Жогатин: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
| Рядок 95: | Рядок 95: | ||
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в [[1947]] році під [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до [[1945]] належали [[Третій Рейх|Німеччині]]<ref>* [http://www.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00/695-2011-02-22-17-00-15.html Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Жогатин, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120505165027/http://www.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00/695-2011-02-22-17-00-15.html |date=2012-05-05 }}</ref>. |
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в [[1947]] році під [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до [[1945]] належали [[Третій Рейх|Німеччині]]<ref>* [http://www.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00/695-2011-02-22-17-00-15.html Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Жогатин, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120505165027/http://www.molodlem.org.ua/2010-12-21-19-12-00/695-2011-02-22-17-00-15.html |date=2012-05-05 }}</ref>. |
||
{{text|«В 1970-х роках польські комуністичні верховоди у Варшаві видали розпорядження про зміну назв усіх населених пунктів на Закерзонні, які звучали по-українськи, на назви, які б звучали чисто по-польськи. Але згодом від виконання цього розпорядження відступили. Сталося це під тиском польських прогресивних сил, а також під тиском міжнародної думки.<ref>[http://do.gendocs.ru/docs/index-125141.htmlpage=11 Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком»: Акція «Вісла»] — [[Дрогобич]]: [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|Видавнича фірма «Відродження»]], 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5</ref>»}} |
{{text|«В 1970-х роках польські комуністичні верховоди у Варшаві видали розпорядження про зміну назв усіх населених пунктів на Закерзонні, які звучали по-українськи, на назви, які б звучали чисто по-польськи. Але згодом від виконання цього розпорядження відступили. Сталося це під тиском польських прогресивних сил, а також під тиском міжнародної думки.<ref>[http://do.gendocs.ru/docs/index-125141.htmlpage=11 Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком»: Акція «Вісла»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044540/http://do.gendocs.ru/docs/index-125141.htmlpage=11 |date=5 березень 2016 }} — [[Дрогобич]]: [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|Видавнича фірма «Відродження»]], 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5</ref>»}} |
||
Тому , як і деякі інші села, де раніше переважало українське населення (наприклад,[[Гораєць (Підкарпатське воєводство)|Гораєць]]), Жогатин в кінці 70-х років 20 століття було перейменовано й декілька років село мало назву '''Міжлісся''' ({{lang-pl|Międzylesie}}). |
Тому , як і деякі інші села, де раніше переважало українське населення (наприклад,[[Гораєць (Підкарпатське воєводство)|Гораєць]]), Жогатин в кінці 70-х років 20 століття було перейменовано й декілька років село мало назву '''Міжлісся''' ({{lang-pl|Międzylesie}}). |
||
Версія за 12:38, 18 серпня 2019
| Село
Координати 49°40′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.467° сх. д.Координати: 49°40′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.467° сх. д.
|
Жогатин (пол. Żohatyn) — село в Польщі, в гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 160 осіб (2011[1]).
До 1954 року існувала гміна Жогатин.
Декілька років, в кінці 70-х років 20 століття Жогатин мав назву Міжлісся (пол. Międzylesie).
Географічне положення
Село знаходиться на відстані 2 кілометри на південний захід від центру гміни села Бірчі, 25 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 52 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[2]
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Село засновано в 1441 році.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського. Саме село, що знаходилось на границі Перемишльської та Сяноцької землі, належало до останньої[3].
Наступна згадка про село відноситься до 1452 року, коли згадується Паско, князь Захожина (пол. Pasco knyasz de Zahoczina).
В 1465 році згадується князь Іванко.
З 1519 року село було власністю Стадницьких (пол. Stadnickich), а з 1586 року — Красіцьких (пол. Krasickich).
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів. До 1914 року — ґміна Бірча, Сяноцький повіт, австрійська провінція Галіція.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.
До 1939 року Жогатин належав до Добромильського повіту.
В 1939 році населення Жогатина становило 1160 мешканців, серед яких 970 українських греко-католиків, 80 україномовних римо-католиків, 80 поляків та 30 євреїв[4].
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Жогатин, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району[5] (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
З 1942 року село належить до Перемиського повіту.
В кінці липня 1944 року село було звільнене Червоною Армією.[6]
13 серпня того ж року розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[7].
До 1945 року в селі знаходилося керівництво гміни, до території котрої, крім власне Жогатина, входили також навколишні населені пункти Борівниця, Котів, П'яткова, Тарнавка та Явірник-Руський, а населення гміни нараховувало близько 6500 осіб.
В березні 1945 року Жогатин, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль з складу Дрогобицької області передано Польщі.[8]
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[9] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[10],[11]
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[12], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[13]
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[14].
«В 1970-х роках польські комуністичні верховоди у Варшаві видали розпорядження про зміну назв усіх населених пунктів на Закерзонні, які звучали по-українськи, на назви, які б звучали чисто по-польськи. Але згодом від виконання цього розпорядження відступили. Сталося це під тиском польських прогресивних сил, а також під тиском міжнародної думки.[15]»
Тому , як і деякі інші села, де раніше переважало українське населення (наприклад,Гораєць), Жогатин в кінці 70-х років 20 століття було перейменовано й декілька років село мало назву Міжлісся (пол. Międzylesie).
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][16]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 77 | 21 | 50 | 6 |
| Жінки | 83 | 23 | 45 | 15 |
| Разом | 160 | 44 | 95 | 21 |
- 1785 — 420 мешканців (340 греко-католиків, 70 римо-католиків, 10 євреїв)
- 1921 — 189 будинків та 1013 мешканців (839 греко-католиків, 139 римо-католиків, 35 юдеїв)
- 1939 — 1160 мешканців, з них 1050 осіб, або більше 90,5%, українців (970 греко-католиків та 80 римо-католиків), 80 поляків римо-католиків (менше 7%), 30 євреїв (менше 3%)[4].
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2012.
- ↑ Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
- ↑ а б Руський апокриф Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)
- ↑ Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січень 2012. Процитовано 4 жовтень 2012.
- ↑ Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)у, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії
- ↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
- ↑ Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У [[Хрущов Микита Сергійович|М. Хрущову]] на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 4 лютий 2014. Процитовано 4 жовтень 2012.
- ↑ Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991). Архів оригіналу за 20 серпень 2011. Процитовано 4 жовтень 2012.
- ↑ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 25 грудень 2012. Процитовано 4 жовтень 2012.
- ↑ Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР
- ↑ Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору». Архів оригіналу за 23 травень 2013. Процитовано 4 жовтень 2012.
- ↑ * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Жогатин, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [Архівовано 2012-05-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком»: Акція «Вісла» [Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5
- ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела, посилання та література
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |