Броньована інженерна машина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 53: Рядок 53:


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[БМР-1]]
* [[УР-77]]
* [[Броньована ремонтно-евакуаційна машина]]
* [[Броньована ремонтно-евакуаційна машина]]
* [[Hobart's Funnies]]
* [[Бойова машина десанту]]
* [[Бойова машина підтримки танків]]
* [[БАТ-2]]
* [[БАТ-М]]
* [[Інженерна машина розгородження]]
* [[Інженерна машина розгородження]]
* [[ІМР-2]]
* [[ІМР-3]]
* [[МДК-3]]
* [[ПЗМ-2]]
* [[Фортифікаційне обладнання]]
* [[Фортифікаційне обладнання]]



Версія за 13:14, 19 червня 2019

Броньована інженерна машина (БІМ) — узагальнена назва спеціалізованої бойової техніки, на гусеничній або колісній базі, основним завданням якої є інженерне забезпечення загальновійськових підрозділів безпосередньо в бою. Знаходиться на озброєнні інженерних військ багатьох зарубіжних арміях. Ці машини, як правило створюються на базі танків, мають бульдозерне обладнання, екскаваторною стрілою, кран, лебідку, може буксирувати причепи, перевозити і запускати подовжені заряди розмінування та виконувати інші інженерні роботи. На озброєнні машина має 1-2 кулемети, іноді короткоствольну артилерійську гармату для придушення вогневих точок і пророблення проходів у загородженнях різних видів.

Зміст

Броньована інженерна техніка включає:

  • засоби інженерної розвідки;
  • машини для підготовки і утримання військових шляхів (для подолання загороджень і вузьких перепон, різні дорожні машини);
  • землерийні машини, переправні засоби, мостобудівні засоби, загороджувачі мінні, вантажопідйомні, електротехнічні, лісозаготовчі та лісопильні засоби, засоби водопостачання, маскувальні засоби, засоби подолання мінно-вибухових загороджень тощо.
Існують такі види броньованих інженерних машин

Галерея

Література

  • Радянська військова енциклопедія. «ГРАЖДАНСКАЯ — ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 536-537. — ISBN 00101-236. (рос.)

Див. також

Посилання

Примітки