Ксенотим: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
примітки за допомогою AWB
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мінерал}}
{{Мінерал}}
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|250px|Ксенотим.]]
[[Файл:Xenotime-(Y)-177579.jpg|thumb|Ксенотим]]
'''Ксенотим''' ([[російська мова|рос.]] ксенотим, [[англійська мова|англ.]] xenotime, [[німецька мова|нім.]] Xenotim m) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]].
'''Ксенотим''' ({{lang-ru|ксенотим}}; {{lang-en|xenotime}}; {{lang-de|Xenotim m}}) — [[мінерал]] класу [[фосфати|фосфатів]].


Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, [[Норвегія]]. Назва ксенотим від грецьких слів ''κενός'' - "марно" та ''τιμή'' - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]] - це його реакція на заяву шведського хіміка [[Берцеліус|Йона Якоба Берцеліуса,]] про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).
Вперше описано в 1824 році на основі зразків з [[Вест-Агдер]], [[Норвегія]]. Назва ксенотим від грецьких слів ''κενός'' - "марно" та ''τιμή'' - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог [[Франсуа Сюльпіс Бедан]] - це його реакція на заяву шведського хіміка [[Берцеліус|Йона Якоба Берцеліуса,]] про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).


Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда.
Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда.

== Загальний опис ==
== Загальний опис ==
Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію ([[Y]]) та ітербію ([[Yb]]) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO<sub>4</sub>] або Yb [PO<sub>4</sub>], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO<sub>4</sub>].
Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію ([[Y]]) та ітербію ([[Yb]]) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO<sub>4</sub>] або Yb [PO<sub>4</sub>], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO<sub>4</sub>].
Рядок 35: Рядок 36:
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
* [[Список мінералів]]

== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2|refs=

}}

== Література ==
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є.К.]], Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. 774 с.
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{comment|Х.|Харків}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Xenotime-(Y)|Ксенотим}}
* [[Mineralienatlas:Xenotim-(Y)]] und [[Mineralienatlas:Xenotim-(Yb)]] (Wiki)
* [[Mineralienatlas:Xenotim-(Y)]] und [[Mineralienatlas:Xenotim-(Yb)]] (Wiki)
* [https://web.archive.org/web/20150611154445/http://www.wissen-im-netz.info/mineral/lex/abc/x/xenotim.htm Mineralien-Lexikon - Xenotim]
* [https://web.archive.org/web/20150611154445/http://www.wissen-im-netz.info/mineral/lex/abc/x/xenotim.htm Mineralien-Lexikon - Xenotim]
* [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Y).shtml Webmineral - Xenotime-(Y)] und [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Yb).shtml Xenotime-(Yb)] (engl.)
* [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Y).shtml Webmineral - Xenotime-(Y)] und [http://www.webmineral.com/data/Xenotime-(Yb).shtml Xenotime-(Yb)]
* [http://www.mindat.org/search.php?minname=Xenotime MinDat - Xenotime (engl.)]
* [http://www.mindat.org/search.php?minname=Xenotime MinDat - Xenotime]

{{Портали|Геологія|Мінералогія}}


[[Категорія:Фосфати (мінерали)]]
[[Категорія:Фосфати (мінерали)]]

Версія за 13:26, 14 липня 2019

Ксенотим
Хімічна формула YPO₄
Nickel-Strunz 10 8.AD.35[1]
Dana 8 38.4.11.1
Ідентифікація
Сингонія тетрагональна сингонія
Просторова група кристалографічна група 141d[2]
CMNS: Ксенотим у Вікісховищі
Ксенотим

Ксенотим (рос. ксенотим; англ. xenotime; нім. Xenotim m) — мінерал класу фосфатів.

Вперше описано в 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Назва ксенотим від грецьких слів κενός - "марно" та τιμή - "значення", і означає "видиме значення". Назву мінералу дав французький геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан - це його реакція на заяву шведського хіміка Йона Якоба Берцеліуса, про те, що він відкрив у мінералі новий хімічний елемент (пізніше він був визнаний раніше виявленим ітрієм).

Назву мінералу дав франц. геолог і мінералог Франсуа Сюльпіс Бедан, який описав ксенотим-(Y) у 1824 році на основі зразків з Вест-Агдер, Норвегія. Ксенотим-(Yb) у 1999 р. описали Гарві М. Бак, Марк А. Купер, Петро Черні, Джоел Гріц і Френк К. Хоуторн. Ксенотим був виявлений в 1832 році в кар'єрах на острові Хідра (колишній Хіттер) в Норвегії близько 10 км на південний захід від Флеккефьорда.

Загальний опис

Загальна назва для твердого розчину мінералів ітрію (Y) та ітербію (Yb) з мінерального класу «фосфати, арсенатів і ванадатів». Обидві кінцеві елементи цієї змішаної серії і, таким чином, їх змішані кристали кристалізуються в тетрагональній кристалічній системі. Їх хімічний склад представлений Y [PO4] або Yb [PO4], загальна формула змішаної партії знаходиться у відповідності з (Y, Yb) [PO4].

Ксенотим Y [PO4] містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.

Домішки — важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.

Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.

Сингонія тетрагональна.

Кристали призматичні, дипірамідальні.

Твердість 4–5.

Густина 4,3.

Крихкий.

Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.

Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.

Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.

Збагачується аналогічно монациту.

Див. також

Примітки

  1. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  2. mineralienatlas.de

Література

Посилання