Бугенвіль (острів): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
м оформлення |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
== Природа == |
== Природа == |
||
Острів омивається водами [[Тихий океан|Тихого океану]] на сході та [[Соломонове море|Соломоновим море]] на заході. Східний берег більш розчленований, аніж західний. Але найбільші [[затока|затоки]] знаходяться все ж таки на західному узбережжі |
Острів омивається водами [[Тихий океан|Тихого океану]] на сході та [[Соломонове море|Соломоновим море]] на заході. Східний берег більш розчленований, аніж західний. Але найбільші [[затока|затоки]] знаходяться все ж таки на західному узбережжі — [[Емпресс-Огаста]] в центрі та [[Метчин]] на півночі. На півночі біля Бугенвіля лежать кілька островів, серед яких найбільшим є [[Бука (острів)|Бука]] та острови [[Сапоса]]. На сході біля узбережжя розташований невеликий острів [[Таутсіна]]. |
||
Поверхня острова гориста. На півночі є гори [[Емперор]] висотою до 2 743 м — [[вулкан]] [[Балбі]], найвища точка острова. На півдні, на висоту 2 219 м, піднімається гора [[Такуан]]. У центрі ж острова висота рідко сягає позначки 1 500 м. Великі низинні простори лежать на південному заході острова. |
Поверхня острова гориста. На півночі є гори [[Емперор]] висотою до 2 743 м — [[вулкан]] [[Балбі]], найвища точка острова. На півдні, на висоту 2 219 м, піднімається гора [[Такуан]]. У центрі ж острова висота рідко сягає позначки 1 500 м. Великі низинні простори лежать на південному заході острова. |
||
| Рядок 62: | Рядок 62: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* |
* |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* |
* |
||
Версія за 19:42, 6 листопада 2019
| Бугенвіль | |
|---|---|
| фр. Bougainville | |
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 6°14′40″ пд. ш. 155°23′02″ сх. д. / 6.2444444444721778° пд. ш. 155.383888888917766735° сх. д.Координати: 6°14′40″ пд. ш. 155°23′02″ сх. д. / 6.2444444444721778° пд. ш. 155.383888888917766735° сх. д. | |
| Континент | Океанія |
| Місцерозташування | Меланезія |
| Акваторія | Тихий океан |
| Площа | 9318 км² |
| Довжина | 204 км |
| Ширина | 64 км |
| Найвища точка | 2715 м |
| Країна | |
 Папуа Нова Гвінея | |
| Адм. одиниця | Автономний регіон Бугенвіль[1] |
| Населення |
175160 (2000) |
  Бугенвіль Бугенвіль (Папуа Нова Гвінея) | |
 | |
 Бугенвіль у Вікісховищі | |
Бугенві́ль (фр. Bougainville) — вулканічний острів у Тихому океані, найбільший у групі Соломонових островів. Входить до складу незалежної держави Папуа Нова Гвінея.
Природа
Острів омивається водами Тихого океану на сході та Соломоновим море на заході. Східний берег більш розчленований, аніж західний. Але найбільші затоки знаходяться все ж таки на західному узбережжі — Емпресс-Огаста в центрі та Метчин на півночі. На півночі біля Бугенвіля лежать кілька островів, серед яких найбільшим є Бука та острови Сапоса. На сході біля узбережжя розташований невеликий острів Таутсіна.
Поверхня острова гориста. На півночі є гори Емперор висотою до 2 743 м — вулкан Балбі, найвища точка острова. На півдні, на висоту 2 219 м, піднімається гора Такуан. У центрі ж острова висота рідко сягає позначки 1 500 м. Великі низинні простори лежать на південному заході острова.
Острів помережений великою кількістю річок різної довжини. Серед найбільших виділяються річки басейну Тихого океану: Лалуаї,[2] Таурі та Міво; басейну Соломонового моря — Уруаї, Аїта. Озер небагато — Лахала на південному сході, Біллі-Мітчелл в кратері згаслого вулкана в центральній частині.
Острів вкритий вологими екваторіальними лісами.
Населення займається вирощуванням кокосової пальми, бананів. На острові є поклади олова, одне з найбільших родовищ міді у світі, ведеться видобуток золота.
Історія
Названий на честь французького мореплавця та природознавця Луї Антуана де Бугенвіля.
Мешканці острова вже кілька десятиліть борються за державну незалежність.
У 1975 році було проголошено республіку Північних Соломонових Островів. Але ця спроба закінчилася невдачею. Вдруге незалежність було проголошено у 1990 році. Під час збройних сутичок загинуло приблизно 15 тисяч осіб. У 1998 році бойові дії було припинено. Внаслідок мирних переговорів у 2001 році було досягнуто компромісу: острів (і дрібні прилеглі) отримав статус Автономного регіону і право на утворення власного уряду.
Цікаві факти
- Згідно з висновками шведських учених з університету Упсали, представники народу і (Китай) та папуаси острова Бугенвіль є найбільш найближчими родичами денисівської людини з усіх сучасних народів Землі[3].
- У мові тубільців острова Бугенвіль, ротокас, найкоротший алфавіт — 12 літер (передають 11 звуків).
Див. також
Примітки
- ↑ https://web.archive.org/save/https://peaceaccords.nd.edu/provision/decentralizationfederalism-bougainville-peace-agreement
- ↑ Fragmentation and Flow Regulation of the World's Major River Systems [Архівовано 30 березень 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ «Денисовский человек» больше всего «наследил» в геноме азиатов // РИА Новости, 01.11.2011.
