Лежахів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Редаговання |
Редаговання |
||
| Рядок 69: | Рядок 69: | ||
Податковий реєстр 1515 року документує сплату податку попом, отже вже тоді в селі була церква. |
Податковий реєстр 1515 року документує сплату податку попом, отже вже тоді в селі була церква. |
||
У селі знаходиться дерев’яний костел Найсвятішого серця Ісуса, який колись був греко-католицькою церквою святого Микити. 1796 року Шимон Дзьобек (тесля) збудував нову дерев'яну церкву на місці старої, знищеної пожежею. Це була парафіяльна церква, яка належала до [[Ярославський деканат|Ярославського деканату]]. В 1831 р. до парафії входили також Черче, Гайди, Ходані, Слоти, Цідили; було 614 парафіян |
У селі знаходиться дерев’яний костел Найсвятішого серця Ісуса, який колись був греко-католицькою церквою святого Микити. 1796 року Шимон Дзьобек (тесля) збудував нову дерев'яну церкву на місці старої, знищеної пожежею. Це була парафіяльна церква, яка належала до [[Ярославський деканат|Ярославського деканату]]. В 1831 р. до парафії входили також Черче, Гайди, Ходані, Слоти, Цідили; було 614 парафіян<ref>[https://www.pbc.rzeszow.pl/Content/10541/DjVu/szematyzm_1831.djvu?djvuopts&page=34 Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831] (c. 32)</ref>. Після Першої світової війни (1924 року) перейшла до [[Сінявський деканат|Сінявського деканату]] [[Перемишльська єпархія (унійна)|Перемишльської єпархії]]<ref>Dmytro Błażejowśkyj - "Historical sematism of the Eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939)", Lwów 1995</ref>. |
||
== Демографія == |
== Демографія == |
||
Версія за 17:30, 9 липня 2019
Село
 Координати 50°09′00″ пн. ш. 22°37′00″ сх. д. / 50.15000000002777369445539080° пн. ш. 22.61667000002777783152° сх. д.Координати: 50°09′00″ пн. ш. 22°37′00″ сх. д. / 50.15000000002777369445539080° пн. ш. 22.61667000002777783152° сх. д.
|
Лежахів (пол. Leżachów) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, в гміні Сенява Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 500 осіб (2011[1]).
Історія
Перша згадка про село зустрічається в 1470 р.
Відповідно до "Географічного словника Королівства Польського" в 1880 році Лежахів знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, на відстані 4,5 км від Сіняви. Попри півтисячолітню латинізацію в селі не було власної римо-католицької парафії, латинники належали до парафії в Сіняві. Натомість в селі була греко-католицька парафія Ярославського деканату Перемишльської єпархії. Населення становило 769 мешканців, в тому числі 30 римо-католиків, 733 греко-католики і 6 євреїв.[2]
1910 року у селі було відкрито читальню "Просвіти". В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 316 (станом на кінець 1930-х рр.). 190 жителів села були членами читальні (другий показник в повіті)[3].
1926 року в Лежахові було створено кооператив "Єдність"[4].
На 01.01.1939 в селі проживало 1010 мешканців, з них 720 українців-грекокатоликів, 110 українців-римокатоликів, 70 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 10 євреїв[5]. Село належало до ґміни Сенява Ярославського повіту Львівського воєводства.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[6], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.
Польські шовіністи (партизани) потрабували будинки і кинули Укаїнців з мосту на річку Сан і розстріляли їх на воді. 18 квітня 1945 р. спальили роловину села і вбили 10 осіб. У травні 1945 р. з села було переселено 72 українські сім'ї (287 осіб). Переселенці опинилися в селах Тернопільської, Львівської та Станіславської областей[7]. Решту українців (38 осіб) у цервні 1947 р. депортовано на понімецькі землі[8].
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
Податковий реєстр 1515 року документує сплату податку попом, отже вже тоді в селі була церква.
У селі знаходиться дерев’яний костел Найсвятішого серця Ісуса, який колись був греко-католицькою церквою святого Микити. 1796 року Шимон Дзьобек (тесля) збудував нову дерев'яну церкву на місці старої, знищеної пожежею. Це була парафіяльна церква, яка належала до Ярославського деканату. В 1831 р. до парафії входили також Черче, Гайди, Ходані, Слоти, Цідили; було 614 парафіян[9]. Після Першої світової війни (1924 року) перейшла до Сінявського деканату Перемишльської єпархії[10].
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 244 | 61 | 159 | 24 |
| Жінки | 256 | 55 | 150 | 51 |
| Разом | 500 | 116 | 309 | 75 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лежахів
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Leżachów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 193. (пол.)
- ↑ Коротка історія "Просвіти" в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. - Львів, 2009. - С.56-64
- ↑ Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. - Львів, 2009. - С.75-87
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831 (c. 32)
- ↑ Dmytro Błażejowśkyj - "Historical sematism of the Eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939)", Lwów 1995
- ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
| ||||||||||||||
<nowiki>