Степанов Віктор Олексійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Iryna swer (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Iryna swer (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
|дата смерті = 6 квітня 1978 р., м. Миколаїв
|дата смерті = 6 квітня 1978 р., м. Миколаїв
|громадянство = СРСР, Україна
|громадянство = СРСР, Україна
|нагороди та премії = Орден «Знак Почета», медаль «В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина», почесний знак «За отличные успехи в области высшего образования СССР».
|нагороди = Орден «Знак Почета», медаль «В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина», почесний знак «За отличные успехи в области высшего образования СССР».
|зображення = Степанов Виктор Алексеевич.jpg
|зображення = Степанов Виктор Алексеевич.jpg
}}
}}

Версія за 11:40, 18 вересня 2019

Степанов Віктор Олексійович
Файл:Степанов Виктор Алексеевич.jpg
Народився 5 березня 1928 р.,м. Ворошиловськ (зараз м. Алчевськ) Ворошиловградської обл. (зараз Луганська обл.).
Ворошиловськ
Помер 6 квітня 1978 р., м. Миколаїв
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність науковець
Alma mater Миколаївський суднобудівний технікум (1947) і Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова (1953)
Науковий ступінь кандидат технічних наук (1962)
Нагороди Орден «Знак Почета», медаль «В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина», почесний знак «За отличные успехи в области высшего образования СССР».

Степанов Віктор Олексійович (5 березня 1928 р., м. Ворошиловськ (зараз м. Алчевськ) Ворошиловградської обл. (зараз Луганська обл.) – 6 квітня 1978 р., м. Миколаїв) – кандидат технічних наук, доцент, ректор Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала С. Й. Макарова з 1969 по 1975 рр.

Степанов Віктор Олексійович народився 5 березня 1928 р. у м. Ворошиловськ (зараз м. Алчевськ) Ворошиловградської обл. (зараз Луганська обл.). У 1947 р. закінчує Миколаївський суднобудівний технікум і вступає до Ленінградського кораблебудівного інституту (зараз Санкт-Петербурзький державний морський технічний університет). У 1948 р. переводиться до Одеського інституту водного транспорту (зараз Одеський національний морський університет), у 1949 р. переводиться до Миколаївського кораблебудівного інституту (МКІ) (зараз Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова) на машинобудівний факультет, у 1950 р. переводиться на кораблебудівний факультет. Закінчує МКІ в 1953 р. У студентські роки був активним спортсменом – займався спортивною акробатикою, капітан парусної яхти «Эстония». Саме у В. О. Степанова розпочав свою вітрильну кар'єру Б. С. Немиров, відомий вітрильний капітан, який вперше в СРСР здійснив навколосвітнє плавання на яхті «Ікар».

З 1953 р. – викладач Київського суднобудівного технікуму. У 1955 р. вступає до аспірантури Інституту гідрології та гідротехніки АН УРСР (м. Київ) за спеціальністю «гідромеханіка судна». З 1958 р. переходить на роботу до цього інституту молодшим науковим співробітником, працює над кандидатською дисертацією. У 1962 р. успішно захищає кандидатську дисертацію в Ленінградському інституті інженерів водного транспорту. З 1963 р. – старший науковий співробітник Інституту механіки АН УРСР (м. Харків). У 1964–1967 рр. – доцент, заступник декана, декан, директор Кіровоградської філії Харківського політехнічного інституту, який був перетворений у 1967 р. у Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування і Степанов займає посаду ректора, де працює до квітня 1969 р. З квітня 1969 р. – ректор Миколаївського кораблебудівного інституту. Головними завданнями для нього стають початок будівництва нового комплексу будівель інституту в Соляних і створення вченої спеціалізованої ради з захисту кандидатських дисертацій.

В інституті в цей час працювало 403 викладачі, 139 з яких мали вчені ступені і звання, що забезпечило досить високу якість підготовки фахівців і широкий фронт наукових досліджень. У 1970 р. у стінах МКІ навчалося 7,5 тисяч студентів, що було в три рази більше, ніж десятиліття тому.

Файл:8c8c3482db1c40e5f710c30cdffe7256-0.jpg
Вручення МКІ ордена Трудового Червоного Прапора (1970 р.)

18 вересня 1970 р. у день ювілею Указом Президії Верховної Ради СРСР Миколаївський кораблебудівний інститут імені адмірала С. Й. Макарова був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора за заслуги в підготовці інженерних кадрів і досягнення в розвитку наукових досліджень.

У травні 1971 р. у Соляних починається будівництво нового комплексу інституту і 13-поверхової будівлі студентського гуртожитку на 1295 місць.

У 1971 р. починається будівництво першого в історії МКІ житлового багатоквартирного будинку в районі яхт-клубу. Будинок був уведений в експлуатацію у грудні 1972 р., багато викладачів інституту отримали в ньому квартири.

З 1971 р. ведеться активна робота з відкриття інститутської спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій. Раді дозволялося приймати до захисту дисертації і присуджувати вчений ступінь кандидата технічних наук за спеціальностями: теорія корабля; будівельна механіка і вібрація корабля; суднові силові установки та механізми (головні і допоміжні).

У період ректорства В. О. Степанова йде активне поповнення фахівців вищої наукової кваліфікації.

Велику увагу ректор В. О. Степанов приділяє суспільному життю студентів, розвитку художньої студентської самодіяльності. Ніколи – ні до його приходу, ні після його ректорства – в інституті так активно не працював профспілковий клуб викладачів і студентів «Корабел». У той час у клубі були створені театр мініатюр, жіночий вокальний ансамбль, танцювальний ансамбль, відновили виступи вокальний квартет та інструментальний ансамбль.

У 1971 р. у МКІ проходить фестиваль студентської естради «Золотий парус», який зібрав учасників з усіх кінців країни. Активно будується студентська спортивно-оздоровча база відпочинку на березі Чорного моря в селищі Коблеве.

У грудні 1972 р. В. О. Степанов захищає докторську дисертацію в Одеському інституті інженерів морського флоту (ОІІМФ). Докторська дисертація отримала високу оцінку відомих фахівців у галузі гідромеханіки і теорії коливань.

У січні 1974 р. із залученням експертів ВАК прийняв рішення про присудження В. О. Степанову наукового ступеня доктора технічних наук.

У липні 1975 р. В. О. Степанов іде з посади ректора за власним бажанням у зв'язку зі станом здоров'я.

У 1976 р. ВАК СРСР під тиском комітету партійного контролю при ЦК КПРС скасовує своє рішення про присудження В. О. Степанову наукового ступеня доктора технічних наук за формальними ознаками: через неправомірність захисту дисертаційної роботи в ОІІМФ, який нібито не мав права розглядати такого роду роботи. Разом з тим, як писалося в рішенні, Степанову В. О. дозволено повторний захист у відповідній спеціалізованій раді на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук.

У березні 1977 р. В. О. Степанов йде з МКІ у зв'язку з обранням за конкурсом на посаду завідувача однієї з кафедр Комунарського гірничо-металургійного інституту (з 2004 р. Донбаський державний технічний університет). Однак його здоров'я поступово погіршується, і він повертається до Миколаєва.

6 квітня 1978 р. раптово помер після інфаркту.

Нагороди

Орден «Знак Почета», медаль «В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина», почесний знак «За отличные успехи в области высшего образования СССР».

Праці

  1. Степанов В. А. Движение судов в каналах со сверхкритическими скоростями. Авторское свидетельство № 13321 от 20 июня 1959 г.
  2. Павленко Г. Е. Определение элементов судов для движения на каналах со сверхкритическими скоростями // Г. Е. Павленко, В. А. Степанов, О. Г. Дудченко. – К. : Изд-во АН УССР, 1961. – 29 с.
  3. Степанов В. О. Визначення критичних швидкостей руху судна в каналі / В. О. Степанов // Прикладна механіка. – 1961. – т. 7, вип. 4. – С. 432–441.
  4. Степанов В. О. Малий дослідовий басейн інституту гідрології та гідротехніки Академії наук Української РСР / В. О. Степанов // Проблеми гідромеханіки судна. – 1961. – т. 19. – С. 99–102.
  5. Степанов В. О. Метод розрахунку розподілу навантаження за розмахом підводного крила / В. О. Степанов // Прикладна механіка. – 1964. – т. 10, вип. 2. – С. 173–180.

Джерела

  1. Бугаенко Б. А. Николаевский кораблестроительный. Судьбы выдающихся выпускников и ученых НКИ–УГМТУ / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь. – Николаев : УГМТУ, 2002. – 218 с.
  1. История кораблестроительного факультета Николаевского кораблестроительного института–Украинского государственного морского технического университета имени адмирала Макарова / под ред. А. Ф. Галя, К. В. Кошкина. – Николаев : УГМТУ, 2000. – 168 с.
  2. Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова / пред. редкол. С. С. Рыжков. – Киев : Логос Украина, 2015. – 320 с.
  3. Машиностроительный институт. Страницы истории / В. М. Горбов, Б. В. Дымо, В. С. Наливайко, С. И. Сербин ; под общ. ред. С. И. Сербина. – Николаев : НУК, 2014. – 150 с. + электрон. коп.
  4. Национальный университет кораблестроения. 90 лет служения образованию и науки [Электронный ресурс] / под ред. С. С. Рыжкова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Электрон. дан. – Николаев : НУК, 2011. – 1 электрон. опт. диск (DVD– ROM). – Загл. с этикетки диска.
  5. Бугаенко Б. А. По волнам времени... (история николаевского кораблестроения и кораблестроительного образования в личностях и событиях) / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь. – Николаев : НУК, 2010. – 424 с.
  6. Бугаенко Б. А. Николаевский кораблестроительный : очерк истории института-университета / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь, Н. М. Костенко. – Николаев : УГМТУ, 1995. – 241 с.

Посилання

  • Офіційний сайт НУК ім. адм. Макарова http://www.nuos.edu.ua/
  • Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова: листая страницы истории (рос.

http://www.logos.biz.ua/proj/nuk/online/066-071.pdf