Чумак Василь Григорович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Редкан (обговорення | внесок) |
Редкан (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився {{ДН|7|1|1901|25|12|1900}} року в містечку [[Ічня]] на [[Чернігівська область|Чернігівщині]] в козацькій родині Григорія Семеновича Чумака та Анастасії Петрівни, уродженої Марченко<ref name="Метр">Метрическая книга о рождении Николаевской церкви местечка Ичня Борзнянского уезда Черниговской губернии на 1900 год // [[Державний архів Чернігівської області|ДАЧО]]. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 2877. Арк. 319зв–320. <!--кадр 1291.--></ref>. Мав молодшого брата Миколу та сестер Уляну і Марію<ref>Григорій Семенович Чумак. – |
Народився {{ДН|7|1|1901|25|12|1900}} року в містечку [[Ічня]] на [[Чернігівська область|Чернігівщині]] в козацькій родині Григорія Семеновича Чумака та Анастасії Петрівни, уродженої Марченко<ref name="Метр">Метрическая книга о рождении Николаевской церкви местечка Ичня Борзнянского уезда Черниговской губернии на 1900 год // [[Державний архів Чернігівської області|ДАЧО]]. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 2877. Арк. 319зв–320. <!--кадр 1291.--></ref>. Мав молодшого брата Миколу та сестер Уляну і Марію<ref>Григорій Семенович Чумак. – |
||
[https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:802638 Родовід.]</ref>. Сім’я володіла 6-ма десятинами землі та утримувала пекарню і хлібну лавку |
[https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:802638 Родовід.]</ref>. Сім’я володіла 6-ма десятинами землі та утримувала пекарню і хлібну лавку<ref name="Граб">''Грабовський Сергій.'' [https://www.radiosvoboda.org/a/908842.html «Країна Інкогніта». Василь Чумак.]</ref>. |
||
Отримавши початкову освіту в церковно-приходській школі, навчався в Іченському вищому початковому училищі ім. царевича Олексія Миколайовича, а [[1918]] року закінчив гімназію в [[Городня|Городні]]<ref name="Граб"/>. По закінченню гімназії переїхав до [[Київ|Києва]], де став активним діячем [[Українська комуністична партія (боротьбистів)|Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів)]]. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному комісаріаті освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». |
Отримавши початкову освіту в церковно-приходській школі, навчався в Іченському вищому початковому училищі ім. царевича Олексія Миколайовича, а [[1918]] року закінчив гімназію в [[Городня|Городні]]<ref name="Граб"/>. По закінченню гімназії переїхав до [[Київ|Києва]], де став активним діячем [[Українська комуністична партія (боротьбистів)|Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів)]]. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному комісаріаті освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». |
||
Версія за 14:49, 12 червня 2019
| Василь Григорович Чумак | ||||
|---|---|---|---|---|
 Василь Чумак | ||||
| Псевдонім | Вагр, С. Віче, М. Ічня, В. Ч, С. В., Чорненко | |||
| Народився |
25 грудня 1900 (7 січня 1901)[1] Ічня, Ічнянська волость, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
8 (21) листопада 1919 Київ | |||
| Поховання | Парк Вічної Слави | |||
| Країна |
.svg){kind=small} УНР→.svg){kind=small} УСРР  Російська імперія (до 1917) | |||
| Діяльність | поет | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[2], поезія[2] і публіцистика[2] | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Роки активності | 1917–1919 | |||
| Жанр | вірш | |||
| Magnum opus | «Заспів» | |||
| Партія | Українська комуністична партія (боротьбистів) | |||
|
| ||||
 Чумак Василь Григорович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Чума́к Васи́ль Григо́рович (літературні псевдоніми — С. Віче, Вагр, М. Ічня, Чорненко[3]; 25 грудня 1900 [7 січня 1901], Ічня, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 8 [21] листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, громадський і культурний діяч.
Біографія
Народився 25 грудня 1900 (7 січня 1901) року в містечку Ічня на Чернігівщині в козацькій родині Григорія Семеновича Чумака та Анастасії Петрівни, уродженої Марченко[4]. Мав молодшого брата Миколу та сестер Уляну і Марію[5]. Сім’я володіла 6-ма десятинами землі та утримувала пекарню і хлібну лавку[6].
Отримавши початкову освіту в церковно-приходській школі, навчався в Іченському вищому початковому училищі ім. царевича Олексія Миколайовича, а 1918 року закінчив гімназію в Городні[6]. По закінченню гімназії переїхав до Києва, де став активним діячем Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів). Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному комісаріаті освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт».
Заарештований разом із Гнатом Михайличенком денікінською контррозвідкою за участь у організації повстання проти білогвардійців на Київщині, розстріляний конвоєм під час спроби втечі[7][8][9]. Після встановлення радянської влади в Києві в грудні в районі Лук'янівського кладовища було знайдено декілька закопаних тіл, серед яких були Михайличенко, Чумак[10]. Похований 29 грудня 1919 року в братській могилі на території Аносівського парку (нині парк Вічної Слави, могила не збереглася)[11].
Творчість
Василь Чумак — автор революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»). Писав новели в прозі та рецензії. Як поет — імпресіоніст за допомогою називних речень, виразних деталей, кольорів, «штрихованої стилістики» майстерно відбив складні психічні переживання людини та її мінливі настрої, а головне — відтворив волелюбну енергію мас до незалежної України в добу національної революції 1918–1919 років. Друкувався з 1917 року.
Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» (1920).
Оцінка творчості
У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбистів (Василя Блакитного, Андрія Заливчого, Гната Михайличенка) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури.
У середині 1930-х років твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені.
У середині 1950-х років творчість Чумака реабілітовано.
Ушанування пам'яті
На фасаді будівлі гімназії в м. Городні, де в 1914—1918 роках навчався Василь Чумак, встановлено меморіальну дошку.
На честь Василя Чумака в Києві[12], Ічні та Городні названі вулиці.
На Спаському кладовищі в Ічні біля могил батька і матері поета насипано символічну могилу, на надгробку якої – два портрети: Василя Чумака та його брата Миколи, що загинув на Колимі 1938 року[13].
-
Портрет Василя Чумака в часописі «Молодняк», 1927, № 1 -
Портрет Василя Чумака в часописі «Всесвіт», 1927, № 52, художник Г. Бабій -
Видання
- Чумак В. Заспів : поезії. – 1919. – 62 с.
- Червоний заспів / Василь Чумак. — К. : Комуніст, [б. р.]. — 16 с.
- Чумак В. Революція : поезії. — Харків 1920. — 16 с.
- Червоний заспів / Василь Чумак; В. Блакитний (ред і передм.). — Х. : Видання ЦК КСМУ, 1922. — 16 с.
- Чумак В. Червоний заспів : вибр. поезії. – Київ, 1930. – 32 с.
- Червоний заспів : Вибрані твори / Василь Чумак; вступ. стаття, упоряд. і примітки С. Крижанівського. — К. : Рад. письменник, 1956. — 204 с., портр.
- Заспів : Твори / Василь Чумак; вступ. стаття Степан Крижанівський. — К. : Дніпро, 1968. — 207 с., портр.
- Червоний заспів : Твори / Василь Чумак. — К. : Молодь, 1982. — 158 с., іл.
- Червоний заспів : Поезії. Оповіданні і нариси. Спогади про поета / Василь Чумак. — К. : Дніпро, 1991. — 364 с., портр. — ISBN 5-308-00870-1.
Примітки
- ↑ метрична книга
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Самусь, 1928, с. 7..
- ↑ Метрическая книга о рождении Николаевской церкви местечка Ичня Борзнянского уезда Черниговской губернии на 1900 год // ДАЧО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 2877. Арк. 319зв–320.
- ↑ Григорій Семенович Чумак. – Родовід.
- ↑ а б Грабовський Сергій. «Країна Інкогніта». Василь Чумак.
- ↑ Предупрежденное возстаніе // Кіевлянинъ. — 1919. — № 73. — 20 ноября [ст. ст.]. — С. 1.
- ↑ N. Игнатій Михайличенко. [8 ноября при попыткѣ къ бѣгству былъ убитъ одинъ изъ виднѣйшихъ боротьбистовъ И. Михайличенко] // Кіевлянинъ. — 1919. — № 74. — 21 ноября [ст. ст.]. — С. 1.
- ↑ Плужанин, 1926, с. 2–3..
- ↑ Жертвы деникинского террора. [В районе Лукьяновского кладбища найдено зарытыми в одной яме 13 трупов, среди которых видные партийные работники, как т. Михайличенко и др. Трупы были в страшно изуродованном виде. У одного из трупов верхняя часть головы вся оторвана; многие из трупов были совершенно раздеты] // Известия Киевского губернского революционного комитета : газета. — Киев, 1919. — № 6. — 26 декабря. — С. 3. (рос.)
- ↑ Проценко, 1994, с. 261–263..
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 915. Арк. 799–808. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
- ↑ Гайовий Гриць. Ічнянський іменослов // Культура і життя. — 2012. — № 31. — 3 серпня.
Посилання
- Василь Чумак. Люблю. Лелію. Обів'ю... (аудіо)
- В справі дати смерти В. Чумака і Г. Михайличенка // Плужанин. — 1926. — № 12 (15). — грудень. — С. 2–3.
- Марик Ю. Наші жертви // Всесвіт. — 1927. — № 52. — 25 грудня. — С. 13.
- Павловський І. Ще один з ненадрукованих творів В. Чумака // Гарт. — 1929. — № 7–8. — липень—серпень. — С. 169–172.
- Хвиля Андрій. Блакитний і Чумак // Молодняк. — 1927. — № 1 (січень). — С. 77–88 : іл.
- Чумак Василь. Бризки пролісок // Плужанин. — 1926. — № 11 (14). — листопад. — С. 9–12.
- Чумак Василь. Вотъ мой дружескій совѣтъ… // Гарт. — 1929. — № 7–8. — липень—серпень. — С. 172–174. (рос. дореф.)
- Яловий М. «Щоденник» В. Чумака (Черненка) // Червоний шлях. — 1925. — № 10 (31). — жовтень. — С. 74–85.
- Яловий Мих. Перші хоробрі // Червоний шлях. — 1923. — Ч. 9. — С. 111–119.
- Яровий С. Спогади про Василя Чумака // Плужанин. — 1926. — № 11 (14). — листопад. — С. 8.
- Чумак Василь в Електронній бібліотеці «Культура України»
Джерела
- Василь Чумак // Історія української літератури XX століття: у 2-х кн.: 1910–1930-ті роки: Навч. посібник / за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К. : Либідь, 1993. — С. 242–249.
- Гудименко, Лариса. Родинне гніздо Василя Чумака / Л. Гудименко. – К. : Сучасність, 2011. – 103 с.
- Крижанівський С. Історія української літератури ХХ ст. — Кн. 2. — К. : Либідь, 1998.
- Осташко Т. С. Чумак Василь Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 582. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Осташко Т. Чумак Василь Григорович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник. — К. : Український письменник, 1994. — 334 с. — ISBN 5-333-00673-3.
- Самусь Микола. Троє… Василь Чумак, Андрій Заливчий, Гнат Михайличенко : критико-біографічні нариси. — [Харків] : Книгоспілка, 1928. — 53, [3] с. — (Критика й теорія літератури / за ред. В. Юринця).
- Чумак Василь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Чумак Василь Григорович // Довідник з історії України: у 3-х т. : Т. 3 : (Р–Я) / упоряд. і наук. ред. І. З. Пікова ; ред. І. Підкова, Р. Шуст. — К. : Генеза, 1999. — 686 с. — ISBN 966-504-237-8.
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
|
/007783444/007783444_01291.jpg){kind=link}