Українсько-російський газовий конфлікт (2005—2006): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Milenc (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 21: Рядок 21:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.vesti.ru/interviews.html?id=9391&tid=32788 Александр Медведев: самое главное, что мы уходим от бартерной схемы], Вести. Ru, 04.01.2006 21:47.
* [http://www.vesti.ru/interviews.html?id=9391&tid=32788 Александр Медведев: самое главное, что мы уходим от бартерной схемы], Вести. Ru, 04.01.2006 21:47.
* [http://www.pravda.com.ua/ru/news/2006/1/5/36448.htm Соглашение об урегулировании отношений в газовой сфере], «[[Українська правда]]», 05.01.2006 18:40
* [https://web.archive.org/web/20060521165819/http://www.pravda.com.ua/ru/news/2006/1/5/36448.htm Соглашение об урегулировании отношений в газовой сфере], «[[Українська правда]]», 05.01.2006 18:40
* [http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul99464.html Чи Росії вдасться дискредитувати Україну?], polskieradio.pl, 06.01.2009
* [http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul99464.html Чи Росії вдасться дискредитувати Україну?], polskieradio.pl, 06.01.2009
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2009/01/090106_gas_renew_talks_sp.shtml Київ погодився на переговори про газ у четвер], вівторок, 6 січня 2009
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2009/01/090106_gas_renew_talks_sp.shtml Київ погодився на переговори про газ у четвер], вівторок, 6 січня 2009

Версія за 11:24, 14 червня 2019

Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006 року — економічний конфлікт між російської компанією «Газпром» та українською компанією «Нафтогаз» щодо умов поставок газу в Україну і транзиту газу європейським споживачам.

Головні газопроводи з Росії в Європу

Відносини між РФ і Україною загострилися після того як у березні 2005 російська газова монополія Газпром зажадала від України платити за газ з 2006 за цінами, близькими до європейських (біля $250 за 1000м³). При цьому сама Російська Федерація купувала газ у Туркменістані за ціною $44 за 1000 м³. Газпром намагався збільшити прибуток від продажу газу на суму від 3 до 5 мільярдів доларів США щорічно. При цьому, шляхом підняття цін на газ в Україні, російський уряд бажав захопити частину російського ринку металургії, на якому українські компанії успішно конкурували з російськими. Попри те, що економічні причини існували і раніше, російський уряд не поспішав здійснювати різких дій, припасаючи їх як засіб політичного тиску, і почав підняття цін тільки після зміни зовнішньо-політичного курсу України у напрямку Заходу.

Українське керівництво до останнього моменту не було готове платити більше і Газпром, посилаючись на 4 параграф договору про постачання газу, за яким ціни на газ визначаються щорічно, у ніч на 1 січня 2006 зупинив постачання. З боку Газпрому пролунали звинувачення, що Україна "приступила до несанкціонованого відбору газу", призначеного європейським споживачам. Представники українського Нафтогазу звинувачення відкинули.

4 січня обом сторонам вдалося підписати договір, за яким закінчувалася практика бартерної торгівлі (транзит за газ в обмін на постачання газу) і в результаті якого ці дві речі стали розглядатися окремо. Щодо ціни, то вона стала тимчасово складати $95 за 1000 м³, що стало можливим завдяки змішуванню російського газу за ціною у $230 і туркменського за ціною у $44.

Російська офіційна пропаганда висловила здивування засудженням дій Газпрому в Європі, особливо на тлі колишніх вимог ЄС усунути неринкові відносини на пострадянському просторі.

Суспільна реакція

Політичний тиск Росії на Україну під час газового конфлікту спричинив появу громадської кампанії з бойкоту російських товарів в Україні. У грудні 2005 року невідомі активісти в Кропивницькому поширили листівки із закликами не купувати російські товари. Після цього ідею підхопили різні громадські та політичні середовища в Україні, які набули широкого розголосу та підтримки.

Див. також

Посилання