Водоохоронна зона: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Tretyak r (обговорення | внесок)
м доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
'''Водоохоро́нна зона''' — [[територія]] вздовж русла [[річка|річки]], зайнята [[рослинність|рослинністю]], яка охороняє [[вода|воду]] від прямих надходжень [[поверхневі стоки|поверхневих стоків]], забруднення долини річки.
'''Водоохоро́нна зона''' — [[територія]] вздовж русла [[річка|річки]], зайнята [[рослинність|рослинністю]], яка охороняє [[вода|воду]] від прямих надходжень [[поверхневі стоки|поверхневих стоків]], забруднення долини річки.


У межах водоохоронної зони заборонена або обмежена [[господарська діяльність]]. ''У ст. 47. закону України "Про землеустрій" передбачено розробку проекту землеустрою, яким визначаються фактичні межі водоохоронної зони та режим використання цих земель (територій). Відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого ПКМ України від 08.05.96 N 486, замовниками проектів повинні бути органи водного господарства та "інші спеціально уповноважені органи".''
У межах водоохоронної зони заборонена або обмежена [[господарська діяльність]]. В межах таких зон виділяють прибережні захисні смуги шириною:

''Правовий режим водоохоронних зон визначається чч. 3 - 5 ст. 87 Водного кодексу України. В межах водоохоронних зон допускається господарська діяльність згідно законодавства та документації із землеустрою, але забороняється приватизація земель. Обмеження, обтяження, Межі землекористувань, водокористувань, надра-користувачів і обмеження з обтяженнями мають бути оприлюдненні у формі відкритих даних (див. [[Орхуська конвенція]]).''

В межах зон можуть виділяти прибережні захисні смуги шириною:

* Для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
* Для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;



Версія за 12:30, 13 вересня 2019

Водоохоро́нна зонатериторія вздовж русла річки, зайнята рослинністю, яка охороняє воду від прямих надходжень поверхневих стоків, забруднення долини річки.

У межах водоохоронної зони заборонена або обмежена господарська діяльність. У ст. 47. закону України "Про землеустрій" передбачено розробку проекту землеустрою, яким визначаються фактичні межі водоохоронної зони та режим використання цих земель (територій). Відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого ПКМ України від 08.05.96 N 486, замовниками проектів повинні бути органи водного господарства та "інші спеціально уповноважені органи".

Правовий режим водоохоронних зон визначається чч. 3 - 5 ст. 87 Водного кодексу України. В межах водоохоронних зон допускається господарська діяльність згідно законодавства та документації із землеустрою, але забороняється приватизація земель. Обмеження, обтяження, Межі землекористувань, водокористувань, надра-користувачів і обмеження з обтяженнями мають бути оприлюдненні у формі відкритих даних (див. Орхуська конвенція).

В межах зон можуть виділяти прибережні захисні смуги шириною:

  • Для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
  • для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;
  • для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
  • Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води [1]

Частина таких зон, крім того, періодично затоплюється річкою. Водоохоронні зони перебувають в державній та комунальній власності. Дані землі слід лишати під природним трав'яним покровом, насаджувати дерева та кущі, які часто й самі ростуть завдячуючи наявності вологи.

  • За кордоном за участі громадськості з середини 90-х років ХХ ст. отримала розвиток практика ревіталізації річок - як одна з форм охорони вод і збереження водоохоронних зон на урбанізованих територіях . В Україні це питання також потребує розробки[1].

Примітки

Посилання