Референдум: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
|||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
== Електронний референдум == |
== Електронний референдум == |
||
'''Електронний референдум''' є одним з інструментів [[Електронна демократія|електронної демократії]]. Українське законодавство визначає електронний референдум як всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні.<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/797-2017- |
'''Електронний референдум''' є одним з інструментів [[Електронна демократія|електронної демократії]]. Українське законодавство визначає електронний референдум як всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні.<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/797-2017-р Концепція розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 797]</ref> |
||
== Дивіться також == |
== Дивіться також == |
Версія за 00:30, 25 травня 2019
Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань.
Опис
Плебісцит — це різновид референдуму, на якому вирішуються питання зміни статусу території, чи приєднання території до іншої.[джерело?]
Умови проведення референдуму і його процедура регулюються конституціями і законодавством країн.
Залежно від предмету, способу проведення і сфери застосування, розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проект конституції чи конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проект закону), загальнодержавний чи місцевий, обов'язковий референдум чи факультативний.
При обов'язковому референдумі проект відповідного акту підлягає ратифікації всіма виборцями (наприклад, в США проект поправки до конституції США повинен бути схвалений у всіх 50 штатах).
Ініціатива проведення факультативного референдуму може належати виборцям (Італія), окремим суб'єктам федерації (Швейцарія) чи центральній владі (Франція). Референдум — один з елементів так званої прямої демократії (безпосередньої демократії).
В Німеччині референдуми законодавчо заборонені після Другої світової війни — це пов'язано з тим, що гітлерівський режим був затверджений шляхом плебісцитів.
Важливо додати, що і українці вже мають досвід проведення аналогічного заходу — 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України, під час якого 90,32 % виборців підтримали суверенний статус нашої держави, а також нелегітимний референдум у Криму щодо статусу автономії 16 березня 2014 року. [1]
Електронний референдум
Електронний референдум є одним з інструментів електронної демократії. Українське законодавство визначає електронний референдум як всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні.[2]
Дивіться також
Примітки
- ↑ У Криму розпочався незаконний "референдум". Українська правда. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Концепція розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 797
Джерела
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
- РЕФЕРЕНДУМ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Література
- П. Шляхтун. Референдум // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.636 ISBN 978-966-611-818-2
- Тертышник В. Конституцию на референдум // Юридическая практика. 2007. № 8. 20 февраля.
- Тертишник В. Правова держава: гострі кути на шляху від концептуальної моделі до реальності // Вісник національної академії наук України. 2007. № 3. С. 25-29.
- Тертишник В. М. Референдум у забезпеченні верховенства права // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку. Київ: Логос, 2010. — С.263-265.
- Тертишник В Законодавча влада: українські реалії та доктринальні проблеми // Віче 2010. № 23. С. 80-87.
- Тертишник В. Верховенство права та референдна демократія в Україні // Юридичний радник. – 2008. — №.4.
- Тертишник В. М. Від тоталітарності до правовладдя: доктринальні аспекти державотворення // Право.ua. 2017. № 2. С. 5-11
Це незавершена стаття про міжнародне право. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|