Башчанська плита: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
в українській мові для комбінації звуків "ш" і "ч" використовується літера "щ". тому для позначення šč використовувати дві літери "ш" і "ч" недоцільно. а було б доцільно, якби з абетки забрали непотрібну літеру "щ".
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Bascanska ploca.jpg|thumb|350px|Башчанська плита]]
[[Файл:Bascanska ploca.jpg|thumb|350px|Бащанська плита]]
'''Башча́нська плита́''' ({{lang-hr|Baščanska ploča}}, ''Бащанська плита, плита з Ба́шки'') — одна з найстаріших пам'яток [[Хорватська мова|хорватської]] писемності, і один з найстаріших і найзначніших зі збережених [[Глаголиця|глаголичних]] пам'ятників. Датується межею [[11 століття|XI]]—[[12 століття|XII]] століть.
'''Баща́нська плита́''' ({{lang-hr|Baščanska ploča}}'', плита з Ба́шки'') — одна з найстаріших пам'яток [[Хорватська мова|хорватської]] писемності, і один з найстаріших і найзначніших зі збережених [[Глаголиця|глаголичних]] пам'ятників. Датується межею [[11 століття|XI]]—[[12 століття|XII]] століть.


Плиту знайшли [[1851]] року під час [[Археологія|археологічних]] розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова [[Крк]]. Від [[1934]] року плита зберігається в [[Хорватська академія наук і мистецтв|Хорватській академії наук і мистецтв]] у [[Загреб]]і, в церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.
Плиту знайшли [[1851]] року під час [[Археологія|археологічних]] розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова [[Крк]]. Від [[1934]] року плита зберігається в [[Хорватська академія наук і мистецтв|Хорватській академії наук і мистецтв]] у [[Загреб]]і, в церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.


== Опис ==
== Опис ==
[[Файл:Bašćanska ploča HAZU 17 lipanj 2008.jpg|thumb|Башчанська плита, виставлена в [[Хорватська академія наук і мистецтв|Хорватській академії наук і мистецтв]]]]
[[Файл:Bašćanska ploča HAZU 17 lipanj 2008.jpg|thumb|Бащанська плита, виставлена в [[Хорватська академія наук і мистецтв|Хорватській академії наук і мистецтв]]]]
Кам'яна плита містить напис, текст якого каже про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі [[Бенедиктинці|бенедиктинському]] [[абатство|абатству]] під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, у цілому непогано зберігся. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але й вони зберегли вибитий текст. Башчанський напис виконано [[Глаголиця|глаголицею]], він містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської мови]]. Башчанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).
Кам'яна плита містить напис, текст якого каже про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі [[Бенедиктинці|бенедиктинському]] [[абатство|абатству]] під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, у цілому непогано зберігся. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але й вони зберегли вибитий текст. Башчанський напис виконано [[Глаголиця|глаголицею]], він містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської мови]]. Бащанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).


Башчанський напис — найстаріше зі збережених письмових джерел, де згадано [[прикметник]] «хорватський» [[Хорватська мова|хорватською мовою]]. Існує кілька давніших хорватсько-глаголичних написів (''Пломінська плита, Валунська плита'' і ''Кркський напис'', що датуються [[11 століття|XI століттям]]), але вони поступаються Башчанській плиті обсягом і рівнем збереженості. Напис виконано хорватським ізводом церковнослов'янської мови і він вважається одним з найдавніших свідчень періоду зародження власне хорватської мови.
Бащанський напис — найстаріше зі збережених письмових джерел, де згадано [[прикметник]] «хорватський» [[Хорватська мова|хорватською мовою]]. Існує кілька давніших хорватсько-глаголичних написів (''Пломінська плита, Валунська плита'' і ''Кркський напис'', що датуються [[11 століття|XI століттям]]), але вони поступаються Бащанській плиті обсягом і рівнем збереженості. Напис виконано хорватським ізводом церковнослов'янської мови і він вважається одним з найдавніших свідчень періоду зародження власне хорватської мови.


Текст Башчанського напису зображений на [[аверс]]і банкноти в 100 [[Хорватська куна|кун]] разом з портретом поета-класика [[Іван Мажуранич|Івана Мажуранича]].
Текст Бащанського напису зображений на [[аверс]]і банкноти в 100 [[Хорватська куна|кун]] разом з портретом поета-класика [[Іван Мажуранич|Івана Мажуранича]].


== Текст ==
== Текст ==

Версія за 20:00, 15 січня 2020

Бащанська плита

Баща́нська плита́ (хорв. Baščanska ploča, плита з Ба́шки) — одна з найстаріших пам'яток хорватської писемності, і один з найстаріших і найзначніших зі збережених глаголичних пам'ятників. Датується межею XIXII століть.

Плиту знайшли 1851 року під час археологічних розкопок у романській церкві святої Луції в селі Юрандвор поруч із селищем Башка в південній частині острова Крк. Від 1934 року плита зберігається в Хорватській академії наук і мистецтв у Загребі, в церкві святої Луції помістили точну копію пам'ятки.

Опис

Бащанська плита, виставлена в Хорватській академії наук і мистецтв

Кам'яна плита містить напис, текст якого каже про пожертву королем Дмитром Звонимиром землі бенедиктинському абатству під управлінням абата Држихи. Напис містить 13 рядків, у цілому непогано зберігся. Два фрагменти плити в правій частині були знайдені надщербленими від основної плити, але й вони зберегли вибитий текст. Башчанський напис виконано глаголицею, він містить ряд характерних особливостей хорватського ізводу церковнослов'янської мови. Бащанська плита — це єдиний збережений зразок перехідного типу глаголичної абетки від «круглої» (болгарсько-македонської) до «кутастої» (власне хорватської).

Бащанський напис — найстаріше зі збережених письмових джерел, де згадано прикметник «хорватський» хорватською мовою. Існує кілька давніших хорватсько-глаголичних написів (Пломінська плита, Валунська плита і Кркський напис, що датуються XI століттям), але вони поступаються Бащанській плиті обсягом і рівнем збереженості. Напис виконано хорватським ізводом церковнослов'янської мови і він вважається одним з найдавніших свідчень періоду зародження власне хорватської мови.

Текст Бащанського напису зображений на аверсі банкноти в 100 кун разом з портретом поета-класика Івана Мажуранича.

Текст

Оригінальний текст

ⰰⰸⱏ–––––ⱌⰰⰻⱄⱀⰰ––ⱅⰰⰳⱁⰴⱆⱈⰰⰰⰸ
ⱁⱂⰰⱅⰴⱃⱏⰶⰻⱈⱝⱂⰻⱄⰰⱈⱏⱄⰵⱁⰾⰵⰴⰻⱑⱓⰶⰵ
ⰴⰰⰸⱏⰲⱏⱀⰻⰿⱃⱏⰽⱃⰰⰾⱏⱈⱃⱏⰲⱝⱅⱏⱄ–––
ⰴⱀⰻⱄⰲⱁⱗⰲⱏⱄⰲⰵⱅⱆⱓⱆⱌⰻⱓⰻⱄⰲⰵ––
ⰿⰻⰶⱆⱂⱝⱀⱏⰴⰵⱄⰻⱃⱝⰽⱃⱏⰱⱝⰲⱑⰿⱃⱝ–––ⱏⰲ––
ⱌⱑⱂⱃⰱⱏⱀⰵⰱⰳⰰⱏⱂⱁⱄⰾⰲⰻⱀⱁⰴⰾⱑ––ⰲⰰⰲⱁ
ⱅⱁⱌⱑⰴⰰⰻⰶⰵⱅⱉⱂⱁⱃⱒⰵⰽⰾⱏⱀⰻⰻⰱⱁⰻⰱⰾⰰⰻⰳⰵ
ⰲⰰⰼⰾⰻⱄⱅ҃ⰻⰻⱄⱅ҃ⰰⱑⰾⱆⱌⰻⱑⰰⱞⱀⱏⰴⰰⰻⰾⰵⱄⱑⰶⰻⰲⰵ
ⱅⱏⱞⱉⰾⰻⰸⱝⱀⰵⰱ҃ⱁⰳⰰⰰⰸⱏⱁⱀⱝⱅⱏⰴⰱⱃⱉⱜⱅⱏⰸⱏ
ⰴⱝⱈⱏⱌⱃ꙯ⱑⰽⱏⰲⱏⱄⰻⱅⰻⱄⰲⱉⰵⱓⰱⱃⱝⱄⱏⰴⰵⰲ
ⰵⱅⰻⰲⱏⰴⱀⰻⰽⱏⱀⰵⰸⰰⰽⱉⱄⱏⱞⱏⱝⱉⰱⰾⰰⰾ
ⰰⱓⱋⱝⰳⱉⰲⱏⱄⱆⰽⱏⱃⱝⰻⱀⱆⰻⰱⱑⱎⰵⰲⱏⱅNⱜⱞ
ⱜⰽⱆⰾⱝⰲⱏтⱒⱍ–––т꙯ⱆⱓⰾⱆⱌ꙯ⱜⱓⰵⰾⰻN

Транслітерація

транслітерація латиницею текст сучасною хорватською український переклад
  1. A[ZЪ VЪ IME O]TCA I S(I)NA [I S](VE)TAGO DUHA AZЪ
  2. OPAT[Ъ] DRŽIHA PISAHЪ SE O LEDI[N]Ě JuŽE
  3. DA ZЪVЪNIM[I]RЪ KRALЪ HRЪVATЪSKЪÏ [VЪ]
  4. DNI SVOJĘ VЪ SVETUJu LUCIJu I S[VEDO]-
  5. MI ŽUPANЪ DESIMRA KRЪ[BA]VĚ MRA[TIN]Ъ VЪ L(I)-
  6. CĚ PR(I)BЪNEBŽA [S]Ъ POSL[Ъ] VIN[OD](O)LĚ [ĚK](O)VЪ V(Ъ) O-
  7. TOCĚ DA IŽE TO POREČE KLЪNI I BO(G) I BÏ(=12) AP(OSTO)LA I G(=4) E-
  8. VA(N)J(E)LISTI I S(VE)TAĚ LUCIĚ AM(E)NЪ DA IŽE SDĚ ŽIVE-
  9. TЪ MOLI ZA NE BOGA AZЪ OPATЪ D(O)BROVITЪ ZЪ-
  10. DAH CRĚKЪVЪ SIJu I SVOEJu BRATIJu SЪ DEV-
  11. ETIJu VЪ DNI KЪNEZA KOSЪMЪTA OBLAD-
  12. AJuĆAGO VЪSU KЪRAINU I BĚŠE VЪ TЪ DNI M-
  13. IKULA VЪ OTOČЪCI [SЪ S]VETUJu LUCIJu VЪ EDINO
  1. Ja, u ime Oca i Sina i Svetoga Duha. Ja
  2. opat Držiha pisah ovo o ledini koju
  3. dade Zvonimir, kralj hrvatski u
  4. dane svoje svetoj Luciji. Svjedoče
  5. mi župan Desimir u Krbavi, Martin u Li-
  6. ci, Piribineg u Vinodolu i Jakov na o-
  7. toku. Da tko poreče, nega ga prokune i Bog i 12 apostola i 4 e-
  8. vanđelista i sveta Lucija. Amen. Neka onaj tko ovdje živi,
  9. moli za njih Boga. Ja opat Dobrovit zi-
  10. dah crkvu ovu sa svoje dev-
  11. etero braće u dane kneza Kosmata koji je vl-
  12. adao cijelom Krajinom. I bijaše u te dane Mi-
  13. kula u Otočcu sa svetom Lucijom zajedno.
  1. Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа, я
  2. абат Држиха, написав про землю, яку
  3. дав Звонимир, король хорватський король у
  4. день своєї святої Луції. Свідками
  5. мені жупан Десимир у Крбаві, Мартин у Лі-
  6. ці, Пирибинег у Винодолу і Яков на о-
  7. току. Як хто порече [стане суперечити], нехай його прокляне і Бог і 12 апостолів и 4 є-
  8. вангеліста і свята Луція. Амен. Нехай хто б тут ни жив,
  9. моли за них Бога. Я, абат Добровит, з-
  10. вів церкву цю зі своїми дев'я-
  11. тьма братами у дні князя Космата, який воло-
  12. дів усією країною. І були в ті дні Мі-
  13. кула у Оточцю зі святою Луцією заєдно.

Посилання