Шахтарськ

Шахтарськ
Герб Шахтарська Прапор Шахтарська
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Шахтарський район
Код КОАТУУ:	1415300000
Засноване	1764
Статус міста	з 1953 року
Населення	▼ 49 482 (01.01.2017)
Площа	19.69 км²
Густота населення	2513.1 осіб/км²
Поштові індекси	86200-86219
Телефонний код	+380-6255
Координати	48°03′45″ пн. ш. 38°25′01″ сх. д.
Висота над рівнем моря	244 м
Водойма	р. Вільхова, р. Кленова
Відстань
Найближча залізнична станція	Постникове
До обл./респ. центру
- фізична	47,5 км
- залізницею	94 км
- автошляхами	56,6 км
До Києва
- фізична	629 км
- залізницею	936 км
- автошляхами	760 км
Міська влада
Адреса	86200, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Леніна, 4, 4-21-17
Міський голова	Наумович Олександр Володимирович
Шахтарськ у Вікісховищі Карта Шахтарськ Шахтарськ

Шахта́рськ (до 1953 — селище Кати́к) — місто обласного підпорядкування, районний центр Донецької області. Входить до Шахтарської агломерації. Населення — 59 589 мешканців (2001).

Основні галузі економічної діяльності видобуток вугілля, збагачувальні фабрики; легка промисловість; харчова промисловість; каменеобробна промисловість.

Географія

Місто Шахтарськ розташоване в степовій зоні південно-східної частини України на 60 км на схід від Донецька, на південному схилі головного вододілу Донбасу. Місто знаходиться на річці Вільхова (витік в східних околицях), в межах міста в яку впадає річка Кленова. На захід від міста на річці Вільховій розташоване Вільхівське водосховище. Займає площу 50990² км.

На сході житлові квартали міста змикаються з шахтними селищами сусіднього Чистякове.

Структура управління

Шахтарська міська рада і виконавчий комітет.

У місті зареєстрована 31 політична партія, найактивніші:

• міська організація Партії Регіонів
• Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
• КПУ
• «Жінки за майбутнє»

48 громадських організацій:

• спортивних — 7
• дитячих та юнацьких — 5
• національних меншин — 3
• військово-патріотичних — 7
• жіночих — 4
• підприємців — 7
• благодійних — 3
• ветеранів та інвалідів — 5
• за інтересами — 17

Природні ресурси. Екологічна ситуація

Рельєф місцевості розподілений балковою системою річки Кринка. Ґрунтовий покрив представлений щебенюватими чорноземами, частково змитими.

Клімат помірно континентальний. Характерні сильні вітри, влітку спекотно. Найхолодніші місяці — січень-лютий (середня температура −7С), найтепліші — липень-серпень (середня температура +35°С). Протягом всього року переважають вітри південно-східного та східного напрямків.

В холодну пору року кількість опадів в середньому 160 мм, в теплу — 354 мм. Влітку опади випадають у вигляді дощів. Стійкий сніговий покрив формується в кінці грудня. Глибина промерзання ґрунту 0,5-0,6 м. Ґрунтові води в заплавах річок та балок — на глибині 0,5-3 м, на вододілах — понад 15 м.

Шахтарськ — місто з критичним станом довкілля. Основним забруднювачем повітря є промислові та допоміжні підприємства; водних ресурсів — підприємства вугільної промисловості та господарсько-побутові стоки.

Велику площу в місті займають породні відвали, які є джерелом негативної дії на довкілля. В зоні їх впливу погіршується динаміка підземних вод. Відсутність ґрунтово-рослинного покрову на таких ділянках посилює прояви вітрової та водної ерозії, тому на них необхідно проводити захисні насадження.

Одна з найгостріших проблем — проблема розміщення промислових та побутових відходів, санітарне очищення міста від твердих побутових відходів та їх безпечне складування. В місті недостатні та виснажені природні ресурси, необхідно поповнювати зелені насадження, відновлювати зони відпочинку, парки. В місті прийнята програма соціально-економічного розвитку, де в розділі «Охорона навколишнього середовища» представлений ряд невідкладних природоохоронних закладів.

Історична довідка

Братська могила радянських воїнів Південного фронту

На території міста люди жили з давніх-давен. Про це свідчить знайдена в селі Вільхівчик Скіфська статуя (V ст. до н. е.), друга статуя, що виявлена тут, є пам'яткою епохи кочівників (IX—XIII ст. н. е.). В часи козаччини — землі Кальміуської паланки Війська Запорозького. В 1746 році ці землі увійшли до землі війська Донського. У 1764 році виникла слобода Олексієво-Орлівка. В 1784 р. — селище Вільхівське.

На початку XX століття московський купець Катик А. І. почав спорудження шахт. Так виникло селище Катик. Йшли роки, будувались нові шахти і підприємства, збагачувальні фабрики, канатні підвісні дороги.

Визвольні змагання

6 березня 1917 року в місті дізналися про повалення самодержавства, жителі селища з радістю вітали цю подію. У школі зірвали портрет царя і викинули його в шурф шахти № 9. У селищі роззброїли поліцію.

УРСР

На місті шахтарського селища виріс Катик — селище міського типу, де працювали клуби, бібліотеки, школи, лікарні. Почалась війна, і 28 жовтня 1941 року місто було захоплено німцями, і лише 2 вересня 1943 року було визволено.

20 серпня 1953 року Указом Президії Верховної ради Української РСР Олексієво-Орлівка, Катик та Ольхівчик були об'єднані в місто, яке одержало назву Шахтарськ.

Зараз місто Шахтарськ — одне з багатьох міст Донеччини з моновиробничою і моногалузевою структурою економіки. З вузькою професійно-кваліфікованою структурою робітничої сили, низькими показниками рівня життя та здоров'я населення. Залежність життєзабезпечення міста від діяльності вугільної промисловості надзвичайно велика.

Російсько-українська війна з 2014 року

У середині квітня 2014 року міський голова Олександр Наумович підтримав вимоги про надання особливих умов регіону. У цей же час був знятий державний прапор України з будівлі міської ради та замінений на прапор самопроголошеної ДНР. У травні 2014 року збройні угруповання нейтралізували місцевий відділ міліції.

У липні-серпні 2014 року місто стало місцем запеклих боїв в ході антитерористичної операції проти озброєних угрупувань «ДНР». 31 липня українські бійці загинули під час спроби батальйону 25-ї бригади взяти штурмом місто. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви у парку Шахтарська — Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна.

У часи російсько-української війни 21 вересня 2014 року українські війська вимушено відійшли з міста.

9 жовтня 2014 року пошукова місія Всеукраїнської громадської організації «Союз Народна Пам'ять» проводила роботи в Шахтарську, фахівцям вдалося виявити тіла сімох українських десантників — імпровізована братська могила. На околиці Шахтарська було знайдено тіло кулеметника.

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1939	9542	—
1959	37 687	+295.0%
1970	65 389	+73.5%
1979	69 952	+7.0%
1989	73 854	+5.6%
2001	59 589	−19.3%
2005	55 930	−6.1%
2010	52 112	−6.8%
2014	50 468	−3.2%

За даними Всеукраїнського перепису населення в Шахтарську проживає 71,6 тисяч чоловік, в тому числі в місті — 59,6 тисяч чоловік, а в селищах міського типу — 9,5 тисяч чоловік, із них:

• селище Контарне — 2 тисячі;
• селище Сердите — 2 тис.;
• селище Московське — 900
• селище Стіжкове — 4,6 тисячі.

Все працездатне населення Шахтарську представлено 41,5 тисячами чоловік. У народному господарстві зайнято 17,7 тисяч чоловік (51 % від загальної кількості трудових ресурсів). Рівень зареєстрованого безробіття — 3,7 %. Молодь до 28 років в місті — 25,7 тисяч, пенсіонерів — 26,4 тисяч (36,8 %).

Національний склад населення Шахтарської міськради за переписом 2001 року

	Чисельність	Частка, %
українці	41 951	57,7
росіяни	27 412	37,7
білоруси	1 080	1,5
татари	689	0,9
молдовани	189	0,3

За даними перепису 2001 року населення міста становило 60368 осіб, із них 22,35 % зазначили рідною мову українську, 76,44 %— російську, 0,13 %— білоруську, 0,07 %— вірменську, 0,03 %— молдовську, 0,01 %— циганську, а також болгарську, грецьку, німецьку, єврейську, польську, румунську, гагаузьку та угорську мову.

Економічний потенціал

Економічний потенціал міста представлений промисловими підприємствами (24), будівельними організаціями (4), 135 підприємств малого бізнесу. Головну частину промислової продукції забезпечують підприємства вугільної промисловості: 5 із них належать державній холдинговій компанії «Шахтарськантрацит», 2 підприємства з колективною формою власності (ТОВ фірма «Карбон», ТОВ «Шахтовуглесервіс»).

Крім того, промисловість міста представлена: — Підприємство харчової промисловості ВАТ «Шахтарський хліб» — Підприємство легкої промисловості ДПП «ШАТР-1» — Підприємство машинобудування ДП «Донецький підшипниковий завод» — Колективне підприємство «Типографія» — Каменеобробний завод «Омфал»

У місті працює 3 основних автотранспортних підприємства: — Вантажне АТП-11463 — Пасажирське АТП-11415 — Автобаза ДХК «Шахтарськантрацит».

У структурі промисловості міста житлово-комунальний сектор представлений: — 3 житлово-експлуатаційними організаціями — 2 організаціями теплового господарства — міськводоканал — МТП «Міськсвітло» — ТОВ «Рембудсервіс» — ТОВ «Шахтарське КАТП»

Місту Шахтарську надано статус території пріоритетного розвитку. Згідно з цим почалося будівництво нового швацько-трикотажного підприємства на 674 робітничих місця. На фабриці буде випускатися жіночий, чоловічий та дитячий верхній одяг.

Наука. Освіта

У місті 27 навчальних закладів: із них 3 віднесено до розряду вищих навчальних закладів: Шахтарський кінотехнікум, Шахтарське педагогічне училище, Шахтарський технікум Донецького Національного університету економіки і торгівлі ; 3 професійно-технічних училища; 21 загальноосвітня школа і ціла мережа дошкільних закладів.

Медичні заклади

Населення міста обслуговують 9 лікувальних закладів на 260 ліжко-місць і 1760 відвідувань за зміну. Працює територіальний центр з обслуговування одиноких та пристарілих громадян; дитячий будинок інвалідів, дитячий притулок «Звездочка», регіональний протитуберкульозний диспансер.

Засоби масової інформації

Засоби масової інформації міста представляють:

• Міськрайонна газета «Знамя Победы»
• Регіональна газета «Для всех и специально для вас» (засновник ДХК «Шахтарськантрацит»)
• «Голос трудящихся» — профспілки ДХК «Шахтарськантрацит» та ДХК «Октябрьуголь»
• міська студія радіотелебачення «Місцевий канал телебачення» (МКТ)
• ТОВ ТРК «Альянс» + радіо «Клас»
• ТОВ «Кабельно-інформаційна телевізійна мережа» (КИТС)

Культура та спорт

До послуг населення міста: Палац культури, 2 клуби, Шахтарська міська центральна бібліотечна система, фонди якої нараховують понад 1 млн примірників, які обслуговують понад 40 тисяч читачів, книговидача становить 980 тисяч примірників книг за рік; дитяча школа мистецтв, Будинок дитячої та юнацької творчості, Палац спорту «Олімп», дитяча та юнацька спортивна школа та 7 громадських спортивних організацій, у яких працює понад 20 гуртків та секцій.

Релігія

У місті діють 4 православні церкви та релігійні общини:

• православні
• євангелістські — християни-баптисти
• християни повного Євангелія «Слово жизни»
• свідки Єгови
• мусульманська община «Ас-салям»
• релігійна община юдеїв.

Католицька каплиця Матері Божої Остробрамської

У 1990—1992 роках сім'я Рєпіних запрошувала до міста служителів францисканців із костелу св. Флоріана у Шаргороді. З 1992 року місто відвідував о. Ярослав Гіжицький, 16 листопада 2007 єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю. Вона знаходиться у звичайному будинку і заснована завдяки спонсору з Польщі (вул. 60 років Жовтня, 13). Її обслуговують священики з парафії св. Йосифа у Макіївці.

Відомі люди

У місті народилися:

• Балахонова Анжела Анатоліївна — українська спортсменка;
• Курінний Юрій Юрійович — український політик;
• Красильникова Ярослава Володимирівна (відома як Ярослава) — українська співачка.

Пам'ятки

• Пам'ятки Шахтарська

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Донбаська широта // Український тиждень, № 1-2, 15 січня 2010
• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.
• Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Посилання

• Все про трудові відносини м. Шахтарська
• Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради
• Міноборони: Воєнний стан обмежить наступ українських військ
• В Шахтарську знайшли тіла семи українських десантників
• Офіційний сайт міста Шахтарськ(рос.)

Додаткові джерела

• Шахтарськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)