Кобальтин: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
примітки за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|}} |
|}} |
||
'''Кобальтин''' ( |
'''Кобальтин''' ({{lang-en|cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt}}; {{lang-de|Kobald}}) — [[мінерал]] класу [[персульфід]]ів. |
||
Синонім: кобальтовий блиск. |
|||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
| Рядок 85: | Рядок 85: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [https://web.archive.org/web/20050305132356/http://mineral.galleries.com/minerals/sulfides/cobaltit/cobaltit.htm Mineral galleries] |
* [https://web.archive.org/web/20050305132356/http://mineral.galleries.com/minerals/sulfides/cobaltit/cobaltit.htm Mineral galleries] |
||
* [http://webmineral.com/data/Cobaltite.shtml Cobaltite |
* [http://webmineral.com/data/Cobaltite.shtml Cobaltite — Webmin] |
||
{{Руди}} |
{{Руди}} |
||
Версія за 19:44, 13 липня 2019
| Кобальтин | |
|---|---|
 Кобальтин | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cbt[2] |
| Хімічна формула | CoAsS |
| Клас мінералу | Персульфідів |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EB.25[3] |
| Dana 8 | 2.12.3.1 |
| Генезис | контактово-метасоматичний |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, сталево-сірий |
| Форма кристалів | кубічні, октаедричні |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Спайність | середня по кубу |
| Твердість | 5,5 |
| Блиск | металевий |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | чорний |
| Густина | 6,3 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | кобальт[4] |
 Кобальтин у Вікісховищі | |
Кобальтин (англ. cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; нім. Kobald) — мінерал класу персульфідів.
Синонім: кобальтовий блиск.
Загальний опис
Хімічний склад: CoAsS Містить (%) Co — 26-34; As — 42-48; S — 18-21 (за Є. К. Лазаренко). Містить домішки заліза (до 16 %), нікелю і сурми. Відміна, багата залізом, має назву ферокобальтину.
Сульфоарсенід кобальту острівної будови.
Кристалографія
Сингонія кубічна, вид симетрії пентагон-тритетраедричний.
Кристалічна структура кобальтину подібна до структури піриту.
Агрегати і габітус. Добре утворені кристали кобальтину за зовнішнім виглядом нагадують пірит. Перважно вони мають октаедричний, кубічний, додекаедричний габітус. Крім того, спостерігаються комбінації пентагонального додекаедра і тетраедра, які звичайно однаково розвинені і утворюють типову форму так званого мінерального ікосаедра. Найбільш поширені форми — {111}, {100}, {102}, {110}. Кобальтин зустрічається також у вигляді зернистих і масивних агрегатів.
Фізичні властивості
Колір кобальтину білий або сталево-сірий, з бліднорожевим відтінком. Багаті залізом відміни мають темносірий або сіруваточорний колір. Колір риси сіруваточорний.
Під мікроскопом кобальтин часто анізотропний і при перехрещених ніколях виявляє пластинчасту будову. Непрозорий. Густина 6,1-6,4.
Твердість 6. Блиск металічний. Злом нерівний. Крихкий.
При високих температурах утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.
Утворення і родовища
Кобальтин належить до основних кобальтвміщуючих мінералів, але порівняно рідко утворює великі самостійні скупчення. Він трапляється головним чином у гідротермальних родовищах, де утворює арсенопірит-глаукодот-кобальтинову і смальтин-хлоантит-аргенитову формації. У першому випадку це найчастіше контактово-метасоматичні (залізорудні скарни), в другому — жильні утворення. Прикладом жильних родовищ (в гідротермальних золото-кварцових і срібло-арсенідних карбонатних жилах) кобальтину є родовище Кобальт у провінції Онтаріо в Канаді. До контактово-метасоматичнних родовищ належить Дашкенське у Закавказзі, в родовищах Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, Чехія, Німеччина).
Добре утворені кристали кобальтину (піритоедри) зустрінуті в родовищах Тунарберг (Швеція) і Кобальт.
Руйнування. При вивітрюванні за рахунок кобальтину утворюється землистий або кристалічний еритрин (кобальтові квіти).
Практичне значення. Кобальтин — одна з найважливіших руд кобальту. Мінімальний промисловий вміст кобальтину в рудах становить 0,1-0,2 %.
Основний метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний концентрат.
Переробка
Осн. метод збагачення — флотація з подальшою селекцією. З мідно-кобальтово-піритних руд К. вилучається в колективний концентрат, з якого флотують мідні мінерали, а потім кобальтит, якщо він не зв'язаний з піритом. Флотореагенти: збирачі — ксантогенати, аерофлоти, меркаптобензотіазол (додатково подаються аполярні масла); спінювачі — крезиловий аерофлот, соснове масло; активатори — мідний купорос з сірчаною кислотою, невеликі кількості сірчистого натрію; регулятори середовища — сода, сірчана кислота; депресори — вапно, тривала аерація та ін. З метою підвищення якості концентрату його випалюють для окиснення піриту з перефлотовують з вилученням кобальтиту в концентрат. Із нікель-кобальтових руд кобальтит і інші арсенати кобальту вилучаються разом з нікелевими мінералами і відділяються від них в металургійному переділі.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кобальтин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кобальтин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
| |||||||||||||||||||||
