Хафісе Кадин-ефенді: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
SOMBot (обговорення | внесок) м більше не розпізнається як ізольована |
Bluelinking 1 books for verifiability.) #IABot (v2.1alpha3 |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{книга|автор=Leslie Peirce |заголовок=The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire |посилання= |відповідальний= |місце= |видавництво=Oxford University Press |рік=1993 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=0-19-508677-5}} |
* {{книга |автор=Leslie Peirce |заголовок=The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire |посилання= |відповідальний= |місце= |видавництво=Oxford University Press |рік=1993 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=0-19-508677-5 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/imperialharemwom00peir }} |
||
* {{книга|автор=Yavuz Bahadıroğlu |заголовок=Resimli Osmanlı Tarihi |посилання= |відповідальний= |місце= |видавництво=Nesil Yayınları |рік=2009 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=978-975-269-299-2}} |
* {{книга|автор=Yavuz Bahadıroğlu |заголовок=Resimli Osmanlı Tarihi |посилання= |відповідальний= |місце= |видавництво=Nesil Yayınları |рік=2009 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=978-975-269-299-2}} |
||
Версія за 20:40, 23 жовтня 2019
| Хафісе Кадин-ефенді | |
|---|---|
| осман. عفيفه قادين افندى | |
| Народилася | 1685 |
| Померла |
12 червня 1723 Стамбул, Османська імперія |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | османська |
| Титул | принцеса |
| Посада | валіде-султан |
| Рід | Османи |
Хафісе[к 1] Кадин-ефендi (тур. Hafise Kadınefendi, осман. حفيصہ کادین افندی; пр. 1685 — 12 червня 1723 рокiв, Стамбул[3]) — наложниця османського султана Мустафи II і мати п'ятьох його синів і однієї дочки[4][1][2].
Біографія
Про походження Хафісе практично немає даних. Вважається, що вона потрапила в полон до татар, після чого у віці 10 років була передана в гарем султана Ебу Бекіром-ефенді, одним з міністрів Порти. Наложницею Мустафи Хафісе, ймовірно, стала за підтримки його матері, Еметуллах Рабіе Гюльнуш Султан. Вона була єдиною з усіх жінок гарему, що супроводжували Мустафу у всіх трьох його кампаніях. Хафісе народила султану п'ятьох синів і дочку[2]. На початку березня 1718 року Хафісе відвідала леді Мері Вортлі Монтегю, знаменита мандрівниця і дружина британського посла в Стамбулі. Вона ж у своїх листах називає Хафісе фавориткою султана[2].
Після повалення і смерті Мустафи у 1703 році новий султан велів Хафісе залишити гарем і обрати собі нового чоловіка з числа служителів Порти. Для жінки колишнього султана, яка народила йому шістьох дітей, це було образою. Хафісе благала Ахмеда III не видавати її заміж, а краще вбити її, у надії на те, що вона, вдова султана, була матір'ю п'ятьох Шехзаде[2]. Але всі Шехзаде були мертві, в живих залишалася тільки дочка, і Ахмед залишився непохитний. Хафісе змушена була зробити вибір. Вона вибрала 80-річного Ебу Бекіра-ефенді, державного секретаря, твердо маючи намір зберігати вірність померлому чоловікові і не допускати в своє ліжко іншого чоловіка. Ебу Бекір був обраний в подяку за те, що колись саме він привів Хафісе в гарем[2].
Хафісе удруге залишилася вдовою. Померла в 1723 році.
Примiтки
- Джерела
- ↑ а б A. D. Alderson. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Clarendon Press, 1956. — 195 с.
- ↑ а б в г д е Lady Mary Wortley Montagu. The Turkish Embassy Letters / ed. Teresa Heffernan, Daniel O'Quinn. — Broadview Press. — С. 154. — ISBN 1554810426, 9781554810420.
- ↑ Turkey: The Imperial House of Osman. web.archive.org. Процитовано 6 February 2014.
- ↑ Consorts Of Ottoman Sultans (in Turkish). Ottoman Web Page.
Посилання
- Leslie Peirce. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford University Press, 1993. — ISBN 0-19-508677-5.
- Yavuz Bahadıroğlu. Resimli Osmanlı Tarihi. — Nesil Yayınları, 2009. — ISBN 978-975-269-299-2.