Костел та склеп-усипальниця Руліковських (Мотовилівка): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
координати |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|розташування_країна = {{UKR}} |
|розташування_країна = {{UKR}} |
||
|архітектор = |
|архітектор = |
||
|координати = {{Coord|50|8|41|N|30|4|53|E|scale:1000|display=inline,title}} |
|||
|інженер = |
|інженер = |
||
|скульптор = |
|скульптор = |
||
Рядок 18: | Рядок 19: | ||
|стиль = [[класицизм]] |
|стиль = [[класицизм]] |
||
|релігійна конфесія = |
|релігійна конфесія = |
||
|координати = |
|||
}} |
}} |
||
Версія за 10:02, 22 серпня 2019
Руїни костелу та склеп-усипальниця Руліковських | |
---|---|
Склеп-усипальниця Руліковських | |
50°08′41″ пн. ш. 30°04′53″ сх. д. / 50.14472° пн. ш. 30.08139° сх. д.Координати: 50°08′41″ пн. ш. 30°04′53″ сх. д. / 50.14472° пн. ш. 30.08139° сх. д. | |
Розташування | Україна, Велика Мотовилівка (Київська область) |
Засновник | Ігнатій Руліковський |
Кінець будівництва | 1800 |
Зруйновано | 1930-1950-і (частково) |
Відбудовано | 2016-2017 (каплиця-усипальниця) |
Стиль | класицизм |
Костел та склеп-усипальниця Руліковських у Вікісховищі |
Костел та склеп-усипальниця Руліковських — руїни костелу та реставрованого у 2016-2017 роках склепу-усипальниці Руліковських у селі Велика Мотовилівка на Київщині, збудованого у 1800 році (склеп-усипальниця постала пізніше). Пам'яткоохоронного статусу не мають.
Історія
1686 року Правобережна Україна майже у повному складі відійшла до Польщі. Кордон між державами проліг річкою Стугна, що розділила доти єдине село Мотовилівка на дві частини. Польська частина стала власністю Аксаків, у 1749 році — Руліковських. Було збудовано маєток, зокрема великий мурований палац.
1800 року Ігнатій Руліковський збудував у селі цегляний костел Ісуса Христа. Мурований з червоної цегли у вишуканому стилі, поверховою вежею і цегляним парканом. Лаврентій Похилевич у своїй праці згадував костел: «Хоча у Мотовилівці зовсім немає осіб, що сповідують латинську віру окрім власника та службовців його економії декількох осіб (всього 27 обох статей); однак ще у 1800 році невдовзі по наверненню уніатських церков до православ'я, збудований власниками кам'яний латинський костел»[1].
Довжина костелу – 19,4 аршини, ширина – 9 аршин, висота – 7,5 аршин. До паарфії належали: місто Васильків, села: Велика Мотовилівка, Геленівка, Велика і Мала Солтанівка, Мар’янівка, Ксаверівка, Кодаки, Вінницькі Ставки, Фастовець, станція Мотовилівка, станція Боярка, хутори: Борова, Руликів, Кулібаби.
Згодом у костелі було влаштовано склеп-усипальницю Руліковських. У 1892 році в усипальниці було поховано Антонія Амброзія Руліковського, а 1900 року — Едварда Руліковського.
1929 року служби у костелі припинились. У радянський час палац та костел було підірвано. Руїни розбиралися місцевими мешканцями на будівельні матеріали. Та все-таки повністю костел знищено не було — залишились його руїни та склеп-усипальниця Руліковських.
На стінах склепу-усипальниці збереглися дві гранітні плити, на яких зазначені імена Антонія та Едварда Руліковських.
2015 року громадською організацією “Ініціативна молодь Мотовилівських сіл” було вирішено звернутись до польської громади з проханням посприяти у відновленні та реконструкції родинного склепу Руліковських.
2 жовтня 2016 року відбулося освячення родинної усипальниці Руліковських. 18 листопада 2017 року єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену ззовні та внутрішньо каплицю- усипальницю родини Руліковських.
Фотогалерея
Стан усипальниці до реставрації 2016 року
|
Плита з іменем Антонія Руліковського
|
Плита з іменем Едварда Руліковського
|
Джерела та посилання
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.
- Іван Биков Руїни садиби Руліковських та Покровська церква в Мотовилівці
- Костел в Мотовилівці
- Освячення каплиці-усипальниці Руліковських у Великій Мотовилівці на Київщині
Примітки
- ↑ Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864, с.478.