Березанський Юрій Макарович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 21: Рядок 21:
}}
}}


'''Ю́рій Мака́рович Береза́нський''' (*[[8 травня]] [[1925]], [[Київ]] — [[7 червня]] [[2019]]<ref>[https://www.imath.kiev.ua/news/index.php?news_id=157 Із життя пішов видатний український математик Ю.М. Березанський]</ref>, [[Київ]])&nbsp;— український [[математик]], один із фундаторів сучасної теорії [[функціональний аналіз|функціонального аналізу]]. [[Доктор фізико-математичних наук]], [[професор]], академік [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]].
'''Ю́рій Мака́рович Береза́нський''' (*[[8 травня]] [[1925]], [[Київ]] — [[7 червня]] [[2019]]<ref>[https://www.imath.kiev.ua/news/index.php?news_id=157 Із життя пішов видатний український [[математик]] Ю.М. Березанський]</ref>, [[Київ]])&nbsp;— український [[математик]], один із фундаторів сучасної теорії [[функціональний аналіз|функціонального аналізу]]. [[Доктор фізико-математичних наук]], [[професор]], [[академік]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]].


Народився Ю.&nbsp;М.&nbsp;Березанський в інтелігентній українській родині (батько був агрономом-науковцем, мати&nbsp;— бібліотекарем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944&nbsp;р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до [[Київський університет|Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С.&nbsp;І.&nbsp;Зуховицький.
Народився Ю.&nbsp;М.&nbsp;Березанський в [[інтелігент]]ній українській родині (батько був [[агроном]]ом-науковцем, мати&nbsp;— [[бібліотекар]]ем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944&nbsp;р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до [[Київський університет|Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С.&nbsp;І.&nbsp;Зуховицький.


По закінченні університету (1948&nbsp;р.) Ю.&nbsp;М.&nbsp;Березанський вступив до аспірантури при відділі [[алгебра|алгебри]] і функціонального аналізу [[Інститут математики АН УРСР|Інституту математики АН УРСР]] (нині НАН України). Науковим керівником був [[Крейн Марко Григорович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Крейн]]. Тут він захистив обидві свої дисертації:
По закінченні університету (1948&nbsp;р.) Ю.&nbsp;М.&nbsp;Березанський вступив до аспірантури при відділі [[алгебра|алгебри]] і функціонального аналізу [[Інститут математики АН УРСР|Інституту математики АН УРСР]] (нині НАН України). Науковим керівником був [[Крейн Марко Григорович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Крейн]]. Тут він захистив обидві свої дисертації:
Рядок 39: Рядок 39:
Серед учнів Ю.&nbsp;М.&nbsp;Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.
Серед учнів Ю.&nbsp;М.&nbsp;Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.


Березанський був членом редколегій декількох математичних журналів, засновником і головним редактором англомовного київського журналу «[[Methods of Functional Analysis and Topology]]» («Методи функціонального аналізу і топології»).
Березанський був членом редколегій декількох математичних [[журнал]]ів, засновником і головним редактором англомовного київського журналу «[[Methods of Functional Analysis and Topology]]» («Методи функціонального аналізу і топології»).


== Родина ==
== Родина ==

Версія за 02:57, 9 червня 2019

Юрій Макарович Березанський
Народився 8 травня 1925(1925-05-08)
Київ
Помер 7 червня 2019(2019-06-07) (94 роки)
Київ
Країна Україна Україна
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater механіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузь функціональний аналіз, теорія операторів, теорія диференціальних рівнянь
Заклад Інститут математики НАН України
Вчене звання професор, академік Національної академії наук України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Марко Крейн
Вчителі Крейн Марко Григорович
Відомі учні Горбачук Мирослав Львович, Кондратьєв Юрій Григорович
Аспіранти, докторанти Кондратьєв Юрій Григорович
Горбачук Мирослав Львович[1]
Самойленко Юрій Стефанович[1]
Ройтберг Яків Абрамович[1]
Шефтель Зиновій Григорович[1]
Nikolai Nikolaevich Chausd[1]
Ескіна Марина Семенівнаd[1]
Leonid Nikolaevich Prokopenkod[1]
Leonid Pavlovich Nizhnikd[1]
Горбачук Валентина Іванівна[1]
Vilen Grigorievich Tarnopolskiid[1]
Yurii Borisovich Orochkod[1]
Vitali Liskevichd[1]
Vitali Liskevichd[1]
Уc Георгій Федоровичd[1]
Volodymyr Teskod[1]
Aleksey A. Mokhonkod[1]
Кошманенко Володимир Дмитрович
Відомий завдяки: український математик
У шлюбі з Березанська Софія Станіславівна
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки (1998)

Ю́рій Мака́рович Береза́нський (*8 травня 1925, Київ — 7 червня 2019[2], Київ) — український математик, один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України.

Народився Ю. М. Березанський в інтелігентній українській родині (батько був агрономом-науковцем, мати — бібліотекарем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944 р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С. І. Зуховицький.

По закінченні університету (1948 р.) Ю. М. Березанський вступив до аспірантури при відділі алгебри і функціонального аналізу Інституту математики АН УРСР (нині НАН України). Науковим керівником був М. Г. Крейн. Тут він захистив обидві свої дисертації:

  • кандидатську «Гіперкомплексні системи з компактним і дискретним базисом» (1951),
  • докторську «Деякі питання спектральної теорії рівнянь з частинними різницями й частинними похідними» (1955).

Тут він обіймав усі наукові посади аж до завідувача відділу спочатку математичного (1960 — 1986 рр.), а потім функціонального (1986 — 2001 рр.) аналізу, став членом-кореспондентом (1964 р.), а згодом (1988 р.) академіком НАН України. Ю. М. Березанський — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998) та премій НАН України ім. М. М. Крилова (1980 р.) і М. М. Боголюбова (1997).

Наукові зацікавлення

Упродовж своєї наукової діяльності Ю. М. Березанський працював в області функціонального аналізу, теорії операторів, теорії диференціальних рівнянь та їх застосувань.

Основні напрями його досліджень — спектральна теорія самоспряжених операторів, зокрема диференціальних з частинними похідними та різницевих з частинними різницями, узагальнені функції, гармонічний аналіз, граничні задачі для диференціальних і різницевих рівнянь, обернені задачі спектрального аналізу, нескінченновимірний аналіз.

Серед учнів Ю. М. Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.

Березанський був членом редколегій декількох математичних журналів, засновником і головним редактором англомовного київського журналу «Methods of Functional Analysis and Topology» («Методи функціонального аналізу і топології»).

Родина

Дружина Ю. М. Березанського — Березанська Софія Станіславівна, археолог за фахом. Їх дочка працювала в Інституті біохімії НАНУ.[джерело?]

Громадський почин

Ю. М. Березанський був учасником виступу української інтелігенції 1968 року на захист конституційних прав громадян. Після здобуття Україною незалежності послідовно обстоював панування української мови у стінах Інституту математики.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Із життя пішов видатний український математик Ю.М. Березанський

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Березанський_Юрій_Макарович&oldid=25377272