Рауль Леоні: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
м вилучено Категорія:Президенти Венесуели за допомогою HotCat |
||
Рядок 60: | Рядок 60: | ||
{{DEFAULTSORT:Леоні Рауль}} |
{{DEFAULTSORT:Леоні Рауль}} |
||
[[Категорія:Президенти Венесуели]] |
|||
[[Категорія:Випускники Центрального університету Венесуели]] |
[[Категорія:Випускники Центрального університету Венесуели]] |
Версія за 11:12, 31 жовтня 2019
Рауль Леоні Raúl Leoni | |||
| |||
---|---|---|---|
13 березня 1964 — 11 березня 1969 року | |||
Попередник: | Ромуло Бетанкур | ||
Наступник: | Рафаель Кальдера | ||
Народження: |
26 квітня 1905 Болівар, Венесуела | ||
Смерть: |
5 липня 1972 (67 років) Нью-Йорк, США | ||
Причина смерті: | геморагічний інсульт | ||
Поховання: | East Cemeteryd | ||
Країна: | Fourth republic of Venezuelad | ||
Релігія: | Католицизм | ||
Освіта: | Центральний університет Венесуели | ||
Партія: | Acción Democrática | ||
Шлюб: | Carmen América Fernándezd | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Рауль Леоні Отеро (26 квітня 1905 — 5 липня 1972) — президент Венесуели з 1964 до 1969 року.
Походження
Леоні народився в селищі Ель-Мантеко, Болівар, син масона, уродженця Корсики. Закінчив Центральний університет Венесуели в Каракасі, отримавши диплом юриста.
На посту президента
Леоні прийшов до влади 13 березня 1964 року, замінивши на посту президента Ромуло Бетанкура, свого однопартійця.
Первинно Леоні сформував кабінет з малою кількістю своїх однопартійців, а більшість портфелів роздав незалежним політикам. Пізніше, в листопаді 1964 року Леоні ініціював перемовини з лідерами політичних партій, щоб зберегти дух пакту Punto Fijo[en], укладеного в 1958 році. В результаті було сформовано новий кабінет, проте він існував тільки 16 місяців.
Упродовж правління Леоні започаткував важливі проекти: розвиток важкої промисловості в Гаяні (гідроелектроенергетика, залізо та сталь), відкриття Робітничого банку, а також будівництво дорожньої інфраструктури (автотраси, магістралі, мости — найважливіший з них перетинає Оріноко). Також відбулись важливі зміни в робітничій та соціальній галузях: профспілки набули ширших прав і повноважень, було змінено систему соціального забезпечення. Леоні спробував реформувати податкову систему, проте його стримала коаліція лівих та правих політиків, які відкрито відстоювали інтереси нафтових компаній.
1 грудня 1968 року на президентських виборах перемогу здобув Рафаель Кальдера з КОПЕІ, який отримав 29,1% голосів[1]. 11 березня 1969 року Леоні відповідно до пакту Punto Fijo передав владу новообраному президенту. Вперше в історії Венесуели як незалежної держави передачу було здійснено мирним шляхом чинною владою представнику опозиції, що переміг на виборах.
Примітки
- ↑ Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, p555 ISBN 978-0-19-928358-3(англ.)
Джерела
- Much of the content of this article comes from the equivalent Spanish-language Wikipedia article. The following references are cited by that Spanish-language article:
- Polar Foundation
- Біографія
- Interview to Raúl Leoni by Miguel Otero Silva
|