Колгосп тварин: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bella Harmon (обговорення | внесок)
виправлення недоліків перекладу
Рядок 29: Рядок 29:
Орвелл, будучи за переконаннями [[соціаліст]]ом<ref>«Why I Write» (1936) (''The Collected Essays, Journalism and Letters of George Orwell Volume 1&nbsp;— An Age Like This 1945—1950'' p.23 (Penguin)) {{ref-en}}</ref> і членом {{не перекладено|Незалежна лейбористська партія|Незалежної лейбористської партії|en|Independent Labour Party}}, критично ставився до [[Сталін|Йосипа Сталіна]] та до керованої з [[Москва|Москви]] політики комуністичних партій, особливо після участі в [[Громадянська війна в Іспанії|громадянській війні в Іспанії]], звідки йому довелося тікати через переслідування сталіністів<ref>[[Данина Каталонії]]</ref>.
Орвелл, будучи за переконаннями [[соціаліст]]ом<ref>«Why I Write» (1936) (''The Collected Essays, Journalism and Letters of George Orwell Volume 1&nbsp;— An Age Like This 1945—1950'' p.23 (Penguin)) {{ref-en}}</ref> і членом {{не перекладено|Незалежна лейбористська партія|Незалежної лейбористської партії|en|Independent Labour Party}}, критично ставився до [[Сталін|Йосипа Сталіна]] та до керованої з [[Москва|Москви]] політики комуністичних партій, особливо після участі в [[Громадянська війна в Іспанії|громадянській війні в Іспанії]], звідки йому довелося тікати через переслідування сталіністів<ref>[[Данина Каталонії]]</ref>.


Саме події в Іспанії стали поштовхом до написання цього твору&nbsp;— як писав автор, саме тоді він «збагнув, ясніше як до того,&nbsp;— негативний вплив Совітського міту на західній соціялістичний рух». Орвелл був впевнений, що знищення радянського міфу є необхідною передумовою відродження західного соціалістичного руху. Під «радянським міфом» він мав на увазі переконання, буцімто в СРСР справді є соціалістичною країною. Сам автор писав:
Саме події в Іспанії стали поштовхом до написання цього твору&nbsp;— як писав автор, саме тоді він «збагнув, ясніше, ніж до того,&nbsp;— негативний вплив Радянського міфу на західній соціалістичний рух». Орвелл був впевнений, що знищення радянського міфу є необхідною передумовою відродження західного соціалістичного руху. Під «радянським міфом» він мав на увазі переконання, буцімто СРСР справді є соціалістичною країною. Сам автор писав:
{{цитата|більш-менш від 1930&nbsp;р. я не бачу жодної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обґрунтовано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як який-небудь інший панівний клас<ref name="передмова">[http://litopys.org.ua/novela/kolghosp.htm Передмова автора до українського видання]</ref>}}
{{цитата|більш-менш від 1930&nbsp;р. я не бачу жодної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обґрунтовано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як який-небудь інший панівний клас<ref name="передмова">[http://litopys.org.ua/novela/kolghosp.htm Передмова автора до українського видання]</ref>}}


Рядок 42: Рядок 42:
* Наполеон — кнур
* Наполеон — кнур
* Білан (Сніжок) — кнур
* Білан (Сніжок) — кнур
* Квікун (Пищик) — кабан — годованец
* Квікун (Пищик) — кабан — годованець
* Гнідко або Боксер (Боксер) — робочий кінь
* Гнідко або Боксер (Боксер) — робочий кінь
* Конюшина (Конюшинка) — кобила
* Конюшина (Конюшинка) — кобила
Рядок 54: Рядок 54:
* Мойсей — приручений крук
* Мойсей — приручений крук
* Мінім (Мінімус) — свиня-поет
* Мінім (Мінімус) — свиня-поет
* пан Скавутишин (містер Вімпер) — повірник, що проживає у Вілінгдоні (Уїллінгдон)
* пан Скавутишин (містер Вімпер) — юрист, що проживає у Вілінгдоні (Уїллінгдон)
* пан Пількінгтон (містер Пілкінгтон) — власник «Лисичого Гаю» («Лисячого Гаю»)
* пан Пількінгтон (містер Пілкінгтон) — власник «Лисичого Гаю» («Лисячого Гаю»)
* пан Фридрих (містер Фредерік) — власник Дериполя («Лужка»)
* пан Фридрих (містер Фредерік) — власник Дериполя («Лужка»)
Рядок 107: Рядок 107:
== Додаткова література ==
== Додаткова література ==
* Andrea Chalupa. ''Orwell and the Refugees: The Untold Story of Animal Farm.''. Amazon Digital Services. 71 pages. 2012 (kindle edition) {{ref-en}}
* Andrea Chalupa. ''Orwell and the Refugees: The Untold Story of Animal Farm.''. Amazon Digital Services. 71 pages. 2012 (kindle edition) {{ref-en}}
** {{small|(пер. укр.)}} Андреа Чалупа. ''Орвелл та біженці: Невідома історія "Колгоспу тварин"''. Пер. з англ.: Ірина Вушко, Маршал Комінс. Київ: Вид. Жупанського. 2015. 95 стор. ISBN 978-966-2355-64-2<!--(Серія «NonFiction»)-->
**{{small|(пер. укр.)}} Андреа Чалупа. ''Орвелл та біженці: Невідома історія "Колгоспу тварин"''. Пер. з англ.: Ірина Вушко, Маршал Комінс. Київ: Вид. Жупанського. 2015. 95 стор. ISBN 978-966-2355-64-2<!--(Серія «NonFiction»)-->


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 12:07, 18 вересня 2019

Колгосп тварин
Animal Farm
М. Григоріїв. Обкладинка першого видання українською мовою. Мюнхен, 1947 рік
Назва на честь Скотний двірd
Жанр антиутопія, політична сатира, політична казка
Форма повість і роман
Тема Тоталітаризм
Автор Джордж Орвелл
Мова англійська
Написано 19431944
Опубліковано 17 серпня 1945
Країна  Англія
Видавництво Велика Британія Secker and Warburg
Опубліковано українською 1947
Переклад Іван Чернятинський (1947)
Ірина Дибко (1984)
Юрій Шевчук (1991)
О. Дроздовський (1991)
Наталка Околітенко (1992)
Попередній твір «За ковтком свіжого повітря»
Наступний твір «1984»
Нагороди Премія Г'юґо за найкращу повість

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q:  Цей твір у Вікіцитатах
Обкладинка першого видання повісті Орвела

Колгосп тварин (англ. Animal Farm; в інших українських перекладах також: «Ферма „Рай для тварин“», «Скотоферма», «Скотохутір», «Хутір тварин») — повість-антиутопія Джорджа Орвелла, написана у 19431944 роках, вперше видана 17 серпня 1945 р.

Номер 61 у «Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів» журналу Ньюсвік[1]. «Колгосп тварин» у списках книг:[2][3][4][5]

Історія написання

В романі відображено переродження революційних принципів і програм, тобто поступовий перехід з ідей загальної рівності і побудови утопії до диктатури і тоталітаризму. «Колгосп тварин» — це притча, алегорія на революцію 1917 року і наступні події в СРСР під час становлення та існування епохи сталінізму перед Другою світовою війною.[6]

Орвелл, будучи за переконаннями соціалістом[7] і членом Незалежної лейбористської партії, критично ставився до Йосипа Сталіна та до керованої з Москви політики комуністичних партій, особливо після участі в громадянській війні в Іспанії, звідки йому довелося тікати через переслідування сталіністів[8].

Саме події в Іспанії стали поштовхом до написання цього твору — як писав автор, саме тоді він «збагнув, ясніше, ніж до того, — негативний вплив Радянського міфу на західній соціалістичний рух». Орвелл був впевнений, що знищення радянського міфу є необхідною передумовою відродження західного соціалістичного руху. Під «радянським міфом» він мав на увазі переконання, буцімто СРСР справді є соціалістичною країною. Сам автор писав:

більш-менш від 1930 р. я не бачу жодної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обґрунтовано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як який-небудь інший панівний клас[9]

Ідея написання цього твору прийшла до автора коли він, невдовзі після повернення з Іспанії, побачив як малий хлопець б'є коня. Після цього Орвелл «взявся перекладати теорію Маркса на мову тваринячих понять» — де замість визискування буржуазією пролетаріату, люди експлуатують домашню худобу. Але написання самого твору відклалося до 1943 року, оскільки, за словами автора, до цього він був постійно зайнятий іншою роботою[9].

Найджел Коллі описав вплив Голодомору та його заперечення Волтером Дюранті у статті, присвяченій «Колгоспу тварин»[10]. На його думку, фермер «пан Джонс», названий на честь британського журналіста Ґарета Джоунса, який першим під власним іменем оприлюднив повідомлення про Голодомор в західній пресі.

Персонажі

[11]

  • Дереза (Мюріел) — коза
  • Беніямін (Бенджамін) — осел
  • Наполеон — кнур
  • Білан (Сніжок) — кнур
  • Квікун (Пищик) — кабан — годованець
  • Гнідко або Боксер (Боксер) — робочий кінь
  • Конюшина (Конюшинка) — кобила
  • пан Джонс (Містер Джонс) — власник хутора «Дідівщина» (ферми «Садиба»)
  • пані Джонс (місіс Джонс) — його дружина
  • Старий Марко (старий Майор)
  • Мурко (Квітка) — собака
  • Лисько (Джессі) — собака
  • Бровко (Пінчер) — собака
  • Марічка (Моллі) — кобила
  • Мойсей — приручений крук
  • Мінім (Мінімус) — свиня-поет
  • пан Скавутишин (містер Вімпер) — юрист, що проживає у Вілінгдоні (Уїллінгдон)
  • пан Пількінгтон (містер Пілкінгтон) — власник «Лисичого Гаю» («Лисячого Гаю»)
  • пан Фридрих (містер Фредерік) — власник Дериполя («Лужка»)
  • вівці
  • гуси
  • кури
  • кішка (кіт)
  • свині
  • голуби
  • корови

Переклади українською

Перший переклад

Перше видання українською мовою водночас було першим перекладом повісті на іншу мову. Його зробив Іван Чернятинський, а видало 1947 року видавництво «Прометей» в Мюнхені[12] (за іншою інформацією в Ной-Ульмі[13]). Український варіант роману-антиутопії був адресований тисячам українських «переміщених осіб», що після закінчення Другої світової війни опинилися на території окупованої Німеччини.[14]

Під псевдонімом «Іван Чернятинський» ховався відомий згодом вчений-візантиніст, голова Міжнародної асоціації візантиністів, почесний голова Української Академії Мистецтв та Наук в США, професор Гарвардського університету Ігор Шевченко. Саме йому належить ідея перекладу й саме він запропонував Дж. Орвеллу написати передмову[15] до українського видання. До того ж Дж. Орвелл сам сплатив кошти за український наклад. З листування видавців стало відомо, що близько 1.500 примірників видання роману було конфісковано американською окупаційною владою в Мюнхені та за угодою передано радянській окупаційній адміністрації[12][16]

Список українських видань

Станом на 2017 існує 5 перекладів книги "Animal Farm" українською мовою, включно з українським перекладом Ігоря Шевченка (під псевдонімом Іван Чернятинський) зробленим у 1947 році.[17][18] Згідно з даними Ольги Лучук, дослідниці українських перекладів Орвелла, найбільше перекладів книги українською з'явилося у період відновлення незалежності України 1991-1992 роках[19]:

Ігор Шевченко не був єдиним, хто переклав твір Джорджа Орвелла «Animal Farm» українською мовою. У 1980-х — на початку 1990-х років з'явилося ще кілька перекладів. Один із них — явно експериментальний, а саме: «вільний переклад» Ірини Дибко під назвою «Хутір тварин», що вийшов друком 1984 року і був присвячений, як зазначалося на титульній сторінці, жертвам голодомору в Україні. Два переклади української мовою з'явилися 1991 року: один із них під назвою «Ферма „Рай для тварин“» (у перекладі Юрія Шевчука) вийшов друком у журналі «Всесвіт», інший — це книжкове видання, в якому твір Орвелла під назвою «Скотоферма» надруковано поруч із романом Артура Кестлера «Ніч ополудні». Перекладачем Орвелла у цьому виданні зазначено О.Дроздовського. Наступного року в журналі «Вітчизна» з'явився ще один переклад твору Орвелла під назвою «Скотохутір». Ім'я перекладача не було зазначено; передмову до публікації цього перекладу написала Наталія Околітенко.

Пізніше з'ясувалося, що Наталя Околітенко не лише написала передмову до «Скотохутора» (журнал «Вітчизна», № 3, 1992), а й виконала сам переклад повісті (на жаль, з російської, а не з англійської, що суттєво вплинуло на якість перекладу).

  • Оруел, Ґеорґ (1947). Колгосп тварин. З анґл. мови переклав: Іван Чернятинський. Мюнхен: Прометей. 91 стор.  (Chtyvo, "Ізборник")
  • Орвел, Джордж (1984). Хутір тварин. "Бібліотека «Смолоскипа»"; ч. 49. Вільний переклад з англ.: Ірина Дибко. Балтімор: Смолоскип. 98 стор. ISBN 0-914834-53-3.  (Chtyvo)
  • Орвел, Джордж (1991). Ферма «Рай для тварин»: небилиця. Переклад з англ.: Юрій Шевчук. Київ: журнал «Всесвіт». №1 за 1991, стор. 75-112.  (Chtyvo)
  • Орвелл, Джордж. (1991) Скотоферма // Орвелл. Дж., Кестлер, А. Ніч ополудні. Скотоферма. Пер. з англ.: О. Дроздовський; Віталій Бендер. Київ: Заповіт. 272 стор. ISBN 5-7707-1046-2.  (Chtyvo)
  • Орвел, Джордж. Скотохутір: казка. Переклад з рос.: Наталя Околітенко. Київ: Вітчизна. №1 за 1991, стор. 38-72.  (Chtyvo)

Сценічні адаптації

У 2014 році Олексій Дроздовський написав п'єсу на дві дії «Ското-хутір», в основу якої лягла книжка Орвела «Колгосп тварин»[20].

Див. також

Примітки

  1. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  2. «15 класичних науково-фантастичних й фантастичних романів, які видавці відкинули» (англ.). 
  3. «Кращі науково-фантастичні та фантастичні романи всіх часів» - «Телеграф» (англ.). 
  4. «Кращі науково-фантастичні книги всіх часів» від Кеті Еденс (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018. 
  5. «Топ-100 науково-фантастичних й фантастичних книг NPR» (англ.). 
  6. Мигальчинська В.М. Від утопії до антиутопії. Сатирична повість – притча Д. Орелла «Звіроферма» як алегорія революції 1917 року та наступних подій в Росії // часопис "Зарубіжна література в школах України". — 7 листопада 2012.
  7. «Why I Write» (1936) (The Collected Essays, Journalism and Letters of George Orwell Volume 1 — An Age Like This 1945—1950 p.23 (Penguin)) (англ.)
  8. Данина Каталонії
  9. а б Передмова автора до українського видання
  10. Was Gareth Jones's surname behind George Orwell's naming of ‘Farmer Jones' in Animal Farm? [Архівовано 16 липень 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 23 липня 2012)
  11. Персонажі з перекладу «Колгосп тварин» Івана Чернятинського. У дужках персонажі з перекладу «Ферма «Рай для тварин» Юрія Шевчука.
  12. а б Дмитро Дроздовський: «Мандри» Ґ.Оруела до українського «Колгоспу тварин». (Перевірено 23 липня 2012)
  13. Okeanos: Essays presented to Ihor Ševčenko on his Sixtieth Birthday by his Colleagues and Students, ed. by Cyril Mango and Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies 7 (1983), р. 8. (англ.)
  14. Оруел, Ґ., 1947, с. 7-12.
  15. Орвелл, Джордж. Колгосп тварин. Передмова до українського видання / пер. з англ. Івана Чернятинського // Всесвіт. — 1991. — № 1. — С. 77–81.
  16. Як американці конфіскували український переклад Орвелла - BBC Україна, 18 січня 2018
  17. Ольга Лучук (2013). Ігор Шевченко і Джордж Орвелл: історія одного перекладу (До 90-річчя від дня народження Ігоря Шевченка і 65-річчя публікації першого українського перекладу “Колгоспу тварин”) // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки., Вип. 21. стор. 127-131.
  18. Янко Н. А. Деякі особливості відтворення в українському перекладі прагматики казки Дж. Орвелла «Animal Farm»] // Проблеми зіставної семантики. 2009. Вип. 9 [недоступне посилання з 01.01.2017]
  19. Лучук, Ольга (2012.). Animal Farm Джорджа Орвелла в українській перекладній літературі. Вісник Львівського університету. Міжнародні відносини (30): 382—395. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. 
  20. Олексій Дроздовський. Ското-Хутір. П'єса на дві дії за мотивами притчі Дж. Орвелла // Ukrcenter.com

Додаткова література

  • Andrea Chalupa. Orwell and the Refugees: The Untold Story of Animal Farm.. Amazon Digital Services. 71 pages. 2012 (kindle edition) (англ.)
    • (пер. укр.) Андреа Чалупа. Орвелл та біженці: Невідома історія "Колгоспу тварин". Пер. з англ.: Ірина Вушко, Маршал Комінс. Київ: Вид. Жупанського. 2015. 95 стор. ISBN 978-966-2355-64-2

Посилання