Метеор: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:


Розрізняють ''спорадичні'' метеори та ''потокові''&nbsp;— [[Метеорний потік|метеорні дощі]]. Зазвичай метеори спалахують на висотах нижче 120&nbsp;км і згасають на висотах понад 60 км (більшість&nbsp;— на висотах 80—90 км)<ref name=meteor/>. Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері [[Земля|Землі]]. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають [[метеорит]]ами.
Розрізняють ''спорадичні'' метеори та ''потокові''&nbsp;— [[Метеорний потік|метеорні дощі]]. Зазвичай метеори спалахують на висотах нижче 120&nbsp;км і згасають на висотах понад 60 км (більшість&nbsp;— на висотах 80—90 км)<ref name=meteor/>. Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері [[Земля|Землі]]. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають [[метеорит]]ами.

Відомо три види метеоритів: кам'янні, залізні та залізно-кам'янні. Іноді метеорити знаходять через багато років після їхнього падіння. Особливо багато знайдено залізних метеоритів. За вмістом радіоактивних елементів визначають вік метеоритів. Він різний, а найстаріші метеорити мають вік 4,5&nbsp;млрд років.
Відомо три види метеоритів: кам'янні, залізні та залізно-кам'янні. Іноді метеорити знаходять через багато років після їхнього падіння. Особливо багато знайдено залізних метеоритів. За вмістом радіоактивних елементів визначають вік метеоритів. Він різний, а найстаріші метеорити мають вік 4,5&nbsp;млрд років.

Під час польоту метеорити обплавляються й покриваються чорною скоринкою. Один з таких «чорних каменів» у [[Мекка|Мецці]] вмурований у стіну храму і є предметом релігійного поклоніння.
Під час польоту метеорити обплавляються й покриваються чорною скоринкою. Один з таких «чорних каменів» у [[Мекка|Мецці]] вмурований у стіну храму і є предметом релігійного поклоніння.






Версія за 05:11, 9 серпня 2019

Метеорний потік

Метеор (грец. μετέωρος, «небесний»), «зорепад» — явище, що виникає за згоряння в атмосфері Землі дрібних метеорних тіл (наприклад, уламків комет чи астероїдів). Аналогічне явище вищої інтенсивності (яскравіше −4 зоряної величини) називається болідом. Давня назва — літа́вець.[1]

Перші документальні відомості про метеори виявлено у давньоєгипетському папірусі, який зберігається в Ермітажі. Його датовано бл. 2000 до н. е. У давньоруських літописах перші записи про боліди стосуються 1091 року. Правильне пояснення природи метеорів як явищ, пов'язаних із влітанням до атмосфери Землі позаземних тіл, вперше дав Е. Хладні (1794)[2].

Розрізняють спорадичні метеори та потокові — метеорні дощі. Зазвичай метеори спалахують на висотах нижче 120 км і згасають на висотах понад 60 км (більшість — на висотах 80—90 км)[2]. Метеорне тіло невеликих розмірів здебільшого повністю випаровується в атмосфері Землі. Іноді його маса за час польоту дуже зменшується й до Землі долітають тільки рештки, які зазвичай встигають охолонути, коли космічну швидкість погасив опір повітря. Їх називають метеоритами.

Відомо три види метеоритів: кам'янні, залізні та залізно-кам'янні. Іноді метеорити знаходять через багато років після їхнього падіння. Особливо багато знайдено залізних метеоритів. За вмістом радіоактивних елементів визначають вік метеоритів. Він різний, а найстаріші метеорити мають вік 4,5 млрд років.

Під час польоту метеорити обплавляються й покриваються чорною скоринкою. Один з таких «чорних каменів» у Мецці вмурований у стіну храму і є предметом релігійного поклоніння.



Джерела

Література

  • Математико-фізичний аналіз метеорного явища: [монографія] / В. Г. Кручиненко ; НАН України, Голов. астрон. обсерваторія. — К. : Наук. думка, 2012. — 295 с. : іл. — (Проект «Наукова книга»). — Бібліогр.: с. 274—292 (369 назв). — ISBN 978-966-00-1261-5

Посилання

  1. Літа́вець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. а б Метеор // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 281—282. — ISBN 966-613-263-X.

Зовнішнє посилання