Баранова Тетяна Іванівна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Zvr (обговорення | внесок) Статтю номіновано на вилучення (NominateForDel.js) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<noinclude>{{Delete|22 жовтня 2019}}</noinclude> |
|||
{{Othernames|Баранова}} |
{{Othernames|Баранова}} |
||
{{Особа}} |
{{Особа}} |
Версія за 18:16, 22 жовтня 2019
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/22 жовтня 2019. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Баранова Тетяна Іванівна | |
---|---|
Народився |
26 жовтня 1955 Київ, Українська РСР, СРСР |
Помер | 8 січня 2022[1] (66 років) |
Країна | Україна |
Діяльність | авторка |
Alma mater | Білоруський державний університет |
Нагороди | |
|
Тетя́на Іва́нівна Бара́нова (нар. 26 жовтня 1955, Київ) — Голова Державної архівної служби України з жовтня 2014 року по 25 вересня 2019 року.
Життєпис
У 1982 році закінчила Білоруський державний університет за спеціальністю правознавство та здобула кваліфікацію юриста.
До 2004 року працювала в органах юстиції.
З серпня 2004 року призначена заступником директора департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань Міністерства юстиції України.
Кандидат у депутати Київської обласної ради по виборчому округу №56 від Єдиного Центру разом із Олександром Януковичем[2].
З вересня 2010 року радник Міністра юстиції України.
З квітня 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
З квітня 2014 року директор департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України.
У жовтні 2014 року призначена Головою Державної архівної служби України [3].
Є автором кількох десятків статей, коментарів на різноманітні теми з питань нотаріату.
11 листопада 2017 року надіслала листа до обласних державних адміністрацій «Про вчинення провокацій у приміщеннях державних архівів», що стало відповіддю на дії громадських активістів щодо захисту законних прав користувачів архівних установ.
Звільнена з посади голови Державної архівної служби України Розпорядженням КМУ №830-р від 25.09.2019.[4]
Нагороди та відзнаки
Має нагороди від Міністерства юстиції, Української нотаріальної палати, Київської міської державної адміністрації, профспілкових організацій.
Брала участь у міжнародних проектах, зокрема в програмі співробітництва Міністерства юстиції України з Квебекською нотаріальною палатою Канади, українсько-нідерландському проекті «Впровадження нового Цивільного кодексу України». Була учасником Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» між урядами США і України.
Цікаві факти
- Вважає, що в статті 20 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» жодним чином не сказано, що користувач має право копіювати власними засобами [5].
Примітки
- ↑ а б https://www.facebook.com/399606883730717/posts/1614674065557320/
- ↑ Кандидати від Єдиного Центру у депутати місцевих рад та на посади голів громад на місцевих виборах 31 жовтня 2010 року. Київська область. Архів оригіналу за 15 червень 2018. Процитовано 18 червень 2018.
- ↑ Розпорядження Кабінету міністрів України
- ↑ Розпорядження КМУ №830-р від 25.09.2019.
- ↑ Зміни у порядку копіювання архівних документів