Янов Петро Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
Рядок 20: Рядок 20:


[[Категорія:Подільські губернатори]]
[[Категорія:Подільські губернатори]]
[[Категорія:Персоналії:Кам'янець-Подільський]]

Поточна версія на 18:08, 13 грудня 2019

Янов Петро Миколайович
Помер 1798

Петро́ Микола́йович Я́нов (рос. Пётр Николаевич Янов; рік народження невідомий — пом. 1798) — статський радник, подільський віце-губернатор у 1795–1797 роках, подільський губернатор у 1797–1798 роках.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

26 квітня (7 травня) 1797 року російський імператор Павло I видав у Москві указ сенату: «Подільському віце-губернаторові, статському радникові Янову повеліваємо посідати посаду цивільного губернатора тієї ж Подільської губернії» [1].

Помер 1798 року [2]. Тож 10(21) липня 1798 року Павло I видав у Петергофі указ сенату: «Подільському віце-губернаторові, дійсному статському радникові Юзефовичу всемилостивіше повеліваємо в тій же губернії посісти посаду губернатора, а на його місці бути віце-губернатором колезькому радникові Смирнову, який був директором економії Таврійської області» [3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сенатский архив. — Т. 1: Именные указы императора Павла I. — Санкт-Петербург: Типография правительствующего сената, 1888. — С. 194.
  2. Бершадский С. А. Положение о евреях 1804 года // Восход: Журнал учебно-литературный и политический. Издаваемый А. Е. Ландау. — Санкт-Петербург, 1895. — Январь. — С. 98.
  3. Сенатский архив. — Т. 1: Именные указы императора Павла I. — Санкт-Петербург: Типография правительствующего сената, 1888. — С. 417.

Література[ред. | ред. код]

  • Губернии Российской империи. История и руководители. 1708–1917. — Москва: Объединенная редакция МВД России, 2003. — С. 222, 226.
  • Месяцеслов с росписью чиновных особ в государстве на лето от Рождества Христова 1796. — В Санкт-Петербурге, при Императорской академии наук. — С. 442–443.