Гайнц Вільгельм Гудеріан

Гайнц Вільгельм Гудеріан
Heinz Wilhelm Guderian
Ім'я при народженні	ісп. Heinz Wilhelm Guderian
Прізвисько	Schneller Heinz — «швидкий Гайнц» Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган»
Народження	17 червня 1888(1888-06-17) Кульм
Смерть	14 травня 1954(1954-05-14) (65 років) Швангау, Алльгой
Поховання	Гослар
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	сухопутні війська  Сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1907—1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	Начальник Генерального штабу Сухопутних військ Вермахту 2-а танкова армія
Війни / битви	Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Битва за Київ (1941) Битва за Москву
Діти	Гайнц-Гюнтер Гудеріан
Автограф
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден Фрідріха (Вюртемберг) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Орден дому Саксен-Ернестіне 2 класу з мечами Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Гайнц Вільгельм Гудеріан у Вікісховищі

Гайнц Ві́льгельм Гуде́ріан (нім. Heinz Wilhelm Guderian; нар. 17 червня 1888 — пом. 14 травня 1954) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.

Разом з Шарлем де Голлем та Дж. Фуллером вважався батьком моторизованих способів ведення війни. Мав прізвиська Schneller Heinz — «швидкий Гайнц», Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган».

Біографія

Військова кар'єра

• 28 лютого 1907 — фенріх
• 27 січня 1908 — лейтенант
• 8 листопада 1914 — обер-лейтенант
• 18 грудня 1915 — гауптман
• 1 лютого 1927 — майор
• 1 лютого 1931 — оберст-лейтенант
• 1 жовтня 1933 — оберст
• 1 серпня 1936 — генерал-майор
• 10 лютого 1938 — генерал-лейтенант
• 23 листопада 1938 — генерал танкових військ
• 19 липня 1940 — генерал-полковник

Дитинство

Народився в містечку Кульм, що поряд з річкою Вісла, на південь від Гданська (Польща). В той час цей район належав Пруссії. Зараз це містечко Хелмно на території Польщі. Батько був першим кадровим офіцером з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом військової кар'єри. В 1890 році в Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання у школі, 1 квітня 1901 року були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під Берліном. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.

Початок кар'єри

Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу в лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. 1907 року пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 отримав звання лейтенанта. В 1912—1913 рр. служив у 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 до початку Першої світової війни навчався у військовій академії в Берліні.

Між світовими війнами

Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив у штабі «Залізної дивізії» в Латвії.

З 1920 р. — командир роти в різних піхотних частинах.

З 1922 р. — у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.

З 1924 р. — інструктор у школі унтер-офіцерів 2-ї піхотної дивізії. З лютого 1927 року — майор.

З 1927 р. — у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.

З 1930 р. — командир 3-го автотранспортного батальйону. З лютого 1931 року — підполковник.

З 1931 р. — начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня 1933 — полковник.

З липня 1934 р. — начальник штабу моторизованих військ.

З вересня 1935 р. — начальник штабу танкових військ.

З 1935 р. — командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року — генерал-майор.

З 1938 р. — командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року — генерал-лейтенант, з листопада 1938 року — генерал танкових військ.

З серпня 1939 р. — командир 19-го армійського корпусу (моторизованого).

Гудеріан також закінчив Казанську танкову школу. За іншою версією він приїжджав туди лише одного разу в 1932 році, де побував на курсах як інспектор.

Гудеріан під час спільного німецько-радянського параду з нагоди виводу частин Вермахту з Брест-Литовська та зайняття його Червоною армією. Праворуч — командир 29-ї легкої танкової бригади РСЧА комбриг С. М. Кривошеїн (22 вересня 1939)

Друга світова війна

1941 року командувач 2-ю танковою групою у складі групи армій «Центр».

Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.

З березня 1943 р. — генерал-інспектор танкових військ, з липня 1944 р. — начальник Генерального штабу сухопутних військ.

У березні 1945 за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.

Після війни

Гудеріан був взятий в полон американськими військами 10 травня 1945 року в Тіролі. Він був зісланий в Нюрнберг, але виступав на трибуналі лише як свідок. Союзники хотіли висунути йому звинувачення у військових злочинах, але Радянська сторона з цим не погодилась. В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в Аллендорфі, а потім в Нейштадті. В червні 1948 року його було звільнено.

Написав книги «Увага, танки» (1937), «Танки, вперед», «Спогади солдата» (1950).

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го класу (17 вересня 1914)
• Лицарський хрест ордена Фрідріха 2-го класу з мечами (Королівство Вюртемберг) (15 грудня 1915)
• Залізний хрест 1-го класу (8 листопада 1916)

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Командорський хрест ордена дому Саксен-Ернестіне 2-го класу з мечами (1 липня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Угорська пам'ятна медаль для ветеранів війни з мечами (14 січня 1937)
• Пам'ятна військова медаль з мечами (Австрія) (9 березня 1937)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою з зображенням Празького граду

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (5 вересня 1939)
• Застібка до Залізного хреста 1-го класу (13 вересня 1939)
• Орден Святого Савви 1-го класу (Королівство Югославія) (21 листопада 1939)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Хрест (27 жовтня 1939)
  • Дубове листя (№24; 17 липня 1941)
• 5 разів відзначений у Вермахтберіхт (6 серпня 1941; 7 серпня 1941; 21 вересня 1941; 18 жовтня 1941; 19 жовтня 1941)

Галерея

• 
  Гудеріан (праворуч) у бронетранспортері під час Польської кампанії (вересень 1939)
• 
  Гудеріан в БТР Sd.Kfz 251, який служив йому мобільним командним пунктом під час Французької кампанії (1940)
• 
  Гудеріан у БТР під час Французької кампанії (1940)
• 
  Гудеріан під час інспектування Східного фронту (1943)
• 
  Могила Гудеріана

Див. також

• Гайнц-Гюнтер Гудеріан — генерал-майор бундесверу, син генерал-полковника Гудеріана.

Джерела

• Guderian Н. «Achtung — Panzer! Die Entwicklung der Panzerwaffe, ihre Kampftaktik und ihre operativen Möglichkeiten», Stuttgart, 1937. (1-е изд.); «Achtung-Panzer!: The Development of Armoured Forces, their Tactics and Operational Potential». / Translated Christopher Duffy, introduction and Notes by Paul Harris. — London: Arms & Armour Press. 1992. —220 p.; «Внимание, танки! История создания танковых войск» (русский перевод: с англ. О. Ю. Мыльниковой — М.: Центрполиграф, 2005. — 366 с.)
• «Воспоминания солдата» (русский перевод: М.: Воениздат, 1954)
• «Panzer — Marsch!» Munchen — 1956; русский перевод: «Танки — вперёд!» М.: Воениздат, 1957. (В книге излагается история немецких бронетанковых войск и опыт их использования во второй мировой войне).
• Танки — вперёд! — Нижний Новгород: «Времена», 1996. — 304 с. — ISBN 5-7628-0097-0
• Воспоминания немецкого генерала. (Танковые войска Германии во Второй мировой войне). — М.: Центрполиграф, 2010. — ISBN 978-5-9524-4322-8
• Воспоминание солдата. — М.: Алгоритм, 2013. — 592 с. — ISBN 978-5-443-80285-5; М.: Алгоритм, 2014. — 591 с. — ISBN 978-5-443-80790-4

Посилання

• Guderian. Heinz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 4 серпня 2012. (нім.)
• Generaloberst Heinz Guderian. на geocities.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 4 серпня 2012. (англ.)
• 24. Eichenlaubträger Heinz Guderian. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 4 серпня 2012. (нім.)
• Біографія на сайті strategie.com.pl
• Біографія на сайті spartacus.schoolnet.co.uk
• Біографія на сайті bellum.nu
• Біографія на mindef.gov.sg
• Гейнц Гудеріан. Спогади солдата
• Гайнц Вільгельм Гудеріан Біографічний покажчик
• Біографічна хроніка
• Guderian, Heinz — нагороди генерал-полковника Гудеріана (англ.)
• Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian
• Guderian, Heinz Wilhelm
• Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian^{[недоступне посилання з липня 2019]}