Аболіціонізм

Аболіціоні́зм (фр. abolitionisme, від лат. abolitio — скасування) — громадський рух за скасування рабства (формального чи неформального). Наприкінці XVIII — на початку XIX сторіччя у США рух за скасування рабства чорношкірого населення, у Великій Британії, Франції та деяких інших країнах рух за ліквідацію рабства в колоніях.

США

Будинок Другої африканської безкоштовної школи, заснованої в 1822 році Нью-йоркським гуманним антимісіонерським товариством, членом якого в ті часи був Джеремія Томпсон.

Нью-йоркське гуманне антимісіонерське товариство (англ. New York Manumission Society) було створено задля визволення рабів. Це товариство було засновано у 1785 році і припинило свою діяльність 1849 року. Однією із завдань цього товариства було відкриття африканських безкоштовних шкіл, в яких викладали вчителі не білої раси. Членами товариства були білі люди, серед яких були квакери, підприємці. Одним із таких був Джеремія Томпсон — емігрант з Англії, підприємець з вовняно-виробничого сімейного бізнесу, один із засновників і голова першої трансатлантичної пароплавної лінії «Black Ball Line» в місті Нью-Йорк. Члени цього товариства були проти рабства і за освіченість робітників, бо це було вигідним для їхнього бізнесу.

Аболіціонізм в США мав підтримку робітничого класу, широких кіл фермерства (що боролося за землю, проти плантаторів), а також буржуазії, яка вбачала в рабстві перешкоду для капіталістичного розвитку країни. З появою щотижневика «Ліберейтор» (1831–1865) та заснуванням в 1833 році «Американського товариства боротьби з рабством» аболіціонізм став організованим рухом, що об'єднував до 250 тисяч чоловік. В 1840 році виникла «Партія свободи», яка рішуче виступила проти рабства.

Більшість лідерів аболіціонізму на чолі з Вільямом Гаррісоном вважали, що з рабством слід боротися лише моральними засобами та переконанням, не застосовуючи силу. Однак деякі аболіціоністи на чолі з діячем негритянського визвольного руху Фредериком Дугласом вважали озброєну боротьбу необхідною для скасування рабства. В 1859 році фермер-аболіціоніст Джон Браун намагався підняти загальне повстання рабів.

Аболіціонізм відіграв важливу роль у підготовці громадянської війни в США 1861–1865 років і формальної ліквідації рабства. Активним супротивником аболіціонізму був католицький архієпископ Нью-Йорка Джон Г'юз (1797-1864).

Див. також

• Аболіціоністська література
• Джеремія Томпсон

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..
• Політичний словник. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. ст. 7.
• Словник соціологічних і політологічних термінів. / За загальною редакцією В. І. Астахової, В. І. Даниленка, А. І. Панова. — К.: Вища школа, 1993.
• (рос.) Советская Историческая Энциклопедия.
• Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики  : Словник. –Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Посилання

• Аболіціонізм // ВУЕ
• Аболіціонізм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.