
+ |publisher   = Reformed online
- | accessdate  = 18 липня 2008
+ |accessdate  = 18 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI6c1p2
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI6c1p2?url=http://www.reformiert-online.net/adressen/detail.php?id=13338
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>. Пробувши на островах Тувалу чотири місяці, священик відправився в [[Самоа]], щоб вивчитися [[місіонерство|місіонерській]] справі. Згодом Елекана повернувся на архіпелаг, а самі острови увійшли до сфери впливу [[Лондонське місіонерське товариство|Лондонського місіонерського товариства]]. У [[1969]] році від цього місіонерського товариства відокремилася Церква Тувалу ({{lang-en|Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu}}).<ref name="Церковь"/>
+}}
+</ref>. Пробувши на островах Тувалу чотири місяці, священик відправився в [[Самоа]], щоб вивчитися [[місіонерство|місіонерській]] справі. Згодом Елекана повернувся на архіпелаг, а самі острови увійшли до сфери впливу [[Лондонське місіонерське товариство|Лондонського місіонерського товариства]]. У [[1969]] році від цього місіонерського товариства відокремилася Церква Тувалу ({{lang-en|Te Ekalesia Kelisiano Tuvalu}}).<ref name="Церковь"/>
 У [[2002]] році частка [[протестантизм|протестантів]] ([[конгрегаціоналізм|конгрегаціоналістів]] Церкви Тувалу) становила 91&nbsp;% (8521 особа), [[Церква адвентистів сьомого дня|адвентистів сьомого дня]]&nbsp;— 2&nbsp;% (183 особи). За ними слідували представники [[Бахаї|Віри Бахаї]] (177 осіб), Асамблеї братів ({{lang-en|Brethren Assembly}}, нова протестантська течія, 166 осіб).<ref>{{книга
@@ Рядок 441: / Рядок 457: @@
 }}</ref> На островах також представлені інші релігійні течії, але кількість їхніх прихильників невелика.
-На всіх островах Тувалу є традиційні вожді, які одночасно є членами Церкви Тувалу. Велика частина послідовників інших релігій перебуває на атолі [[Фунафуті]] (за винятком острова [[Нанумеа]], де зареєстрована велика частка послідовників [[Бахаї]]).<ref name="state_религия">{{cite web
+На всіх островах Тувалу є традиційні вожді, які одночасно є членами Церкви Тувалу. Велика частина послідовників інших релігій перебуває на атолі [[Фунафуті]] (за винятком острова [[Нанумеа]], де зареєстрована велика частка послідовників [[Бахаї]]).<ref name="state_религия">
+{{cite web
- | url         = http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2007/90157.htm
+ |url         = http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2007/90157.htm
- | title       = Tuvalu. International Religious Freedom Report 2007.
+ |title       = Tuvalu. International Religious Freedom Report 2007.
- | publisher   = Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor. U.S. State Department
+ |publisher   = Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor. U.S. State Department
- | accessdate  = 17 липня 2008
+ |accessdate  = 17 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI6v4Qb
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI6v4Qb?url=http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2007/90157.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 Конституція країни гарантує свободу віросповідання.<ref name="state_религия"/>
@@ Рядок 456: / Рядок 475: @@
 === Державний лад ===
-Тувалу&nbsp;— [[суверенітет|суверенна]] [[демократія|демократична]] держава.<ref>''Конституція Тувалу, частина 1, розділ 1, стаття 1''.</ref> Конституція, прийнята [[1 жовтня]] [[1978]] року, встановлює [[монархія|монархічну форму правління]] з [[Вестмінстерська система|Вестмінстерською системою]] [[парламентаризм]]у.<ref name="PacLII_Government">{{cite web
+Тувалу&nbsp;— [[суверенітет|суверенна]] [[демократія|демократична]] держава.<ref>''Конституція Тувалу, частина 1, розділ 1, стаття 1''.</ref> Конституція, прийнята [[1 жовтня]] [[1978]] року, встановлює [[монархія|монархічну форму правління]] з [[Вестмінстерська система|Вестмінстерською системою]] [[парламентаризм]]у.<ref name="PacLII_Government">
+{{cite web
- | url         = http://www.paclii.org/tv/government.html
+ |url         = http://www.paclii.org/tv/government.html
- | title       = Tuvalu System of Government Information. Government of Tuvalu
+ |title       = Tuvalu System of Government Information. Government of Tuvalu
- | publisher   = University of the South Pacific. PacLII
+ |publisher   = University of the South Pacific. PacLII
- | accessdate  = 17 серпня 2008
+ |accessdate  = 17 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI75L8l
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI75L8l?url=http://www.paclii.org/tv/government.html
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
-Ряд прем'єр-міністрів країни ([[Сауфату Сопоанга]], [[Маат Тоафа]]) були прихильниками зміни державного ладу Тувалу із монархічного на [[республіка]]нський, очолюваний президентом (у даний час країна входить до складу [[Співдружність націй|Співдружності націй]] і офіційним главою держави є британський монарх). Однак на референдумі, що відбувся [[30 квітня]] [[2008]] року, за збереження монархії проголосували 1260 осіб, і тільки 679&nbsp;— за перехід до республіки.<ref>{{cite web
+Ряд прем'єр-міністрів країни ([[Сауфату Сопоанга]], [[Маат Тоафа]]) були прихильниками зміни державного ладу Тувалу із монархічного на [[республіка]]нський, очолюваний президентом (у даний час країна входить до складу [[Співдружність націй|Співдружності націй]] і офіційним главою держави є британський монарх). Однак на референдумі, що відбувся [[30 квітня]] [[2008]] року, за збереження монархії проголосували 1260 осіб, і тільки 679&nbsp;— за перехід до республіки.<ref>
+{{cite web
- | url        = http://www.radioaustralia.net.au/news/stories/200806/s2276618.htm?tab=latest
+ |url         = http://www.radioaustralia.net.au/news/stories/200806/s2276618.htm?tab=latest
- | title      = Tuvalu votes to maintain monarchy
+ |title       = Tuvalu votes to maintain monarchy
- | publisher  = ABC. Radio Australia
+ |publisher   = ABC. Radio Australia
- | accessdate = 13 октября 2008
+ |accessdate  = 13 октября 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | deadurl=yes
+ |deadurl     = yes
+ |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20090703082309/http://www.radioaustralia.net.au/news/stories/200806/s2276618.htm?tab=latest
-}}</ref>
+ |archivedate = 3 липень 2009
+}}
+</ref>
 ==== Законодавча влада ====
@@ Рядок 488: / Рядок 514: @@
 ==== Судова влада ====
-Система судових органів Тувалу включає Юридичний комітет [[Таємна рада Великої Британії|Таємної ради]] в [[Лондон]]і ({{lang-en|Sovereign in Council}}), [[апеляційний суд]] ({{lang-en|Court of Appeal for Tuvalu}}), [[Високий суд]] ({{lang-en|High Court of Tuvalu}}) та інші види судів (серед них: магістратські суди і острівні суди).<ref name="PacLII_Court">{{cite web
+Система судових органів Тувалу включає Юридичний комітет [[Таємна рада Великої Британії|Таємної ради]] в [[Лондон]]і ({{lang-en|Sovereign in Council}}), [[апеляційний суд]] ({{lang-en|Court of Appeal for Tuvalu}}), [[Високий суд]] ({{lang-en|High Court of Tuvalu}}) та інші види судів (серед них: магістратські суди і острівні суди).<ref name="PacLII_Court">
+{{cite web
- | url         = http://www.paclii.org/tv/courts.html
+ |url         = http://www.paclii.org/tv/courts.html
- | title       = Tuvalu Courts System Information
+ |title       = Tuvalu Courts System Information
- | publisher   = University of the South Pacific. PacLII
+ |publisher   = University of the South Pacific. PacLII
- | accessdate  = 17 серпня 2008
+ |accessdate  = 17 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI7JqBA
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI7JqBA?url=http://www.paclii.org/tv/courts.html
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 Високий суд Тувалу&nbsp;— вищий суд письмового провадження<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 120 (2)''.</ref>, суд першої інстанції в розгляді кримінальних і цивільних справ, встановлений Конституцією.<ref name="PacLII_Court"/> Він складається з головуючого судді та інших суддів, кількість яких обумовлена чинним законодавством.<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 121''.</ref> Головуючий суддя призначається главою держави за рекомендацією Кабінету міністрів<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 122 (2)''.</ref>, інші судді&nbsp;— за рекомендацією Кабінету після консультацій з головуючим суддею.<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 123''.</ref> Суддями можуть стати тільки особи, які є або колишніми суддями в судах необмеженої юрисдикції по цивільних і кримінальних справах у кожній із країн, законодавство яких подібне до законодавства Тувалу, або в судах, які розглядають апеляції від подібних судів.<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 124 (а)''.</ref> Також обов'язковою умовою є наявність п'ятирічної практики як [[баррістер]]а чи [[солісітор]]а.<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 124 (b)''.</ref> До юрисдикції Високого суду Тувалу входить розгляд: питань, пов'язаних із забезпеченням Білля про права, що міститься в Конституції країни; питань щодо членства в парламенті; інших питань, пов'язаних з інтерпретацією та застосуванням Конституції<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 130 (1)''.</ref>;слухання апеляцій на рішення нижчих судів.<ref>''К., ч. 7, р. 2, ст. 132''.</ref>
@@ Рядок 505: / Рядок 534: @@
 [[Активне виборче право|Виборчими правами]] наділяються громадяни Тувалу, які досягли 18 років.<ref>''К., ч. 6, р. 3, ст. 91 (1)''.</ref> Не мають права брати участь у виборах особи, засуджені судом будь-якої з країн [[Співдружність націй|Співдружності націй]] до [[смертна кара|смертної кари]] або тюремного ув'язнення терміном понад 12 місяців і згодом не помилувані; визнані душевнохворими; викреслені зі списків виборців за образи, пов'язані з виборами.<ref>''К., ч. 6, р. 3, ст. 92 (1)''.</ref> У разі тюремного ув'язнення громадянин Тувалу може взяти участь у виборах лише після того, як сплинуть три роки з дня звільнення.<ref>''К., ч. 6, р. 3, ст. 92 (2 b)''.</ref>
-Країна розділена на вісім виборчих округів.<ref>{{cite web
+Країна розділена на вісім виборчих округів.<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-102/ElectoralProvisions(Parliament)Act.pdf
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-102/ElectoralProvisions(Parliament)Act.pdf
- | title       = Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Part II. 3. — С. 8.
+ |title       = Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Part II. 3. — С. 8.
- | publisher   = Government of Tuvalu
+ |publisher   = Government of Tuvalu
- | accessdate  = 17 серпня 2008
+ |accessdate  = 17 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI7TBh5
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI7TBh5?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-102/ElectoralProvisions(Parliament)Act.pdf
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Кожен з округів [[Ваїтупу]], [[Нанумеа]], [[Ніутао]], [[Фунафуті]] представлені у парламенті двома депутатами, у той час, як округи [[Нануманга]], [[Нуї (Тувалу)|Нуї]], [[Нукуфетау]], [[Нукулаелае]]&nbsp;— одним депутатом.<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-102/ElectoralProvisions(Parliament)Act.pdf
+</ref> Кожен з округів [[Ваїтупу]], [[Нанумеа]], [[Ніутао]], [[Фунафуті]] представлені у парламенті двома депутатами, у той час, як округи [[Нануманга]], [[Нуї (Тувалу)|Нуї]], [[Нукуфетау]], [[Нукулаелае]]&nbsp;— одним депутатом.<ref>
- | title       = Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Schedule 1 (Section 3). — С. 35.
+{{cite web
- | publisher   = Government of Tuvalu
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-102/ElectoralProvisions(Parliament)Act.pdf
- | accessdate  = 17 серпня 2008
+ |title       = Electoral Provisions (Parliament) Ordinance. Schedule 1 (Section 3). — С. 35.
- | language=англійською
+ |publisher   = Government of Tuvalu
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI7TBh5
+ |accessdate  = 17 серпня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref>
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI7TBh5?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-102/ElectoralProvisions(Parliament)Act.pdf
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
 ==== Місцеве самоврядування ====
@@ Рядок 540: / Рядок 575: @@
 }}</ref>
-Всього існує вісім фалекаупуле (на островах [[Ваїтупу]], [[Нануманга]], [[Нанумеа]], [[Ніутао]], [[Нуї]], [[Нукуфетау]], [[Нукулаелае]], [[Фунафуті]]), до кожної з яких входять по шість осіб.<ref>{{cite web
+Всього існує вісім фалекаупуле (на островах [[Ваїтупу]], [[Нануманга]], [[Нанумеа]], [[Ніутао]], [[Нуї]], [[Нукуфетау]], [[Нукулаелае]], [[Фунафуті]]), до кожної з яких входять по шість осіб.<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1997-008/FalekaupuleAct1997.pdf
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1997-008/FalekaupuleAct1997.pdf
- | title       = Falekaupule Act 1997. — С. 60.
+ |title       = Falekaupule Act 1997. — С. 60.
- | publisher   = Government of Tuvalu
+ |publisher   = Government of Tuvalu
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI7lHXX
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI7lHXX?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1997-008/FalekaupuleAct1997.pdf
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Виконавчим підрозділом фалекаупуле є каупуле ({{lang-tvl|Kaupule}}), які виконують ряд функцій, згаданих у Законі, крім обрання пулі (глави) каупуле, схвалення острівного бюджету, видання постанов та призначення службовців, які працюють в каупуле.<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1997-008/FalekaupuleAct1997.pdf
+</ref> Виконавчим підрозділом фалекаупуле є каупуле ({{lang-tvl|Kaupule}}), які виконують ряд функцій, згаданих у Законі, крім обрання пулі (глави) каупуле, схвалення острівного бюджету, видання постанов та призначення службовців, які працюють в каупуле.<ref>
- | title       = Falekaupule Act 1997. — С. 12.
+{{cite web
- | publisher   = Government of Tuvalu
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1997-008/FalekaupuleAct1997.pdf
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |title       = Falekaupule Act 1997. — С. 12.
- | language=англійською
+ |publisher   = Government of Tuvalu
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI7lHXX
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref>
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI7lHXX?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1997-008/FalekaupuleAct1997.pdf
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
 === Політичні партії ===
@@ Рядок 570: / Рядок 611: @@
 В Тувалу відсутні постійно діючі [[збройні сили]], тому в бюджеті країни не передбачені видатки на утримання армії.
-Однак в Тувалу існують [[поліція|поліцейські сили]] ({{lang-en|Tuvalu Police Force}}), які включають в себе підрозділи зі спостереження за морським простором (у завдання входять пошукові і рятувальні місії, розвідувальні операції<ref>{{cite web
+Однак в Тувалу існують [[поліція|поліцейські сили]] ({{lang-en|Tuvalu Police Force}}), які включають в себе підрозділи зі спостереження за морським простором (у завдання входять пошукові і рятувальні місії, розвідувальні операції<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.wpro.who.int/countries/tuv/
+ |url         = http://www.wpro.who.int/countries/tuv/
- | title       = Country Context. Tuvalu
+ |title       = Country Context. Tuvalu
- | publisher   = World Health Organization Regional Office for the Western Pacific
+ |publisher   = World Health Organization Regional Office for the Western Pacific
- | accessdate  = 5 ноября 2008
+ |accessdate  = 5 ноября 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI7xFXs
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI7xFXs?url=http://www.wpro.who.int/countries/tuv/
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>), митні, тюремні та імміграційні підрозділи. Основним їхнім завданням є підтримання закону і порядку, збереження миру, захист життя і власності, попередження і розслідування злочинів.<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-070/PoliceAct.pdf
+</ref>), митні, тюремні та імміграційні підрозділи. Основним їхнім завданням є підтримання закону і порядку, збереження миру, захист життя і власності, попередження і розслідування злочинів.<ref>
- | title       = Police Ordinance. Часть 2, статья 6. — С. 9.
+{{cite web
- | publisher   = Government of Tuvalu
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-070/PoliceAct.pdf
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |title       = Police Ordinance. Часть 2, статья 6. — С. 9.
- | language=англійською
+ |publisher   = Government of Tuvalu
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI8Ycon
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref> У 2007 році в поліції країни служила 81 особа.<ref>{{cite web
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI8Ycon?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-070/PoliceAct.pdf
- | url           = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Publictn/BSRpt_1Jun08.pdf
+ |archivedate = 2011-08-10
- | title         = Biannual Statistical Report. Tuvalu. С. 27
- | publisher     = Government of Tuvalu
+ |deadurl     = no
+}}
- | publication-date= June 2008
+</ref> У 2007 році в поліції країни служила 81 особа.<ref>
- | accessdate    = 5 ноября 2008
+{{cite web
- | language=англійською
- | archiveurl    = http://www.webcitation.org/60qI8jWmu
+ |url              = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Publictn/BSRpt_1Jun08.pdf
+ |title            = Biannual Statistical Report. Tuvalu. С. 27
- | archivedate   = 2011-08-11
+ |publisher        = Government of Tuvalu
-}}</ref> Поліцію Тувалу очолює начальник, який призначається [[генерал-губернатор]]ом за рекомендацією Комісії з питань державної служби, яка заздалегідь повинна проконсультуватися з [[Кабінет міністрів|Кабінетом міністрів]].<ref>{{cite web
+ |publication-date = June 2008
- | url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-070/PoliceAct.pdf
+ |accessdate       = 5 ноября 2008
- | title       = Police Ordinance. Часть 3, статья 12. — С. 10.
+ |language         = англійською
- | publisher   = Government of Tuvalu
+ |archiveurl       = https://www.webcitation.org/60qI8jWmu?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Publictn/BSRpt_1Jun08.pdf
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |archivedate      = 2011-08-10
- | language=англійською
+ |deadurl          = no
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI8Ycon
+}}
- | archivedate = 2011-08-11
+</ref> Поліцію Тувалу очолює начальник, який призначається [[генерал-губернатор]]ом за рекомендацією Комісії з питань державної служби, яка заздалегідь повинна проконсультуватися з [[Кабінет міністрів|Кабінетом міністрів]].<ref>
-}}</ref>
+{{cite web
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-070/PoliceAct.pdf
+ |title       = Police Ordinance. Часть 3, статья 12. — С. 10.
+ |publisher   = Government of Tuvalu
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
+ |language    = англійською
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI8Ycon?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-070/PoliceAct.pdf
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
-У [[2003]] році в країні було скоєно 2345 злочинів (у [[2002]] році&nbsp;— 2370). З них: проти особистості людини&nbsp;— 1666, крадіжки&nbsp;— 591.<ref>{{cite web
+У [[2003]] році в країні було скоєно 2345 злочинів (у [[2002]] році&nbsp;— 2370). З них: проти особистості людини&nbsp;— 1666, крадіжки&nbsp;— 591.<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Social/crime_.htm
+ |url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Social/crime_.htm
- | title       = Crime Statistics
+ |title       = Crime Statistics
- | publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+ |publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI99pQv
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI99pQv?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Social/crime_.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 === Зовнішня політика та міжнародні відносини ===
-Тувалу підтримує тісні відносини з [[Фіджі]], [[Австралія|Австралією]] та [[Велика Британія|Великою Британією]]. Має дипломатичні відносини з [[Китайська Республіка|Китайською республікою]] (Тайванем)<ref>{{cite web
+Тувалу підтримує тісні відносини з [[Фіджі]], [[Австралія|Австралією]] та [[Велика Британія|Великою Британією]]. Має дипломатичні відносини з [[Китайська Республіка|Китайською республікою]] (Тайванем)<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.president.gov.tw/en/static_sites/static_site_4/ocean_intro_tuvalu.htm
+ |url         = http://www.president.gov.tw/en/static_sites/static_site_4/ocean_intro_tuvalu.htm
- | title       = General Profile of the Tuvalu
+ |title       = General Profile of the Tuvalu
- | publisher   = Office of the President. Republic of China
+ |publisher   = Office of the President. Republic of China
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qI9Sdjq
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qI9Sdjq?url=http://www.president.gov.tw/Default.aspx
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>.
+}}
+</ref>.
-вересня [[2011]] Тувалу визнало незалежність [[Абхазія|Абхазії]], а 19&nbsp;— [[Південна Осетія|Південної Осетії]]. [[Грузія]] розірвала дипломатичні відносини з державою Тувалу 16 лютого 2012 через визнання останньою незалежності [[Абхазія|Абхазії]] і [[Південна Осетія|Південної Осетії]]. Раніше дипломатичні відносини між Грузією та Тувалу були встановлені у лютому 2011 року.<ref>{{cite news|url= http://www.apsny.ge/2012/pol/1329445034.php|title = Грузия разорвала дипотношения с Тувалу|publisher   = Грузия Online|accessdate  = 2012-02-16}}</ref>. 31 березня 2014 Тувалу відновила дипломатичні і консульські відносини з Грузією та скасувала рішення про визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії<ref>[http://dt.ua/WORLD/tuvalu-bilshe-ne-viznaye-nezalezhnist-abhaziyi-i-pivdennoyi-osetiyi-140771_.html Тувалу більше не визнає незалежність Абхазії і Південної Осетії. Дзеркало тижня]</ref>. Єдиною країною, яка має своє посольство у столиці цієї тихоокеанської держави, в місті [[Фунафуті]], є Тайвань.<ref>{{cite web
+вересня [[2011]] Тувалу визнало незалежність [[Абхазія|Абхазії]], а 19&nbsp;— [[Південна Осетія|Південної Осетії]]. [[Грузія]] розірвала дипломатичні відносини з державою Тувалу 16 лютого 2012 через визнання останньою незалежності [[Абхазія|Абхазії]] і [[Південна Осетія|Південної Осетії]]. Раніше дипломатичні відносини між Грузією та Тувалу були встановлені у лютому 2011 року.<ref>{{cite news|url= http://www.apsny.ge/2012/pol/1329445034.php|title = Грузия разорвала дипотношения с Тувалу|publisher   = Грузия Online|accessdate  = 2012-02-16}}</ref>. 31 березня 2014 Тувалу відновила дипломатичні і консульські відносини з Грузією та скасувала рішення про визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії<ref>[http://dt.ua/WORLD/tuvalu-bilshe-ne-viznaye-nezalezhnist-abhaziyi-i-pivdennoyi-osetiyi-140771_.html Тувалу більше не визнає незалежність Абхазії і Південної Осетії. Дзеркало тижня]</ref>. Єдиною країною, яка має своє посольство у столиці цієї тихоокеанської держави, в місті [[Фунафуті]], є Тайвань.<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.embassiesabroad.com/embassies-in/Tuvalu
+ |url         = http://www.embassiesabroad.com/embassies-in/Tuvalu
- | title       = Embassies in Marshall Tuvalu
+ |title       = Embassies in Marshall Tuvalu
- | publisher   = GoAbroad.com
+ |publisher   = GoAbroad.com
- | accessdate  = 18 серпня 2008
+ |accessdate  = 18 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIAxB9d
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIAxB9d?url=http://embassy.goabroad.com/embassies-in/Tuvalu
+ |archivedate = 2011-08-10
- | archivedate = 2011-08-11}}</ref>. Єдине ж дипломатичне представництво Тувалу розташоване в [[Фіджі]]. Країна також має постійного представника при [[ООН]] і почесних консулів в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Австралія|Австралії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Японія|Японії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Швейцарія|Швейцарії]] і Тайвані.
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>. Єдине ж дипломатичне представництво Тувалу розташоване в [[Фіджі]]. Країна також має постійного представника при [[ООН]] і почесних консулів в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Австралія|Австралії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Японія|Японії]], [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Швейцарія|Швейцарії]] і Тайвані.
 Тувалу стала членом [[ООН]] у [[2000]] році. Також Тувалу є членом [[Співдружність націй|Співдружності націй]], [[Секретаріат тихоокеанського співтовариства|Секретаріату тихоокеанського співтовариства]], [[Форум тихоокеанських островів|Форуму тихоокеанських островів]], [[Країни Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону|Країн Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського регіону]] та інших міжнародних організацій.
@@ Рядок 791: / Рядок 854: @@
 У [[2002]] році довжина шосейних доріг Тувалу становила всього 8&nbsp;км.<ref name="ЦРУ"/> У країні відсутній [[залізничний транспорт]].
-Перельоти в Тувалу здійснюються авіакомпаніями ''Air Fiji'' (польоти з [[Сува|Суви]], столиці [[Фіджі]]) та ''Air Pacific'' (польоти з [[Наді]] ([[Фіджі]])).<ref>{{cite web
+Перельоти в Тувалу здійснюються авіакомпаніями ''Air Fiji'' (польоти з [[Сува|Суви]], столиці [[Фіджі]]) та ''Air Pacific'' (польоти з [[Наді]] ([[Фіджі]])).<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.timelesstuvalu.com/tuvalu/export/sites/TTO/Accommodation/tuvalu_travel_office.html
+ |url         = http://www.timelesstuvalu.com/tuvalu/export/sites/TTO/Accommodation/tuvalu_travel_office.html
- | title       = Air Travel Arrangements
+ |title       = Air Travel Arrangements
- | publisher   = Tuvalu Official Tourism Website
+ |publisher   = Tuvalu Official Tourism Website
- | accessdate  = 20 липня 2008
+ |accessdate  = 20 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIBp1vI
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIBp1vI?url=http://www.timelesstuvalu.com/tuvalu/export/sites/TTO/Accommodation/tuvalu_travel_office.html
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> У [[2007]] році в країні діяв один [[аеропорт]]&nbsp;— [[Міжнародний аеропорт Фунафуті]].<ref name="ЦРУ"/> На острові Фунафуті діє [[громадський транспорт]], але найбільш популярним видом транспорту є [[таксі]]. Єдиним [[порт]]ом країни є місто Фунафуті. Незважаючи на маленьку площу Тувалу, флот цієї держави налічує 74 кораблі.<ref name="ЦРУ"/>
+}}
+</ref> У [[2007]] році в країні діяв один [[аеропорт]]&nbsp;— [[Міжнародний аеропорт Фунафуті]].<ref name="ЦРУ"/> На острові Фунафуті діє [[громадський транспорт]], але найбільш популярним видом транспорту є [[таксі]]. Єдиним [[порт]]ом країни є місто Фунафуті. Незважаючи на маленьку площу Тувалу, флот цієї держави налічує 74 кораблі.<ref name="ЦРУ"/>
 === Зв'язок ===
-Преса Тувалу представлена лише двома виданнями: інформаційний бюлетень уряду ''Sikuleo o Tuvalu'' видається мовою [[Тувалу (мова)|тувалу]]; Тувалу-англомовна газета<ref name="пресса">{{cite web
+Преса Тувалу представлена лише двома виданнями: інформаційний бюлетень уряду ''Sikuleo o Tuvalu'' видається мовою [[Тувалу (мова)|тувалу]]; Тувалу-англомовна газета<ref name="пресса">
+{{cite web
- | url         = http://www.tuvaluislands.com/publications.htm
+ |url         = http://www.tuvaluislands.com/publications.htm
- | title       = Tuvalu Publications. Tuvalu Echoes
+ |title       = Tuvalu Publications. Tuvalu Echoes
- | accessdate  = 20 липня 2008
+ |accessdate  = 20 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIBxCNT
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIBxCNT?url=http://www.tuvaluislands.com/publications.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> ''Tuvalu Echoes'' є власністю урядової Медіа Корпорації Тувалу ({{lang-en|Tuvalu Media Corporation}}), якій також належить новинний інтернет-портал ''Tuvalu News''.<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/asia-pacific/country_profiles/1249549.stm
+</ref> ''Tuvalu Echoes'' є власністю урядової Медіа Корпорації Тувалу ({{lang-en|Tuvalu Media Corporation}}), якій також належить новинний інтернет-портал ''Tuvalu News''.<ref>
- | title       = Country profile: Tuvalu
+{{cite web
- | publisher   = BBC
+ |url         = http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/asia-pacific/country_profiles/1249549.stm
- | accessdate  = 20 липня 2008
+ |title       = Country profile: Tuvalu
- | language=англійською
+ |publisher   = BBC
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIC3rUy
+ |accessdate  = 20 липня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref>
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIC3rUy?url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/country_profiles/1249549.stm
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
 На островах працює одна FM-станція&nbsp;— ''Radio Tuvalu''. Національних телевізійних каналів в країні немає; місцеві жителі, тим не менше, користуються [[супутникове телебачення|супутниковим телебаченням]].<ref name="пресса"/>
@@ Рядок 832: / Рядок 904: @@
 | номер         = 2
 | сторінки      = 145
-}}</ref> Проте незабаром угоду було розірвано, а домен продано американської компанії'' The. tv Corporation International'', яка згодом увійшла до складу компанії ''Idealab! Internet Incubator'' (штаб-квартира у [[Каліфорнія|Каліфорнії]]). Згідно з новим контрактом, Тувалу отримало 20&nbsp;% акцій нової компанії і мінімальний дохід у розмірі $50 млн (сума повинна була виплачуватися протягом 12,5 років по $1&nbsp;млн на квартал).<ref name="Boland145"/> У [[2000]] році країна отримала додатковий одноразовий платіж у розмірі $12,5&nbsp;млн. Але потенціал реєстрації в домені був занадто завищений, і наприкінці [[2001]] року ''The. Tv Corporation International'' продала домен за $45&nbsp;млн іншій американській компанії ''Verisign Corporation'', яка займається реєстрацією сайтів в доменах [[.com]], [[.net]] і [[.org]].<ref>{{cite web
+}}</ref> Проте незабаром угоду було розірвано, а домен продано американської компанії'' The. tv Corporation International'', яка згодом увійшла до складу компанії ''Idealab! Internet Incubator'' (штаб-квартира у [[Каліфорнія|Каліфорнії]]). Згідно з новим контрактом, Тувалу отримало 20&nbsp;% акцій нової компанії і мінімальний дохід у розмірі $50 млн (сума повинна була виплачуватися протягом 12,5 років по $1&nbsp;млн на квартал).<ref name="Boland145"/> У [[2000]] році країна отримала додатковий одноразовий платіж у розмірі $12,5&nbsp;млн. Але потенціал реєстрації в домені був занадто завищений, і наприкінці [[2001]] року ''The. Tv Corporation International'' продала домен за $45&nbsp;млн іншій американській компанії ''Verisign Corporation'', яка займається реєстрацією сайтів в доменах [[.com]], [[.net]] і [[.org]].<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.verisign.com/verisign-inc/news-and-events/news-archive/us-news-2002/page_000742.html
+ |url         = http://www.verisign.com/verisign-inc/news-and-events/news-archive/us-news-2002/page_000742.html
- | title       = VeriSign Acquires The .tv Corporation.
+ |title       = VeriSign Acquires The .tv Corporation.
- | accessdate  = 3 серпня 2008
+ |accessdate  = 3 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qICejZa
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qICejZa?url=http://www.symantec.com/business/theme.jsp?themeid=verisign-authentication-products
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> За підписання контракту Тувалу отримала додаткові $10&nbsp;млн. Згідно з новою угодою уряду країни також гарантуються щорічні виплати у розмірі $2,2&nbsp;млн і 5&nbsp;% щорічної виручки від реєстрації в домені, а компанія ''Verisign Corporation'' набула прав на домен до [[2016]] року.<ref>{{стаття
+}}
+</ref> За підписання контракту Тувалу отримала додаткові $10&nbsp;млн. Згідно з новою угодою уряду країни також гарантуються щорічні виплати у розмірі $2,2&nbsp;млн і 5&nbsp;% щорічної виручки від реєстрації в домені, а компанія ''Verisign Corporation'' набула прав на домен до [[2016]] року.<ref>{{стаття
 | автор         = Stephen Boland, Brian Dollery.
 | заголовок      = The value and viability of sovereigntyconferred rights in MIRAB economies: the case of Tuvalu
@@ Рядок 850: / Рядок 925: @@
 }}</ref>
-З початку 1990-х по [[2000 рік]] Тувалу також здавала свій телефонний код 688 різним компаніям, що спеціалізувалися на наданні секс-послуг по телефону. При цьому грошові доходи від телефонного коду для крихітної країни були досить відчутними: в [[1999]] році вони склали AUD 3 млн (або $1,6 млн). Але з релігійних та моральних причин уряд Тувалу змушений був відмовитися від цього джерела доходів.<ref>{{cite web
+З початку 1990-х по [[2000 рік]] Тувалу також здавала свій телефонний код 688 різним компаніям, що спеціалізувалися на наданні секс-послуг по телефону. При цьому грошові доходи від телефонного коду для крихітної країни були досить відчутними: в [[1999]] році вони склали AUD 3 млн (або $1,6 млн). Але з релігійних та моральних причин уряд Тувалу змушений був відмовитися від цього джерела доходів.<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.tuvaluislands.com/news/archived/2000/2000-10-04.htm
+ |url         = http://www.tuvaluislands.com/news/archived/2000/2000-10-04.htm
- | title       = Tuvalu says no to telephone sex
+ |title       = Tuvalu says no to telephone sex
- | publisher   = Tuvalu News
+ |publisher   = Tuvalu News
- | accessdate  = 17 липня 2008
+ |accessdate  = 17 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qICwALO
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qICwALO?url=http://www.tuvaluislands.com/news/archived/2000/2000-10-04.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 Додатковим джерелом поповнення державного бюджету є випуск і продаж [[поштова марка|поштових марок]] і [[монета|монет]]. ''Філателістичне бюро Тувалу'' було створене у [[1978]] році, а вже на початку 1980-х стало третім за величиною роботодавцем у Тувалу. Пік випуску і продажу поштових марок в країні припадає на [[1980]]–[[1981]] роки, коли доходи в цій сфері становили до 20&nbsp;% державного бюджету.<ref>{{стаття
@@ Рядок 893: / Рядок 971: @@
 }}</ref> Тим не менше, у Тувалу існують передумови для розвитку [[екотуризм]]у.
-У [[2007]] році острови відвідало 1130 осіб (наприклад, в [[1998]] році&nbsp;— 1006 осіб, у [[2003]] році&nbsp;— 1377 осіб).<ref>{{cite web
+У [[2007]] році острови відвідало 1130 осіб (наприклад, в [[1998]] році&nbsp;— 1006 осіб, у [[2003]] році&nbsp;— 1377 осіб).<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Tour/Tour_summary.htm
+ |url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Tour/Tour_summary.htm
- | title       = Tourism and Migration Statistics
+ |title       = Tourism and Migration Statistics
- | publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+ |publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
- | accessdate  = 22 липня 2008
+ |accessdate  = 22 липня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qID4hwG
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qID4hwG?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Tour/Tour_summary.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Основний потік туристів прямує на атол [[Фунафуті]], де розташований єдиний в країні [[готель]]<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://www.timelesstuvalu.com/tuvalu/cms/Accommodation/
+</ref> Основний потік туристів прямує на атол [[Фунафуті]], де розташований єдиний в країні [[готель]]<ref>
- | title       = Vaiaku Lagi Hotel
+{{cite web
- | publisher   = Tuvalu Timeless
+ |url         = http://www.timelesstuvalu.com/tuvalu/cms/Accommodation/
- | accessdate  = 22 липня 2008
+ |title       = Vaiaku Lagi Hotel
- | language=англійською
+ |publisher   = Tuvalu Timeless
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIDLttE
+ |accessdate  = 22 липня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref> і інші місця розміщення туристів. У [[2002 рік|2002 році]] 13,46&nbsp;% [[ВВП]] Тувалу становили доходи від туризму.<ref>{{cite web
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIDLttE?url=http://www.timelesstuvalu.com/tuvalu/cms/Accommodation/
- | url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Economic/NA/gdp_current.htm
+ |archivedate = 2011-08-10
- | title       = Gross Domestic Product (GDP) (curent) Estimates: Value A$
+ |deadurl     = no
- | publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+}}
- | accessdate  = 22 липня 2008
+</ref> і інші місця розміщення туристів. У [[2002 рік|2002 році]] 13,46&nbsp;% [[ВВП]] Тувалу становили доходи від туризму.<ref>
- | language=англійською
+{{cite web
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIDT5FQ
+ |url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Economic/NA/gdp_current.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |title       = Gross Domestic Product (GDP) (curent) Estimates: Value A$
-}}</ref> Архіпелаг переважно відвідують громадяни [[Японія|Японії]], [[Фіджі]], [[Австралія|Австралії]] і [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]].<ref>{{cite web
+ |publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
- | url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Tour/tour_nationality.htm
+ |accessdate  = 22 липня 2008
- | title       = Tourism and Migration Statistics. Visitor Arrivals by Nationality
+ |language    = англійською
- | publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIDT5FQ?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Economic/NA/gdp_current.htm
- | accessdate  = 22 липня 2008
+ |archivedate = 2011-08-10
- | language=англійською
+ |deadurl     = no
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIDkhCO
+}}
- | archivedate = 2011-08-11
+</ref> Архіпелаг переважно відвідують громадяни [[Японія|Японії]], [[Фіджі]], [[Австралія|Австралії]] і [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]].<ref>
-}}</ref>
+{{cite web
+ |url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Tour/tour_nationality.htm
+ |title       = Tourism and Migration Statistics. Visitor Arrivals by Nationality
+ |publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+ |accessdate  = 22 липня 2008
+ |language    = англійською
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIDkhCO?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Tour/tour_nationality.htm
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
 === Зовнішні економічні зв'язки ===
@@ Рядок 943: / Рядок 1033: @@
 }}</ref>
-У країні відсутній центральний банк, а внутрішня банківська система Тувалу представлена всього одним банком&nbsp;— Національним банком Тувалу, який перебуває у власності уряду.<ref>{{cite web
+У країні відсутній центральний банк, а внутрішня банківська система Тувалу представлена всього одним банком&nbsp;— Національним банком Тувалу, який перебуває у власності уряду.<ref>
+{{cite web|url=http://www.state.gov/e/eeb/ifd/2006/63600.htm|title=Tuvalu Investment Climate Statement 2006|publisher=US Department Of State|accessdate=25 липня 2008|language=англійською|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070215125826/http://www.state.gov/e/eeb/ifd/2006/63600.htm|archivedate=2007-02-15}}
- | url        = http://www.state.gov/e/eeb/ifd/2006/63600.htm
+</ref>
- | title      = Tuvalu Investment Climate Statement 2006
- | publisher  = US Department Of State
- | accessdate = 25 липня 2008
- | language=англійською
- | deadurl=yes
-|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070215125826/http://www.state.gov/e/eeb/ifd/2006/63600.htm|archivedate=2007-02-15}}</ref>
 == Культура ==
@@ Рядок 963: / Рядок 1048: @@
 }}</ref>
-Визнаними лідерами традиційного суспільства як в політичному, так і в релігійному сенсі, були Алікі ({{lang-tvl|aliki}}), або вожді, влада яких передавалася у спадщину. Маючи величезний авторитет, вони керували життям остров'ян. Згідно з уявленнями народу Тувалу між надприродним світом і Алікі існував тісний взаємозв'язок: по суті, вождь був тінню більш могутньої і владної істоти, якій підпорядковувався весь Всесвіт.<ref name="social_structure">{{cite web
+Визнаними лідерами традиційного суспільства як в політичному, так і в релігійному сенсі, були Алікі ({{lang-tvl|aliki}}), або вожді, влада яких передавалася у спадщину. Маючи величезний авторитет, вони керували життям остров'ян. Згідно з уявленнями народу Тувалу між надприродним світом і Алікі існував тісний взаємозв'язок: по суті, вождь був тінню більш могутньої і владної істоти, якій підпорядковувався весь Всесвіт.<ref name="social_structure">
+{{cite web
- | url         = http://www.janeresture.com/tu8/social.htm
+ |url         = http://www.janeresture.com/tu8/social.htm
- | title       = Tuvalu. The traditional social structure
+ |title       = Tuvalu. The traditional social structure
- | publisher   = Jane Resture
+ |publisher   = Jane Resture
- | accessdate  = 20 серпня 2008
+ |accessdate  = 20 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIE7NDG
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIE7NDG?url=http://www.janeresture.com/tu8/social.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Будь-яке рішення Алікі було остаточним і незмінним, тому кожен остров'янин був зобов'язаний йому підкоритися, інакше могло послідувати покарання аж до смерті. Наближених і помічників Алікі називали тао-Алікі ({{lang-tvl | tao aliki}}). Вони консультували верховного вождя з питань ведення господарства, доносили про можливі загрози, були посередниками між жителями та Алікі, організовували розподіл землі та їжі між общинниками.<ref name="social_structure"/> Особливою повагою користувалися найстаріші глави громад. Вони могли робити зауваження Алікі (в основному в питаннях продуктового забезпечення та підготовки до війни), часто консультували його. Жінки займалися домашнім господарством, плели циновки, кошики, робили прикраси. Кожна тувалійская сім'я, або солога ({{lang-tvl | sologa}}), займалася певною справою в громаді: хтось будував будинки, хтось каное і так далі.<ref name="social_structure"/>
+}}
+</ref> Будь-яке рішення Алікі було остаточним і незмінним, тому кожен остров'янин був зобов'язаний йому підкоритися, інакше могло послідувати покарання аж до смерті. Наближених і помічників Алікі називали тао-Алікі ({{lang-tvl | tao aliki}}). Вони консультували верховного вождя з питань ведення господарства, доносили про можливі загрози, були посередниками між жителями та Алікі, організовували розподіл землі та їжі між общинниками.<ref name="social_structure"/> Особливою повагою користувалися найстаріші глави громад. Вони могли робити зауваження Алікі (в основному в питаннях продуктового забезпечення та підготовки до війни), часто консультували його. Жінки займалися домашнім господарством, плели циновки, кошики, робили прикраси. Кожна тувалійская сім'я, або солога ({{lang-tvl | sologa}}), займалася певною справою в громаді: хтось будував будинки, хтось каное і так далі.<ref name="social_structure"/>
 === Музика і танці ===
@@ Рядок 1003: / Рядок 1091: @@
 }}</ref>
-Крім розважальної функції, два традиційних тувалійських танці факанау ({{lang-tvl | fakanau}}) і факасеасеа ({{lang-tvl | fakaseasea}}) мали й інше важливе значення: вони виконувалися на честь правлячих вождів або відзначили остров'ян, які досягли успіху в спорудженні [[каное]], рибальстві, відзначилися мужністю.<ref name="Jane">{{cite web
+Крім розважальної функції, два традиційних тувалійських танці факанау ({{lang-tvl | fakanau}}) і факасеасеа ({{lang-tvl | fakaseasea}}) мали й інше важливе значення: вони виконувалися на честь правлячих вождів або відзначили остров'ян, які досягли успіху в спорудженні [[каное]], рибальстві, відзначилися мужністю.<ref name="Jane">
+{{cite web
- | url         = http://www.janeresture.com/fatele/index.htm
+ |url         = http://www.janeresture.com/fatele/index.htm
- | title       = Tuvalu Fatele
+ |title       = Tuvalu Fatele
- | publisher   = Jane's Oceania Page
+ |publisher   = Jane's Oceania Page
- | accessdate  = 19 серпня 2008
+ |accessdate  = 19 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIEUFRr
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIEUFRr?url=http://www.janeresture.com/fatele/index.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Однак з цих двох танців зберігся тільки факасеасеа.
+}}
+</ref> Однак з цих двох танців зберігся тільки факасеасеа.
 Факанау&nbsp;— сидячий танець, що супроводжувався рухом рук і верхньої частини тулуба,&nbsp;— був широко поширений на островах [[Ніутао]] і [[Нукуфетау]] і виконувався переважно чоловіками.<ref name="Koch21">{{книга
@@ Рядок 1054: / Рядок 1145: @@
 === Спорт ===
-В Тувалу є своя [[Збірна Тувалу з футболу|національна збірна з футболу]]. Однак національна федерація не входить в [[ФІФА]], залишаючись при цьому асоційованим членом [[Конфедерація футболу Океанії|Конфедерації футболу Океанії]]. Перший міжнародний матч за участю збірної Тувалу з футболу відбувся [[29 серпня]] [[1979]] року, в якому збірна Тувалу програла [[Збірна Таїті з футболу|збірній острова Таїті]] з рахунком 0:18 (це стало найбільшою поразкою збірної).<ref name="Football">{{cite web
+В Тувалу є своя [[Збірна Тувалу з футболу|національна збірна з футболу]]. Однак національна федерація не входить в [[ФІФА]], залишаючись при цьому асоційованим членом [[Конфедерація футболу Океанії|Конфедерації футболу Океанії]]. Перший міжнародний матч за участю збірної Тувалу з футболу відбувся [[29 серпня]] [[1979]] року, в якому збірна Тувалу програла [[Збірна Таїті з футболу|збірній острова Таїті]] з рахунком 0:18 (це стало найбільшою поразкою збірної).<ref name="Football">
+{{cite web
- | url         = http://www.eloratings.net/Tuvalu.htm
+ |url         = http://www.eloratings.net/Tuvalu.htm
- | title       = World Football Elo Ratings: Tuvalu
+ |title       = World Football Elo Ratings: Tuvalu
- | publisher   = Tuvalu Football
+ |publisher   = Tuvalu Football
- | accessdate  = 11 серпня 2008
+ |accessdate  = 11 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIFDr4s
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIFDr4s?url=http://www.eloratings.net/Tuvalu.htm
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Найбільшу перемогу збірна Тувалу здобула над [[Збірна Тонга з футболу|збірною Тонга]] [[31 серпня]] [[1979]] року на [[Південнотихоокеанського ігри|Південнотихоокеанського іграх]] в [[Фіджі]] з рахунком 5:3.<ref name="Football"/> У [[2007 рік|2007 році]] національна збірна Тувалу стала першою збірною світу, яка не входить до ФІФА, але взяла участь у відбіркових матчах [[Чемпіонат світу з футболу|Чемпіонату світу з футболу]].<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://roadto2010final.blogspot.com/2007_08_01_archive.html
+</ref> Найбільшу перемогу збірна Тувалу здобула над [[Збірна Тонга з футболу|збірною Тонга]] [[31 серпня]] [[1979]] року на [[Південнотихоокеанського ігри|Південнотихоокеанського іграх]] в [[Фіджі]] з рахунком 5:3.<ref name="Football"/> У [[2007 рік|2007 році]] національна збірна Тувалу стала першою збірною світу, яка не входить до ФІФА, але взяла участь у відбіркових матчах [[Чемпіонат світу з футболу|Чемпіонату світу з футболу]].<ref>
- | title       = Road to 2010 World Cup Begins Tomorrow
+{{cite web
- | publisher   = Road to 2010 World Cup Final
+ |url         = http://roadto2010final.blogspot.com/2007_08_01_archive.html
- | accessdate  = 15 серпня 2008
+ |title       = Road to 2010 World Cup Begins Tomorrow
- | language=англійською
+ |publisher   = Road to 2010 World Cup Final
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIFMtbv
+ |accessdate  = 15 серпня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref>
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIFMtbv?url=http://roadto2010final.blogspot.com/2007_08_01_archive.html
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
-Національний олімпійський комітет країни був сформований і [[2004]] році і офіційно визнаний [[Міжнародний олімпійський комітет|МОК]] в [[2007]] році.<ref>{{cite web
+Національний олімпійський комітет країни був сформований і [[2004]] році і офіційно визнаний [[Міжнародний олімпійський комітет|МОК]] в [[2007]] році.<ref>
+{{cite web
- | url         = http://www.olympic.org/uk/organisation/noc/noc_uk.asp?noc_initials=TUV
+ |url         = http://www.olympic.org/uk/organisation/noc/noc_uk.asp?noc_initials=TUV
- | title       = Tuvalu Association of Sports and National Olympic Committee
+ |title       = Tuvalu Association of Sports and National Olympic Committee
- | publisher   = Official site of the Olympic Movement
+ |publisher   = Official site of the Olympic Movement
- | accessdate  = 15 серпня 2008
+ |accessdate  = 15 серпня 2008
- | language=англійською
+ |language    = англійською
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIGQyF8
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIGQyF8?url=http://www.olympic.org/content/error-pages/error404/?404%3Bhttp%3A%2F%2Fwww.olympic.org%3A80%2Fuk%2Forganisation%2Fnoc%2Fnoc_uk.asp%3Fnoc_initials=tuv
- | archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> Всього в країні налічується 11 діючих національних спортивних федерацій, з яких шість є членами міжнародних федерацій: з [[бадмінтон]]у, [[баскетбол]]у, [[волейбол]]у, [[важка атлетика|важкої атлетики]], [[теніс]]у і [[настільний теніс|настільного тенісу]].<ref>{{cite web
+}}
- | url         = http://www.olympic.org/uk/news/olympic_news/full_story_uk.asp?id=2237
+</ref> Всього в країні налічується 11 діючих національних спортивних федерацій, з яких шість є членами міжнародних федерацій: з [[бадмінтон]]у, [[баскетбол]]у, [[волейбол]]у, [[важка атлетика|важкої атлетики]], [[теніс]]у і [[настільний теніс|настільного тенісу]].<ref>
- | title       = Two new National Olympic Committees on board!
+{{cite web
- | publisher   = Official site of the Olympic Movement
+ |url         = http://www.olympic.org/uk/news/olympic_news/full_story_uk.asp?id=2237
- | accessdate  = 15 серпня 2008
+ |title       = Two new National Olympic Committees on board!
- | language=англійською
+ |publisher   = Official site of the Olympic Movement
- | archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIGiC0p
+ |accessdate  = 15 серпня 2008
- | archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref> У 2008 році збірна Тувалу вперше брала участь в Літніх Олімпійських іграх, що проходили в Пекіні (хоча і не завоювала жодної медалі), і була представлена в [[легка атлетика|легкій]] та [[важка атлетика|важкій атлетиці]]. У [[Зимові Олімпійські ігри|зимових Олімпійських іграх]] країна досі жодного разу участі не брала.
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIGiC0p?url=http://www.olympic.org/media
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref> У 2008 році збірна Тувалу вперше брала участь в Літніх Олімпійських іграх, що проходили в Пекіні (хоча і не завоювала жодної медалі), і була представлена в [[легка атлетика|легкій]] та [[важка атлетика|важкій атлетиці]]. У [[Зимові Олімпійські ігри|зимових Олімпійських іграх]] країна досі жодного разу участі не брала.
 {{Докладніше|Тувалу на літніх Олімпійських іграх 2008}}
 === Свята ===
-Свята Тувалу<ref>{{cite web
+Свята Тувалу<ref>
+{{cite web
-|url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-014/PublicHolidaysAct.pdf
+ |url         = http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-014/PublicHolidaysAct.pdf
-|title       = Public Holidays Ordinance
+ |title       = Public Holidays Ordinance
-|publisher   = Tuvalu Legislation
+ |publisher   = Tuvalu Legislation
-|accessdate  = 14 серпня 2008
+ |accessdate  = 14 серпня 2008
-| language=англійською
+ |language    = англійською
-|archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIHCte6
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIHCte6?url=http://www.tuvalu-legislation.tv/tuvalu/DATA/PRIN/1990-014/PublicHolidaysAct.pdf
-|archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = yes
-}}</ref>:
+}}
+</ref>:
 {|align="center" class="standard"
 ! Дата||Назва||Англійська назва
@@ Рядок 1146: / Рядок 1252: @@
 |рік           = 2007
 |сторінки      = 17
-}}</ref> (хвороби дихальних шляхів, насамперед, [[грип]], [[Гостра респіраторна вірусна інфекція|застуда]], є найпоширенішими).<ref>{{cite web
+}}</ref> (хвороби дихальних шляхів, насамперед, [[грип]], [[Гостра респіраторна вірусна інфекція|застуда]], є найпоширенішими).<ref>
+{{cite web
-|url         = http://www.wpro.who.int/NR/rdonlyres/B110350D-8300-41CD-A3CD-F54519A62F44/0/Tuvalu.pdf
+ |url         = http://www.wpro.who.int/NR/rdonlyres/B110350D-8300-41CD-A3CD-F54519A62F44/0/Tuvalu.pdf
-|title       = Country Health Information Profiles. Tuvalu. — С. 354.
+ |title       = Country Health Information Profiles. Tuvalu. — С. 354.
-|publisher   = WHO
+ |publisher   = WHO
-|accessdate  = 28 липня 2008
+ |accessdate  = 28 липня 2008
-| language=англійською
+ |language    = англійською
-|archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIHLtJp
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIHLtJp?url=http://www.wpro.who.int/NR/rdonlyres/B110350D-8300-41CD-A3CD-F54519A62F44/0/Tuvalu.pdf
-|archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref>
+}}
+</ref>
 Після того як держава Тувалу стала учасником світових економічних процесів, там стали звичайними хвороби неправильного способу життя, пов'язані зі збільшенням у раціоні місцевих жителів рису, цукру, консервів та інших нетрадиційних продуктів.<ref name="Strategies32"/> До них належать [[цукровий діабет]], [[артеріальна гіпертензія|гіпертонія]] та [[ожиріння]]. Діти часто хворіють на [[діарея|діарею]], [[гастроентерит]]и.<ref name="Integrated17"/> Особливу небезпеку останніми роками являють [[захворювання, що передаються статевим шляхом]]. Найбільш широко вони поширені серед місцевих моряків, які працюють на іноземних суднах (вони ж входять до групи ризику [[Вірус імунодефіциту людини|ВІЛ]]/[[СНІД]]). У близько 20&nbsp;% населення Тувалу в організмі знайдені [[нематоди]], що є збудниками [[Філяріатози|філяріатозу]]<ref name="Strategies32"/> (захворювання, що супроводжується запаленням та закупоркою [[лімфатичні судини|лімфатичних судин]], яке призводить до набряклості та припухлості навколишніх тканин.<ref>{{cite web
@@ Рядок 1185: / Рядок 1294: @@
 Всього в Тувалу зареєстровано 17 дошкільних освітніх установ, що ними керують різні батьківські асоціації, які за власний кошт наймають вихователів.<ref name="Strategies58"/> Історично уряд ніколи не брав участі в організації діяльності цих установ, проте останніми роками став приділяти їм більшу увагу, наприклад, почав виплачувати щорічні гранти трьом кваліфікованим вихователям з кожного зареєстрованого дошкільного закладу. Крім того, надається й інша матеріальна підтримка, спрямована на поліпшення інфраструктури та технічної оснащеності.<ref name="Strategies58"/>
-У початкових школах навчаються діти віком від 6 до 13 років. Після складання державного іспиту учні продовжують навчання у [[школа|середній школі]], при цьому школярам надається право повторно скласти іспит у випадку незадовільної оцінки.<ref name="unesco">{{cite web
+У початкових школах навчаються діти віком від 6 до 13 років. Після складання державного іспиту учні продовжують навчання у [[школа|середній школі]], при цьому школярам надається право повторно скласти іспит у випадку незадовільної оцінки.<ref name="unesco">
+{{cite web
-|url         = http://www.unesco.org/education/wef/countryreports/tuvalu/rapport_2.htm
+ |url         = http://www.unesco.org/education/wef/countryreports/tuvalu/rapport_2.htm
-|title       = Education for all. 2000 assessment country report. Name of Country: TUVALU
+ |title       = Education for all. 2000 assessment country report. Name of Country: TUVALU
-|publisher   = World Education Problem
+ |publisher   = World Education Problem
-|accessdate  = 18 липня 2008
+ |accessdate  = 18 липня 2008
-| language=англійською
+ |language    = англійською
-|archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIIkT24
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIIkT24?url=http://www.unesco.org/education/wef/countryreports/tuvalu/rapport_2.htm
-|archivedate = 2011-08-11
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
-}}</ref> [[2006|2006 року]] в початкових школах навчалося 2067 осіб (з них хлопчиків&nbsp;— 1102, дівчаток&nbsp;— 965), кількість вчителів&nbsp;— 103 особи.<ref>{{cite web
+}}
-|url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Social/edu_enrolment.htm
+</ref> [[2006|2006 року]] в початкових школах навчалося 2067 осіб (з них хлопчиків&nbsp;— 1102, дівчаток&nbsp;— 965), кількість вчителів&nbsp;— 103 особи.<ref>
-|title       = Tuvalu. Student enrolemnts
+{{cite web
-|publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
+ |url         = http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Social/edu_enrolment.htm
-|accessdate  = 18 липня 2008
+ |title       = Tuvalu. Student enrolemnts
-| language=англійською
+ |publisher   = Tuvalu Central Statistics Division
-|archiveurl  = http://www.webcitation.org/60qIIzYTE
+ |accessdate  = 18 липня 2008
-|archivedate = 2011-08-11
+ |language    = англійською
-}}</ref>
+ |archiveurl  = https://www.webcitation.org/60qIIzYTE?url=http://www.spc.int/prism/country/tv/stats/Social/edu_enrolment.htm
+ |archivedate = 2011-08-10
+ |deadurl     = no
+}}
+</ref>
 Всього в країні діє одна середня школа. До [[1998|1998 року]] шкіл було дві й одна з них перебувала під контролем Церкви Тувалу. Але через високі витрати церква була змушена передати школу у власність уряду, який, у свою чергу, вирішив її закрити.<ref name="unesco"/>