Адміністративний устрій Одеської області: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: найменування… |
|||
| Рядок 387: | Рядок 387: | ||
* 11 лютого 1933 р. було відновлено [[Савранський район]].<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 7|сторінки= 3}}</ref> 4 липня того року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 36|сторінки= 2–3}}</ref> |
* 11 лютого 1933 р. було відновлено [[Савранський район]].<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 7|сторінки= 3}}</ref> 4 липня того року було утворено [[Компаніївський район|Компаніївський]] (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.<ref>{{Стаття|автор= |назва= Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.|посилання= http://resource.history.org.ua/item/0008355|видання= |номер= 36|сторінки= 2–3}}</ref> |
||
на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}} |
на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933)|1933|с=6–7}} |
||
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, [[Благодатнівський район|Благодатнівський]], [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], [[Єлисаветградський район|Єлизаветградський]], Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{книга|автор = |заголовок = Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г. |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0010023 |відповідальний= Отв. ред. П. В. Туманов |місце = М. |видавництво = Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК |рік = 1937 |сторінки= I–XV, 118–142, 193–256 |сторінок = 1200}} {{ref-ru}}</ref> |
* Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, [[Благодатнівський район|Благодатнівський]], [[Березнегуватський район|Березнегуватський]], Володимирівський, [[Варварівський район|Варваровський]], Витязівський, [[Горностаївський район|Горностаївський]], [[Гайворонський район|Гайворонський]], [[Єланецький район|Єланецький]], [[Єлисаветградський район|Єлизаветградський]], Мостовський, [[Маловисківський район|Маловисківський]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовський]], [[Привільнянський район|Привольнянський]], Піщано-Бродський, Тишківський, [[Чаплинський район|Чаплинський]], [[Ширяївський район|Ширяївський]], [[Іванівський район (Одеська область)|Янівський]].<ref>Постанова Президії ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР|Про розукрупнення районів УСРР]]»</ref><ref>Постанова Президії ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/5/Про склад нових адміністративних районів Одеської області|Про склад нових адміністративних районів Одеської області]]»</ref> Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.<ref>{{книга|автор = |заголовок = Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г. |посилання = http://resource.history.org.ua/item/0010023 |відповідальний= Отв. ред. П. В. Туманов |місце = М. |видавництво = Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК |рік = 1937 |сторінки= I–XV, 118–142, 193–256 |сторінок = 1200}} {{ref-ru}}</ref> |
||
* У 1935 р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на ''[[Комінтернівський район]]''.<ref>Постанова ЦВК УРСР № 24 від 31 серпня 1935 р. «[[s:ЗЗРРСУУ/1935/24/Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР|Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР]]»</ref> |
|||
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}} |
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.{{sfn|Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935)|1936|с=6–7}} |
||
* 20 червня 1937 року село [[Нова Григорівка (Захарівський район)|Ново-Григор'ївку]] [[Никомаврівка|Ново-Маврівської]] сільської ради Ширяївського району перечислено до складу [[Затишанська селищна рада|Затишанської сільської ради]] Фрунзівського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 49 (172) від 20 червня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/49/Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей|Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей]]»</ref> |
* 20 червня 1937 року село [[Нова Григорівка (Захарівський район)|Ново-Григор'ївку]] [[Никомаврівка|Ново-Маврівської]] сільської ради Ширяївського району перечислено до складу [[Затишанська селищна рада|Затишанської сільської ради]] Фрунзівського району.<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 49 (172) від 20 червня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/49/Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей|Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей]]»</ref> |
||
* У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова |
* У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено [[Одеський район]].<ref>Постанова Президії ЦВК УРСР № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «[[s:ЗЗРРСУУ/1937/50/Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради|Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради]]»</ref> |
||
* Постановою [[ЦВК СРСР]] від [[22 вересня]] [[1937]] р. з Одеської була виділена [[Миколаївська область]] у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, [[Кропивницький|Кірове]] та 29 районів:<ref>[[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области]]{{ref-ru}}</ref> Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського. |
* Постановою [[ЦВК СРСР]] від [[22 вересня]] [[1937]] р. з Одеської була виділена [[Миколаївська область]] у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, [[Кропивницький|Кірове]] та 29 районів:<ref>[[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области]]{{ref-ru}}</ref> Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського. |
||
* У 1938 р. було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони. |
* У 1938 р. було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони. |
||
Версія за 14:10, 29 серпня 2019
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Адміністративний поділ Одеської області
Одеська область має площу 33 310 км2, населення станом на 1 травня 2013 складає 2 393 739 мешканців. Одеська область складається з 26 сільських районів і 7 міст обласного (у т.ч. 1 місто з районним поділом) та 12 міст районного значення, 33 смт. До складу області входить 1 177 населених пунктів (на 01.01.2012). Область було утворено у складі УСРР 27 лютого 1932 року.
Склад області
_COA.png){kind=small}
Історія
Спочатку Одеська область була утворена в складі 50 адміністративних одиниць: міст, безпосередньо підпорядкованих області[2]: Одеса, Зінов'ївське, Миколаїв, Херсон та 46 районів: Анатолівський (Тилігуло-Березанський), Андріїво-Іванівський, Антоно-Кодинцівський, Арбузинський, Баштанський, Березівський, Бериславський, Біляївський, Благоївський, Бобринецький, Велико-Висківський, Великоолександрівський, Вільшанський, Вознесенський, Голованівський, Голопристанський, Гросулівський, Грушківський, Добровеличківський, Доманівський, Жовтневий, Зельцський, Знам'янський, Калініндорфський, Карл-Лібкнехтівський, Каховський, Кривоозерський, Любашівський, Новоархангельський, Новобузький, Новомиргородський, Новоодеський, Новоукраїнський, Очаківський, Первомайський, Роздільнянський, Скадовський, Снігурівський, Спартаківський, Троїцький, Устинівський, Захарівський, Хмельовський, Хорлівський, Цебриківський, Цюрупинський.
- 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено Братський, а з частини Любашівського — Велико-Врадіївський район.[3]
- 11 лютого 1933 р. було відновлено Савранський район.[4] 4 липня того року було утворено Компаніївський (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.[5]
на кін. 1933 р. — територія 68,917 тис. км², населення 3411,4 тис. чол.[6]
- Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів: Афіамський, Біляївський, Благодатнівський, Березнегуватський, Володимирівський, Варваровський, Витязівський, Горностаївський, Гайворонський, Єланецький, Єлизаветградський, Мостовський, Маловисківський, Нововоронцовський, Привольнянський, Піщано-Бродський, Тишківський, Чаплинський, Ширяївський, Янівський.[7][8] Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.[9]
- У 1935 р. було перейменовано Антоно-Кодинцівський на Комінтернівський район.[10]
на кін. 1935 р. — територія 69,182 тис. км², населення 3324,9 тис. чол.[11]
- 20 червня 1937 року село Ново-Григор'ївку Ново-Маврівської сільської ради Ширяївського району перечислено до складу Затишанської сільської ради Фрунзівського району.[12]
- У 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено Одеський район.[13]
- Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. з Одеської була виділена Миколаївська область у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, Кірове та 29 районів:[14] Анатолівського, Афіамського, Баштанського, Березнегуватського, Бериславського, Бобринецького, Варваровського, Великоолександрівського, Витязівського, Володимирівського, Голопристанського, Горностоївського, Єланецького, Єлизаветградського, Знам'янського, Калініндорфського, Каховського, Компаніївського, Новобузького, Нововоронцовського, Новоодеського, Очаківського, Привольнянського, Скадовського, Снігурівського, Устинівського, Хорлівського, Чаплинського, Цюрупинського.
- У 1938 р. було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони.
- На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. до Кіровоградської області відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.[15]
- У 1940 р. після того, як до СРСР було приєднано Бессарабію, більша частина її території увійшла до новоствореної Молдавської РСР[16], а 3 повіти — Аккерманський, Ізмаїльський і Хотинський — до складу УРСР (перші два утворили в 1940 р. Ізмаїльську область).
- Тоді ж у серпні 1940 р. до Одеської області було приєднано 8 районів: Ананьївський, Балтський, Валегоцуловський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Піщанський, Чорнянський, які із 12 жовтня 1924 р. належали Молдавській АРСР.
- У березні 1944 р. до Миколаївської області відійшли Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський райони.[17]
- 25 травня 1945 р. із Андріїво-Іванівського було виділено новий Миколаївський район.[18][19]
- 15 грудня 1945 р. Гросуловський район був перейменований на Великомихайлівський, Валегоцуловський — на Долинський, а Янівський — на Іванівський.[20][19]
на 1946 рік — територія 27,9 тис. км²
- 5 травня 1949 р. Грушківський район було перейменовано в Ульяновський.[24]
- 15 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської.[25] Отже, приєднувалось 13 районів: Арцизький, Болградський, Бородинський, Кілійський, Лиманський, Новоіванівський, Ренійський, Саратський, Старокозацький, Суворівський, Тарутинський, Татарбунарський, Тузлівський та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Вилкове.
- У лютому 1954 р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. Первомайськ (Миколаївська область), Велико-Врадіївський, Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської — Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.[26]
- 22 травня 1957 передано Івашківську та Пиріжнянську сільські Ради Чечельницького р-ну Вінницької обл. до складу Кодимського району Одеської обл.[27]
- 07 червня 1957 р. Чорнянський та Красноокнянський були об'єднані в один Красноокнянський район[28], тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району.[29]
- 28 листопада 1957 р. було ліквідовано Долинський (до Ананьївського та Котовського), Піщанський (до Балтського та Савранського) та Троїцький райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського р-нів).[28][30] Лиманський район у відповідності з назвою його центра перейменовано на Білгород-Дністровський район.[30]
- 15 січня 1958 р. Петрівську сільраду Ананьївського р-ну передано до Котовського району.[31]
- 7 березня 1958 року Криничківська та Ухожанська сільради Савранського р-ну перейшли до складу Балтського району.
26 березня 1958 Деленську сільраду Новоіванівського р-ну передано до Арцизького району.[32] - 21 січня 1959 р. було ліквідовано Андріїво-Іванівський (до Миколаївського), Жовтневий (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та Тузлівський райони (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського р-нів)[28], тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву Ізмаїльського[33]; у цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. Волова) до складу Балтського р-ну Одеської області.[34]
- 12 червня 1961 року Новоандріївська та Чернокутська сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.[35]
на 1962 рік — територія 33,1 тис. км², населення 2083 тис. чол.
- 28 квітня 1962 р. Андріївська сільрада Старокозацького р-ну передана до складу Білгород-Дністровського району.[36]
- У грудні 1962 р. загальна кількість районів скоротилася з 31 існуючих до 14
(у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):[37][38][39]
- Бородинський район увійшов до складу Тарутинського,
- Арцизький — до Тарутинського та Татарбунарського районів (м. Арциз в адмін. підпорядкування Білгород-Дністровської міськради),
- Великомихайлівський — до Фрунзівського та Роздільнянського районів,
- Іванівський — до Комінтернівського та Роздільнянського,
- Кілійський — до Ізмаїльського (Кілія — місто обл. підпорядкування, Вилково в адмін. підпорядкування Кілійської міськради)
- Кодимський — до Балтського,
- Красноокнянський — до Котовського,
- Миколаївський — до Березівського та Любашівського,
- Новоіванівський — до Болградського та Ізмаїльського,
- Овідіопольський — до Біляївського,
- Одеський — до Біляївського та Комінтернівського,
- Ренійський — до Болградського,
- Савранський — до Любашівського та Балтського,
- Саратський — до Татарбунарського, Білгород-Дністровського та Тарутинського районів,
- Старокозацький — до Білгород-Дністровського,
- Цебриківський — до Роздільнянського, Березівського та Фрунзівського районів,
- Ширяївський — до Ананьївського, Березівського та Фрунзівського районів.
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;
Баннівську сільраду Ізмаїльського р-ну передано до складу Болградського району.[37]
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;
- Зміна меж районів в період між реформами 1962 та 1965 рр.[38]:
- 4 січня 1963 р. с. Вільне Дмитрівської сільради Болградського району в підпорядкування Рівнянській сільраді Тарутинського району.[40]
- 29 березня 1963 року Качурівська та Петрівська сільська рада Ананьївського р-ну передані до складу Котовського р-ну (30.12.1962 були передані до Ананьївського р-ну[37]); Карабанівська та Мар'янівська сільська рада Котовського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.[41]
- 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня Юрківка та Новосавицьке і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) Тростянецької сільради Фрунзівського р-ну — до складу Роздільнянського р-ну, с. Гор'єве (нині в смузі с. Розкішне) Чапаєвської сільради Роздільнянського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.[42]
- 25 квітня 1964 р. с. Прямобалка Кам'янської сільради Татарбунарського р-ну передано до складу Теплицької сільради Тарутинського району.[43]
- У січні–лютому 1965 р. у зв'язку з розукрупненням районів Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом відновила діяльність 6 районів: Великомихайлівський, Кілійський, Кодимський, Миколаївський, Саратський та Ширяївський райони.[44][45]
- Баштанківську та Загнітківську[46] сільради Крижопільського району Вінницької обл. передано до складу Кодимського району Одеської області;
- Яснопільську сільраду[47] Доманівського району Миколаївської обл. до складу Березівського району Одеської області;
- с. Копи[48] Миколаївської сільради Миколаївського району Одеської обл. передано до складу Доманівського району Миколаївської області з підпорядкуванням села Володимирівській сільській Раді.
на 1965 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2192,8 тис. чол.
- Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 р. були утворені 5 нових районів: Арцизький, Іванівський, Красноокнянський, Овідіопольський та Савранський райони.[49]
- 20 грудня 1966 року змінено межі районів[50]:
- Троїцьку сільраду Ананьївського р-ну передано до складу Любашівського р-ну
- Забарівську, Ройлянську та Фараонівську сільради Білгород-Дністровського р-ну, Михайлівську та Сергіївську сільради Татарбунарського р-ну, село Введенка Вознесенської Першої сільради Арцизького р-ну — до складу Саратського району (з підпорядкуванням с. Введенка Світлодолинській сільраді)
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну — до складу Ізмаїльського р-ну
- Приозерненську та Старотроянівську сільські ради Ізмаїльського р-ну — до складу Кілійського р-ну
- Нерушайську та Струмківську сільради Кілійського р-ну — до складу Татарбунарського р-ну
- Новоандріївську та Червонокутську сільради Миколаївського р-ну — до складу Ширяївського р-ну
- села Бочманівка, Тимотинівка[51] (12.09.1967 р. об'єднане з с. Бочманівка) Ставрівської сільради Красноокнянського р-ну — до складу Котовського р-ну (з підпорядкуванням Новоселівській сільраді)
- село Долинівка Новоселівської сільради Саратського р-ну — до складу Арцизького р-ну (з підпорядкуванням Павлівській сільраді)
на 1967 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2282,1 тис. чол.
- 17 березня 1969 р. відновився Ренійський район (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування
з 7 підпорядкованими сільськими радами[52][53]).[54][55] - 22 квітня 1969 року Новокапланівську сільраду Тарутинського р-ну передано до складу Арцизького р-ну.[56]
- 18 січня 1971 р. Петропавлівську сільраду Тарутинського р-ну передано до складу Саратського р-ну.[57]
на 1972 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2444,9 тис. чол.
- 19 жовтня 1976 р. села Богнатове та Бурдівка Іванівського р-ну передані в підпорядкування Єгорівської сільради Роздільнянського району.[58]
- 22 березня 1977 року Олександрівська селищна Рада із складу Овідіопольського р-ну передана в підпорядкування Іллічівській міській раді.[59]
на 1979 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2544 тис. чол.
- 25 лютого 1981 року смт Южне Комінтернівського району було підпорядковане Суворовській районній раді міста Одеси.[60]
- 3 вересня 1985 р. смт Теплодар Біляївського району передано в підпорядкування Центральній районній Раді м. Одеси.[61]
на 1987 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2612 тис. чол.
- 16 січня 1992 року Міняйлівську і Старосільську сільради Тарутинського району передані до складу Саратського району.[62]
- 13 вересня 1994 року Мардарівську сільраду Ананьївського району[63] передано до складу Котовського району.[62]
- У серпні 1999 року до складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 400-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища Джурджулешти під будівництво порту.
- 7 лютого 2002 року змінено межі міста Одеси за рахунок земель Усатівської сільради Біляївського району, Красносільської і Крижанівської сільради Комінтернівського району, Авангардівської селищної та Таїровської селищної ради Овідіопольського району.[64]
на 2005 рік — територія 33,3 тис. км², населення (на 2001) 2455,6 тис. чол.
- У червні 2011 року (de jure з 2001 р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передано семикілометрову ділянку дороги Одеса — Рені E87 (М15) в районі села Паланка, що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід Дністровського лиману).
на 2012 рік — територія 33,3 тис. км², населення 2388,3 тис. чол.
- 12.05.2016 р. Котовський перейменовано на Подільський район
- 19.05.2016 р. перейменовано два райони — Красноокнянський на Окнянський та Фрунзівський на Захарівський.[65]
- 14.07.2016 р. Комінтернівський район Одеської області перейменовано на Лиманський район.[66]
-
Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921 -
Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921 -
Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1922 -
Карта Одеської губернії, 1923 -
Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративний поділ від 12 квітня 1925 -
Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративний поділ від 1 березня 1927 -
Територія майбутньої Одеської області, адміністративний поділ від 1 січня 1932 року -
Карта Одеської області, адміністративний поділ від 20 березня 1932 року -
Карта Одеської області, адміністративний поділ від 15 січня 1937 року -
Карта Одеської області, 1938 рік -
Карта Одеської області, 1947 рік
Примітки
- ↑ 2.15. Адміністративно-територіальний устрій Одеської області. Відомості про райони, міста і селища міського типу Одеської області
- ↑ Назви міст і районів подані відповідно до постанови IV Позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР» (Зб. Уз. УСРР, 1932, № 5, ст. 28)
- ↑ Постанова ВУЦВК № 36-40 (236) від 27 лютого 1932 року «Про розформування Біляївського району Одеської области й утворення Братського та Велико-Врадіївського районів»
- ↑ Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.. — № 7. — С. 3.
- ↑ Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. 1933 рік.. — № 36. — С. 2–3.
- ↑ Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933), 1933, с. 6–7.
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 3 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 5 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Одеської області»
- ↑ Административно-территориальное деление союзных республик 1937 г / Отв. ред. П. В. Туманов. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1937. — С. I–XV, 118–142, 193–256. (рос.)
- ↑ Постанова ЦВК УРСР № 24 від 31 серпня 1935 р. «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
- ↑ Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935), 1936, с. 6–7.
- ↑ Постанова Президії ЦВК УРСР № 49 (172) від 20 червня 1937 року «Про часткові зміни районних меж Київської та Одеської областей»
- ↑ Постанова Президії ЦВК УРСР № 50 (177) від 29 серпня 1937 року «Про утворення адміністративного району на території приміської смуги Одеської міської ради»
- ↑ s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі УРСР»
- ↑ s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 14–15 — с. 23.
- ↑ а б УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 887, 900, 908, 965, 976, 1038, 383.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.09.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей»
- ↑ УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1949 — № 3 — с. 5.
- ↑ s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.02.1954 об упразднении Измаильской области Украинской ССР(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 2 — с. 48–49.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 4 — с. 112.
- ↑ а б в УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.01.1962), 1962, с. 141–149, 411, 416.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 5 — с. 124.
- ↑ а б Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 10 — с. 202.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 2 — с. 45.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958 — № 3 — с. 67.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/8 від 21 січня 1959 р. «Про зміни в складі районів Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 р. «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1961 — № 29 — с. 635.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1962 — № 20 — с. 439.
- ↑ а б в Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ а б УРСР: Адм.-тер. поділ. Дод. до довідника вид. 1962 р., 1964, с. 3–6, 46–48.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 6 — с. 215.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 17 — с. 461.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 22 — с. 567.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 21 — с. 310.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 516–517.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 1 — с. 27.
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 49 — с. 532.
- ↑ Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1967), 1967, с. 10.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 13 — с. 118.
- ↑ Од. обл.: адм.-тер. поділ (на 01.05.1973), 1973, с. 28.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969 — № 19 — с. 179.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 4 — с. 44.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 45 — с. 527.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1977 — № 15 — с. 194–195.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981 — № 11 — с. 188.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1985 — № 40 — с. 1071.
- ↑ а б Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986 р.)
- ↑ Административная карта Одесской области, 1958(рос.)
- ↑ Постанова Веховної Ради України № 3064-III від 07.02.2002 р. «Про зміну меж міста Одеси Одеської області»
- ↑ Парламентарии переименовали два района в Одесской области // Одесса-медиа(рос.)
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 2016 р.
Література
- Адміністративно-територіальний поділ УСРР (за станом на 1 грудня 1933 року) / Центральна Адмін.-Територіальна Комісія при Президії ВУЦВК. За ред. Г. К. Фартушного. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — 176 с.
- Довідник адмінтерподілу УСРР (за станом на 15 грудня 1935 року) / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — 228 с.
- Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 366–391.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 141–149, 411, 416.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — 72 с.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 липня 1965 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1965. — С. 150–159.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 301–321.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 188–316, 414–421, 558–561, 616–620.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 318–339, 758–760, 767–770, 783–784, 804–805.
- Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 215–229, 485–486, 491, 505.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1987 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), П. М. Гринюк (упорядник). — К. : Гол. ред. Укр. Рад. енциклопедії, 1987. — С. 201–214, 456–457, 463, 482–483, 501.
- Довідник адміністративно-територіального поділу Одеської області (за станом на 1 січня 1960 р.). — Одеса : Кн. вид-во, 1960. — 103 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — 124 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1973 р.) / Виконком Одеської обл. Ради депутатів трудящих; П. Ф. Руденко (відп.), В. М. Єгоренкова, М. С. Тищенко (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1973. — 116 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1978 р.). Довідник / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, М. С. Тищенко (упорядники). — Одеса : Маяк, 1978. — 146 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — 120 с.
- Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1990 р.). Довідник / Виконком Одеської обласної Ради народних депутатів; Б. М. Стречень (відп.), М. О. Богоявленський та ін. (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1990. — 152 с. — ISBN 5-7760-0360-1.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 401–429, 712.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
(див. геопортал «Адміністративно-територіальний устрій України» — Одеська область)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 245–260, 556–582, 586, 599–600, 611–641, 717–724. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Посилання
- Одеська область // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Одеської області на сайті Верховної Ради
- Адміністративно–територіальний устрій (Одеська обласна рада)
- Головне управління статистики в Одеській області
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Одесской области(рос.)
- Как менялись границы Одесской области // «Одесская жизнь»(рос.)
- Административная карта Украинской СРР, 1932(укр.)
Дивись також
| |||||||||||||||||
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||