Кобальтин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 31: Рядок 31:
|}}
|}}


'''Кобальтин''' ([[російська мова|рос.]] кобальтин, [[англійська мова|англ.]] cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; [[німецька мова|нім.]] Kobald) – [[мінерал]] класу [[персульфід]]ів.
'''Кобальтин''' ([[російська мова|рос.]] кобальтин, [[англійська мова|англ.]] cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; [[німецька мова|нім.]] Kobald) — [[мінерал]] класу [[персульфід]]ів.


''Синонім ''- кобальтовий блиск.
''Синонім ''- кобальтовий блиск.
Рядок 37: Рядок 37:
== Загальний опис ==
== Загальний опис ==


'''Хімічний склад: '''CoAsS Містить (%) Co – 26-34; As – 42-48; S – 18-21 (за Є. К. Лазаренко). Містить домішки заліза (до 16 %), нікелю і сурми. '''Відміна, '''багата залізом, має назву ''ферокобальтину''.
'''Хімічний склад: '''CoAsS Містить (%) Co — 26-34; As — 42-48; S — 18-21 (за Є. К. Лазаренко). Містить домішки заліза (до 16 %), нікелю і сурми. '''Відміна, '''багата залізом, має назву ''ферокобальтину''.


Сульфо[[арсеніди природні|арсенід]] [[кобальт]]у острівної будови.
Сульфо[[арсеніди природні|арсенід]] [[кобальт]]у острівної будови.
Рядок 46: Рядок 46:
'''Кристалічна структура''' кобальтину подібна до структури [[пірит]]у.
'''Кристалічна структура''' кобальтину подібна до структури [[пірит]]у.


'''[[Агрегат]]и і [[габітус]]. '''Добре утворені [[кристал]]и кобальтину за зовнішнім виглядом нагадують [[пірит]]. Перважно вони мають октаедричний, кубічний, додекаедричний габітус. Крім того, спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і [[тетраедр]]а, які звичайно однаково розвинені і утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Найбільш поширені форми – {111}, {100}, {102}, {110}. Кобальтин зустрічається також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.
'''[[Агрегат]]и і [[габітус]]. '''Добре утворені [[кристал]]и кобальтину за зовнішнім виглядом нагадують [[пірит]]. Перважно вони мають октаедричний, кубічний, додекаедричний габітус. Крім того, спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і [[тетраедр]]а, які звичайно однаково розвинені і утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Найбільш поширені форми — {111}, {100}, {102}, {110}. Кобальтин зустрічається також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.


=== [[Фізичні властивості]] ===
=== [[Фізичні властивості]] ===
Рядок 58: Рядок 58:


=== Утворення і [[Родовища корисних копалин|родовища]] ===
=== Утворення і [[Родовища корисних копалин|родовища]] ===
Кобальтин належить до основних кобальтвміщуючих [[мінерал]]ів, але порівняно рідко утворює великі самостійні скупчення. Він трапляється головним чином у гідротермальних [[Родовища корисних копалин|родовища]]х, де утворює [[арсенопірит]]-[[глаукодот]]-кобальтинову і смальтин-хлоантит-аргенитову формації. У першому випадку це найчастіше контактово-метасоматичні (залізорудні скарни), в другому – жильні утворення. Прикладом жильних родовищ (в гідротермальних [[золото]]-[[кварц]]ових і [[срібло]]-арсенідних карбонатних [[Жила (геологічне тіло)|жила]]х) кобальтину є родовище Кобальт у провінції [[Онтаріо]] в [[Канада|Канад]]і. До контактово-метасоматичнних родовищ належить Дашкенське у [[Закавказзя|Закавказ]]зі, в родовищах Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, [[Чехія]], [[Німеччина]] ).
Кобальтин належить до основних кобальтвміщуючих [[мінерал]]ів, але порівняно рідко утворює великі самостійні скупчення. Він трапляється головним чином у гідротермальних [[Родовища корисних копалин|родовищах]], де утворює [[арсенопірит]]-[[глаукодот]]-кобальтинову і смальтин-хлоантит-аргенитову формації. У першому випадку це найчастіше контактово-метасоматичні (залізорудні скарни), в другому — жильні утворення. Прикладом жильних родовищ (в гідротермальних [[золото]]-[[кварц]]ових і [[срібло]]-арсенідних карбонатних [[Жила (геологічне тіло)|жилах]]) кобальтину є родовище Кобальт у провінції [[Онтаріо]] в [[Канада|Канаді]]. До контактово-метасоматичнних родовищ належить Дашкенське у [[Закавказзя|Закавказзі]], в родовищах Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, [[Чехія]], [[Німеччина]]).


Добре утворені [[кристал]]и кобальтину (піритоедри) зустрінуті в родовищах Тунарберг ([[Швеція]]) і Кобальт.
Добре утворені [[кристал]]и кобальтину (піритоедри) зустрінуті в родовищах Тунарберг ([[Швеція]]) і Кобальт.
Рядок 64: Рядок 64:
'''Руйнування.''' При вивітрюванні за рахунок кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (кобальтові квіти).
'''Руйнування.''' При вивітрюванні за рахунок кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (кобальтові квіти).


'''Практичне значення. '''Кобальтин – одна з найважливіших [[руда|руд]] [[кобальт]]у. Мінімальний промисловий вміст кобальтину в рудах становить 0,1-0,2 %.
'''Практичне значення. '''Кобальтин — одна з найважливіших [[руда|руд]] [[кобальт]]у. Мінімальний промисловий вміст кобальтину в рудах становить 0,1-0,2 %.


Основний метод збагачення – [[флотація]] з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний [[концентрат]].
Основний метод збагачення — [[флотація]] з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний [[концентрат]].

==Переробка==
== Переробка ==
Осн. метод збагачення – [[флотація]] з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд К. вилучається в колективний концентрат, з якого флотують мідні мінерали, а потім кобальтит, якщо він не зв’язаний з [[пірит]]ом. Флотореагенти: збирачі – ксантогенати, аерофлоти, меркаптобензотіазол (додатково подаються аполярні масла); [[флотаційні реагенти|спінювач]]і – крезиловий аерофлот, [[соснове масло]]; активатори – мідний купорос з сірчаною кислотою, невеликі кількості сірчистого натрію; регулятори середовища – [[сода]], [[сірчана кислота]]; [[флотаційні реагенти|депресор]]и – [[вапно]], тривала аерація та ін. З метою підвищення якості концентрату його випалюють для окиснення піриту з перефлотовують з вилученням кобальтиту в [[концентрат]]. Із нікель-кобальтових руд кобальтит і інші арсенати кобальту вилучаються разом з нікелевими мінералами і відділяються від них в [[металургійний переділ|металургійному переділі]].
Осн. метод збагачення — [[флотація]] з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд К. вилучається в колективний концентрат, з якого флотують мідні мінерали, а потім кобальтит, якщо він не зв'язаний з [[пірит]]ом. Флотореагенти: збирачі — ксантогенати, аерофлоти, меркаптобензотіазол (додатково подаються аполярні масла); [[флотаційні реагенти|спінювачі]] — крезиловий аерофлот, [[соснове масло]]; активатори — мідний купорос з сірчаною кислотою, невеликі кількості сірчистого натрію; регулятори середовища — [[сода]], [[сірчана кислота]]; [[флотаційні реагенти|депресори]] — [[вапно]], тривала аерація та ін. З метою підвищення якості концентрату його випалюють для окиснення піриту з перефлотовують з вилученням кобальтиту в [[концентрат]]. Із нікель-кобальтових руд кобальтит і інші арсенати кобальту вилучаються разом з нікелевими мінералами і відділяються від них в [[металургійний переділ|металургійному переділі]].


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
* [[Список мінералів]]

== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.


* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]] Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. - 1959. - 654 с.
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]] Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. — 1959. — 654 с.
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}


Рядок 84: Рядок 86:
* [https://web.archive.org/web/20050305132356/http://mineral.galleries.com/minerals/sulfides/cobaltit/cobaltit.htm Mineral galleries]
* [https://web.archive.org/web/20050305132356/http://mineral.galleries.com/minerals/sulfides/cobaltit/cobaltit.htm Mineral galleries]
* [http://webmineral.com/data/Cobaltite.shtml Webmin]
* [http://webmineral.com/data/Cobaltite.shtml Webmin]

{{Руди}}


[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]
[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]

Версія за 22:28, 8 липня 2019

Кобальтин
Кобальтин
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Cbt[2]
Хімічна формула CoAsS
Клас мінералу Персульфідів
Nickel-Strunz 10 2.EB.25[3]
Dana 8 2.12.3.1
Генезис контактово-метасоматичний
Ідентифікація
Колір білий, сталево-сірий
Форма кристалів кубічні, октаедричні
Сингонія ромбічна сингонія
Спайність середня по кубу
Твердість 5,5
Блиск металевий
Прозорість непрозорий
Колір риси чорний
Густина 6,3
Інші характеристики
Названо на честь кобальт[4]
CMNS: Кобальтин у Вікісховищі

Кобальтин (рос. кобальтин, англ. cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; нім. Kobald) — мінерал класу персульфідів.

Синонім - кобальтовий блиск.

Загальний опис

Хімічний склад: CoAsS Містить (%) Co — 26-34; As — 42-48; S — 18-21 (за Є. К. Лазаренко). Містить домішки заліза (до 16 %), нікелю і сурми. Відміна, багата залізом, має назву ферокобальтину.

Сульфоарсенід кобальту острівної будови.

Кристалографія

Сингонія кубічна, вид симетрії пентагон-тритетраедричний.

Кристалічна структура кобальтину подібна до структури піриту.

Агрегати і габітус. Добре утворені кристали кобальтину за зовнішнім виглядом нагадують пірит. Перважно вони мають октаедричний, кубічний, додекаедричний габітус. Крім того, спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і тетраедра, які звичайно однаково розвинені і утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Найбільш поширені форми — {111}, {100}, {102}, {110}. Кобальтин зустрічається також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.

Фізичні властивості

Колір' кобальтину білий або сталево-сірий, з бліднорожевим відтінком. Багаті залізом відміни мають темносірий або сіруваточорний колір. Колір риси сіруваточорний.

Під мікроскопом кобальтин часто анізотропний і при перехрещених ніколях виявляє пластинчасту будову. Непрозорий. Густина 6,1-6,4.

Твердість 6. Блиск металічний. Злом нерівний. Крихкий.

При високих температурах утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.

Утворення і родовища

Кобальтин належить до основних кобальтвміщуючих мінералів, але порівняно рідко утворює великі самостійні скупчення. Він трапляється головним чином у гідротермальних родовищах, де утворює арсенопірит-глаукодот-кобальтинову і смальтин-хлоантит-аргенитову формації. У першому випадку це найчастіше контактово-метасоматичні (залізорудні скарни), в другому — жильні утворення. Прикладом жильних родовищ (в гідротермальних золото-кварцових і срібло-арсенідних карбонатних жилах) кобальтину є родовище Кобальт у провінції Онтаріо в Канаді. До контактово-метасоматичнних родовищ належить Дашкенське у Закавказзі, в родовищах Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, Чехія, Німеччина).

Добре утворені кристали кобальтину (піритоедри) зустрінуті в родовищах Тунарберг (Швеція) і Кобальт.

Руйнування. При вивітрюванні за рахунок кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (кобальтові квіти).

Практичне значення. Кобальтин — одна з найважливіших руд кобальту. Мінімальний промисловий вміст кобальтину в рудах становить 0,1-0,2 %.

Основний метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний концентрат.

Переробка

Осн. метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд К. вилучається в колективний концентрат, з якого флотують мідні мінерали, а потім кобальтит, якщо він не зв'язаний з піритом. Флотореагенти: збирачі — ксантогенати, аерофлоти, меркаптобензотіазол (додатково подаються аполярні масла); спінювачі — крезиловий аерофлот, соснове масло; активатори — мідний купорос з сірчаною кислотою, невеликі кількості сірчистого натрію; регулятори середовища — сода, сірчана кислота; депресори — вапно, тривала аерація та ін. З метою підвищення якості концентрату його випалюють для окиснення піриту з перефлотовують з вилученням кобальтиту в концентрат. Із нікель-кобальтових руд кобальтит і інші арсенати кобальту вилучаються разом з нікелевими мінералами і відділяються від них в металургійному переділі.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література

  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.

Інтернет-ресурси

Руди
Оксиди
Сульфіди
Карбонати
Інші
Райдужний бразильський дрібнозернистий гематит
Родовища
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кобальтин&oldid=25639639