Луцьк

Луцьк
Герб Луцька Прапор Луцька
«Візитівки» міста
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Волинська область
Район	Луцька міська рада
Засноване	Близько 1000 (перша згадка в 1085)
Магдебурзьке право	1432 (1497 повторно)
Статус міста	від 1085 року
Населення	▼ 216 505 (01.01.2018)
- повне	▼ 216 505 (01.01.2018)
Площа	42 км²
Густота населення	5154,8 осіб/км²
Поштові індекси	43000-499
Телефонний код	+380-332
Координати	50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д.
Висота над рівнем моря	181 м
Водойма	р. Стир
Назва мешканців	лучани лучанин лучанка
День міста	3-тя неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Луцьк
До Києва
- фізична	370 км
- залізницею	469 км
- автошляхами	388 км
Міська влада
Адреса	вул. Б. Хмельницького, 19, Луцьк, 43025 , тел. (332) 77-79-01
Луцьк у Вікісховищі Мапа Луцьк Луцьк

Луцьк, давніше Лучеськ (пол. Łuck, нім. Luzk, англ. Lutsk) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області. Політичний, культурний і релігійний центр Волині.

Походження назви

Найпоширеніша версія повідомляє, що місцевість, де тепер стоїть Луцьк, мала вигідне оборонне розташування — з півночі та заходу межі міста визначалися вигином річки Стир, на півдні протікав Глушець, схід оточували непрохідні болота. Звідси й назва міста — Лучеськ, а потім Луцьк — від слова «лук», тобто «коліно, вигин річки». Сучасні мешканці міста Луцька лучани зберегли незмінною стародавню назву племені «лучан», що мешкало на цьому вигині та в околицях.

Інша легенда пов'язує назву «Лучеськ» з ім'ям вождя східнослов'янського племені дулібів — Луки, який і започаткував стародавнє місто. Також існує версія начебто в давнину пастух Луцько знайшов у Стиру діжку, а в ній документ на право заснування міста, загублену перемилянами. Він віддав знахідку законним власникам, а ті назвали нове місто на честь пастуха Луцьком.

Історія

Давньоруський період

Вперше згадка про Луцьк з'явилася в Іпатіївському літопису (датована 1085 роком), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста. Близько 1000 року Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі й збудував у Луцьку фортецю, що згодом перетворилась на істотну перепону на шляху загарбників. Ця фортеця витримала облогу військ польського короля Болеслава II Сміливого, Андрія I Боголюбського, галицьких князів Володимира Володаревича та Ярослава I Осмомисла. Місто тривалий час було нездоланною перепоною на шляху татаро-монгольської орди, однак у середині XIII століття лучани були змушені зруйнувати свої оборонні укріплення. Вже у ті часи Луцьк відігравав роль економічного та адміністративного центру Волинського князівства, яке у складі Галицько-Волинської держави (з 1253, після коронації великого князя Данила Романовича — Королівства Русі) перегорнуло одну з найважливіших сторінок українського державотворення.

1340 року Луцьк отримує статус столиці Галицько-Волинського князівства^{[джерело?]}. В цьому ж часі зводиться резиденція князя Любарта — Луцький замок. Це одна з небагатьох давніх споруд готичного стилю, які збереглися в Україні. Замок має три вежі: В'їзну, Владичу та Стирову. Всередині замку розташовувався кафедральний собор Іоанна Богослова — храм класичного візантійського стилю. У XV столітті в ньому висвячували московських єпископів. З амвону церкви виголошував свої палкі проповіді Петро Могила. Розкопки давнього храму в середині 80-х років XX століття виявили за апсидою церкви поховання титулованих осіб, зокрема — князя Ізяслава Інгваровича, син Інгвара Ярославича, який загинув під час битви на річці Калка. Історики припускають, що саме тут був похований і Великий князь Любарт.

У складі ВКЛ, Королівства Польського

Можливо, в листопаді 1386 року після Кревської унії король Польщі Ягайло відібрав у князя Федора Любартовича частину його спадкового князівства (волость) з Луцьком. За відомостями, зокрема, Яна Длуґоша, Ягайло також призначив державцем Луцька польського шляхтича Кшеслава з Курозвенк, намагаючись перетворити Волинь у провінцію Польського Королівства. Михайло Грушевський припускав, що це надання шляхтичу відбулось перед наданням Луцька з волостю в управління Витовта.

1388–1430 — роки князювання литовського князя Вітовта, сина Кейстута, який обирав Луцьк другою після Вільно своєю резиденцією й місто практично стало столицею Литовського князівства. Разом з Вітовтом до Луцька приїздять вірмени. Вони були чудовими будівничими — майже усі кам'яні споруди Луцька, Львова, Кам'янця-Подільського зведені саме вірменами. Тогочасний Луцьк — місто напрочуд інтернаціональне. У мирі та злагоді тут мешкали українці, поляки, євреї, караїми. Кожна громада мала свою святиню (церкву, синагогу, кірху, кенасу), систему податей та особливі архітектуру й планування кварталів. 1429 року в Луцьку відбувається з'їзд наймогутніших монархів Європи з метою обговорення проблем захисту Європи від османських завойовників. 28 липня 1497р. в таборі коло Заслава великий князь литовський Олександр видав грамоту на переведення Луцька з волинського на маґдебурзьке право. Луцьк пережив війну 1431 року. 4 вересня 1437 року князь Свидригайло уклав у Львові «провізоричну» угоду з «польськими панами», за якою олеський староста Ян з Сєнна і Олеська та каштелян мендзижецький Вінцентій з Шамотул зайняли Луцьк. За даними Яна Длуґоша, в січні 1438 року вони віддали місто князю Зигмунту Кейстутовичу.

Саме тут українська політична верхівка переховувалася від татарського війська наприкінці XV століття. Відомо, зокрема, що 1506 р. старостою луцьким був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. Звідси поширювалась культура на решту русинських земель, зокрема — Волинське право й Волинський статут. Тодішній Луцьк у колі інтересів не лише Великого Литовського князівства, а й могутніх Московської держави, Королівства Польща та Австрійської монархії Габсбургів. Тут свою резиденцію влаштовує й польський королівський канцлер Альбрехт Радзивілл.

Замок Любарта (мал. Помпея Батюшкова)

Луцьк (мал. Наполеона Орди)

Бернардинський костел до перебудови

Починаючи з кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською та духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його «Римом Волині», а польський поет Себастьян Кльонович так згадує про Луцьк: «Хто ж міг би минути Луцьк, місто пісні достойне?..» (1584 р.)

Активні торговельні зв'язки також певною мірою зумовили строкатий національний склад тогочасного Луцька. Окрім українців, тут проживали литовці, поляки, вірмени, татари, євреї та караїми.

У складі Речі Посполитої

1569 року внаслідок Люблінської унії волинські землі переходять під владу Польщі, а Луцьк стає столицею новоутвореного воєводства та резиденцією воєвод. Місто поступово полонізується, оскільки правові гарантії руської шляхти й руського духовенства залишились лише на папері.

Прибулі на конвокаційний сейм 1573 року посли князя Юрія Слуцького з Луцька передали коронним сенаторам лист, в якому Юрій Слуцький віддавав під опіку сенату своє князівство й просив місце в сенаті.

22 жовтня 1576 р. Стефан Баторій стверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану в Любліні 15 липня 1560 р., в якій підтверджуються та повторюються дві грамоти: 1. Великого литовського князя Олександра, видана в таборі біля Заславля 28 липня 1497 р., про переведення Луцька з руського чи волинського права на магдебурзьке і заснув;ння в ньому війтівства. 2. Великого литовського князя Олександра, видана у Вільно 20 березня 1503 р., про підтвердження всіх привілеїв, вольностей і грамот, наданих його попередниками луцьким міщанам.В грамоті зазначено , що вона видана на генеральному сеймі, який відбувся в Торуні.

1578 р. Королівський секретар Василь Красенський продає луцькому старості, ключнику і городничому Олександру Жоравницькому війтівство в м. Луцьку за 12 000 кіп грошів литовських.

1595 року місто здобувають козаки Северина Наливайка.

Із метою опору ополяченню та Берестейській церковній унії (1596 р.) в Луцьку на початку XVII ст. виникає православне братство.

У 1602 році луцьким старостою та ключником був Микола Семашко.

1 вересня 1619 року Луцьке православне братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви й притулку.

Волинська шляхта на Луцькому сеймику 1645 року протестувала проти рішення Любельського трибуналу, за яким в Кисилині мали бути закриті аріянські збір та школа, шляхтич-аріянин Юрій Чаплич-Шпановський мав заплатити Луцькій католицькій капітулі 500 золотих червоних, 500 — суду у Володимирі, всі провідники-аріяни мали бути видалені з міста.

1648 — повстання проти гніту шляхти.

В місті відбувалися сеймики Київського воєводства під час повстання Богдана Хмельницького: в березні 1649 року (вислав Стефана Немирича з Томашем Казимірським делегатами до короля з проханням військової допомоги), у 1650 році (доручив Юрію Немиричу оборону київського Полісся).

Кінець XVII—XVIII ст. — час повільного занепаду Луцька. Часті пожежі, повені, епідемії спустошують його. Поступово згасає в місті культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях й установах воєводства руську (українську) мову заміняє польська, а урядовцями стають поляки.

1706 року внаслідок шведського загарбання місто зазнає значних спустошень.

1795 — III поділ Польщі. Луцьк разом з рештою Західної Волині анексовано Російською імперією. Центром новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк залишається центром повіту.

У XIX ст. економічне та суспільне життя міста не пожвавилося. Лише з побудовою в дев'яностих роках XIX ст. гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. На той час (1895 р.) кількість мешканців становила 15125 осіб.

Мури єзуїтського колегіуму

Влітку 1890 року цар Олександр III, який перебував у місті під час військових маневрів, був здивований, що до повітового Луцька немає залізниці. Імператор наказав негайно виправити цей недолік. З Барановичів викликали спецбатальйон для будівництва залізниці. На земляні роботи було мобілізовано місцевих селян. 11 верст колії побудували в найкоротший строк і 10 вересня 1890 року перший потяг прибув до Луцька.

Перша світова

Під час першої світової війни Волинь стає тереном запеклих боїв. Влітку 1916 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни.

Українська Народна Республіка

Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство «Українська Громада». За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено «Просвіту». 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри.

Друга Річ Посполита

16 (або: 17 травня війська УНР відступили з міста) травня 1919 р. до Луцька увійшли польські війська, згідно з Ризьким договором 1920 р. західна Волинь переходить до складу II Речі Посполитої. 1921 — за умовами Ризького договору Луцьк переходить до складу Польщі. У березні 1921 р. Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства.

Луцьк. Воєводська адміністрація, 1930-ті роки

Після утворення воєводства місто відразу почало відбудовуватися після серйозних воєнних руйнувань. Споруджується багато нових будівель для новоутворених воєводських і міських установ. Зведені в той час будівлі переважно в стилі тогочасного популярного конструктивізму й сьогодні є помітними в образі міста, як наприклад: школа № 1, Національний банк, поштамт, міська рада (колишній поштамт), дирекція «Укртелекому», Волинський краєзнавчий музей (колишнє земельне управління), будинок офіцерів (колишній земельний банк), старий корпус університету (колишня гімназія), приміщення СБУ (колишня Polska Macierz Szkolna).

Генрик Юзевський

Будуються цілі житлові дільниці для офіцерів (між проспектом Перемоги та вул. 8 Березня) та держслужбовців (між вул. Шопена та Ярощука). З того ж періоду походить переважна забудова вулиць Кривий Вал, Винниченка, Сенаторки Левчанівської, Ярощука, Шопена. У місті відкриваються польські та європейські банки, численні торговельні фірми, летовище. Тоді ж були прокладені мережі водопостачання та каналізації, побудовано дві електростанції, прокладалися нові й покривалися бруківкою центральні вулиці. У Луцьку з'явилося 6 лікарень, у тому числі туберкульозний диспансер і медичний заклад у Липинах. Побудували велотрек (зараз — стадіон «Авангард»), спортзал із басейном (нині — юнацько-спортивна школа), міст Бена, Братський міст, колишні кінотеатри «Батьківщина», «Мир», «Зміна», провели реконструкцію міського (тепер — лялькового) театру. У цей же час у місті працює Луцька повітова «Просвіта».

Організовується краєзнавчий музей. 9 серпня 1928 року Луцьк отримав залізничне сполучення зі Львовом, відкриваються річкові пасажирські перевезення до Колок та Пінська та регулярне міжміське автобусне сполучення. 11 квітня 1930 р. територія міста значно зростає за рахунок приєднання довколишніх сіл. Чисельність мешканців міста зростає з 30 тис. одразу після війни, до 40 тис. у 1939 р.

У 1928—38 роках посаду Волинського воєводи займав Генрик Юзевський — відомий державний діяч Польщі та колишній віце-міністр внутрішніх справ в уряді УНР, який мав багато заслуг у справі економічного розвитку краю та добросусідства та взаєморозуміння між українцями та поляками.

У складі СРСР (передвоєнний період)

Восени 17 вересня 1939 р. черговий раз історія робить крутий поворот і місто опиняється в складі СРСР — до 17 години 18 вересня танкова бригада й розвідувальний батальйон 45-ї стрілецької дивізії без бою вступили в Луцьк, де взято в полон 9 тисяч польських вояків, захоплено 7 тисяч гвинтівок, 40 кулеметів, 1 танк і 4 ешелони військового майна. 27 листопада місто стає центром Волинської області, яку склала західна частина колишнього Волинського воєводства. Відкривається Волинський обласний музично-драматичний театр, який створено 29 листопада 1939 року за Ухвалою Ради Народних комісарів УРСР.

Друга світова

25 червня 1941 року друга світова війна докотилась і до Луцька — місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія — 23 червня вояками НКВС на подвір'ї Луцької тюрми було безсудно страчено близько 3 тисяч в'язнів. 1 вересня 1941 року Луцьк став адміністративним центром Луцької округи, а 19 червня 1942 — столицею генеральної округи Волинь-Поділля. Під час війни в місті було утворено кілька єврейських гетто, у яких перебували близько 17 тисяч євреїв. У 1942 році вони були знищені. Їхні будинки розгромлено, синагоги пограбовано. Із кількох десятків синагог, які діяли перед війною, залишилося небагато.

У складі СРСР (повоєнний період)

У повоєнний період Луцьк поступово відбудовується й оновлюється. Особливо бурхливо місто розвивається в 60–70-х роках XX ст. У 1973 році було затверджено нові кордони міської території й зараз площа міста сягає 4267 га. Тоді ж почалося будівництво потужних підприємств: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об'єктів, що призвело до стрімкого росту населення. Починається забудова значних житлових масивів: Завокзального та Гнідавського.

Ювілейна монета НБУ присвячена 925—річчю міста

У складі Незалежної України

Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто — одне з найбільших у західній частині України (понад 215 тисяч мешканців). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста: з'являються сучасні гіпермаркети, торговельно-розважальні центри та кінотеатри.

Географія

Клімат

Клімат Луцька помірно-континентальний, з м'якою зимою та теплим літом.

Панорама Старого міста з лівого берега річки Стир

Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона в січні (-4,9 °С), найвища — в липні (18,0 °С).

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (-14,0 °С) зафіксована в 1987 р., найвища (2,0 °С) — в 2007 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (15,8 °С) спостерігалась у 1962 р. й 1979 р., найвища (21,4 °С) — в 1959 р. Абсолютний мінімум температури повітря (-33,6 °С) зафіксовано 11 лютого 1929 р., абсолютний максимум (38.2°С) — 13 червня 2019 р.

В останні 100—120 років температура повітря в Луцьку, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим, у цілому, є підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік у Луцьку випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше — у березні, найбільше — в липні.

Мінімальна річна кількість опадів (310 мм) спостерігалась у 1961 р., максимальна (822 мм) — в 1931 р. Максимальну добову кількість опадів (114 мм) зафіксовано 4 серпня 1959 р. У середньому за рік у місті спостерігають 148 днів з опадами; найменше їх (10) у серпні, найбільше (16) — у грудні. Щороку в Луцьку утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с.

Спостереження за погодою веде метеостанція в Луцьку.

Клімат Луцька
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2	−1	3	11	18	20	22	22	17	11	4	0	10
Середня температура, °C	−4,9	−3,5	0,9	8,0	13,8	16,8	18,0	17,4	13,3	7,9	2,6	−2	7,4
Середній мінімум, °C	−7	−6	−1	3	8	11	14	12	9	4	0	−4	3
Норма опадів, мм	31	31	27	39	60	68	76	61	56	37	36	38	560
Джерело: Кліматичні дані Луцька на сайті «www.meteoprog.ua»

Природа

Природно-заповідний фонд

• Загальнозоологічні заказники: Гнідавське Болото.
• Орнітологічні заказники: Пташиний Гай
• Ботанічні пам'ятки природи: Дубовий Гай, Дуб плакучої форми, Лесин ясен, Меморіал, Платан західний
• Гідрологічні пам'ятки природи: Теремнівські ставки.
• Ботанічні сади: «Волинь» (загальнодержавного значення)

Гідрографія

Річки. Через Луцьк протікає судноплавна річка Стир (притока Прип'яті, басейн Дніпра), а також на території міста є три малі річки: Сапалаївка (довжинa — 12,4 км) — права притока р. Стир; Омеляник (12,6 км) та Жидувка (4 км) — ліві притоки р. Стир..

Гідрологічні пам'ятки природи. До об'єктів гідрографічної мережі належать гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — Теремнівські ставки (2 ставки площею 6 га, збудовані в 1993 р. на річці Сапалаївка), а також загальнозоологічний заказник місцевого значення Гнідавське болото (площею 116,6 га, заснований у 1995 р.), який гідрологічно зв'язаний з Стиром на лівому березі системою меліоративних каналів.

Загальна площа водоохоронних зон річок, що протікають територією Луцька, становить 450 га. Площа водних об'єктів міста — понад 100 га.

Водопостачання. У Луцьку обліковано понад 100 артезіанських свердловин господарсько-питного водопостачання.

Водопостачання міста здійснюється за рахунок підземних вод — водоносних горизонтів мергельно-крейдових відкладів. Питна вода — досить високої якості.

Населення

Динаміка чисельності населення міста у 1858—2014 рр.

Динаміка національного складу населення Луцька за даними переписів, %

	1959	1989	2001
українці	76,0	86,0	92,5
росіяни	19,0	11,9	6,2
білоруси	1,6	0,9	0,5
поляки	1,0	0,3	0,2
євреї	1,4	0,2	0,04

Економіка

Промисловість

Луцьк є ядром Луцького промислового вузла, в який входить також місто Ківерці. Основні галузі:

• Провідною галуззю є «машинобудування й металообробка» (заводи: Луцький автомобільний, ДП Луцький ремонтний завод «Мотор», підприємство «Модерн-Експо», підшипниковий, електроапаратний, комунального машинобудування та комунального обладнання, виробничо-наукове об'єднання «Електротермометрія») незалежний трейдер нержавіючого та алюмінієвого прокату «Метал-Альянс»;
• є підприємства «хімічної промисловості», представлені заводом пластмасових виробів;
• підприємства «будівельної промисловості» («Волиньзалізобетон», заводи великопанельного домобудування, картонно-руберойдовий і силікатний);
• «легка промисловість» (виробничо-торгове шовкове об'єднання та виробниче швейне об'єднання «Волинь», взуттєва фабрика, завод синтетичних шкір);
• «деревообробна промисловість» (меблевий і тарно-бочарний комбінати);
• «харчова промисловість» (зокрема консервний завод, «Харчепродукт», завод продтоварів, хлібо-, молоко — та маслозаводи).

Вигляд Старого міста

За попередніми даними в 2014 р., підприємствами міста реалізовано промислової продукції на 3,5 млрд.грн., що становить 27,2 % загальнообласних обсягів.

У структурі реалізації майже 93 % припадало на продукцію переробної промисловості, у тому числі машинобудування — 50,1 %, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції — 17,3 %, виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність — 16,5 % і виробництво харчових продуктів і напоїв — 4,1 %.

В розрахунку на одного жителя міста реалізовано промислової продукції  на 16,4 тис.грн.  (в області — 12,5 тис.грн., містах  Нововолинську — 41,4 тис.грн., Володимирі-Волинському — 9,1 тис.грн., Ковелі — 3,9 тис.грн.). За цим показником м. Луцьк посідає 4 місце серед районів та міст обласного значення.

Інвестиції

Станом на 31.12.2014 в економіку міста іноземними інвесторами вкладено 115987,1 тис.дол. США прямих інвестицій (акціонерний капітал).

Обсяг іноземних інвестицій в розрахунку на одного жителя становить 534,3 дол. США.

Зовнішньоекономічна діяльність

Підприємства міста в січні-листопаді 2014 року експортували товарів на суму 213,7 млн.дол. США, імпортували — на 316,4 млн.дол., що, відповідно, на 13,7 % і в 1,8 раза менше, ніж у 2013 р. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 102,7 млн.дол. проти негативного 323,4 млн.дол. у 2013 р.

Найбільші експортні поставки здійснено у Німеччину на суму 69,6 млн.дол., що майже на рівні  обсягів січня-листопада 2013 р., у Польщу — на 43,3 млн.дол., в 2,4 раза більше (за рахунок зернових культур, жирів та олій, механічних пристроїв), у Російську Федерацію — на 24,8 млн.дол., в 3,2 раза менше, у Білорусь — на 19,7 млн.дол., на 17,2 % більше (молочних продуктів, ефірної олії, пластмас, полімерних матеріалів), у Казахстан — на 17,7 млн.дол., на 15,6 % менше.

У структурі експорту товарів частка механічних пристроїв становила 42,0 % (89,8 млн.дол., на 5,5 % більше, ніж у відповідному періоді 2013 р.), молочної продукції — 10,1 % (21,6 млн.дол., на 55,9 % менше), пластмас, полімерних матеріалів — 6,1 % (13,0 млн.дол., на 12,9 % менше), паперу та картону — 4,7 % (10,1 млн.дол., на 20,8 % менше), казеїну — 4,7 % (10,0 млн.дол., на 16,9 % більше), деревини та виробів з неї — 4,5 % (9,6 млн.дол., в 2,7 раза менше).

З Німеччини отримано товарів на суму 98,8 млн.дол., Франції — на 36,0 млн.дол., відповідно в 1,8 — 1,7 раза менше, ніж у січні — листопаді 2013 р., з Польщі — на 26,1 млн.дол., в 2 рази менше, з Російської Федерації — на 20,9 млн.дол., на 7,4 % менше, з Італії — 15,2 млн.дол., на 47,7 % менше.

Збільшився імпорт товарів з Ізраїлю в 1,8 раза (за рахунок нафти та продуктів її перегонки), з Словаччини — на 16,3 % більше (пластмас, полімерних матеріалів) та Болгарії — на 9,5 % (механічних пристроїв).

З країн Євросоюзу імпортовано товарів на суму 251,1 млн.дол. (79,4 % загального обсягу), що в 1,7 раза менше, ніж у січні-листопаді 2013 р. Найвагоміші імпортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися з Німеччини, Франції, Польщі, Словаччини та Італії.

Транспорт

Автомобільний

Містом курсують маршрутні таксі та тролейбуси.

У місті діє система диспетчеризації руху пасажирського транспорту із використанням системи GPS-навігації, що дає змогу стежити за рухом маршруток в режимі реального часу.

Через місто проходить автошлях E85.

Залізничний

9 серпня 1928 року Луцьк отримав залізничне сполучення зі Львовом. Залізниця Львів — Луцьк — остання зі споруджених у Західній Україні. Спочатку курсували товарні потяги, з 15 травня 1929 року відкрили рух пасажирських потягів. Колія була збудована коштом населення, будівництво почалось 1925 року.

Водний

З травня 2018 року на р.Стир було відновлено пасажирські прогулянки на катері. Так, по річці пішов новий 12 місний катер з назвою «Аріадна». Також у власності ТОВ «Річковий порт «Луцьк» є буксир з назвою «Характерник» для службового користування та вантажних перевезень і земснаряд для поглиблювальних робіт на річці.

Окрім цього, також в місті є в минулому діючий швидкісний теплохід проекту "Ракета" (раніше носив назву "Микола Куліш" та ходив по Дніпру), що використовується як кафе на воді під назвою "Бригантина". Це судно доправили буксируючи по річці Стир десятки років тому.

Освіта

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Луцьк має розгалужену систему освіти, яка включає мережу середніх та вищих шкіл ІІ-ІV рівнів акредитації.

Гімназії Луцька:

• Луцька гімназія № 4 імені Модеста Левицького
• Луцька гімназія № 14
• Луцька гімназія № 18
• Луцька гімназія № 21 імені Михайла Кравчука

Університети Луцька:

• Луцький інститут розвитку людини "Україна"
• Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
• Луцький національний технічний університет
• Міжнародна Академія Управління Персоналом
• Волинський інститут економіки та менеджменту

Коледжі Луцька:

• Коледж технологій бізнесу та права
• Луцький базовий медичний коледж
• Луцький педагогічний коледж
• Волинський коледж Національного університету харчових технологій
• Волинський коледж культури і мистецтв ім. Ігоря Стравінського

Ліцеї Луцька:

• Волинський обласний військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою
• Луцький правознавчий ліцей
• Волинський обласний ліцей-інтернат Волинської обласної ради

Засоби масової інформації

Газети

• «Вісник і К°»
• «Волинь»
• «Сім'я і дім. Народна трибуна»
• Віче-інформ
• «Волинські губернські відомості»
• «10 квартал»
• «Волинська газета»
• «Луцький замок»
• «Вільна думка»
• «Аверс-прес»
• «Народна справа»
• «Волинь. Акценти»
• «Справедливість»

Телеканали

• ВОДТРК «Нова Волинь»
• ТРК Аверс
• Полісся ТБ
• 12 канал

Інтернет-видання

• Волинь24
• Район. Луцьк
• Конкурент
• Волинь Post

FM-радіостанції

• 88,3 МГц — «1-й канал НРУ» / «Радіо „Луцьк“»
• 88,7 МГц — «Радіо Максимум»
• 89,8 МГц — «FM Галичина»
• 90,2 МГц — «Авторадіо-Україна»
• 90,6 МГц — «Радіо П'ятниця»
• 91,5 МГц — «Радіо НВ»
• 100,1 МГц — Radio1.ua
• 100,9 МГц — «Ретро FM»
• 101,9 МГц — «Культура»
• 102,4 МГц — «Сім'я і дім»
• 103,4 МГц — «Шансон»
• 104,8 МГц — «Наше радіо»
• 105,5 МГц — «Радіо Релакс»
• 106,2 МГц — «Хіт FM»
• 106,9 МГц — «Люкс FM»
• 107,3 МГц — «Радіо „Луцьк“» / «Радіо Промінь»

Спорт

У місті діють спортивні клуби та колективи:

• Професійний футбольний клуб «Волинь»
• Професійний волейбольний клуб «Лучеськ-Підшипник»(припинила діяльність через фінансові проблеми та смерть президента клубу (сезон 2008—2009))
• Професійний жіночий волейбольний клуб «Континіум-Волинь університет»
• Професійний баскетбольний клуб «Волиньбаскет» Суперліга
• Аматорський хокейний клуб «Луцьк»
• Аматорський хокейний клуб «Любарт»
• Аматорський клуб з футзалу «Атлетик»
• Локальне об'єднання клубів історичного фехтування та реконструкції «Семиграддя».

У червні 2012 року в Луцьку пройшов чемпіонат Європи з сумо.

Медицина

У місті діють Волинська обласна клінічна лікарня, Луцька міська клінічна лікарня, Волинська обласна дитяча клінічна лікарня, Волинська обласна психіатрична лікарня, Луцька районна лікарня, дитяча інфекційна лікарня, кардіологічний, онкологічний та протитуберкульозний диспансери, кілька поліклінік, пологовий будинок, на завершальній стадії будівництво обласного перинатального центру.

Також у місті розташований Луцький слідчий ізолятор № 177.

Культура

Волинський краєзнавчий музей

Луцьк — центр торговельних маршрутів, які йдуть до Європи, і це визначає розвиток мистецтва та культури. Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором» вирізняється своєю широкою географією й може розглядатися як візитка міста, це велика подія, яка збирає більше 5 тисяч учасників, з них 58 іноземних колективів з 38 країн у всьому світі й 75 колективів з України. Учасники фестивалю представляють традиційну культуру своєї країни. Починаючи з 1996 завдяки цьому фестивалю Україна є офіційним членом Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору (CIOFF), що діє при UNESCO.

Досить популярним є також фестиваль Up-fest — фестиваль музики та мистецтва, один з найбільших в Україні, програма якого обіймає концерти на чотирьох сценах, велику кількість майстер-класів різних напрямків, семінари, театральні постановки, перегляд кінофільмів та багато інших цікавих подій.

Щороку в замку Любарта проводиться Мистецьке шоу «Ніч у Луцькому замку» — фестиваль історичної культури: середньовічних танців, музики, кулінарії, традицій. Також варто відмітити щорічні Лицарські турніри, що проходять у тому ж місці. Два рази на рік, час завмирає, і в стінах фортеці розпочинаються лицарські поєдинки.

Поблизу міста проводиться фестиваль альтернативної музики Бандерштат.

Ще один дуже популярний фестиваль української естрадної пісні в Луцьку — Міжнародний фестиваль «На хвилях Світязя», який відбувається щоліта на одному з найбільших українських озер Світязі та в Луцьку. Мета фестивалю — виявлення молодих талановитих виконавців, поєднання сучасної естрадної пісні з народними звичаями та обрядами. Умови участі — виконання пісні українською мовою.

16 листопада 1989 р. установчими зборами Волинської творчої секції Львівського відділення СХ України створена Волинська організація Спілки художників України.

На сьогоднішній день, альтернативне мистецтво Луцька представлене театром «Гармидер», театром вогню «Spiritus Ignis» та творчим об'єднанням «Квартира FM».

1973 року тут утворився гурт «Тріо Мареничів», який виступав до 2004 року.

Музеї

Експозиція Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки, 2008 рік.

• Музей Волинської ікони. Безцінним експонатом музею є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, пам'ятка візантійського мистецтва XI—XII століть, одна з найшанованіших християнських святинь.
• Волинський краєзнавчий музей, відділом якого є художній музей у замку.
• Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки
• Аптека-музей. Діє з 1845 року. Розташована на майдані Ринок.
• Кімната-музей «Лесина вітальня» на вулиці Кафедральній.
• Музей дзвонів у замку.
• Луцький художній музей.
• Музей історії Луцького братства.
• Музей історії кінематографії та фотомистецтва Волині.
• Музей технічного прогресу.
• Музей археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.
• Інші замкові музейні виставки: книги, зброї, інші.

Бібліотеки

• Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки

Кінотеатри

• «Кінокомплекс Адреналін» — 3 зали,
• Premier City — 4 зали,
• «Промінь» — «Мультиплекс» у РЦ «Промінь»  — 5 залів.

Відомі люди

• Теодозій Бродович — луцький катедральний еклезіарх, парох церкви святого Дмитра в Луцьку
• Колесников Володимир Григорович (1951—2014) — український живописець, член НСХУ, народний художник України.

Луцькі намісники, старости

• Кшеслав з Ходова та Курозвенк — перший польський староста з 1388 р.; генеральний староста Великопольщі, каштелян сондецький, сандомирський (помер 1392)
• Станко Юрша — староста 1431 року
• Олександр Нос — литовський князь, нащадок пінських Наримунтовичів
• Немиря Рязанович
• Монтигердович Петро Іванович «Білий» — маршалок Волинської землі й земський литовський, троцький воєвода
• Михайло Монтовт (1463—1475)
• князь Михайло Іванович Острозький (†1501) — старший брат Костянтина Івановича
• Єронім Харленський
• Микола Семашко — брацлавський каштелян, зять белзького воєводи Павла Уханьського.

Керівники міста

Під владою Польщі в 1919—1939 рр.(Бургомістри)

• Едмунд Мартинович 2 червня 1919 р. до червня 1920 р.
• Ян Сушинський з червня 1920 р. до лютого 1923 р.
• Кароль Валігурський 25 лютого 1923 р. 26 червня 1923 р.
• Болеслав Зелінський 4 грудня 1923 р. до липня 1926 р.
• Адам Осташевський 24 липня 1926 р. до листопада 1926 р.
• Станіслав Чарковський 1 листопада 1926 р. 24 січня 1929 р.
• Мечислав Галушинський 18 лютого 1929 р. 2 квітня 1930 р.
• Теофіл Оловінський 8 квітня 1930 р. 7 червня 1933 р.
• Адольф Беднарський 7 червня 1933 р. до липня 1934 р.
• Мечислав Венжик 7 липня 1934 р. 9 листопада 1936 р.
• Францішек Лаугерт 9 листопада 1936 р. до лютого 1936 р.
• Владислав Парневський 11 лютого 1937 р. до вересня 1939 р.

За часів СРСР (1-і секретарі міського комітету КПУ)

• Таценко Петро Ілліч листопад 1939 — червень 1941
• Слонь Михайло Варнайович 1944
• Профатілов Ілля Іванович березень 1944 — січень 1950
• Садошенко Федір Григорович січень 1950 — серпень 1952
• Корнєєв Павло Васильович серпень 1952 — грудень 1952
• Делеур Валентин Олександрович грудень 1952 — грудень 1958
• Яковенко Петро Андрійович грудень 1958—1962
• Попов Микола Дмитрович 1962—1965
• Романюк Микола Васильович 1965—1970
• Рибак Віктор Федорович 1970—1974
• Свенцицький Борис Миколайович 1974 — червень 1975
• Фурів Іван Іванович 1975—1978
• Жибров Володимир Іванович 1978 — листопад 1981
• Косенко Микола Тихонович 1981—1987
• Заброварний Богдан Йосипович 1987—1989
• Маховиков Петро Андрійович червень 1989 — червень 1990
• Ліповський Іван Петрович червень 1990—1991

За часів СРСР (Голови Міськвиконкому)

• Обелець Іван Макарович 1939—1940
• Кононенко Іван Миколайович 1940—1941
• Прокопенко Федір Филимонович 1944—1945
• Депринда Тимофій Гордійович 1945—1946
• Мельниченко Микола Олексійович 1946—1947
• Король Михайло Йосипович 1948—1952
• Уткін Федір Григорович 1952—1953
• Руденко Марія Антонівна 1953—1954
• Мізюк Андрій Іванович 1954—1957
• Романюк Євген Трохимович 1957—1961
• Бездушний Микола Іванович 1961—1965
• Фурів Іван Іванович 1965—1975
• Сулівін Юрій Михайлович 1975—1979
• Литвиненко Костянтин Васильович 1979—1984
• Афанасьєв Петро Іванович 1984—1987
• Кривицький Антон Федорович 1987—1991

У незалежній Україні (Голови міської ради, міські голови)

• Поха Анатолій Андрійович 1991—1994
• Кривицький Антон Федорович 1994—2006
• Шиба Богдан Павлович 2006—2010
• Романюк Микола Ярославович 2010—2017
• Вусенко Юлія Василівна 2017, т.в.о. міського голови, секретар міської ради
• Поліщук Ігор Ігорович 2017, в.о. міського голови, секретар міської ради
• Пустовіт Григорій Олександрович 2017— в.о. міського голови, секретар міської ради

Історико-архітектурні пам'ятки

Лютеранська кірха і Будинок Голованя

Вежа Чарторийських

Свято-Троїцький кафедральний собор

• Замок Любарта, XIV— XV ст. Оборонна споруда, символ міста. В одній із веж розташовано Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова (вул. Кафедральна, 1).
• Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку, XVI ст., вул. Драгоманова.
• Будинок Фальчевського (Пузини), 1545—1546 рр. — унікальний зразок житлової архітектури (вул. Кафедральна, 23).

Культові споруди:

• Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла з монастирем єзуїтів та підземеллями, 1639 р., архітектор Джакомо Бріано. Спочатку храм будувався як єзуїтський монастирський костел. Після пожежі кафедрального костелу Святої Трійці в 1781 р. сюди переноситься кафедра католицького єпископа. Нині — діючий кафедральний собор римо-католицької церкви.
• Комплекс монастиря та костелу Св. Хреста бернардинів (Свято-Троїцький кафедральний собор), 1752—1755 рр. Зведений як монастирський костел Святого Хреста при монастирі бернардинців. Архітектор Павло Гижицький. Перебудований у православну церкву в 1877—1879 рр. Нині — кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату (пл. Театральна).
• Синагога, 1626—1629 рр. Відреставрована в 1981 р. Пам'ятка архітектури національного значення. Початково споруда входила в оборонну систему Луцька (вул. Данила Галицького, 33).
• Лютеранська кірха, поч. XX ст., зведена в неоготичному стилі на фундаментах кармелітського монастиря. Нині тут діє баптистська церква.
• Вірменська церква. Храм збудований у 1427 році, або в XVI ст. Був розташований на вулиці Вірменській в центрі вірменського кварталу поруч із караїмським неподалік майдану Ринок. Поруч із храмом був монастир, шпиталь і цвинтар, який тісно межував із територією фарного костелу Святого Якуба. Наприкінці XVIII ст. занепав разом із вірменською громадою Луцька. У 1845 згорів і близько 100 років простояв руїною. 1954 року пристосований під житло.
• Архітектурний комплекс Луцького братства, 1634 р. Існувало тут Луцьке хрестовоздвиженське братство. В 1702 р. в церковній крипті був похований поет Данило Братковський. Унаслідок невдалої реставрації 2008—2010 рр. було спотворено первинний вигляд та стиль храму (вул. Данила Галицького, 2).
• Покровська церква. Збудована в середині XVII ст. Церква реконструйована в 1873-76 рр. Тут знаходилась ікона Волинської Богоматері — шедевр мистецтва XIII—XIV ст. (нині зберігається в Національному художньому музеї в Києві). Колись храм був кафедральною греко-католицькою церквою, тепер — кафедральний собор УПЦ Московського Патріархату (вул. Данила Галицького, 12).
• Домініканський монастир, заснований у 1390 р.королем Ягайлом, у XVIII ст. збудований новий. У 1847 р. ліквідований російським царським режимом. Тепер тут духовна семінарія УПЦ МП (вул. Драгоманова).
• Монастир тринітаріїв, 1729 р. Тепер тут військовий госпіталь (вул. Лесі Українки).
• Монастир шариток. Розміщувався у колишніх кафедральних спорудах костелу Святої Трійці. Шаритки діяли в Луцьку в XIX столітті. Нині приміщення займає курія Луцької римо-католицької єпархії та резиденція Луцького єпископа. Вул. Кафедральна, 17-19.
• Монастир бригідок, 1624 р. Зведений у стилі бароко на місці палацу Радзивіллів. У 1846 р. монастир був зачинений, а в 1890-х у його приміщенні облаштували в'язницю, а потім (1960) музичне училище. Зараз тут чоловічий православний монастир УПЦ КП (вул. Кафедральна, 16).
• Церква Великомученика Юрія Переможця
• Свято-Феодосіївська церква

Втрачені пам'ятки:

• Караїмська кенаса. Культовий храм луцьких караїмів. Наприкінці XVIII ст. храм уже існував. Згорів у 1972 році. Це була третя кенаса Луцька.
• Кафедральний костел Святої Трійці. Збудований у 1427 році. Наново збудований у 1540-х роках. Збереглися капітульні приміщення (вулиця Кафедральна, 17, 19) та дзвіниця 1720-х років побудови. Костел у 1781 році згорів і не був відновленим.
• Церква Івана Богослова. Це єдина домонгольська споруда Луцька. Храм часто горів і внаслідок нестабільної ситуації між православними та греко-католиками часто стояв без догляду. Врешті-решт, у 1775 році ослаблені мури церкви розібрали. Залишки храму зберігаються в підземеллях Верхнього замку.
• Костел Святого Якуба. Один із найдавніших фарних костелів Луцька, збудований неподалік майдану Ринок та вірменської церкви. Зараз не існує. Точної дати його побудови невідомо. Згадується починаючи із XVI століття. Після пожежі 1845 року занепав і згодом був розібраний. В останні 70 років своєї діяльності належав луцькому осідку ордену боніфратрів. Погост храму забудований житловими будинками зламу XIX–XX століть на теперішній вулиці Руській в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».
• Костел Марії Магдалини та монастир боніфратрів. Перший комплекс луцького осідку боніфратрів. Не існує. Монастир боніфратрів був фундований в середині XVII століття на перетині вулиць Замкової та Троїцької в Луцьку. Наприкінці XVIII століття комплекс боніфратрів зазнав пожежі, костел і монастир згоріли, внаслідок чого осідок був переведений до фарного костелу Святого Якуба. Луцький конвент боніфратрів був скасований в середині XIX століття, приміщення згоріли, а руїни були продані на злам.

Історичні майдани та вулиці:

• Вулиця Лесі Українки
• Вулиця Богдана Хмельницького
• Вулиця Данила Братковського
• Вулиця Данила Галицького
• Вулиця Кафедральна
• Вулиця Кривий Вал
• Вулиця Драгоманова
• Майдан Ринок
• Вулиця Галшки Гулевичівни
• Театральний майдан
• Вулиця Караїмська
• Вулиця Ковельська
• Вулиця Глушець
• Градний узвіз
• Вулиця Словацького
• Вулиця Шевченка
• Проспект Волі
• Вулиця Винниченка
• Вулиця Стрілецька
• Вулиця Шопена
• Проспект Василя Мойсея
• Вулиця Гнідавська
• Проспект Перемоги

Нагороди

• Орден Трудового Червонога Прапора (1985 р., в зв'язку з 900-річчям з часу заснування міста Луцька)

З іменами «Луцьк»

• Танкер «Луцьк» (спущений на воду 12 вересня 1964 р.)

Цікаві факти

• У Луцьку знаходиться найдовший житловий будинок в світі. Він тягнеться по проспектах Соборності та Молоді й має форму бджолиних стільників. Довжина по осі — 3265 м, по 1 лінії — 1750 м. Збудований в 1969—1980 роках. Має 88 під'їздів, які об'єднані в 38 адрес на двох вулицях. Населення на початок 2015 року — 9150 мешканців. Влітку стартував соцпроект «Арка», спрямований на мистецьку трансформацію та популяризацію найдовшого в Європі житлового будинку. Проект «Арка» об'єднає навколо себе найкращих стріт-арт художників України та Європи та зробить з цього будинку унікальний туристичний об'єкт. Головний архітектор та головний інженер проекта — Маловиця Василь Кузьмич (1930—2014).
• 2 липня 2017 року в місті відкрито Галерею 4/8 (англ. 4/8 GALLERY) — галерея стрит-арту, збудована 2017 року українським меценатом Андрієм Покровським. Місце розташування — Луцьк',' територія рекреаційного комплексу «City Park». Автор ідеї та натхненник проекту — стрит-артер Андрій Присяжнюк. Архітектурну концепцію неформального експозиційного простору розробив Сергій Торбінов. До роботи над концепцією долучився Роман Литвин. Унікальна вулична галерея існує у форматі «open air», яка є неформальним експозиційним простором без обмежень уяви та фантазій. Аналогів «4/8 Gallery» поки що невідомі, оскільки вона є незалежним архітектурним об'єктом, в розробці якого враховувались ключові засади споруд виставкового типу. Незалежно від експозиції, яка є на стінах галереї, даний об'єкт представляє об'ємно-просторову композицією, самодостатній архітектурний ансамбль, який вже сам по собі несе естетичну функцію, та контекстуально доповнює сформоване середовище.
• Пам'ятник Андрієві Кузьменку — пам'ятник українському співакові, телеведучому, продюсерові, актору, солісту гурту «Скрябін» — Андрієві Кузьменку. Розташований в місті на території рекреаційної зони «City Park». Офіційною датою встановлення та відкриття пам'ятника вважається 1 жовтня 2015 року. Урочистості приурочили до Міжнародного дня музики. Ініціатива встановлення та витрати на виготовлення належать Андрію Покровському. Це перший в Україні пам'ятник Андрієві Кузьменку.

Партнерські міста

Білорусь, Берестя  Польща, Ряшів  Польща, Люблін  Польща, Ольштин  Польща, Торунь  Польща, Замостя

Польща, Білосток  КНР, Сянтань  Грузія, Ґорі  Литва, Тракай  Чехія, Кійов  Україна, Волноваха

Панорами Луцька

Панорама Луцького замку

Панорама району Ринок

Цвинтарі міста Луцька

• Луцький міський цвинтар у с. Гаразджа
• Луцький міський цвинтар на вул. Рівненській
• Цвинтар на Черчичах-Кічкарівці
• Цвинтар по вул. Володимирській
• Цвинтар на Гнідаві
• Луцький єврейський цвинтар
• Луцький Римо-Католтцький цвинтар

Див. також

• Люди, пов'язані з Луцьком
• Почесні громадяни Луцька
• Луцький зоопарк
• Луцький ботанічний сад
• Пам'ятки архітектури Луцька
• Вулиці Луцька
• Цвинтарі Луцька

Джерела та література

• Бунда Н. П., Каліш Б. Л., Романюк М. Я., Теліпська К. В. Луцьк // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
• Головко В. В. Луцьк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 307. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 1–10.
• Кубійович В. Луцьке // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — К., 1996. — С. 1387—1388.
• Baliński М., Lipiński T. Łuck // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawа : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 819—833. (пол.)
• Barącz B. Łuck // Rys dziejów ormiańskich. — Tarnopol, 1869. — S. 152—154. (пол.)
• Łuck // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 778. (пол.) — S. 778—792. (пол.)
• Луцк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) (рос.)

Посилання

• Туристичний сайт Луцька
• Маршрутки Луцька на карті міста
• Офіційний сайт Луцької міської ради
• Інформаційно-довідковий сайт міста Луцька та Волинської області
• Інформаційне агентство міста Луцька та Волинської області «Волинські новини»
• Найкращі місця для фотосесії в Луцьку
• Новини Луцька та Волинської області
• Сайт про головні події у місті
• Сайт про політичні новини міста
• Сайт про тенденції/тренди в місті (культурні, музичні, інформаційні)
• Сайт про бізнес, освіту та роботу у Луцьку
• Сайт про талановитих мешканців міста та зіркових вихідців
• Сайт про екологічні питання Луцька та Волинської області
• Сайт про здоров'я, культуру та спорт
• Сайт про корисні та цікаві поради для жінок
• Місто майбутнього