Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ukrdrama (обговорення | внесок)
55 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 32: Рядок 32:


=== Радянський період ===
=== Радянський період ===
1919 року [[Державний драматичний театр]] було перейменовано у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Перший державний драматичний театр УРСР ім. Шевченка]]. У перші десятиріччя існування театру на чолі з [[Загаров Олександр Леонідович|Загаровим]] працювали: [[Лесь Курбас]], [[Мар'яненко Іван Олександрович|Іван Мар'яненко]], [[Борисоглібська Ганна Іванівна|Ганна Борисоглібська]], [[Гаккебуш Любов Михайлівна|Любов Гаккебуш]], [[Тінський Михайло Львович|Михайло. Тінський]], М. Домашенко, [[Сердюк Олександр Іванович|Олександр Сердюк]], [[Хорошун Антін Афанасійович|Антін Хорошун]], [[Смирнов Олексій Максимович|О. Смирнов]], [[Маринич Григорій Васильович|Г. Маринич]], [[Сидоренко Євгенія|Є. Сидоренко]], [[Ужвій Наталія Михайлівна|Н. Ужвій]], [[Замичковський Іван Едуардович|І. Замичковський]], [[Бережний Костянтин Тимофійович|К. Бережний]], [[Мещерська Ганна Юхимівна|Г. Мещерська]], [[Василько Василь Степанович|В. Василько]] та інші особистості.
1919 року [[Державний драматичний театр]] було перейменовано у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Перший державний драматичний театр УРСР ім. Шевченка]]. У перші десятиріччя існування театру на чолі з [[Загаров Олександр Леонідович|Загаровим]] працювали: [[Лесь Курбас]], [[Мар'яненко Іван Олександрович|Іван Мар'яненко]], [[Борисоглібська Ганна Іванівна|Ганна Борисоглібська]], [[Гаккебуш Любов Михайлівна|Любов Гаккебуш]], [[Тінський Михайло Львович|Михайло. Тінський]], М. Домашенко, [[Сердюк Олександр Іванович|Олександр Сердюк]], [[Хорошун Антін Опанасович|Антін Хорошун]], [[Смирнов Олексій Максимович|О. Смирнов]], [[Маринич Григорій Васильович|Г. Маринич]], [[Сидоренко Євгенія|Є. Сидоренко]], [[Ужвій Наталія Михайлівна|Н. Ужвій]], [[Замичковський Іван Едуардович|І. Замичковський]], [[Бережний Костянтин Тимофійович|К. Бережний]], [[Мещерська Ганна Юхимівна|Г. Мещерська]], [[Василько Василь Степанович|В. Василько]] та інші особистості.


З 1921 по 1926 роки трупа успішно гастролює Україною. 1925—1926 років театр працює в [[Полтава|Полтаві]], де його очолює режисер [[Кліщеєв Леонід Іванович|Леонід Кліщеєв]].
З 1921 по 1926 роки трупа успішно гастролює Україною. 1925—1926 років театр працює в [[Полтава|Полтаві]], де його очолює режисер [[Кліщеєв Леонід Іванович|Леонід Кліщеєв]].
Рядок 38: Рядок 38:
[[1927]] року театр влаштовується у місті [[Дніпро]]. Він розмістився у збудованій 1913 року будівлі театру англійського клубу. Репертуар в ті роки відзначався наявністю великої кількості різноманітних п'єс. Тут були твори української, російської та західноєвропейської класики, модерного напряму, п'єси тогочасних авторів. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «<nowiki/>[[Гайдамаки (поема)|Гайдамаки]]<nowiki/>» Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», «На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки, п'єси І.&nbsp;К.&nbsp;Карпенка-Карого, І.&nbsp;Г.&nbsp;Котляревського, вистави за творами Г.&nbsp;Ібсена, К.&nbsp;Гольдоні, Ж.-Б.&nbsp;Мольєра, В.&nbsp;Шекспіра та інших зарубіжних драматургів.
[[1927]] року театр влаштовується у місті [[Дніпро]]. Він розмістився у збудованій 1913 року будівлі театру англійського клубу. Репертуар в ті роки відзначався наявністю великої кількості різноманітних п'єс. Тут були твори української, російської та західноєвропейської класики, модерного напряму, п'єси тогочасних авторів. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «<nowiki/>[[Гайдамаки (поема)|Гайдамаки]]<nowiki/>» Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», «На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки, п'єси І.&nbsp;К.&nbsp;Карпенка-Карого, І.&nbsp;Г.&nbsp;Котляревського, вистави за творами Г.&nbsp;Ібсена, К.&nbsp;Гольдоні, Ж.-Б.&nbsp;Мольєра, В.&nbsp;Шекспіра та інших зарубіжних драматургів.


У воєнні роки Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка було евакуйовано до [[Казахстан]]у. Головний режисер театру І. Кобринський і народна артистка УРСР [[Хрукалова Зінаїда Семенівна|З.&nbsp;Хрукалова]] створювали концертні бригади, що працювали на фронті.
У воєнні роки Перший державний драматичний театр УРСР ім. Шевченка було евакуйовано до [[Казахстан]]у. Головний режисер театру І. Кобринський і народна артистка УРСР [[Хрукалова Зінаїда Семенівна|З.&nbsp;Хрукалова]] створювали концертні бригади, що працювали на фронті.


У повоєнні роки успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «[[Запорожець за Дунаєм]]» [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|Г. Артемовського]], «[[Майська ніч]]» [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]] та «[[Шельменко-денщик (комедія)|Шельменко-денщик]]» [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.&nbsp;Квітки-Основ'яненка]], «[[Трембіта (оперета)|Трембіта]]» [[Мілютін Юрій Сергійович|Ю.&nbsp;Мілютіна]], «[[Вільний вітер (оперета)|Вільний вітер]]» [[Дунаєвський Ісаак Осипович|І. Дунаєвського]]. Багато з них не сходили з афіш протягом багатьох десятиліть. Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка завжди активно гастролював. Виїжджала трупа і за межі України, а саме до [[Ленінград]]а ([[1946]] та [[1956]]&nbsp;рр.).
У повоєнні роки успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «[[Запорожець за Дунаєм]]» [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|Г. Артемовського]], «[[Майська ніч]]» [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]] та «[[Шельменко-денщик (комедія)|Шельменко-денщик]]» [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.&nbsp;Квітки-Основ'яненка]], «[[Трембіта (оперета)|Трембіта]]» [[Мілютін Юрій Сергійович|Ю.&nbsp;Мілютіна]], «[[Вільний вітер (оперета)|Вільний вітер]]» [[Дунаєвський Ісаак Осипович|І. Дунаєвського]]. Багато з них не сходили з афіш протягом багатьох десятиліть. Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка завжди активно гастролював. Виїжджала трупа і за межі України, а саме до [[Ленінград]]а ([[1946]] та [[1956]]&nbsp;рр.).
Рядок 65: Рядок 65:
Сьогодні головний режисер&nbsp;— Анатолій Канцедайло, режисер Лідія Кушкова, завідуючий літературною частиною&nbsp;— Віктор Шевченко, постановочною частиною керує заступник директора з художньо-постановочної роботи Ігор Дворник , балетмейстр&nbsp;— Олексій Коваленко. У театрі працює високопрофесійний оркестр під керівництвом Юрія Бєдніка.
Сьогодні головний режисер&nbsp;— Анатолій Канцедайло, режисер Лідія Кушкова, завідуючий літературною частиною&nbsp;— Віктор Шевченко, постановочною частиною керує заступник директора з художньо-постановочної роботи Ігор Дворник , балетмейстр&nbsp;— Олексій Коваленко. У театрі працює високопрофесійний оркестр під керівництвом Юрія Бєдніка.


⚫
2018 року відбулася реставрація приміщення і фасаду театру й відзначено на державному рівні 100 років з часу заснування театру в Києві (нині&nbsp;— Дніпропетровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Шевченка) ([[1918]]).<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62855 Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. №&nbsp;7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.)]</ref>
2018 року відбулася реставрація приміщення і фасаду театру.


⚫
17 грудня 2018 року указом Президента [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенка]] театру надано статус національного.<ref>{{УПУ|428/2018|17 грудня 2018|Про надання Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру імені Т.Г.Шевченка статусу національного|link=https://www.president.gov.ua/documents/4282018-25786}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/news/prezident-nadav-status-nacionalnij-dniprovskomu-muzichno-dra-52142 Президент надав статус національний Дніпровському музично-драматичному театру ім. Шевченка: Без культури немає держави] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 17 грудня 2018&nbsp;р.</ref>
⚫
[[2018]] року&nbsp;— відзначено на державному рівні 100 років з часу заснування театру в Києві (нині&nbsp;— Дніпропетровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Шевченка) ([[1918]]).<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62855 Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. №&nbsp;7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.)]</ref>

⚫
17 грудня 2018 року указом Президента України [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]] Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру ім.&nbsp;Шевченка надано статус національного.<ref>{{УПУ|428/2018|17 грудня 2018|Про надання Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру імені Т.Г.Шевченка статусу національного|link=https://www.president.gov.ua/documents/4282018-25786}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/news/prezident-nadav-status-nacionalnij-dniprovskomu-muzichno-dra-52142 Президент надав статус національний Дніпровському музично-драматичному театру ім. Шевченка: Без культури немає держави] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 17 грудня 2018&nbsp;р.</ref>


== Керівництво ==
== Керівництво ==


* Із 2016&nbsp;— Оксана Іванівна Петровська&nbsp;— заслужена артистка України,<ref>{{Cite web|title=​Заслужена артистка Украіни,директор Дніпровського Академічного українського музично-драматичного театру їм. Т. Шевченка - Оксана Петровська нагороджена церковною нагородою! — Міжнародний благодійний фонд Солідарність|url=https://mbfs.com.ua/obshchestvo/religija/1278-zasluzhena-artistka-ukra-ni-direktor-dn-provskogo-akadem-chnogo-ukra-nskogo-muzichno-dramatichn.html|website=mbfs.com.ua|accessdate=2019-02-28}}</ref> мати дніпровського кримінального авторитета [[Налекрешвілі Олександр Володимирович|Олександра Петровського]].<ref>{{Cite web|title=Хто такий пан Петровський. Історія сходження найбільш закритого бізнесмена Дніпра|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/hto-takiy-pan-petrovskiy-istoriya-shodzhennya-naybilsh-zakritogo-biznesmena-dnipra-50003959.html|website=nv.ua|accessdate=2019-02-28}}</ref>
* Із 2016&nbsp;— Оксана Іванівна Петровська, заслужена артистка України


== Репертуар ==
== Репертуар ==
Рядок 87: Рядок 85:


== Митці ==
== Митці ==
У різні роки в театрі працювали:
⚫
У різні роки театру служили: Режисери: [[Лесь Курбас|Л.&nbsp;Курбас]], [[Тінський Михайло Львович|М.&nbsp;Тінський]], [[Загаров Олександр Леонідович|О.&nbsp;Загаров]], М.&nbsp;Буторін, Л.&nbsp;Южанський, В.&nbsp;Галицький, І.&nbsp;Кобринський, К.&nbsp;Капатський, [[Сумароков Олександр Олександрович|О.&nbsp;Сумароков]], [[Лазуренко Данило Семенович|Д.&nbsp;Лазуренко]], В.&nbsp;Овчаренко, І.&nbsp;Казнадій, В.&nbsp;Божко, О.&nbsp;Горбенко, А.&nbsp;Литко, О.&nbsp;Михайлов, В.&nbsp;Сміян, М.&nbsp;Мальцев, А.&nbsp;Москаленко, Гр.&nbsp;Богомаз-Бабій, М.&nbsp;Волошин, [[Зініна Олена Андріївна|О.&nbsp;Зініна]] та ін..

⚫
Майстри української сцени: [[Хорошун Антін|А.&nbsp;Хорошун]], С.&nbsp;Станкевич, [[Левицький Федір Васильович|Ф.&nbsp;В.&nbsp;Левицький]], [[Мар'яненко Іван Олександрович|І.&nbsp;О.&nbsp;Мар'яненко]], [[Борисоглібська Ганна Іванівна|Г.&nbsp;І.&nbsp;Борисоглібська]], [[Замичковський Іван Едуардович|І.&nbsp;Е.&nbsp;Замичковський]], [[Ужвій Наталія Михайлівна|Н.&nbsp;М.&nbsp;Ужвій]] , [[Маринич Григорій Васильович|Г.&nbsp;Маринич]], Л.&nbsp;Задніпровський, [[Верменич Андрій Андрійович|А.&nbsp;Верменич]], У.&nbsp;Калініченко,[[Хрукалова Зінаїда Семенівна|З.&nbsp;Хрукалова]], І.&nbsp;Михлик, Г.&nbsp;Козловська, М.&nbsp;Ільченко, М.&nbsp;Домашенко, Н.&nbsp;Горна, М.&nbsp;Садовський, Л.&nbsp;Бондаренко, К.&nbsp;Карпенко, А.&nbsp;Пуліна, Л.&nbsp;Стилик, П.&nbsp;Лисенко, О.&nbsp;Петренко, О.&nbsp;Аведіков, Г.&nbsp;Березанська, В.&nbsp;Баєнко, В.&nbsp;Шевченко, М.&nbsp;Стороженко, В.&nbsp;Курилов, [[Верещагіна Елеонора Федорівна|Е.&nbsp;Верещагіна]], Г.&nbsp;Босенко, [[Гайдабура Аполлон Карпович|А. Гайдабура]] та ін..

⚫
Диригенти: А.&nbsp;Батюк, І.&nbsp;Шмат, Л.&nbsp;Кауфман, А.&nbsp;Мірзоян, Н.&nbsp;Нусбаум, [[Алексєєв Юрій Васильович|Ю.&nbsp;Алексєєв]], В.&nbsp;Коритько, Ю.&nbsp;Кутєпов та ін..


⚫
* Режисери: [[Лесь Курбас|Л.&nbsp;Курбас]], [[Тінський Михайло Львович|М.&nbsp;Тінський]], [[Загаров Олександр Леонідович|О.&nbsp;Загаров]], М.&nbsp;Буторін, Л.&nbsp;Южанський, В.&nbsp;Галицький, І.&nbsp;Кобринський, К.&nbsp;Капатський, [[Сумароков Олександр Олександрович|О.&nbsp;Сумароков]], [[Лазуренко Данило Семенович|Д.&nbsp;Лазуренко]], В.&nbsp;Овчаренко, І.&nbsp;Казнадій, В.&nbsp;Божко, О.&nbsp;Горбенко, А.&nbsp;Литко, О.&nbsp;Михайлов, В.&nbsp;Сміян, М.&nbsp;Мальцев, А.&nbsp;Москаленко, Гр.&nbsp;Богомаз-Бабій, М.&nbsp;Волошин, [[Зініна Олена Андріївна|О.&nbsp;Зініна]] та ін..
⚫
Художники: М.&nbsp;Санніков, І.&nbsp;Шлеп'янов, І.&nbsp;Назаров, М.&nbsp;Корольов, Л.&nbsp;Скрипка, В.&nbsp;Зюзін, А.&nbsp;Пеньковський та ін.
⚫
* Майстри української сцени: [[Хорошун Антін|А.&nbsp;Хорошун]], С.&nbsp;Станкевич, [[Левицький Федір Васильович|Ф.&nbsp;В.&nbsp;Левицький]], [[Мар'яненко Іван Олександрович|І.&nbsp;О.&nbsp;Мар'яненко]], [[Борисоглібська Ганна Іванівна|Г.&nbsp;І.&nbsp;Борисоглібська]], [[Замичковський Іван Едуардович|І.&nbsp;Е.&nbsp;Замичковський]], [[Ужвій Наталія Михайлівна|Н.&nbsp;М.&nbsp;Ужвій]] , [[Маринич Григорій Васильович|Г.&nbsp;Маринич]], Л.&nbsp;Задніпровський, [[Верменич Андрій Андрійович|А.&nbsp;Верменич]], У.&nbsp;Калініченко,[[Хрукалова Зінаїда Семенівна|З.&nbsp;Хрукалова]], І.&nbsp;Михлик, Г.&nbsp;Козловська, М.&nbsp;Ільченко, М.&nbsp;Домашенко, Н.&nbsp;Горна, М.&nbsp;Садовський, Л.&nbsp;Бондаренко, К.&nbsp;Карпенко, А.&nbsp;Пуліна, Л.&nbsp;Стилик, П.&nbsp;Лисенко, О.&nbsp;Петренко, О.&nbsp;Аведіков, Г.&nbsp;Березанська, В.&nbsp;Баєнко, В.&nbsp;Шевченко, М.&nbsp;Стороженко, В.&nbsp;Курилов, [[Верещагіна Елеонора Федорівна|Е.&nbsp;Верещагіна]], Г.&nbsp;Босенко, [[Гайдабура Аполлон Карпович|А. Гайдабура]] та ін..
⚫
* Диригенти: А.&nbsp;Батюк, І.&nbsp;Шмат, Л.&nbsp;Кауфман, А.&nbsp;Мірзоян, Н.&nbsp;Нусбаум, [[Алексєєв Юрій Васильович|Ю.&nbsp;Алексєєв]], В.&nbsp;Коритько, Ю.&nbsp;Кутєпов та ін..
⚫
* Художники: М.&nbsp;Санніков, І.&nbsp;Шлеп'янов, І.&nbsp;Назаров, М.&nbsp;Корольов, Л.&nbsp;Скрипка, В.&nbsp;Зюзін, А.&nbsp;Пеньковський та ін.


== Література ==
== Література ==

Версія за 08:47, 5 червня 2019

Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка
48°28′05″ пн. ш. 35°02′37″ сх. д. / 48.468240000027776659° пн. ш. 35.04370000002777630° сх. д. / 48.468240000027776659; 35.04370000002777630Координати: 48°28′05″ пн. ш. 35°02′37″ сх. д. / 48.468240000027776659° пн. ш. 35.04370000002777630° сх. д. / 48.468240000027776659; 35.04370000002777630
Країна  Україна
Місто
Дніпро
Адреса
Вулиця Воскресенська, 5
Назва на честь
(епонім) 		Шевченко Тарас Григорович
Місткість 760 місць
Тип театр, театральна організаціяd
Відкрито 1918 (у Києві); з 1927 у Дніпрі
ukrdrama.dp.ua
Ідентифікатори і посилання
 UA-12-101-0013
Мапа
CMNS: Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка у Вікісховищі

Дніпр́овський націона́льний академі́чний украї́нський музи́чно-драмати́чний теа́тр і́мені Т. Г. Шевче́нка — перший державний театр України. Заснований 1918 року у Києві як перший професійний театр України. При заснуванні називався Державним драматичним театром.

Історія

Радянський період

1919 року Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр УРСР ім. Шевченка. У перші десятиріччя існування театру на чолі з Загаровим працювали: Лесь Курбас, Іван Мар'яненко, Ганна Борисоглібська, Любов Гаккебуш, Михайло. Тінський, М. Домашенко, Олександр Сердюк, Антін Хорошун, О. Смирнов, Г. Маринич, Є. Сидоренко, Н. Ужвій, І. Замичковський, К. Бережний, Г. Мещерська, В. Василько та інші особистості.

З 1921 по 1926 роки трупа успішно гастролює Україною. 1925—1926 років театр працює в Полтаві, де його очолює режисер Леонід Кліщеєв.

1927 року театр влаштовується у місті Дніпро. Він розмістився у збудованій 1913 року будівлі театру англійського клубу. Репертуар в ті роки відзначався наявністю великої кількості різноманітних п'єс. Тут були твори української, російської та західноєвропейської класики, модерного напряму, п'єси тогочасних авторів. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «Гайдамаки» Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», «На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки, п'єси І. К. Карпенка-Карого, І. Г. Котляревського, вистави за творами Г. Ібсена, К. Гольдоні, Ж.-Б. Мольєра, В. Шекспіра та інших зарубіжних драматургів.

У воєнні роки Перший державний драматичний театр УРСР ім. Шевченка було евакуйовано до Казахстану. Головний режисер театру І. Кобринський і народна артистка УРСР З. Хрукалова створювали концертні бригади, що працювали на фронті.

У повоєнні роки успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» Г. Артемовського, «Майська ніч» М. Старицького та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, «Трембіта» Ю. Мілютіна, «Вільний вітер» І. Дунаєвського. Багато з них не сходили з афіш протягом багатьох десятиліть. Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т. Г. Шевченка завжди активно гастролював. Виїжджала трупа і за межі України, а саме до Ленінграда (1946 та 1956 рр.).

Розквітнули нові самобутні особистості: режисери К. Карпатський, Д. Лазуренко, О. Сумароков, актори Л. Задніпровський, М. Садовський, М. Ільченко, О. Аведіков, А. Верменич, І. Білгородський, художники Л. Скрипка та М. Корольов.

У 50-60-ті роки з'явилась плеяда талановитих митців, таких як В. Овчаренко, В. Курилов, А. Білгородський, К. Карпенко, С. Станкевич, Г. Березанська, П. Лисенко, М. Садовський, А. Вірменич, Л. Бондаренко, Л. Кушкова, О. Петренко, Л. Стілик, В. Шевченко, М. Стороженко, В.Чечот та багато інших блискучих талантів.

У репертуарі 70-х років, окрім української класики XIX сторіччя, велика кількість п'єс на тему Великої Вітчизняної війни: «Тил» М. Зарудного, «Солдатська вдова» В. Анкілова, «Голубі олені» О. Коломійця та інші. Постановки тоді здійснювали такі метри як В. Божко, О. Горбенко, А. Літко та інші.

1979 року відбулась реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшунського і В. Халявського. На фасаді скульптором Ю. Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок.

У 80-х роках морально-естетичні проблеми, проблеми духовних пошуків сучасника виходять у виставах на перший план: «Кафедра» В. Врублевської, «Енергійні люди» В. Шукшина, «Моя люба Памела» Дж. Патрика (реж. О. Михайлов), «Тев'є-молочник» Шолом-Алейхема (реж. В. Сміян), «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі (реж. Гр. Богомаз-Бабій) та ін. У трупі працювали артисти: О. Гончаров, В. Варламов, О. Копитіна, М. Корольков, В. Головченко, В. Кривошапов, С. Кузнєцова, Л. Чайка та інші яскраві таланти, диригенти А. Мірзоян, Н. Нусбаум.

Сучасність

Після проголошення незалежності України у репертуарі з'являються п'єси за творами письменників, які за радянських часів були «persona non grata», наприклад драма «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також з виставою про життя історика Дмитра Яворницького «Народжений під знаком Скорпіона» В. Савченка. Спектакль «Мазепа — гетьман України» за Б. Лепким розповідає про історичне минуле України.

У трупі театру служать народні артисти України: Віктор Гунькін, Лідія Кушкова, Григорій Маслюк, Михайло Чернявський, Василь Крачковський; заслужені артисти України: Оксана Петровська, Ірина Медяник, Наталя Тафі, Неля Ніколаєва, Жанна Дмитренко, Валентина Сушко, Світлана Сушко, Валерій Мойсеєнко, Володимир Бережницький та ін.

Театр постійно збагачує репертуар творами української і світової драматургії, працює над створенням вистав за п'єсами сучасників.

2004 року театр отримує статус «академічний», його відзначають нагородами на різноманітних театральних фестивалях і конкурсах, таких як: «Мельпомена Таврії» (Херсон), «Січеславна» (Дніпро), «Данапріс» (м. Запоріжжя), "Лесині джерела" (м.Новоград-Волинський) та ін.

Із 1994 по 2016 рік театр очолював директор-художній керівник — народний артист України, кандидат мистецтвознавства Валерій Ковтуненко.

Сьогодні головний режисер — Анатолій Канцедайло, режисер Лідія Кушкова, завідуючий літературною частиною — Віктор Шевченко, постановочною частиною керує заступник директора з художньо-постановочної роботи Ігор Дворник , балетмейстр — Олексій Коваленко. У театрі працює високопрофесійний оркестр під керівництвом Юрія Бєдніка.

2018 року відбулася реставрація приміщення і фасаду театру й відзначено на державному рівні 100 років з часу заснування театру в Києві (нині — Дніпропетровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Шевченка) (1918).[1]

17 грудня 2018 року указом Президента Порошенка театру надано статус національного.[2][3]

Керівництво

  • Із 2016 — Оксана Іванівна Петровська — заслужена артистка України,[4] мати дніпровського кримінального авторитета Олександра Петровського.[5]

Репертуар

Українська класична драматургія

Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя», М. Гоголь «Майська ніч», І. Котляревський «Наталка полтавка», Леся Українка «Лісова пісня», «На полі крові», «В катакомбах», І. Карпенко-Карий «Хазяїн» і "Сто тисяч", Г. Квітка-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», М. Старицький «За двома зайцями», «Билась птахом змучена душа» за творами Т.Г.Шевченка, М.Гоголь «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

Зарубіжна драматургія і сучасна драматургія:

М. Себастіан «Безіменна зірка», І. Кальман «Сільва», Б.Томас, муз. О.Фельцмана «Тітонька Чарлі», А.Касона «Дерева вмирають стоячи», Ф.Кампо «Милі дітки», Е.-Е. Шмітт «Маленькі подружні злочини», , Г.Пінтер «Вахтер», Дж.Бок, Г.Горін «Скрипаль на даху», «Старий і море» за Е.Хемінгуеєм, , П.Ар’є «Зона» («На початку і наприкінці часів»), М.Матіос/М.Проценко «За надмірну любов», «Війни нема…є» за творами Б.Гуменюка , «1 день із 1000 ночей» за А.Кримом, В.Назаров «Піросмані», «Я вам цей борг ніколи не залишу…» (За Л.Костенко) , Л.Степовичка/А.Канцедайло «Свято солодкої лободи». Р. Галушко «Заради любові», В. Константинов, Б. Рацер «Діоген», Л. Кушкова «Бал» (вистава-концерт за творами Т. Шевченка), О. Гаврош «Ромео і Жасмин», А.Котляр "Наша кухня" та ін.

Казки

Е. Т. А. Гофман «Лускунчик»,   Л. Кушкова «Коза-дереза» і «Пан Коцький", Я.Стельмах "Аладдін" , П.Мага, В.Назаров "Жив собі пес", А.Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» та ін.

Митці

У різні роки в театрі працювали:

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка

Примітки

  1. ↑ Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. № 7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.)
  2. ↑ Указ Президента України від 17 грудня 2018 року № 428/2018 «Про надання Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру імені Т.Г.Шевченка статусу національного»
  3. ↑ Президент надав статус національний Дніпровському музично-драматичному театру ім. Шевченка: Без культури немає держави // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 17 грудня 2018 р.
  4. ↑ ​Заслужена артистка Украіни,директор Дніпровського Академічного українського музично-драматичного театру їм. Т. Шевченка - Оксана Петровська нагороджена церковною нагородою! — Міжнародний благодійний фонд Солідарність. mbfs.com.ua. Процитовано 28 лютого 2019.
  5. ↑ Хто такий пан Петровський. Історія сходження найбільш закритого бізнесмена Дніпра. nv.ua. Процитовано 28 лютого 2019.

Посилання

Театри Дніпра
Національні театри України
Київ
Львів
Дніпро
Харків
Одеса
Донецьк
Суми
Івано-Франківськ
Міське життя Дніпра
Театри
Музеї
Парки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дніпровський_академічний_український_музично-драматичний_театр_імені_Тараса_Шевченка&oldid=25349042