Браузер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
будь ласка надайте джерела
Мітка: Скасування
Kozubenko (обговорення | внесок)
27 246 редагувань
правопис 2019
Рядок 5: Рядок 5:
{{Legend|#EEDEEE|Зона впливу [[Opera]]}}]]
{{Legend|#EEDEEE|Зона впливу [[Opera]]}}]]


'''Бра́узер''', також '''веб-переглядач''', '''веб-оглядач''', '''веб-навігатор''' ({{lang-en|browser}} {{МФА2|ˈbraʊ̯zɚ}}) — [[програмне забезпечення]] для [[комп'ютер]]а або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до [[Інтернет]]у, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на [[гіпертекст]]овій [[Веб-сторінка|веб-сторінці]]. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші веб-сторінки, розташовані на тому ж веб-сайті або на інших веб-сайтах. Веб-переглядач з допомогою [[Гіперпосилання|гіперпосилань]] дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох веб-сторінках.
'''Бра́узер''', також '''вебпереглядач''', '''вебоглядач''', '''вебнавігатор''' ({{lang-en|browser}} {{МФА2|ˈbraʊ̯zɚ}}) — [[програмне забезпечення]] для [[комп'ютер]]а або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до [[Інтернет]]у, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на [[гіпертекст]]овій [[Вебсторінка|вебсторінці]]. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші вебсторінки, розташовані на тому ж вебсайті або на інших вебсайтах. Вебпереглядач з допомогою [[Гіперпосилання|гіперпосилань]] дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох вебсторінках.


== Принцип роботи ==
== Принцип роботи ==
Веб-переглядач під'єднується до сервера [[HTTP]], отримує з нього документ і форматує його для представлення користувачеві або намагається викликати зовнішню програму, яка це зробить, залежно від формату документа. Формати документа, які веб-переглядач повинен представляти без допомоги зовнішніх програм, визначає [[W3C|World Wide Web Consortium]] (скорочено W3C)<ref>[http://www.w3.org/ World Wide Web Consortium]</ref>. До них належать формати текстових документів [[HTML]] та [[XHTML]], а також найпоширеніші формати растрової графіки [[GIF]], [[JPEG]] та [[PNG]] (останній&nbsp;— розробка [[W3C]]). Якщо ви читаєте цей текст з екрана монітора, то в цей час ви користуєтесь веб-переглядачем.
Вебпереглядач під'єднується до сервера [[HTTP]], отримує з нього документ і форматує його для представлення користувачеві або намагається викликати зовнішню програму, яка це зробить, залежно від формату документа. Формати документа, які вебпереглядач повинен представляти без допомоги зовнішніх програм, визначає [[W3C|World Wide Web Consortium]] (скорочено W3C)<ref>[http://www.w3.org/ World Wide Web Consortium]</ref>. До них належать формати текстових документів [[HTML]] та [[XHTML]], а також найпоширеніші формати растрової графіки [[GIF]], [[JPEG]] та [[PNG]] (останній&nbsp;— розробка [[W3C]]). Якщо ви читаєте цей текст з екрана монітора, то в цей час ви користуєтесь вебпереглядачем.


Адресування сторінок відбувається за допомогою [[URL]] (Uniform Resource Locator, RFC 1738), який інтерпретується, як адреса, що починається з ''http:'' для протоколу [[HTTP]]. Багато навігаторів також підтримують інші типи URL та їх відповідні протоколи, як, наприклад, ''gopher:'' для [[Gopher protocol#Gopher support in Web browsers|Gopher]] (ієрархічний протокол гіперпосилань), ''ftp:'' для протоколу перенесення файлів [[FTP]], ''rtsp:'' для протоколу потоків реального часу [[RTSP]], та ''https:'' для [[HTTPS]] (HTTP Secure, що розширює HTTP за допомогою Secure Sockets Layer [[SSL]] або Transport Layer Security [[Transport Layer Security|TLS]]).
Адресування сторінок відбувається за допомогою [[URL]] (Uniform Resource Locator, RFC 1738), який інтерпретується, як адреса, що починається з ''http:'' для протоколу [[HTTP]]. Багато навігаторів також підтримують інші типи URL та їх відповідні протоколи, як, наприклад, ''gopher:'' для [[Gopher protocol#Gopher support in Web browsers|Gopher]] (ієрархічний протокол гіперпосилань), ''ftp:'' для протоколу перенесення файлів [[FTP]], ''rtsp:'' для протоколу потоків реального часу [[RTSP]], та ''https:'' для [[HTTPS]] (HTTP Secure, що розширює HTTP за допомогою Secure Sockets Layer [[SSL]] або Transport Layer Security [[Transport Layer Security|TLS]]).
Рядок 30: Рядок 30:
}}
}}
}}
}}
Найпершим веб-переглядачем був [[Mosaic]], розроблений в Національному центрі застосування суперкомп'ютерів (NCSA) [[Іллінойський університет в Урбана-Шампейн|Іллінойського університету в Урбана-Шампейн]].
Найпершим вебпереглядачем був [[Mosaic]], розроблений в Національному центрі застосування суперкомп'ютерів (NCSA) [[Іллінойський університет в Урбана-Шампейн|Іллінойського університету в Урбана-Шампейн]].


Станом на квітень 2019 року існує низка програм для навігації в Інтернеті. Найпопулярніші з них<ref name="Statistic"></ref>:
Станом на квітень 2019 року існує низка програм для навігації в Інтернеті. Найпопулярніші з них<ref name="Statistic"></ref>:
Рядок 304: Рядок 304:


== Переглядачі спеціального призначення ==
== Переглядачі спеціального призначення ==
Є спеціальні веб-переглядачі, вбудовані у відносно прості моделі мобільних телефонів, які орієнтовані на спеціально спрощений текстовий формат [[WML]], проте сучасні моделі спроможні показувати також [[HTML]] та [[XHTML]].
Є спеціальні вебпереглядачі, вбудовані у відносно прості моделі мобільних телефонів, які орієнтовані на спеціально спрощений текстовий формат [[WML]], проте сучасні моделі спроможні показувати також [[HTML]] та [[XHTML]].


Існують також браузери, що можуть відтворювати лише текстову інформацію, наприклад [[Lynx (браузер)|lynx]]. Такі переглядачі інколи використовуються, коли відсутній доступ до [[графічне середовище|графічного середовища]] і роботу обмежено [[командний рядок|командним рядком]].
Існують також браузери, що можуть відтворювати лише текстову інформацію, наприклад [[Lynx (браузер)|lynx]]. Такі переглядачі інколи використовуються, коли відсутній доступ до [[графічне середовище|графічного середовища]] і роботу обмежено [[командний рядок|командним рядком]].
Рядок 319: Рядок 319:
Тому найпоширенішими варіантами перекладу є:
Тому найпоширенішими варіантами перекладу є:
* ''браузер''
* ''браузер''
* ''(веб-)переглядач'' або ''веб-оглядач''
* ''(веб)переглядач'' або ''вебоглядач''


Альтернативним запропонованим перекладом був ''(веб-)навігатор'', мабуть, через аналогію романтики плавання під вітрилами, але цей варіант не набув поширення, можливо частково через те, що в той час існував переглядач [[Netscape Navigator]], назва якого вносила неоднозначність і який до того ж тоді ще й швидко втрачав популярність.
Альтернативним запропонованим перекладом був ''(веб)навігатор'', мабуть, через аналогію романтики плавання під вітрилами, але цей варіант не набув поширення, можливо частково через те, що в той час існував переглядач [[Netscape Navigator]], назва якого вносила неоднозначність і який до того ж тоді ще й швидко втрачав популярність.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 346: Рядок 346:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}{{Інтернет}}
{{reflist}}{{Інтернет}}
{{Вебоглядачі}}
{{Веб-оглядачі}}
{{Вебсайти}}
{{Веб-сайти}}


[[Категорія:Веб-технології]]
[[Категорія:Вебтехнології]]
[[Категорія:Веб-оглядачі]]
[[Категорія:Вебоглядачі]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Комп'ютерна термінологія]]
[[Категорія:Комп'ютерна термінологія]]

Версія за 13:31, 23 жовтня 2019

Еволюція браузерів (1990—2011)
   Зона впливу Google Chrome та Safari
   Зона впливу Internet Explorer
   Зона впливу Mozilla Firefox
   Зона впливу Opera

Бра́узер, також вебпереглядач, вебоглядач, вебнавігатор (англ. browser МФА: [ˈbraʊ̯zɚ]) — програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій вебсторінці. Тексти та малюнки можуть містити посилання на інші вебсторінки, розташовані на тому ж вебсайті або на інших вебсайтах. Вебпереглядач з допомогою гіперпосилань дозволяє користувачеві швидко та просто отримувати інформацію, розміщену на багатьох вебсторінках.

Принцип роботи

Вебпереглядач під'єднується до сервера HTTP, отримує з нього документ і форматує його для представлення користувачеві або намагається викликати зовнішню програму, яка це зробить, залежно від формату документа. Формати документа, які вебпереглядач повинен представляти без допомоги зовнішніх програм, визначає World Wide Web Consortium (скорочено W3C)[1]. До них належать формати текстових документів HTML та XHTML, а також найпоширеніші формати растрової графіки GIF, JPEG та PNG (останній — розробка W3C). Якщо ви читаєте цей текст з екрана монітора, то в цей час ви користуєтесь вебпереглядачем.

Адресування сторінок відбувається за допомогою URL (Uniform Resource Locator, RFC 1738), який інтерпретується, як адреса, що починається з http: для протоколу HTTP. Багато навігаторів також підтримують інші типи URL та їх відповідні протоколи, як, наприклад, gopher: для Gopher (ієрархічний протокол гіперпосилань), ftp: для протоколу перенесення файлів FTP, rtsp: для протоколу потоків реального часу RTSP, та https: для HTTPS (HTTP Secure, що розширює HTTP за допомогою Secure Sockets Layer SSL або Transport Layer Security TLS).

Популярні переглядачі

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Частка браузерів на світовому ринку станом на 2019 р.[2]

Найпершим вебпереглядачем був Mosaic, розроблений в Національному центрі застосування суперкомп'ютерів (NCSA) Іллінойського університету в Урбана-Шампейн.

Станом на квітень 2019 року існує низка програм для навігації в Інтернеті. Найпопулярніші з них[2]:

Кожний переглядач має свої відмінності в інтерпретації гіпертексту, що пов'язано з різною реалізацією рушіїв відображення та створенням пропрієтарних тегів для розширення можливостей стандартного HTML. Так, один текст може бути відтворено по-різному в Internet Explorer та Safari. Багато Інтернет-сервісів оптимізують свої сторінки під один стандарт, віддаючи перевагу одному переглядачу (приклад Flickr з Mozilla Firefox). Для покращення сумісності сторінки з різними браузерами та їх версіями може використовуватися техніка CSS-фільтрів, яка полягає у використанні різних файлів каскадних таблиць стилів (CSS) або різних записів у CSS-файлах залежно від типу та версії браузера.

Статистика

Найпопулярніші браузери за країнами (2012)[3]:
   Opera
Найпопулярніші браузери за країнами (2015)[4]:
   Safari
   Opera
   Брак даних
Використання браузерів у світі, відповідно до StatCounter.
Використання браузерів у світі за користувачами (2016 рік)[5]
Дані Net Applications[6]
Google Chrome Internet Explorer Safari Mozilla Firefox Opera
2012 рік
Зміни за місяць немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних
I квартал немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних немає даних
2011 рік
IV квартал ▼47,76 ▲20,09 ▲17,58 ▲8,67 ▼1,55 ▼2,60
III квартал ▼50,97 ▼21,06 ▲15,17 ▲8,03 ▼1,58 3,18
II квартал ▼53,68 ▼21,67 ▲13,11 ▲7,48 ▼1,73 ▲1,25 ▲0,91 ▬0,03 ▬0,14
I квартал ▼55,92 ▼21,80 ▲11,57 ▲6,61 ▼2,15 ▲1,06 ▼0,68 ▬0,03 ▼0,18
2010 рік
IV квартал ▼57,11 ▼22,83 ▲9,98 ▲5,87 ▼2,23 ▲0,98 ▲0,75 ▲0,03 ▼0,20
III квартал ▼59,65 ▼22,96 ▲7,98 ▲5,27 ▲2,39 ▲0,97 ▼0,52 ▼0,02 ▲0,27
II квартал ▼60,32 ▼23,81 ▲7,24 ▲4,85 ▼2,27 ▼0,66 ▲0,56 ▼0,03 ▬0,26
I квартал ▼60,65 ▼24,52 ▲6,13 ▲4,65 ▼2,37 ▲0,78 ▲0,47 ▲0,16 ▼0,26
2009 рік
IV квартал ▼62,69 ▲24,61 ▲4,63 ▲4,46 ▲2,40 ▲0,53 ▼0,32 ▲0,13 ▲0,17
III квартал ▼66,80 ▲23,06 ▲3,17 ▲4,13 ▲2,07 ▲0,3 ▼0,50 ▲0,09 ▼0,03
II квартал ▼68,06 ▲23,00 ▲2,13 ▲3,67 ▼2,05 ▲0,25 ▲0,68 ▬0,06 ▲0,09
I квартал ▼69,13 ▲22,67 ▲1,56 ▲3,58 ▲2,18 ▼0,23 ▲0,51 ▼0,06 ▲0,08
2008 рік
IV квартал ▼71,99 ▲20,78 ▲1,16 ▲3,11 ▲2,15 ▲0,24 ▼0,41 ▬0,07 ▼0,07
III квартал ▼74,93 ▲19,07 ▲0,37 ▬2,73 ▲2,06 ▲0,23 ▼0,43 ▼0,07 ▼0,10
II квартал ▼76,24 ▲18,16 не випускається ▲2,73 ▲1,97 ▲0,20 ▲0,48 ▼0,08 ▬0,12
I квартал ▼77,83 ▲16,86 не випускається ▲2,65 ▲1,84 ▲0,17 ▼0,41 ▲0,13 ▼0,12
2007 рік
IV квартал 79,16 15,84 не випускається 2,39 1,78 0,12 0,50 0,09 0,13
Google Chrome Internet Explorer Safari Mozilla Firefox Opera
Користувачі України за типом браузера (липень 2012)

Ситуація в Україні

В Україні, за даними StatCounter[7], на початок січня 2015 року найпопулярніший браузер Google Chrome з часткою 39,24 %, за ним йде Internet Explorer, в активі якого 17,9 %. Замикає трійку лідерів Opera, яка має 16,6 %. Четвертим у списку йде Mozilla Firefox із часткою 16,6 %, закінчує перелік браузер Safari із часткою 3,13 %.

За 2014 частка оглядача від Google постійно збільшується, тому він вважається найдинамічнішим браузером.

Переглядачі спеціального призначення

Є спеціальні вебпереглядачі, вбудовані у відносно прості моделі мобільних телефонів, які орієнтовані на спеціально спрощений текстовий формат WML, проте сучасні моделі спроможні показувати також HTML та XHTML.

Існують також браузери, що можуть відтворювати лише текстову інформацію, наприклад lynx. Такі переглядачі інколи використовуються, коли відсутній доступ до графічного середовища і роботу обмежено командним рядком.

У пошуках українського терміна

Словник Merriam-Webster дає декілька означень англійського дієслова browse[8], найближчими з яких по змісту є два:

  • to look over casually: skim
  • a) to skim through a book reading passages that catch the eye
  • b) to look over or through an aggregate of things casually especially in search of something of interest

які відповідають[9] українським:

  • (skim) нашвидку прочитати; перегорта́ти (книжку)
  • підшу́кувати, перегляда́ти (look over), та (look through) передивля́тися щось

Тому найпоширенішими варіантами перекладу є:

  • браузер
  • (веб)переглядач або вебоглядач

Альтернативним запропонованим перекладом був (веб)навігатор, мабуть, через аналогію романтики плавання під вітрилами, але цей варіант не набув поширення, можливо частково через те, що в той час існував переглядач Netscape Navigator, назва якого вносила неоднозначність і який до того ж тоді ще й швидко втрачав популярність.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браузер

Примітки

  1. ↑ World Wide Web Consortium
  2. ↑ а б W3Counter: Global Web Stats. www.w3counter.com. Процитовано 2 квітня 2019.
  3. ↑ StatCounter Global Stats - Browser, OS, Search Engine including Mobile Usage Share. StatCounter Global Stats (англ.). Процитовано 22 листопада 2017.
  4. ↑ за даними StatCounter
  5. ↑ W3Schools: Browser Statistics(англ.)
  6. ↑ Статистика Net Applications за минулий місяць. Net Applications. 1 лютого 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2011.
  7. ↑ Поточна статистика за браузером в Україні від StatCounter Global Stats(англ.)
  8. ↑ Browse в Merriam-Webster Dictionary(англ.)
  9. ↑ Англо-український словник Подвезько, Балла
 
Можливості · стандарти · протоколи
Можливості
Вебстандарти
Протоколи
 
Діючі
На основі Blink
На основі Gecko
На основі WebKit
Інші
 
Розробку припинено
На основі Gecko
На основі MSHTML
На основі WebKit
Інші
  • Категорія Категорія
  • Порівняння

    • Товстим шрифтом виділені популярні браузери
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Браузер&oldid=26351724