Англійська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Рядок 238: Рядок 238:
* Найдовше слово в англійській мові: [[pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis]] (45 літер, силіко́з — [[захворювання]] людини, викликане тривалим в[[дихання]]м [[пил]]у, що містить вільний [[діоксид кремнію]]).
* Найдовше слово в англійській мові: [[pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis]] (45 літер, силіко́з — [[захворювання]] людини, викликане тривалим в[[дихання]]м [[пил]]у, що містить вільний [[діоксид кремнію]]).
* На основі англійської мови створено кілька [[Спрощена англійська мова|спрощених штучних мов]].
* На основі англійської мови створено кілька [[Спрощена англійська мова|спрощених штучних мов]].
* Існує гіпотеза, що англійська мова насправді є скандинавською, тобто належить до північногерманської мовної групи, разом з норвезькою, данською, шведською, ісландською і фарерською. Автором цієї гіпотези є професор лінгвістики з Університету Осло [[Ян Тер'є Форлунд]] (Jan Terje Faarlund)<ref>[http://chumova.com/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BC%D0%BE%D0%B2-%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85.html «Англійська мова належить до скандинавських мов, а не західногерманських?»]</ref>
* Існує гіпотеза, що англійська мова насправді є скандинавською, тобто належить до північногерманської мовної групи, разом з норвезькою, данською, шведською, ісландською і фарерською. Автором цієї гіпотези є професор лінгвістики з Університету Осло [[Ян Тер'є Форлунд]] (Jan Terje Faarlund)<ref>[http://chumova.com/англійська-мова-належить-до-скандинавських-мов-а-не-західногерманських.html «Англійська мова належить до скандинавських мов, а не західногерманських?»]</ref>


== Приклад ==
== Приклад ==

Версія за 20:55, 22 травня 2019

Англійська мова
English
Поширення англійської мови
Поширена в  Американське Самоа[1],  Ангілья[2],  Антигуа і Барбуда[3],  Аруба[4],  Австралія[5],  Багамські Острови[6],  Бахрейн[7],  Барбадос[8],  Беліз[9],  Бермудські острови[10],  Бутан[11],  Ботсвана[12],  Британська територія в Індійському океані[13],  Британські Віргінські острови[14],  Бруней[15],  Камбоджа[16],  Камерун[17],  Канада[18],  Кайманові острови[19],  Острови Кука[20],  Домініка[21],  Еритрея[22],  Ефіопія[23],  Фолклендські острови[24],  Фіджі[25],  Гамбія[26],  Гана[27],  Гібралтар[28],  Гренада[29],  США[30],  Гернсі[31],  Гаяна[32],  Індія[33],  Ірландія[34],  Острів Мен[35],  Ізраїль[36],  Ямайка[37],  Джерсі[38],  Кенія[39],  Кірибаті[40],  Ліван[41],  Лесото[42],  Ліберія[43],  Мадагаскар[44],  Малаві[45],  Малайзія[46],  Мальдіви[47],  Мальта[48],  Маршаллові Острови[49],  Маврикій[50],  Федеративні Штати Мікронезії[51],  Монтсеррат[52],  Намібія[53],  Науру[54],  Нова Зеландія[55],  Нігерія[56],  Ніуе[57],  Оман[58],  Пакистан[59],  Палау[60],  ПНГ[61],  Філіппіни[62],  Піткерн[63],  Руанда[64],  Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья,  Сент-Кіттс і Невіс[65],  Сент-Люсія[66],  Сен-Мартен[67],  Сент-Вінсент і Гренадини[68],  Самоа[69],  Сейшельські Острови[70],  Сьєрра-Леоне[71],  Сінгапур[72],  Сінт-Мартен[73],  Соломонові Острови[74],  ПАР[75],  Південний Судан[76],  Шрі-Ланка[77],  Судан[78],  Есватіні[79],  Танзанія[80],  Токелау[81],  Тонга[82],  Тринідад і Тобаго[83],  Острови Теркс і Кайкос[84],  Тувалу[85],  USVI[86],  Уганда[87],  ОАЕ[88],  Велика Британія[89],  Вануату[90],  Замбія[91] і  Зімбабве[92]
Регіон Європа, Північна Америка, Азія, Африка, Австралія, Океанія
Носії (перша мова) 354 млн.
(друга мова) 150 млн.-1,5 млрд.
Місце 4 (як рідна мова);
1 або 2 (за загальною кількістю мовців — залежить від методу підрахунку)
Писемність латинське письмо і English orthographyd
Класифікація Індоєвропейська
 Германська
  Західно-германська
   Англо-фризька
Офіційний статус
Державна 67 країн
Офіційна 8 країн
Регулює офіційно нерегульована.
Де-факто регулюється Оксфордським словником.
Коди мови
ISO 639-1 en
ISO 639-2 eng
ISO 639-3 eng
SIL eng

Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування. Це офіційна мова в більш ніж 60 суверенних державах, таких як Велика Британія, США, Канада, Австралія, Ірландія і Нова Зеландія, також поширена в карибських країнах, Африці та в Південно-Східній Азії.

Історія

Докладніше: Історія англійської мови

Традиційно вважають, що англійська мова пройшла через чотири стадії протягом останньої півтори тисячі років:

Давньоанглійський період (V—XI)

Володіння англійською мовою в Європейському Союзі

У давньоанглійський період формування мови англійської народності (V—XI ст.) на території Британії внаслідок розвитку діалектів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в V ст. до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються феодальні відносини, виникають окремі королівства й формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки (рунічні написи на Рутвельському хресті, поема «Беовульф» та ін.) вчені датують 7—8 ст. З проникненням до Англії християнства (VI ст.) латинський алфавіт заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, дифтонгів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією частин мови, добре розвиненою системою словотворчих афіксів, продуктивним словоскладанням. Лексичний склад — в основному давньо-германський, з незначними кельтськими і латинськими запозиченнями. Після завоювання Англії Данією (1017) англійська мова поповнюється скандинавськими географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.

Середньоанглійський період (XI—XIV ст.)

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2013)

Середньоаглійський період розвитку мови англійської народності триває з XI по XIV ст.

Період формування англійської національної мови (XV—XVI ст.)

У цей період в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Унаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії Лондон у 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв Вільям Кекстон, який запровадив книгодрукування в Англії (1476), чим сприяв закріпленню орфографії, яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. У літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії — починається новий потік запозичень з італійської, грецької, іспанської та інших мов. У фонетиці визначним явищем є так званий «великий зсув голосних» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і орфоепією. У морфології триває процес відпадання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.

Новоанглійський період (XVII—XXI ст.)

У цей період відбулося остаточне формування і розвиток національної англійської мови. Закріпленню сталих норм літературної мови сприяє художня література і численні граматичні праці («Коротка граматика англійської мови» У. Буллокара, «Граматика англійської мови» Б. Джонсона і низка словників). Зусилля мовознавців були спрямовані на створення нормативної граматики і розв'язання орфографічної проблеми (остання реформа була проведена у 18 ст.). Унаслідок колоніальної експансії Англії її мова проникала (з 17 ст.) до Америки, Ірландії, Австралії, Нової Зеландії та ін. країн. В англійській мові далі розвиваються основні риси попереднього періоду, удосконалюється її аналітична будова, відношення між повнозначними словами в реченні виражаються за допомогою сталого порядку слів; слово майже не змінюється морфологічно, наприклад, прикметники змінюються лише за ступенями порівняння і цілком втратили ознаки узгодження з іменниками. Отже, на перше місце стає синтаксичний зв'язок слів у реченні.

Попри те що англійська мова протягом тривалого розвитку зазнала значних змін, вона й тепер зберігає всі основні риси групи германських мов.

Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з 17 століття, і залишається основною міжнародною мовою торгівлі і техніки.

Письмо

Цей розділ потребує доповнення. (липень 2016)

За написанням літер і їх порядком повністю збігається з сучасною версією латинської абетки. Назви літер в українському написанні можна приблизно передати так:

Буква Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
Назва ей бі сі ді і еф джі ейч ай джей кей ел ем ен оу пі к'ю ар ес ті ю ві дабл'ю екс вай зед (зі)

Діалекти

Докладніше: Діалекти англійської мови

Літературної англійської мови, такої яка є в інших країнах, де існують спеціальні інституції, що затверджують мовний стандарт, як наприклад Французька академія у Франції, не існує. Вимова й лексика англійської сильно відрізняються в різних частинах світу, де ця мова є основною мовою спілкування. Основні варіанти мови — Британська англійська та Американська англійська. Кількість діалектів англійської мови в Британії, особливо в Англії, дуже велика. Стандартом мови вважається так звана надбана вимова (Received Pronunciation), діалект, який не властивий певному регіону, а характерний у першу чергу класу освічених людей. В американській англійській теж існує чимало діалектів. Австралійці та новозеландці намагаються притримуватися британських норм, але їх легко впізнати за вимовою.

Всі діалекти англійської мови поділяються на ротичні (rhotic) і неротичні (non-rhotic). Ротичними діалектами називаються діалекти, у яких вимовляється звук r у словах на кшталт слова doctor (лікар). Ротичним, є, наприклад, шотландський діалект англійської мови, більшість діалектів Північної Америки, індійський діалект. Received Pronunciation, австралійський, новозеландський, південно-африканський діалекти — неротичні варіанти англійської мови.

Фонетика

Англійська вимова сильно змінюється від одного діалекту до іншого. Тому загалом в англійській мові багато звуків вимовляються по-різному в різних регіонах.

Англійська мова вважається однією з найскладніших серед європейських мов стосовно правильності вимови і читання слів. Існує велика кількість винятків, але певні правила читання слів все ж таки існують.

Див. також: Англійська літературна вимова

Голосні

Якщо в таблиці в одній клітинці два символи, то перший відповідає американській вимові, другий — британській.

МФА Опис приклад
Монофтонги
i(ː) Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення bead
ɪ Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення bid
ɛ Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення bed
æ Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення bad
ɒ Огублений голосний заднього ряду низького піднесення box[93]
ɔ(ː) Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення pawed[94]
ɑ(ː) Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення bra
ʊ Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення good
u(ː) Огублений голосний заднього ряду високого піднесення booed[95]
ʌ Неогублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення,
Ненапружений голосний середнього ряду низького піднесення		 bud
ɝ/ɜː Неогублений голосний середнього ряду низько-середнього піднесення bird[96]
ə Шва Rosa's[97]
ɨ Неогублений голосний середнього ряду високого піднесення roses[98]
Дифтонги
e(ɪ)/eɪ Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення
Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення		 bayed[99]
o(ʊ)/əʊ Огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення
Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення		 bode
aɪ Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення
Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення		 cry[100]
aʊ Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення
Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення		 bough
ɔɪ Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення
Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення		 boy
ʊɚ/ʊə Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення
Шва		 boor[101]
ɛɚ/ɛə Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення
Шва		 fair[102]

Приголосні

  Білабіальні Лабіодентальні Інтердентальні Альвеолярні Постальвеолярні Палатальні Велярні Лабіально-велярні Гортанні
Носові m     n     ŋ[103]  
Вибухові p  b     t  d     k  ɡ  
Африкативні         tʃ  dʒ[104]      
Фрикативні   f  v θ  ð[105] s  z ʃ  ʒ ç[106] x[107] h
Флеп       ɾ[108]        
Апроксиманти       ɹ   j   ʍ  w[109]  
Латеральні       l, ł        

Деякі англійські звуки не мають українських відповідників, а тому виникають складнощі при транскрибуванні англійських власних іменників та запозичених із англійської мови слів. Наприклад, до таких звуків належать звуки /θ/ та /ð/, що передаються на письмі буквосполученням th. У різних випадках і різних джерелах th може передаватися літерами c, з, т, ф, хоча жодна з них не відповідає оригінальній англійській вимові. Чинний український правопис (§ 97)[110] вказує, що звичайно th передається через т: Мередіт, Агата, хоча й робить винятки для Голсуорсі та Резерфорд.

В англійській мові слід чітко розрізняти вимову звуків /w/ та /v/. Обидва звуки є приголосними і нескладоутворювальними. /w/ вимовляється з округленням губ, а /v/ — із стиснутими губами і притисканням верхніх передніх зубів до нижньої губи. Звук /w/ часто передається на письмі через українську літеру у, наприклад у прізвищі Уайльд, хоча при цьому утворюється додатковий склад, якого немає в англійській мові. Український правопис (§ 97) вказує, що звичайно /w/ передається у власних назвах літерою в, але за традицією писати Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит, Хемінгуей, Голсуорсі.

Англійський звук /h/ не збігається з жодним українським звуком. Українські слова гай і хай звучать інакше, ніж англійське high. Англійський звук /h/ аспіративний, тобто вимовляється на видиху, як і українське г, однак він менш озвучений, і видих різкіший, енергійніший. З іншого боку, український звук х зовсім не має аспірації. У деяких діалектах англійської є звук /x/, але основні діалекти до таких не належать. Крім того, графічно він відповідає буквосполученню ch: Loch, Bach. Перед звуком /j/ (наприклад, у слові Hugh) у деяких діалектах англійської вимовляється інший звук /ç/, який більше схожий на українське х. Український правопис зобов'язує передавати літеру h у запозичених словах та власних назвах через українську літеру г, однак робить виняток для слів, написання яких утвердилося: хокей, хол тощо.

Вимова вибухових приголосних /k/, /p/ тощо, в англійській мові набагато енергійніша, більш вибухова, ніж в українській.

Звук /l/ в англійській мові не має твердого та м'якого варіанту й ближчий до українського твердого л, однак, у силу історичних причин, чимало англійських назв передається в українській мові з м'яким ль: Бристоль, Ліверпуль тощо.

Граматика

Граматика англійської мови відносно проста в порівнянні з іншими європейськими мовами. Іменник не має роду і відмінків, множина більшості слів утворюється додаванням звуків /s/ або /z/, правда існує поняття колективного іменника, який хоча й має форму однини, може вживатися й як множина. Прикметники в англійській мові не узгоджуються з іменниками ні в роді, ні в числі. Визначеність чи невизначеність іменника передається артиклем. Дієслівні форми можуть виражати активний та пасивний стан, у кожному з яких існує 16 часів.

Граматика англійської мови має такі граматичні категорії як:

Цікаві факти про англійську мову

  • Англійська належить до мов з найширшим словниковим запасом: (близько 250 тис. різних слів; Оксфордський словник англійської мови нараховує близько 600 тис. слів, а Словник Вебстера — 475 тис., але серед них велика частка архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).
  • Також це мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну): (від 250 млн до 350 млн людей).
  • Англійською видають найбільше друкованої продукції.
  • Найдовше слово в англійській мові: pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis (45 літер, силіко́з — захворювання людини, викликане тривалим вдиханням пилу, що містить вільний діоксид кремнію).
  • На основі англійської мови створено кілька спрощених штучних мов.
  • Існує гіпотеза, що англійська мова насправді є скандинавською, тобто належить до північногерманської мовної групи, разом з норвезькою, данською, шведською, ісландською і фарерською. Автором цієї гіпотези є професор лінгвістики з Університету Осло Ян Тер'є Форлунд (Jan Terje Faarlund)[111]

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка англійською мовою (переклав Джон Вейр)

MY TESTAMENT
When I am dead, bury me: In my beloved Ukraine,
My tomb upon a grave mound high: Amid the spreading plain,
So that the fields, the boundless steppes,
The Dnipro's plunging shore: My eyes could see, my ears could hear: The mighty river roar.
When from Ukraine the Dnipro bears: Into the deep blue sea: The blood of foes … then will I leave: These hills and fertile fields — : I'll leave them all and fly away: To the abode of God,
And then I'll pray …. But till that day: I nothing know of God.
Oh bury me, then rise ye up: And break your heavy chains: And water with the tyrants' blood: The freedom you have gained.
And in the great new family,
The family of the free,
With softly spoken, kindly word: Remember also me.

Джерело: Українська бібліотека

Література

  • Андрейчук Н. І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV — початку XVII століття. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 277 с.
  • Балла М. І. Англо-український словник: в 2 т. — К.: Освіта, 1996.
  • Балла М. І., Попов Є. Ф. Великий українсько-англійський словник. — 5-те вид. — К.: Чумацький Шлях, 2007. — 703 c.
  • Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2005. — 1056 с.
  • Бровченко Т. О., Бант І. Н. Фонетика англійської мови. — К.: Рад. шк., 1964. — 270 с.
  • Верба Л. Г. Історія англійської мови. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 304 p.
  • Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 160 с.
  • Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика англійської та української мов. — К.: Рад. шк., 1960. — 160 с.
  • Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. — Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. — 430 с.
  • Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. — 3-тє вид., випр. й доп. — Вінниця: Нова Книга, 2004. — 460 с.
  • Костюченко Ю. П. Історія англійської мови. — К.: Рад. шк., 1963. — 426 с.
  • Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 261 с.
  • Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. — Х.: Основа, 1993 . — 255 с.
  • Раєвська Н. М. Лексикологія англійської мови. — К.: Вища шк., 1979. — 301 с.
  • Селігей П. О. З історії пуризму в англійській літературній мові. I // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 3‒18.

Примітки

  1. ↑ ScriptSource - American Samoa
  2. ↑ ScriptSource - Anguilla
  3. ↑ ScriptSource - Antigua and Barbuda
  4. ↑ ScriptSource - Aruba
  5. ↑ ScriptSource - Australia
  6. ↑ ScriptSource - Bahamas
  7. ↑ ScriptSource - Bahrain
  8. ↑ ScriptSource - Barbados
  9. ↑ ScriptSource - Belize
  10. ↑ ScriptSource - Bermuda
  11. ↑ ScriptSource - Bhutan
  12. ↑ ScriptSource - Botswana
  13. ↑ ScriptSource - British Indian Ocean Territory
  14. ↑ ScriptSource - British Virgin Islands
  15. ↑ ScriptSource - Brunei
  16. ↑ ScriptSource - Cambodia
  17. ↑ ScriptSource - Cameroon
  18. ↑ ScriptSource - Canada
  19. ↑ ScriptSource - Cayman Islands
  20. ↑ ScriptSource - Cook Islands
  21. ↑ ScriptSource - Dominica
  22. ↑ ScriptSource - Eritrea
  23. ↑ ScriptSource - Ethiopia
  24. ↑ ScriptSource - Falkland Islands
  25. ↑ ScriptSource - Fiji
  26. ↑ ScriptSource - Gambia
  27. ↑ ScriptSource - Ghana
  28. ↑ ScriptSource - Gibraltar
  29. ↑ ScriptSource - Grenada
  30. ↑ ScriptSource - United States
  31. ↑ ScriptSource - Guernsey
  32. ↑ ScriptSource - Guyana
  33. ↑ ScriptSource - India
  34. ↑ ScriptSource - Ireland
  35. ↑ ScriptSource - Isle of Man
  36. ↑ ScriptSource - Israel
  37. ↑ ScriptSource - Jamaica
  38. ↑ ScriptSource - Jersey
  39. ↑ ScriptSource - Kenya
  40. ↑ ScriptSource - Kiribati
  41. ↑ ScriptSource - Lebanon
  42. ↑ ScriptSource - Lesotho
  43. ↑ ScriptSource - Liberia
  44. ↑ ScriptSource - Madagascar
  45. ↑ ScriptSource - Malawi
  46. ↑ ScriptSource - Malaysia
  47. ↑ ScriptSource - Maldives
  48. ↑ ScriptSource - Malta
  49. ↑ ScriptSource - Marshall Islands
  50. ↑ ScriptSource - Mauritius
  51. ↑ ScriptSource - Micronesia
  52. ↑ ScriptSource - Montserrat
  53. ↑ ScriptSource - Namibia
  54. ↑ ScriptSource - Nauru
  55. ↑ ScriptSource - New Zealand
  56. ↑ ScriptSource - Nigeria
  57. ↑ ScriptSource - Niue
  58. ↑ ScriptSource - Oman
  59. ↑ ScriptSource - Pakistan
  60. ↑ ScriptSource - Palau
  61. ↑ ScriptSource - Papua New Guinea
  62. ↑ ScriptSource - Philippines
  63. ↑ ScriptSource - Pitcairn
  64. ↑ ScriptSource - Rwanda
  65. ↑ ScriptSource - Saint Kitts and Nevis
  66. ↑ ScriptSource - Saint Lucia
  67. ↑ ScriptSource - Saint Martin
  68. ↑ ScriptSource - Saint Vincent and the Grenadines
  69. ↑ ScriptSource - Samoa
  70. ↑ ScriptSource - Seychelles
  71. ↑ ScriptSource - Sierra Leone
  72. ↑ ScriptSource - Singapore
  73. ↑ ScriptSource - Sint Maarten
  74. ↑ ScriptSource - Solomon Islands
  75. ↑ ScriptSource - South Africa
  76. ↑ ScriptSource - South Sudan
  77. ↑ ScriptSource - Sri Lanka
  78. ↑ ScriptSource - Sudan
  79. ↑ ScriptSource - Eswatini
  80. ↑ ScriptSource - Tanzania
  81. ↑ ScriptSource - Tokelau
  82. ↑ ScriptSource - Tonga
  83. ↑ ScriptSource - Trinidad and Tobago
  84. ↑ ScriptSource - Turks and Caicos Islands
  85. ↑ ScriptSource - Tuvalu
  86. ↑ ScriptSource - U.S. Virgin Islands
  87. ↑ ScriptSource - Uganda
  88. ↑ ScriptSource - United Arab Emirates
  89. ↑ ScriptSource - United Kingdom
  90. ↑ ScriptSource - Vanuatu
  91. ↑ ScriptSource - Zambia
  92. ↑ ScriptSource - Zimbabwe
  93. ↑ У деяких діалектах цей звук відсутній; відповідні слова вимовляються зі звуками /ɑ/ або /ɔ/.
  94. ↑ У деяких діалектах півінічно-американської англійської цей звук відсутній.]].
  95. ↑ Літера <U> може передавати або /u/ або йотований звук /ju/. У британському Received Pronunciation цей йотований голосний /ju/ зустрічається після /t/, /d/, /s/ або/z/. Він часто призводить до палатизації попереднього приголосного, після чого відповідні приголосні стають/ʨ/, /ʥ/, /ɕ/ та/ʑ/, як, наприклад, у словах tune, during, sugar та azure. В американській англійській палатизація здебільшого не відбувається, якщо тільки за /ju/ не йде r, і, як наслідок /tur/, /dur/, /sur/, /zur/ набувають звучання /tʃɚ/, /dʒɚ/, /ʃɚ/ та /ʒɚ/, відповідно, як у словах nature, verdure, sure та treasure.
  96. ↑ В північно-американській англійській цей звук набирає ротичного відтінку, після нього вимовляється слабеньке r.
  97. ↑ Чимало американців не розрізняють між цим та наступним ненаголошеними звуками. Для них roses і Rosa's вимовляються однаково, й, відповідно, вживається симовол шва /ə/.
  98. ↑ Цей звук часто транскрибують як /i/ або /ɪ/.
  99. ↑ Дифтонги /eɪ/ та /oʊ/ для багатьох американців є монофтонгами, відповідно, /eː/ та/oː/.
  100. ↑ В більшості діалектів англійської мови, значну фонетичну роль відіграє довжина звуку. У таких діалектах, як автралійська англійська та новозеландська англійська подовження звуку називають фонетичним. У деяких діалектах сучасної англійської мови, наприклад, загальноамериканському, довжина голосного алофонна: голосні набувають подовження перед дзвінкими приголосними в межах складу.
  101. ↑ Зустрічається тільки в неротичних діалектах. У деяких діалектах цей звук заміняється на /ɔː/.
  102. ↑ Зустрічається тільки в неротичних діалектах. У деяких діалектах перехід до шва зникає. Як наслідок, звук стає подовженим монофтонгом /ɛː/.
  103. ↑ Велярний носовий звук [ŋ] — нефонетичний алофон звуку /n/ у деяких північно-британських діалектах, де він вимовляється тільки перед /k/ та /g/. У всіх інших діалектах, це окрема фонема.
  104. ↑ Звуки /ʃ/, /ʒ/, and /ɹ/ у деяких діалектах лабілізовні (огублені). Огублення ніколи не є контрастним у початковій позиції, а тому інодіі не транскрибується. Більшість американців вимовляють <r> як /ɻ/. Те ж відбувається в шотландському та інших діалектах. У цьому випадку <r> звучить із альвеолярним дрижанням (як в українській).
  105. ↑ У деяких діалектах, наприклад кокні, міжзубні /θ/ and /ð/ злилися з /f/ and /v/, а в інших? зокрема в ебоніці, /ð/ перейшов у дентальне /d/. У деяких ірландських діалектах, /θ/ and /ð/ стали відповідними дентальними вибуховими звуками, що контрастують із звичними альвеолярними вибуховими.
  106. ↑ Глухий палатальний фрикативний звук /ç/ у більшості діалектів є простим алофоном /h/ перед /j/; наприклад, human /çjuːmən/. Проте, у деяких діалектах, /j/ зникає, хоча початковий приголосний не змінюється.
  107. ↑ Глухий велярний фрикативний звук /x/ використовується англомовними шотландцями чи валійцями у таких словах гельського походження, як loch (/lɒx/) або у випадку запозичень із німецької чи єврейської у, наприклад, словах Bach (/bax/) або Chanukah /xanuka/. /x/ використовується також у південно-африканській англійській. У деяких діалектах, таких як скауз (район Ліверпуля) [x] або [kx] можуть використовуватися як алофони /k/ у словах на зразок docker ([dɒkxə]). Більшість людей, для яких англійська мова рідна, з великими труднощами вчаться правильно вимовляти цей звук, вивчаючи іноземну мову. Більшість використовує як заміну звуки [k] або [h] .
  108. ↑ Звук [ɾ]}} — алофон /t/ і /d/ у ненаголошених складах у північно-американській та австралійській англійській. Цим звуком передається tt чи dd у словах latter та ladder, які для багатьох американців є гомофонами. У деяких діалектах, таких як шотландська англійська та індійська англійська його заміняє звук /ɹ/. Це той самий звук, який у більшості варіантів іспанської мови відображається однією літерою r.
  109. ↑ Глухий w — [ʍ] зустрічається в шотландській та ірландській англійській, а також у деяких варіантах американської, новозеландської та англійської англійської. Наприклад, слово white (білий) звучить не вайт а гвайт. У більшості діалектів звук [ʍ] злився з /w/, а в деяких шотландських — із /f/.
  110. ↑ Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 124.
  111. ↑ «Англійська мова належить до скандинавських мов, а не західногерманських?»

Посилання

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
англійською мовою
Main Page

Англійська мова
у сестринських Вікіпроєктах
wikt: Означення у Вікісловнику?
q: Цитати у Вікіцитатах?
voy: Англійський розмовник у Вікімандрах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Англійська мова
У Вікісловнику є сторінка Категорія:Англійська мова.
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Підгрупи
Відтворені
Історичні
бургундська · вандальська · готська · гренландська · давньоанглійська · давньоверхньонімецька · давньоісландська · йола · кримськоготська · лангобардська · норнська · праскандинавська · ранній скотс · середній скотс · середньоанглійська · середньоверхньонімецька · середньонижньонімецька · середньонідерландська · середньонорвезька · старогутнійська · старонижньонімецька · старонідерландська · старонорвезька · староскандинавська · старофризька · старошведська · старофранкська · фінгальська
Сучасні
Організація об'єднаних націй Офіційні мови ООН
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Англійська_мова&oldid=25222387