Рудницька Мілена Іванівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Euandrew (обговорення | внесок)
715 редагувань
це для тих, хто в подальшому змінював ім'я, або став відомий під псевдонімом
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Рудницька}}
{{Othernames|Рудницька}}
{{Письменник
{{Письменник}}
|ім'я = Мілена Рудницька
|ім'я при народженні = Мілена Іванівна Рудницька
}}
'''Міле́на Іва́нівна Рудни́цька''', у шлюбі ''Лисяк'' ([[15 липня]] [[1892]], [[Зборів]]&nbsp;— [[29 березня]] [[1976]], [[Мюнхен]])&nbsp;— українська громадсько-політична діячка, [[журналістка]], [[письменниця]], учителька середніх шкіл. Голова центральної управи [[Союз Українок|Союзу Українок]]. Піонерка [[Фемінізм в Україні|українського фемінізму]]. Має докторський ступінь з філософії (1917).<ref name="МЩ6">''Мельничук Б.'', ''Щербак Л.'' Рудницька Мілена Іванівна…&nbsp;— С. 206.</ref>
'''Міле́на Іва́нівна Рудни́цька''', у шлюбі ''Лисяк'' ([[15 липня]] [[1892]], [[Зборів]]&nbsp;— [[29 березня]] [[1976]], [[Мюнхен]])&nbsp;— українська громадсько-політична діячка, [[журналістка]], [[письменниця]], учителька середніх шкіл. Голова центральної управи [[Союз Українок|Союзу Українок]]. Піонерка [[Фемінізм в Україні|українського фемінізму]]. Має докторський ступінь з філософії (1917).<ref name="МЩ6">''Мельничук Б.'', ''Щербак Л.'' Рудницька Мілена Іванівна…&nbsp;— С. 206.</ref>


Версія за 14:02, 3 липня 2019

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницька.
Рудницька Мілена Іванівна
Народилася 15 липня 1892(1892-07-15)
Зборів, Україна
Померла 29 березня 1976(1976-03-29) (83 роки)
Мюнхен, ФРН
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність журналістка, активістка за права жінок, політична діячка, письменниця
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Членство Союз українок
Партія УНДО
Брати, сестри Рудницький Михайло Іванович, Кедрин Іван і Антін Рудницький
У шлюбі з Лисяк Павло
Діти Лисяк-Рудницький Іван Павлович
CMNS: Рудницька Мілена Іванівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Міле́на Іва́нівна Рудни́цька, у шлюбі Лисяк (15 липня 1892, Зборів — 29 березня 1976, Мюнхен) — українська громадсько-політична діячка, журналістка, письменниця, учителька середніх шкіл. Голова центральної управи Союзу Українок. Піонерка українського фемінізму. Має докторський ступінь з філософії (1917).[2]

Життєпис

Викладачка на Вищих Педагогічних Курсах у Львові (1921—1928), одна з ідеологинь жіночого руху Західної України та його провідних діячок у 1920—1930-х pp.

Голова центральної управи Союзу Українок (за її головування він розрісся у сильну всенародну організацію), Українського жіночого конгресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок[3], політичної жіночої організації «Дружина Княгині Ольги»; редакторка двотижневика «Жінка» (1935—1939); учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з'їздах. Активна діячка УНДО, посол до польського сейму (1928—1935, працювала у його комісіях — освітній і закордонних справ).

Як делегатка Української Парламентарної Репрезентації захищала в Лізі Націй українські петиції, зокрема в справі т. зв. пацифікації і голоду в Радянській Україні, мала контакти з урядовими і громадськими колами Західної Європи і виступала з доповідями на міжнародних з'їздах.

У 1936—1939 — учасниця президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939 — на еміграції: Краків, Берлін, Прага, Женева (де у 1945—1950 була директоркою Українського Допомогового Комітету[4]), Нью-Йорк і Мюнхен).

Значна частини діяльності Рудницької присвячена журналістиці. У 1918 входила до редакції тижневика «Наша мета» (Львів), у 1922—1925 редагувала щотижневу сторінку у газеті «Діло», була редакторкою двотижневика «Жінка» (ідеологічний орган Союзу українок) у 1935—1939. З 1919 виступала зі сторінок у пресі на політичні, феміністські й виховні теми.

Похована у Мюнхені. У 1993 році перепохована у Львові в родинній гробниці на Личаківському цвинтарі, поле № 54.[5]

Твори

Окремі книжки:

  • «Українська дійсність і завдання жінки» (1934),
  • «Західна Україна під більшовиками» (1958),
  • «Дон Боско. Людина, педагог, святий» (1963),
  • «Невидимі стигмати» (1970, про патріарха Йосифа Сліпого[2]).
Цей розділ потребує доповнення.

Пам'ять

На честь Мілени Рудницької названо 56 курінь УПЮ, який у 2015 році став найкращим куренем року у станиці Івано-Франківськ.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 305. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. ↑ а б Мельничук Б., Щербак Л. Рудницька Мілена Іванівна… — С. 206.
  3. ↑ «Світовий союз українок» був створений на з'їзді у Львові 1937 року, але через подальші воєнні події Другої Світової війни розгорнути працю не вдалося.
  4. ↑ В 1947 році у Швейцарії був заснований Український Допомоговий Комітет для допомоги українським біжинцям в Швейцарії, Австрії та Німеччині, а також для допомоги студентам, які навчалися у Швайцарії. На той час їх було 21 особа і вони згуртувалися в студентьку громаду при бернському університеті. На жаль, діяльність цих орґанізацій не була тривалою. Через несприятливі обставини та брак фінансової помочі значна частина українських студентів залишила Швайцарію, так само як і ті, що вже отримали освіту, та не мали перспектив одержати дозвіл на працю за професією. Побачивши базнадійність своїх зусиль, покинула Швайцарію і пані Мілєна Рудницька — уже відома в швайцарських колах як член парламентської групи в польському сеймі та ініціатор різних програм стосовно допомоги українцям. В швайцарському Червоному Хресті, наприклад, їй відповіли, що вони допомагають людям лише в тих державах, з якими Швайцарія має дипломатичні зв'язки.
  5. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 307. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела

Література

  • М. Дядюк. Рудницька Мілена // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.644 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудницька_Мілена_Іванівна&oldid=25592975