Інь та ян: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м VoidWanderer перейменував сторінку з Їнь і ян на Інь та ян: відповідно до джерел у статті
Скасування редагування № 25407338; джерела
Мітка: Скасування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Yin yang.svg|thumb|200px|Інь і ян, [[Неоконфуціанство|неоконфуціанська]] емблема]]
[[Файл:Yin yang.svg|thumb|200px|Інь і ян, [[Неоконфуціанство|неоконфуціанська]] емблема]]
'''Їнь''' і '''ян''' ({{lang-zh|陰陽}}, ''yin-yang'') — основні поняття давньо[[китай]]ської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, світле— темне, активне — пасивне).
'''Інь''' і '''ян''' ({{lang-zh|陰陽}}, ''yin-yang'') — основні поняття давньо[[китай]]ської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, світле— темне, активне — пасивне).


== Загальний огляд ==
== Загальний огляд ==
Рядок 10: Рядок 10:


== Графічне зображення ==
== Графічне зображення ==
[[Файл:Ера змін реверс.jpg |thumb|220px|[[Ера змін (срібна монета)|Символ їнь і ян на пам'ятній монеті НБУ]]]]
[[Файл:Ера змін реверс.jpg |thumb|220px|[[Ера змін (срібна монета)|Символ інь і ян на пам'ятній монеті НБУ]]]]
У [[даосизм|даосизмі]] і [[конфуціанство|конфуціанстві]] зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. ''тайцзі-ту''). Класичні викладення можливих концепцій зображення ї''нь'' і ''ян'' зробили [[Чжоу Дуньї]] (1017-1073) та {{нп|Лай Чжиде||en|Lai Zhide}} (1525–1604).
У [[даосизм|даосизмі]] і [[конфуціанство|конфуціанстві]] зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. ''тайцзі-ту''). Класичні викладення можливих концепцій зображення ї''нь'' і ''ян'' зробили [[Чжоу Дуньї]] (1017-1073) та {{нп|Лай Чжиде||en|Lai Zhide}} (1525–1604).



Версія за 08:11, 15 червня 2019

Інь і ян, неоконфуціанська емблема

Інь і ян (кит. 陰陽, yin-yang) — основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, світле— темне, активне — пасивне).

Загальний огляд

Вчення про сили «їнь-ян» представлене в «Книга перемін», яку приписують Конфуцію та в 42 вірші трактату «Дао де цзін» Лао-цзи.

Взаємодія їнь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня у всьому.

Виявами дихотомійного мислення у полярних термінах стало також порівняння їнь-ян із соціальними концепціями поділу на "зовнішнє та внутрішнє" ней-вай 内外, "цивільне та військове" вень-ву 文武, "покарання та нагороди" сін-шан 刑賞 (також сін-де 刑德).

Графічне зображення

Символ інь і ян на пам'ятній монеті НБУ

У даосизмі і конфуціанстві зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. тайцзі-ту). Класичні викладення можливих концепцій зображення їнь і ян зробили Чжоу Дуньї (1017-1073) та Лай Чжиде[en] (1525–1604).

Зображення, близькі до тайцзі-ту, але без крапок на ознаку протилежностей відомі на прясельцях з Шицзяхе, неолітичної культури Цюйцзялін, 3100-2800 до н.е.[1]

Див. також Taegeuk[en], трискеліон, лаубуру, маґатама.

Цитати

Небо - це ян, а земля - їнь. Весна - це ян, а осінь - їнь. Літо - це ян, а зима - їнь. День - це ян, а ніч - їнь. Важливі держави - це ян, а менші - їнь. Діяльність - це ян, а відсутність дії - їнь. Ті, хто напружуються - це ян, а ті, хто нагинаються - їнь. Володар - це ян, а міністри - їнь. Вищі - це ян, а нижчі - їнь. Чоловіки - це ян, а жінки - їнь. Батьки - це ян, а сини - їнь. Старші брати - це ян, а молодші - їнь. Люди із широким світоглядом - це ян, а обмежені - їнь. Одруження та народження синів - це ян, а помирання - їнь. Контролювання інших - це ян, а підкорення контролю - їнь. Гості - це ян, а хазяї - їнь. Пани - це ян, а холопи - - їнь. Розмова - це ян, а тиша - їнь. Подання - це ян, а отримання - їнь.[2]

Цікаві факти

Див. також

Примітки

  1. Деопик Д.В., Ульянов М.Ю. "Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3" [1]
  2. З текстів Мавандуй: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." Early China, 19 (1994), pp. 75-144 [2], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускрипту.
  3. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.

Література

Посилання