Аржевітін Станіслав Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 51: Рядок 51:
{{!}}-
{{!}}-
{{!}} {{Хрест Івана Мазепи}}
{{!}} {{Хрест Івана Мазепи}}
{{!}}-
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Почесна грамота Кабінету Міністрів України}} {{!!}} {{Почесний краєзнавець України}}
{{!}} {{Почесна грамота Кабінету Міністрів України}} {{!!}} {{Почесний краєзнавець України}}
{{!}}}
{{!}}}

Версія за 11:59, 14 червня 2019

Станіслав Михайлович Аржевітін
Народився 14 червня 1961(1961-06-14) (62 роки)
Колочава
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик, банкір
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов українська[1]
Заклад Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Членство Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія безпартійний
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Хрест Івана Мазепи
Хрест Івана Мазепи
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесний краєзнавець України
Почесний краєзнавець України
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (НУ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Станісла́в Миха́йлович Аржеві́тін (нар. 14 червня 1961, с. Колочава, Міжгірський район, Закарпатська область) — український політик та банкір. Колишній народний депутат України. Кандидат економічних наук1998). Голова Ради Асоціації українських банків. Секретар Ради Українського козацтва (з червня 2005), член правління Національної спілки краєзнавців України. Завідувач кафедри банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Освіта

З 1978 до 1982 року навчався у Київському інституті народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) за спеціальністю «Фінанси та кредит».

Кар'єра

Закінчивши навчання з 1982 до 1991 року працював у системі Будбанку СРСР (пізніше — Промінвестбанку).

Служив у Повітряно-десантних військах СРСР (19821984).

19912004 — голова правління Акціонерного банку «АЖІО» (тепер «СЕБ Банк»).

1992 року закінчив курс банківського менеджменту в Німеччині, 1993 року навчався у США, 1994-го — у Чехії, 1996-го — знов у Німеччині.

Втретє поспіль обраний головою Ради Асоціації українських банків.

Професійна діяльність

Має багато публікацій у пресі, праць із банківської справи та фінансового менеджменту.

1998 року захистив дисертацію з проблем становлення підприємництва та малого бізнесу в Україні, кандидат економічних наук, академік Національної академії проблем людини, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, науковий радник Академії екологічних наук.

Сім'я

Одружений. Разом із дружиною Іриною виховує трьох синів: Павла (1987), Дмитра (1989) та Ярослава (1999).

Батько — Аржевітін Михайло Іванович (19261981) — народився в селі Уди Золочівського району Харківської області. Був учителем фізкультури Колочавської середньої школи.

Мати — Аржевітіна (Дринь) Любов Дмитрівна — народилася 18 січня 1932 року в селі Переселення Кагарлицького району Київської області. З 1953 до 1981 року працювала вчителькою молодших класів Колочавської середньої школи. Зараз на пенсії.

Громадська і політична діяльність

З 1996 року — Генеральний Скарбник Українського Козацтва, заступник Гетьмана України, генерал-осавул.

Радник Президента України (поза штатом) (червень 2005 — жовтень 2006); радник Президента України (поза штатом) (листопад 2007 — березень 2010).

Жовтень 2005 — квітень 2006 — заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 56 в списку. На час виборів: заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 63 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Член депутатської групи «За Україну!». Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (грудень 2007 — березень 2011), член Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (з березня 2011).

Був членом партії «Наша Україна», очолював її Закарпатську обласну організацію.

Меценат, 2008 заснував Всеукраїнську літературну премію імені Зореслава, яка підтримує діяльність літераторів та науковців, які популяризують творче надбання Закарпаття та сприяють духовному відродженню України.[4]

Відзнаки і нагороди

Примітки

  1. Czech National Authority Database
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. Закарпаття онлайн. «В Ужгороді вдруге вручили Всеукраїнську премію імені Зореслава». Архів оригіналу за 14 листопад 2011. Процитовано 14 вересень 2011. 
  5. Указ Президента України № 417/2012 від 27 червня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 30 листопад 2012. Процитовано 27 червень 2012. 
  6. Указ Президента України № 217/2008 від 14 березня 2008 року «Про нагородження С. Аржевітіна орденом „За заслуги“»
  7. Указ Президента України № 402/2006 від 17 травня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України № 542/99 від 20 травня 1999 року «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  9. Указ Президента України № 227/2010 від 23 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами»
  10. Постанова КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1222 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»

Посилання