Церковнослов'янська мова: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Lanamy (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
|||
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
* [[Давньоруська мова]] |
* [[Давньоруська мова]] |
||
* [[Граматика слов'янська]] |
* [[Граматика слов'янська]] |
||
== Примітки == |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 15:08, 16 липня 2019
- Не слід плутати з Давньоруською мовою.
Церковнослов'янська мова | |
---|---|
Црькъвьнословѣньскъ ѩʐꙑкъ, црькъвьнословѣньскꙑ славєнскій ѧʐꙑкъ | |
Київський Псалтир, 1397 р. | |
Поширена в | Росія, Україна, Білорусь, Сербія, Болгарія |
Носії | мертва мова |
Писемність | глаголиця, кирилиця, азбука[d][1] і латинське письмо |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-1 | cu |
ISO 639-2 | chu |
ISO 639-3 | chu |
Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві різновиди (ізводи) церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.
Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як латина у середньовічній Західній Європі).
Норми церковнослов'янської мови змінювалися з поступовим пересуванням центрів слов'янської книжності з півдня на схід, під впливом живих народних мов, залежно від тенденцій до уніфікації церковнослов'янської мови та відновлення давніх норм, що було пов'язано з діяльністю різних книжних шкіл.
Нині використовується в церковному православному служінні у східнослов'янських та південнослов'янських державах, а також у храмах Російської, Сербської, Болгарської православних церков, розташованих у інших частинах світу.
Вплив на живі мови
Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури (білоруську, болгарську, македонську, російську, сербську, українську). Порівняно з російською, в українській мові значно менш запозичень із церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядно-релігійної, а також поетично-урочистої лексики. Російську літературну мову створено на основі церквнослов'янської мови, слова церковнослов'янського походження в російській літературній мові складають ледь не половину всього словникового запасу.[2][3][4][5][6] Через це значна церковнослов'янська складова сучасної російської мови, а не надуманий фактор польського впливу у міфах щодо української мови, є однією з причин відмінностей між російською та українською мовами.
Див. також
Примітки
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Біленька-Свистович Л. В., Рибак Н. Р. Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником: Понад 3500 слів. — К. : Криниця, 2000. — 336с.
- Мельник Я., Лазарович О. Церковнослов'янська мова: Навч.-метод. посіб. / Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника; Івано-Франківська теологічна академія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. — 244с.
Посилання
- Сербські рукописи з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського
- Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
- Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
- Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
- Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
- Церковнослов'янська мова в сучасній Україні
- Колекція церковнослов'янських текстів
- Біблія церковнослов'янською мовою (PDF).
- Біблія церковнослов'янською мовою (iPhone/iPod Touch).
- Спільнота слов'янської типографіки
- Розробка й використання церковнослов'янських комп'ютерних шрифтів
- Методи комп'ютерного відображення церковнослов'янських текстів
- Соціолінгвістичні аспекти церковносолов'янської мови сьогодні
- Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
- Церковнослов'янська мова на сайті Ethnologue: Slavonic, Church. A language of Russian Federation (англ.)
- Церковнослов'янська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Church Slavic (англ.)
|
- ↑ Унбегаун Б. Русский литературный язык: проблемы и задачи его изучения. с. 329—333.(рос.)
- ↑ Трубецкой Н. С. Общеславянский элемент в русской культуре(рос.)
- ↑ Б. М. Ляпунов. Единство русского языка в его наречиях [Архівовано 25 квітень 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Л. Г. Панин К 170-летию со дня кончины А. С. Пушкина(рос.)
- ↑ Шахматов А. А. Очерк современного русского литературного языка(рос.)