Ксенотим: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
примітки за допомогою AWB |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Мінерал}} |
{{Мінерал}} |
||
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb |
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|Ксенотим]] |
||
'''Ксенотим''' ( |
'''Ксенотим''' ({{lang-ru|ксенотим}}; {{lang-en|xenotime}}; {{lang-de|Xenotim m}}) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]]. |
||
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, [[Норвегія]]. Назва ксенотим від грецьких слів ''κενός'' - "марно" та ''τιμή'' - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]] - це його реакція на заяву шведського хіміка [[Берцеліус|Йона Якоба Берцеліуса,]] про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм). |
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з [[Вест-Агдер]], [[Норвегія]]. Назва ксенотим від грецьких слів ''κενός'' - "марно" та ''τιμή'' - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]] - це його реакція на заяву шведського хіміка [[Берцеліус|Йона Якоба Берцеліуса,]] про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм). |
||
Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда. |
Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда. |
||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію ([[Y]]) та ітербію ([[Yb]]) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO<sub>4</sub>] або Yb [PO<sub>4</sub>], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO<sub>4</sub>]. |
Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію ([[Y]]) та ітербію ([[Yb]]) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO<sub>4</sub>] або Yb [PO<sub>4</sub>], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO<sub>4</sub>]. |
||
Рядок 35: | Рядок 36: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Список мінералів]] |
* [[Список мінералів]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist |
{{reflist|2|refs= |
||
}} |
|||
== Література == |
== Література == |
||
* {{МГЕ|nocat=1}} |
* {{МГЕ|nocat=1}} |
||
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є.К.]], Винар О.М. Мінералогічний словник |
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }} |
||
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{commonscat|Xenotime-(Y)|Ксенотим}} |
|||
* [[Mineralienatlas:Xenotim-(Y)]] und [[Mineralienatlas:Xenotim-(Yb)]] (Wiki) |
* [[Mineralienatlas:Xenotim-(Y)]] und [[Mineralienatlas:Xenotim-(Yb)]] (Wiki) |
||
* [https://web.archive.org/web/20150611154445/http://www.wissen-im-netz.info/mineral/lex/abc/x/xenotim.htm Mineralien-Lexikon - Xenotim] |
* [https://web.archive.org/web/20150611154445/http://www.wissen-im-netz.info/mineral/lex/abc/x/xenotim.htm Mineralien-Lexikon - Xenotim] |
||
* [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Y).shtml Webmineral - Xenotime-(Y)] und [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Yb).shtml Xenotime-(Yb)] |
* [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Y).shtml Webmineral - Xenotime-(Y)] und [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Yb).shtml Xenotime-(Yb)] |
||
* [http://www.mindat.org/search.php?minname=Xenotime MinDat - Xenotime |
* [http://www.mindat.org/search.php?minname=Xenotime MinDat - Xenotime] |
||
{{Портали|Геологія|Мінералогія}} |
|||
[[Категорія:Фосфати (мінерали)]] |
[[Категорія:Фосфати (мінерали)]] |
Версія за 13:26, 14 липня 2019
Ксенотим | |
---|---|
Хімічна формула | YPO₄ |
Nickel-Strunz 10 | 8.AD.35[1] |
Dana 8 | 38.4.11.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | тетрагональна сингонія |
Просторова група | кристалографічна група 141d[2] |
Ксенотим у Вікісховищі |
Ксенотим (рос. ксенотим; англ. xenotime; нім. Xenotim m) — мінерал класу фосфатів.
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).
Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда.
Загальний опис
Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію (Y) та ітербію (Yb) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO4] або Yb [PO4], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO4].
Ксенотим Y [PO4] містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.
Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.
Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.
Кристали призматичні, дипірамідальні.
Твердість 4–5.
Густина 4,3.
Крихкий.
Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.
Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.
Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.
Збагачується аналогічно монациту.
Див. також
Примітки
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ксенотим // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ксенотим // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.