Гендерна нерівність

Індекс ґендерної нерівності, 2014.

Глобальний індекс гендерного розриву, 2017.

Частина серії
Сексизм
Гендер Гендерні стереотипи
Корені Патріархат Мізогінія Андроцентризм Ксенофобія Гомофобія Лесбофобія Гетеронормативність Гетеросексизм Гетеропатріархат Мова ворожнечі Гендер соціальне конструювання поляризація нормування поліціювання і стать Маскулінність токсична гегемонна Фемінність Гендерні ролі Гендерні стереотипи Культура зґвалтування Сексуальна об'єктивація Сексуалізація Порніфікація Чоловічий погляд Слатшеймінг Комплекс Мадонни-повії Звинувачення жертви Міфи про зґвалтування Міфи про романтичне кохання
Прояви Доброзичливий Амбівалентний Іронічний Інтерналізований Гендерований расизм Злий білий чоловік Маріанізм Новий фемінізм Чоловічі привілеї Патрилінійність Патрилокальність Ім'я по батькові Шлюбне прізвище Ковертюра Багатоженство Престолонаступництво Фалоцентризм Подвійні стандарти щодо старіння Цнота Бодішеймінг Менсплейнінг НеВсіЧоловіки Менспрединг Привілей низького голосу У медіа Ефект Матильди Лесбійське стирання Діва в біді Синдром щезлої білої жінки Принцип Смурфетти Гендер у відеоіграх Мізогінія в масмедіа у репі у фільмах жахів в американських коміксах Експлуатація жінок у масмедіа За галузями Сексизм в освіті У Вікіпедії В науці У медицині У медичній діагностиці При наймі В ІТ-сфері У спорті У геймерстві
Наслідки Статева сегрегація Підліткова вагітність Небажана вагітність Небезпечні аборти Материнська смертність Викривлення співвідношення статей Розчарування статтю Фемінізація бідності Модель годувальника Неоплачувана робота Репродуктивна праця Третя зміна Емоційна робота Сексизм при наймі Нерівність на робочому місці Гендерний розрив в оплаті праці Скляна стеля Скляний ескалатор «Материнська стіна» Рожевий податок Менструальний податок Прислуга Насильство проти жінок Феміцид Селективні аборти Убивство честі Полювання на відьом Саті Жіноче обрізання Обливання кислотою Сексуальне насильство воєнне Зґвалтування у шлюбі Сексуальне рабство Проституція Порнографія Педофілія Дитячі шлюби Шлюб викраденням Домашнє насильство економічне психологічне Аб'юзивні стосунки Акушерське насильство Лесбофобія Корекційне зґвалтування Антифемінізм Kinder, Küche, Kirche Рух проти абортів Рух за права чоловіків Інцели Талібан
Дослідження Гендерні дослідження Жіноча історія Індекс гендерного розвитку Індекс гендерної нерівності Ступінь гендерної довіри Глобальний звіт про гендерний розрив Тест Бекдел Тест Джини Девіс Тест Фінкбайнер Гендерна лінгвістика Феміністська наука
Подолання Фемінізм історія суфражизм теорія мистецтво рух теорія кіно Жіночий погляд Рух за право на аборт Бодипозитив Гіноцентризм Профемінізм Гендерна політика Державна Гендерний мейнстримінг Феміністична економіка Жіноча освіта Феміністична мовна реформа Фемінітиви Гендерні квоти Репродуктивні права Вік сексуальної згоди Сексуальна освіта Планування сім'ї Згода на секс Контрацепція Аборт Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами Відпустка у зв'язку з менструацією Відповідальне батьківство Законодавство Дев'ятнадцята поправка до Конституції США Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок Рівна оплата за рівну працю Стамбульська конвенція Шведська модель протидії проституції Феміністичні дати ООН-Жінки Кампанії Маніфест 343 Ро проти Вейда HeForShe ЯНеБоюсьСказати Звинувачення Гарві Вайнштайна MeToo Кампанія «Повага»
Чоловіки Профемінізм HeForShe Чоловічі студії Чоловічий визвольний рух Мачізм Гомофобія Мізандрія Насильство проти чоловіків Андроцид Дискримінація авіакомпаніями Рух за права батьків Маскулізм
Портал Проєкт

Ґендерна нерівність (англ. Gender inequality) — це ідея та ситуація, коли жінки та чоловіки не є рівними за правами, можливостями та уявленнями про них. Термін стосується неоднакового поводження з людьми чи їхнього сприймання, ставлення до них (сексизм), повністю чи частково спричиненого статтю чи ґендером цих людей. Донині жінки гірше за чоловіків представлені у багатьох областях, включаючи освіту, можливості на ринку праці, політику, платню за рівноцінну роботу (гендерний розрив в оплаті праці), а також потерпають від гендерного насильства (насильство проти жінок).

Ґендерна нерівність випливає з відмінностей у ґендерних ролях та спричинена існуванням ґендерних стереотипів. Системи ґендерів (становища в різних суспільствах чоловіків, жінок та людей інших ґендерів) часто є дихотомічними та ієрархізованими. Ґендерна нерівність виростає з розрізнень, як емпірично обґрунтованих, так і сконтруйованих соціально.

Дискримінація (відмінне ставлення чи поводження, упередженість, утиск, насильство) людей через їхню стать чи ґендер називається сексизмом і є інструментом створення та підтримання ґендерної нерівності.

Боротися з ґендерною нерівністю першим почав феміністичний рух, наразі на неї спрямовуються значні міжнародні зусилля та ґендерні політики окремих держав. Метою їхніх зусиль є досягнення ґендерної рівності.

Ґендерне насильство

Ґендерне насильство або насильство, пов'язане зі статтю (gender-based violence), в українському законодавстві «насильство за ознакою статі» — це насильство, яке вчиняється над людиною (зазвичай жінкою) тільки через те, що вона належить до певної статі, або ж таке, від якого люди однієї статі (зазвичай жінки) страждають непропорційно більше, ніж люди іншої статі.

Насильство проти жінок

Основна стаття — Насильство проти жінок

Сімейне насильство

Основна стаття — Сімейне насильство

Основною демографічною групою, що потерпає від сімейного насильства, є жінки, тоді як кривдниками є переважно чоловіки.

Сексуальне насильство

Більше — Сексуальне насильство

Насильство та сексуальні домагання на роботі

Більше — Сексуальне домагання

Показники в різних країнах ЄС варіюють від 4 % до 15 %. Це залежить від відношення до питання в країнах та від того, чи є вони предметом публічного обговорення. В деяких країнах, безсумнівно, не вистачає дослідження цих питань. За даними УНЗ ООН на базі опитувань в більш ніж 50 країнах, сексуальні напади оприлюднюються лише в 11 % випадків [1].

Ґендерне сексуальне насильство в Україні

Згідно з дослідженням, що провів західноукраїнський правозахисний центр «Жіночі перспективи» у Львові у 2005 серед мешканців Львову і Львівської області, більше 14% опитуваних стикаються на роботі з небажаними формами статевої уваги з боку керівників. При цьому переважна більшість цих 14% це жінки (4% від загальних опитуваних були чоловіками, які також підтвердили про наявність такої поведінки щодо них на роботі)

Також у 2008 році було проведено опитування «Ла Страда-Україна» разом із Київським міжнародним інститутом соціології. Результати даного опитування свідчать:

96 % громадян України погоджуються з фактом існування сексуальних домагань. 43 % українців вважають проблему сексуальних домагань актуальною для України. 32 % українських жінок стикались з ситуаціями, коли у чоловіків були переваги при прийомі на роботу, розмірі винагороди, кар'єрних перспективах тощо. 62 % жінок та 38 % чоловіків вважають, що «сексуальні домагання — це можливість просунутись по кар'єрних сходах.»

Нерівності на ринку праці

Неврегульований гендерний розрив в оплаті праці серед країн ОЕСР

Тижневий заробіток жінок як відсоток від чоловічого (середньорічні показники, 1979—2005)

Ґендерна дискримінація на ринку праці

Ґендерна дискримінація на робочому місці залишається значущою. Це спостерігається не тільки в структурі зайнятості — чоловіки та жінки не отримують однакову роботу: вертикальна дискримінація (серед чоловіків значно більше менеджерів, на професійних та управлінських посадах, у владі) — але й в межах однієї професії — чоловіки займають більше управлінських та вищих позицій (горизонтальна дискримінація).

Різна оплата праці жінок і чоловіків

Основна стаття — Ґендерний розрив в оплаті праці

Ґендерна нерівність спостерігається також при розгляді рівня заробітної плати в межах однієї професійної групи, і це прямий наслідок відмінностей у сфері зайнятості (Ґендерний розрив в оплаті праці). Жінки також значно менше можуть контролювати свій робочий час. Врешті, подвійна зайнятість і тепер є основною рисою жіночої праці — працююча жінка бере значно активнішу роль у веденні господарства та вихованні дітей.

Організація праці жінок та чоловіків

рис2

Можливості працевлаштування в майбутньому. В 1998 році Європейська фундація покращення життєвих умов та умов праці провела дослідження в країнах Євросоюзу та Норвегії. Хто бажає працювати, де, чому — це були найголовніші питання дослідження. Ключові положення:

1. Дві третини працюючих жінок — одружені або живуть разом з партнером. Це означає, що рішення про працевлаштування та кількість робочих годин впливають не тільки на життя однієї людини, але й його чи її партнера.
2. Разом партнери витрачають на роботу близько 62 годин. Пари, які мають фінансові труднощі, витрачають значно менше годин (53 години) на працю, ніж пари, які вважають себе заможними.
3. Наявність дітей відносно незначно впливає на час, який людина витрачає на роботу, однак, в кожній четвертій родині з дітьми, чоловік працює повний робочий день, в той час як жінка працює неповний робочий день.
4. В 43 % сімей гроші заробляє тільки одна людина — в більшості випадків це чоловік.
5. 1/3 пар (31 %) віддали б перевагу моделі життя, коли чоловік працює повний робочий день, а жінка неповний, хоча за такою моделлю зараз живуть тільки 20 % пар.
6. Значна частина пар (16 %) проголошують, що хотіли, б щоб обидва партнери працювали неповний робочий день, хоча реально так живуть тільки 2 % пар.
7. На відміну від існуючої ситуації, чоловіки та жінки бажають, щоб було більше рівності щодо участі обох партнерів у праці, за яку сплачують; більшість чоловіків та жінок вважають, що не тільки чоловіки, але й жінки мають працювати.

Нерівності в освіті

Основна стаття — Сексизм в освіті.

Ґендерна нерівність за країнами

В Україні

Принцип ґендерної рівності закріплений у Конституції України: Стаття 3 закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Окрім даної норми, ґендерної рівності торкаються ст. 21, 24, 51. Частина третя ст. 24 Конституції безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок і чоловіків забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї і так далі. Але відповідно до законодавства лише жінкам надається можливість поєднувати працю з материнством. Законодавчо чоловіки позбавлені такої можливості. Такий підхід є характерною ілюстрацією формального розуміння принципу ґендерної рівності^{[джерело?]}.

Окрім цього, Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року, Конвенцію № 156 про працюючих з сімейними обов'язками, підсумкові документи Всесвітньої конференції з прав людини (Відень, 1993 р.), Конвенцію про ліквідацію насильства щодо жінок, Пакти про громадянські та політичні права і про соціальні, економічні та культурні права (1976).

Чинне законодавство де-юре гарантує чоловікам та жінкам України рівні права та можливості, але реально в політичній, культурній, соціальній, економічній сфері, в працевлаштуванні та повсякденному житті існує нерівність. Основними жіночими проблемами в Україні є: домашнє насильство, проституція та торгівля жінками, наркоманія, акушерська агресія, дискримінація трансґендерних жінок, відсутність послідовної державної політики в цих сферах. Особливої гостроти набула проблема сексуальних домагань, які поширені серед чоловіків на керівничих посадах та жінками, які є їхніми робітницями. Водночас частка зайнятості жінок до аналогічного показника серед чоловіків в Україні поступово зменшується: від майже 82% в 1999 році до 74,5% в 2017 році.

На шляху до встановлення ґендерної рівності в українському суспільстві стоять наступні чинники:

• Стереотипи масової свідомості, які й досі розглядають жінку як слабку у порівнянні з чоловіком істоту, яка є другорядною в суспільному, політичному та економічному житті;
• Нерівний розподіл репродуктивної праці між жінками та чоловіками;
• Кризова економічна ситуація, від якої жінки страждають більше, ніж чоловіки. Зокрема це стосується безробіття, яке нерідко штовхає жінок на заробітчанство, що призводить до продажу жінок та подальшої сексуальної експлуатації;
• Слаборозвинуте громадянське суспільство, у тому числі пасивність жіночих організацій та окремих жінок у відстоюванні своїх законних прав та свобод.

Боротьба з ґендерною нерівністю

Фемінізм

В 80-х роках жінки з усього світу започаткували активний міжнародний рух за права жінок — фемінізм. Наслідки цієї діяльності особливо відчутні на міжнародному рівні. Держави перше в історії виявили підтримку захисту прав жінок і визнали його своїм «високопріоритетним завданням». Масові зґвалтування було визнано тактичною зброєю у війні, їхнє переслідування було включено до обов'язків спеціальних кримінальних трибуналів.

Однак, незважаючи на багатообіцяючі зміни в міжнародному праві та практиці, жінки з усього світу досі стикаються з повсякденною нерівністю. Крім того, їм часто бракує засобів та знань, необхідних для використання системи прав людини для боротьби зі зловживаннями. Чимало жінок не знають про фемінізм або сприймають його як щось абстрактне, що їх не стосується. Хоча активна діяльність протягом останнього десятиліття зробила права жінок більш окресленими, зараз завдання полягає в тому, щоб зробити їх більш досяжними. Існує 3 головні причини привернення уваги до загальнолюдських прав жінок:

1. Необхідність інформувати жінок про те, що вони мають права людини та повинні їх використовувати,
2. Необхідність оприлюднювати випадки порушення прав на підставі ґендеру та боротися з ними,
3. Необхідність сформувати нову практику прав людини, яка повністю вирішуватиме питання загальнолюдських прав жінок.

Міжнародні організації та ініціативи

• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок
• Стамбульська конвенція (про запобігання та боротьбу з насильством над жінками та домашнім насильством)
• ООН-Жінки

Національні ґендерні політики

Основна стаття — Ґендерна політика

• Ґендерний мейнстрімінг
• Ґендерна нейтральність
• Феміністична мовна реформа

Див. також

• Сексизм
• Ґендерна рівність
• Фемінізм
• Культура згвалтування

Джерела

Література

• Гендер для медій. Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей. — К: Критика, 2017. — 224 с.