Лисиця і виноград: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Літературний твір|назва=Лисиця і виноград|оригінальна назва= |зображення=|опис зображення=|автор=[[Езоп]] |жанр=[[байка]]|мова оригіналу= |написаний= VI століття до н. е.|публікація= |видання=|видавництво=|переклад= |ISBN-13=|ISBN-10=|нагороди=|попередник=|наступник=|сайт=|wikiquote=|wikisource=}} |
{{Літературний твір|назва=Лисиця і виноград|оригінальна назва= |зображення=|опис зображення=|автор=[[Езоп]] |жанр=[[байка]]|мова оригіналу= |написаний= VI століття до н. е.|публікація= |видання=|видавництво=|переклад= |ISBN-13=|ISBN-10=|нагороди=|попередник=|наступник=|сайт=|wikiquote=|wikisource=}} |
||
'''«Лисиця і виноград»''' |
'''«Лисиця і виноград»''' — [[байка]] давньогрецького байкаря [[Езоп]]а (VI століття до н. е.), засновника жанру «байки». |
||
== Історія створення == |
== Історія створення == |
||
Точно час створення байки Езопом невідомо, орієнтовно |
Точно час створення байки Езопом невідомо, орієнтовно — VI століття до н. е. До нас байка дійшла у латинському варіанті [[Федр]]а і в декількох грецьких варіантах — [[Бабрій|Бабрія]]. У довіднику Едвіна [[Перрі]] (Рerry Index) байка зазначена під числом 15. Перший байкар світу був уважним до людських проблем. Він радив розкрити очі і критично подивитися на себе. У байці «Лисиця і виноград» Езоп у образах тварин висміяв недалеких людей та їхні вади. |
||
== Сюжет байки == |
== Сюжет байки == |
||
Сюжет байки «Лисиця і виноград» простий. Розповідається про те, як Лисиця |
Сюжет байки «Лисиця і виноград» простий. Розповідається про те, як Лисиця намагалася дістати виноград, але ягоди були надто високо. Вона так і не скуштувала їх. Тоді вона сказала, що виноград ще зелений і пішла собі. Мораль Езопа лаконічна і влучна: «Так і деякі люди не можуть досягти успіху через брак сили, а звинувачують у цьому обставини». |
||
== Структура байки == |
== Структура байки == |
||
У байці дві частини: спочатку йде оповідна (розповідь), потім повчальна (мораль). Мораль є короткою та влучною |
У байці дві частини: спочатку йде оповідна (розповідь), потім повчальна (мораль). Мораль є короткою та влучною і містить елемент повчання. |
||
== Аналіз тексту == |
== Аналіз тексту == |
||
У прозовому тексті байки з іронією описана ситуація, коли невдача оправдується тим, |
У прозовому тексті байки з іронією описана ситуація, коли невдача оправдується тим, що насправді не було мети досягти успіху. [[Езоп]] висміює людські вади: лінь і відсутність бажання думати. У образі Лисиці зображена людина, яка не хоче прикладати зусилля для досягнення мети, ухиляється від праці і таким чином нічого не досягає. Алегоричний образ Лисиці втілює хитрість, прагнення до легкої наживи, небажання чесно і наполегливо працювати. |
||
== Наслідування |
== Наслідування байки == |
||
Байки Езопа наслідували в різні часи представники |
Байки Езопа наслідували в різні часи представники різних народів. Давньоримський байкар [[Федр]] (близько 15 р. до н. е. — близько 50 р. н. е.) переповідає байку Езопа в шести рядках. Стиль Федра схематичний, стислий, абстрактний. У давньогрецького байкаря [[Бабрій|Бабрія]] (II ст. н. е) текст байки також лаконічний — вісім рядків. Дослідники вважають, що байка дійшла до нас без істотних змін в деталях сюжету. |
||
У XVII столітті у Франції сюжет Езопа був перекладений Лафонтеном для байки Le Renard et les Raisins. Згодом цей сюжет був використаний |
У XVII столітті у Франції сюжет Езопа був перекладений Лафонтеном для байки Le Renard et les Raisins. Згодом цей сюжет був використаний скульптором П'єром Жюльєном для пам'ятника Лафонтену. Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. |
||
Російською мовою байку переповідали і перекладали |
Російською мовою байку переповідали і перекладали [[Тредіаковський Василь Кирилович|Василь Тредіаковський]] (ХVІІІст.), [[Сумароков Олександр Петрович|Олександр Сумароков]] (ХVІІІст.), [[Крилов Іван Андрійович|Іван Крилов]] ХІХ ст.), [[Толстой Лев Миколайович| Лев Толстой]] (ХІХ ст.) та інші. Цікаво, що у байці Івана Крилова наголошується, що виноград був стиглий: «грона червоніли». |
||
Українець [[ Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібов]] (ХІХ ст.) надихався |
Українець [[ Глібов Леонід Іванович|Леонід Глібов]] (ХІХ ст.) надихався демократизмом, життєвістю, національним колоритом байки Лафонтена. Байкар наслідував французького байкаря, додавав свої оригінальні барви у віршовану байку. |
||
== Інтерпретація |
== Інтерпретація байки == |
||
* Езоп (1981) |
* Езоп (1981) — фільм — вистава |
||
* https://www.youtube.com/watch?v=ZZBewfbYHyQ |
* https://www.youtube.com/watch?v=ZZBewfbYHyQ |
||
* teatr.kolomyya.org Гільєрме Фігейредо |
* teatr.kolomyya.org Гільєрме Фігейредо «Лисиця й Виноград (Езоп)» комедія-гротеск |
||
* 80-ezop-lisa-i-vinograd |
* 80-ezop-lisa-i-vinograd |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* https://www.youtube.com/watch?v=z9PiMXZ7XSQ. - Лисиця і виноград. |
* https://www.youtube.com/watch?v=z9PiMXZ7XSQ. - Лисиця і виноград. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Езоп (фільм)]]. Вистава за п'єсою |
* [[Езоп (фільм)]]. Вистава за п'єсою Гільєрме Фігейредо «Лисиця і виноград»(1957 р.) |
||
* [[Езоп]] |
* [[Езоп]] |
||
* [[Байка]] |
* [[Байка]] |
||
Рядок 38: | Рядок 42: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Уроки зі світової літератури в 6 класі (Серія «Бібліотека словесника») О. |
* Уроки зі світової літератури в 6 класі (Серія «Бібліотека словесника») О. М. Ніколенко, Л. В. Мацевко, О. В. Орлова та ін. — К. Грамота, 2014. |
||
* https://казка.укр/lisitsja_i_vinograd.html |
* https://казка.укр/lisitsja_i_vinograd.html |
||
* Лисиця і виноград |
* Лисиця і виноград — ЕЗОП — МУДРІСТЬ БАЙКИ. — Світова література 6 клас — Ніколенко О. М. — Грамота 2014. |
||
* http://klas.sadzhavka.org.ua/mod/page/view.php?id=59 |
* http://klas.sadzhavka.org.ua/mod/page/view.php?id=59 |
||
[[Категорія:Байки]] |
[[Категорія:Байки]] |
||
[[Категорія:Байкарі]] |
[[Категорія:Байкарі]] |
||
[[Категорія:Античні автори]] |
[[Категорія:Античні автори]] |
||
[[Категорія:Антична література]] |
[[Категорія:Антична література]] |
Версія за 15:54, 26 листопада 2019
Лисиця і виноград | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Ἀλώπηξ καὶ βότρυς | ||||
Жанр | байка | |||
Автор | Езоп | |||
Мова | давньогрецька мова | |||
Написано | VI століття до н. е. | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіцитатах |
«Лисиця і виноград» — байка давньогрецького байкаря Езопа (VI століття до н. е.), засновника жанру «байки».
Історія створення
Точно час створення байки Езопом невідомо, орієнтовно — VI століття до н. е. До нас байка дійшла у латинському варіанті Федра і в декількох грецьких варіантах — Бабрія. У довіднику Едвіна Перрі (Рerry Index) байка зазначена під числом 15. Перший байкар світу був уважним до людських проблем. Він радив розкрити очі і критично подивитися на себе. У байці «Лисиця і виноград» Езоп у образах тварин висміяв недалеких людей та їхні вади.
Сюжет байки
Сюжет байки «Лисиця і виноград» простий. Розповідається про те, як Лисиця намагалася дістати виноград, але ягоди були надто високо. Вона так і не скуштувала їх. Тоді вона сказала, що виноград ще зелений і пішла собі. Мораль Езопа лаконічна і влучна: «Так і деякі люди не можуть досягти успіху через брак сили, а звинувачують у цьому обставини».
Структура байки
У байці дві частини: спочатку йде оповідна (розповідь), потім повчальна (мораль). Мораль є короткою та влучною і містить елемент повчання.
Аналіз тексту
У прозовому тексті байки з іронією описана ситуація, коли невдача оправдується тим, що насправді не було мети досягти успіху. Езоп висміює людські вади: лінь і відсутність бажання думати. У образі Лисиці зображена людина, яка не хоче прикладати зусилля для досягнення мети, ухиляється від праці і таким чином нічого не досягає. Алегоричний образ Лисиці втілює хитрість, прагнення до легкої наживи, небажання чесно і наполегливо працювати.
Наслідування байки
Байки Езопа наслідували в різні часи представники різних народів. Давньоримський байкар Федр (близько 15 р. до н. е. — близько 50 р. н. е.) переповідає байку Езопа в шести рядках. Стиль Федра схематичний, стислий, абстрактний. У давньогрецького байкаря Бабрія (II ст. н. е) текст байки також лаконічний — вісім рядків. Дослідники вважають, що байка дійшла до нас без істотних змін в деталях сюжету. У XVII столітті у Франції сюжет Езопа був перекладений Лафонтеном для байки Le Renard et les Raisins. Згодом цей сюжет був використаний скульптором П'єром Жюльєном для пам'ятника Лафонтену. Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. Російською мовою байку переповідали і перекладали Василь Тредіаковський (ХVІІІст.), Олександр Сумароков (ХVІІІст.), Іван Крилов ХІХ ст.), Лев Толстой (ХІХ ст.) та інші. Цікаво, що у байці Івана Крилова наголошується, що виноград був стиглий: «грона червоніли». Українець Леонід Глібов (ХІХ ст.) надихався демократизмом, життєвістю, національним колоритом байки Лафонтена. Байкар наслідував французького байкаря, додавав свої оригінальні барви у віршовану байку.
Інтерпретація байки
- Езоп (1981) — фільм — вистава
- https://www.youtube.com/watch?v=ZZBewfbYHyQ
- teatr.kolomyya.org Гільєрме Фігейредо «Лисиця й Виноград (Езоп)» комедія-гротеск
- 80-ezop-lisa-i-vinograd
Посилання
- https://www.youtube.com/watch?v=z9PiMXZ7XSQ. - Лисиця і виноград.
Див. також
- Езоп (фільм). Вистава за п'єсою Гільєрме Фігейредо «Лисиця і виноград»(1957 р.)
- Езоп
- Байка
- Глібов Леонід Іванович
- Федр
- Бабрій
Джерела
- Уроки зі світової літератури в 6 класі (Серія «Бібліотека словесника») О. М. Ніколенко, Л. В. Мацевко, О. В. Орлова та ін. — К. Грамота, 2014.
- https://казка.укр/lisitsja_i_vinograd.html
- Лисиця і виноград — ЕЗОП — МУДРІСТЬ БАЙКИ. — Світова література 6 клас — Ніколенко О. М. — Грамота 2014.
- http://klas.sadzhavka.org.ua/mod/page/view.php?id=59