Опозиційна платформа — За життя: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|foundation=[[9 грудня]] [[1999]] |
|foundation=[[9 грудня]] [[1999]] |
||
|headquarters=[[Київ]] |
|headquarters=[[Київ]] |
||
|ideology= [[Соціал-демократія]]<br /> [[соціал-лібералізм]]<br /> [[русофільство]]<br /> [[євроскептицизм]] |
|ideology= [[Соціал-демократія]]<br /> [[соціал-лібералізм]]<br /> [[русофільство]]<br /> [[євроскептицизм]] |
||
|international= |
|international= |
||
|alliance= |
|alliance= |
||
Версія за 13:49, 8 липня 2019
| Опозиційна платформа — За життя | |
 | |
| Заснована / зареєстрована | 9 грудня 1999 |
| Штаб-квартира | Київ |
| Політична ідеологія | Соціал-демократія соціал-лібералізм русофільство євроскептицизм
|
| Очільник партії | Юрій Бойко Вадим Рабінович Віктор Медведчук Сергій Льовочкін |
| Кольори | |
| Кількість членів |
|
| Вебсторінка | http://zagittya.com.ua |
| Політика України Політичні партії Вибори | |
«Опозиційна платформа — За життя» — проросійська політична партія в Україні. Зареєстрована 9 грудня 1999 року як «Всеукраїнське об'єднання „Центр“».[1]
У липні 2016 партію було перейменовано на «За життя». Серед відомих членів — Вадим Рабінович. У кінці липня 2018 року з партією об'єдналася ГО проросійського олігарха Медведчука «Український вибір».[2]
Історія
На парламентських виборах 2002 року брала участь у блоці Народний рух України за єдність. За багатомандатним округом було зареєстровано список з 104 кандидатів, в одномандатних округах було зареєстровано 101 кандидата. Блок отримав 41 тис. 730 голосів (0,16 %), посівши 24-те місце серед 33 учасників.
У жовтні 2004 головою партії обрано Степана Гавриша.
На парламентських виборах 2006 року партія брала участь у складі «Опозиційного блоку „Не так!“», маючи 3 % загального списку. На виборах до парламенту у першій десятці списку блоку партію «Центр» представляв Гавриш (№ 7). Блок одержав 257 тис. 106 голосів (1,01 %), посівши 11-те місце серед 45 учасників.
2007 — Гавриш склав з себе обов'язки голови партії; в.о. голови став його заступник, колишній лідер партії Віктор Головко.
На парламентських виборах 2007 р. партія брала участь у складі виборчого блоку політичних партій «КУЧМА». Блок набрав 23 тис. 676 голосів (0,10 %), посівши 18-те місце серед 20 учасників.
Партією керують Вадим Рабінович та Юрій Бойко. Останнього виключили з «Опозиційного блоку» через «співпрацю із владою».
Ідеологія партії
Проросійська ідеологія партії
Партія пропагує проросійську позицію, її очільники Вадим Рабінович та Євген Мураєв називають російсько-українську війну «громадянською», вбачають «утиски російськомовних» та «незгодних з політикою Києва». Головною платформою для провадження своєї політики є канали NewsOne, 112 Україна, Rabinovich TV.[3] На рівних з такими одіозними проросійськими публічними особами як Ігор Гужва та Олесь Бузина, партіям «Родіна», «Відродження», «Опозиційний блок».
30 листопада 2017 року один з керівників партії Мураєв[4] назвав Революцію гідності «державним переворотом»,[5] що викликало скандал та пікетування каналу NewsOne з вимогою вибачитись за зневагу до Майдану та припинити промосковські випади у передачах News One.[6]
Український філософ і публіцист Петро Кралюк пише про Мураєва:
|
Реваншист, який хоче з проросійськими силами повернутися до влади в Україні. І з такою метою створювався телеканал NewsOne.[7] | 
|
У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів і партій, зокрема, і «Опозиційної платформи — За життя»[8].
Посилання
Примітки
- ↑ Політичні партії[недоступне посилання] : [арх. 23.09.2015] // Державна реєстраційна служба України.
- ↑ Чому Медведчук і Рабінович об'єднались? // BBC Україна, 30 липня 2018
- ↑ "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ МУРАЄВ Євгеній Володимирович.
- ↑ Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 30 листопада 2017.
- ↑ Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017
- ↑ Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
- ↑ Павел Федосенко (10 лютого 2019). ационалисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
| ||||||||||||||||||||