Мати: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rausch (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Myrczyk (обговорення | внесок)
Додано вміст і шаблони.
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 4: Рядок 4:
{{Жінки в суспільстві}}
{{Жінки в суспільстві}}


'''Ма́ти'''<ref>{{СУМ-11|Мати}}</ref>, '''ма́ма'''<ref>{{СУМ-11|Мама}}</ref>, ''[[Зменшувальна форма|пестл.]] не́ня<ref>{{СУМ-11|Неня}}</ref> (не́нька<ref>{{СУМ-11|Ненька}}</ref>), ма́мця<ref>{{СУМ-11|Мамця}}</ref>, ма́тінка<ref>{{СУМ-11|Матінка}}</ref> (ма́тіночка<ref>{{СУМ-11|Матіночка}}</ref>), мату́ня<ref>{{СУМ-11|Матуня}}</ref>, мату́ся<ref>{{СУМ-11|Матуся}}</ref>''&nbsp;— [[жінка]] стосовно своїх [[дитина|дітей]].
'''Ма́ти''', [[зменшувальна форма|зменшувально-пестливе]] '''ма́ма, неня (ненька), матуся, матінка, мамця'''&nbsp;— [[жінка]] стосовно своїх [[дитина|дітей]].


Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати [[жінка|жінку]], що виконує [[Гендерна роль|соціальну роль матері]], прийомну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної [[медицина|медицини]], біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину).
Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати [[жінка|жінку]], що виконує [[Гендерна роль|соціальну роль матері]], прийомну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної [[медицина|медицини]], біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину).

Версія за 11:30, 30 травня 2019

Андреа Соларіо «Мадонна з зеленою подушкою», 1507, Лувр.

Ма́ти[1], ма́ма[2], пестл. не́ня[3] (не́нька[4]), ма́мця[5], ма́тінка[6] (ма́тіночка[7]), мату́ня[8], мату́ся[9] — жінка стосовно своїх дітей.

Крім біологічної матері, матір'ю також можуть називати жінку, що виконує соціальну роль матері, прийомну матір або мачуху. З розвитком репродуктивної медицини, біологічне материнство стало можливо розділити між генетичною матір'ю (з чиєї яйцеклітини розвивається дитина) і сурогатною матір'ю (що виношує і народжує дитину).

Молочною матір'ю або годувальницею називають жінку, що вигодовує чужу дитину своїми грудьми. У християнстві, хресна мати — жінка по відношенню до того, кого вона хрестила.

Етимологія

Українське мати походить від прасл. *mati, род. відм. *matere, що споріднене з лит. móté, род. відм. móters («жінка», «дружина»), mótina («мати»), латис. mâte, прусськ. mūti, дав.-ісл. moðer, нім. Mutter, англ. mother, лат. māter, грец. μήτηρ, перс. مادر‎‎, «мадар», санскр. मातृ, «матр». Спільним джерелом є пра-і.є. *māter-, утворене від складу *ma з дитячого мовлення за допомогою суфікса *-ter[10] (аналогічно *pāter-, *dhughəter-, *bʰrāter-, *i̯enәter-).

Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці цей феномен називається «Мама і тато»[джерело?].

Біологія материнства

Роль матері

Сформована протягом тисячоліть різними суспільствами роль матері традиційно включає догляд за дітьми (вигодовування, гігієна, дбання про інші фізичні потреби), їх виховання, початкову освіту та психологічне обслуговування.

Соціологія материнства

Репродуктивні права

Релігія і про-лайф

У сучасному світі з розвитком медицини та науки у цілому з'явилися технології по трансплантації органів. Розроблено методику трансплантації матки для жінок, що не мають такого органа, або мають аномалію розвитку матки, для трансгендерних жінок і для чоловіків, незалежно від їх сексуальної орієнтації, які бажають відчути весь процес виношування немовляти та материнства у цілому. Але при цьому, що є радістю для одних, то є об'єктом ворожнечі для інших, більш консервативно настроєних, релігійних об'єднань.

За словами противників трансплантації матки — материнство дане їхнім божеством і людина не в праві втручатися у, так названий, вищий задум творця, також ними заявлено, що сам «інститут материнства» при цьому просто нівелюється, порушуються права жінки, хоч цілком і не зрозуміло, які саме права порушуються, можливо мова йде про «право на дискримінацію» людей без здорової матки. Бо одна із тезів противників рівності гетеросексуальних та гомосексуальних пар — «гомосексуальні пари стерильні», «не можуть продовжити рід», «якщо станемо всі гомосексуальними, то вимремо». Звісно ці тези позбавлені здорового глузду, особливо остання, але для релігійних організації у погоні за владою та грошима, то є найлегша та найдієвіша, а отже найліпша пропагандична позиція. З іншого погляду — цілком доречна маніпуляція та просто порятунок для тих людей, що хочуть, але не можуть народити дитину через різні вади (аномалії) розвитку матки або її відсутність. А так, як існує можливість отримання яйцеклітини та сперматозоїду зі стовбурових клітин, то вже можна говорити про відтворення нащадків від гомопар без послуг із сурогатного материнства та донорства яйцеклітини/сперми. При цьому, такі діти можуть стати жертвами релігійних фанатиків.

мати

Потенційно ця маніпуляція може бути задіяна і для тварин, види яких знаходяться під загрозою зникнення. Наприклад, наразі існує останній самець на ім'я Судан і дві самиці північних білих носорогів, які живуть в кенійському заповіднику Ол Паджета. Самець доволі старий і непридатний до природного розмноження, залишається лише штучне запліднення самок, але якщо не вдасться зберегти Суданову сперму, то такий підхід зі штучного відтворенням зі стовбурових клітин стане єдиним можливим порятунком цього виду. Також може бути використане сурогатне материнство, що стане значним поштовхом у відновленні популяції.

Питання етики та моралі не мають суперечити здоровому глузду та бути інструментом до дискримінації.

Образ матері у мистецтві

Образ матері широко відображений у піснях українських виконавців:

Інше

  • Весільна (посаджена, посадна) мати — жінка, яка виконує на весіллі роль матері нареченого або нареченої
  • Молочна мати — жінка, що вигодувала чужу дитину грудьми, була її годувальницею
  • Досвітча́на мати — жінка, у хаті якої молодь збиралася на досвітки
  • Хреще́на (духовна) мати — жінка, яка бере участь в обряді хрещення новонародженого в ролі названої матері
  • Мати Божа, Матір Божа, Богоматір — Діва Марія
  • Богиня-мати, Мати Світу, Велика (Родова) Мати — імена верховної богині в багатьох віруваннях

Примітки

  1. Мати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Мама // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Неня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Ненька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Мамця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Матінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Матіночка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Матуня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Матуся // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  11. Василь Зінкевич — Мамина світлиця
  12. Назарій Яремчук — Чуєш, мамо
  13. Скрябін — Мам
  14. Анастасія Приходько «Мамо»
  15. Аркадій Войтюк — Мамо
  16. ЯрмаК — Мама
  17. Потап и Настя — Умамы

Див. також

Шаблон:Інші проекти

Посилання