Літографічна компанія Burrow-Giles Co. проти Sarony: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:
Відповідно до трактування терміну "твори" у Конституції, то одностайне рішення Верховного Суду, очолюваного [[член Верховного суду США|Суддею]] [[ Семюел Фрімен Міллер |Міллером]] постановило, що Конгрес "належним чином заявив, що термін включає в себе усі форми написання, друкування, гравюри, офорти тощо, за допомогою яких ідеям автора надається видимий вираз ". Суд зазначив, що "карти та діаграми" були серед об'єктів першого [[ Акт про авторські права 1790 року |Закону про авторське право 1790 року]], а офорти та гравюри були додані при його перших поправках у 1802 році. Члени Конгресу, які прийняли ці перші авторські права, були сучасниками авторів Конституції, і багато хто з них брав участь у самих Конституційних зборах. Відповідно, їхнє тлумачення Конституції, писав Суддя Міллер, «саме по собі має дуже велику вагу, і коли пам’ятають, що встановлені таким чином права не були оспорені майже протягом століття, вони є майже незаперечними".
Відповідно до трактування терміну "твори" у Конституції, то одностайне рішення Верховного Суду, очолюваного [[член Верховного суду США|Суддею]] [[ Семюел Фрімен Міллер |Міллером]] постановило, що Конгрес "належним чином заявив, що термін включає в себе усі форми написання, друкування, гравюри, офорти тощо, за допомогою яких ідеям автора надається видимий вираз ". Суд зазначив, що "карти та діаграми" були серед об'єктів першого [[ Акт про авторські права 1790 року |Закону про авторське право 1790 року]], а офорти та гравюри були додані при його перших поправках у 1802 році. Члени Конгресу, які прийняли ці перші авторські права, були сучасниками авторів Конституції, і багато хто з них брав участь у самих Конституційних зборах. Відповідно, їхнє тлумачення Конституції, писав Суддя Міллер, «саме по собі має дуже велику вагу, і коли пам’ятають, що встановлені таким чином права не були оспорені майже протягом століття, вони є майже незаперечними".


Навіть якщо інші візуальні роботи можуть бути захищені авторським правом, стверджували у Burrow-Giles, фотографія - це лише механічний процес, а не мистецтво, і не могло уособлювати авторську "ідею". Суд визнав, що це може бути правдою для «звичайних» фотографій, але це не було у випадку із зображенням Уайльда, зробленим Сароні. Суд першої інстанції встановив, що Сароні "обрав позу для згаданого Оскара Уайльда перед камерою, обрав та скомпонував костюм, оббивку крісла та інші різні аксесуари на згаданій фотографії, організував сюжет, щоб представити витончені лінїї, пропрацював світло і тінь, що підказує і викликає бажаний вираз, і з таким розташуванням, порядком чи представленням, повністю зробленими позивачем, він виготовив фотографію"<ref>111 U.S. at 55, 60.</ref>. Цей контроль, який Сароні здійснював над предметом спору, на думку Суду, показав, що він є "автором" "оригінального витвору мистецтва" і, отже, в межах "класу" речей, які Конституція передбачала надати Конгресу як виключні права відповідно до законів про авторські права<ref>[https://supreme.justia.com/cases/federal/us/111/53/ 111 U.S. at 60.]</ref>.
Навіть якщо інші візуальні роботи можуть бути захищені авторським правом, стверджували у Burrow-Giles, фотографія - це лише механічний процес, а не мистецтво, і не може уособлювати авторську "ідею". Суд визнав, що це може бути правдою для «звичайних» фотографій, але це не було у випадку із зображенням Уайльда, зробленим Сароні. Суд першої інстанції встановив, що Сароні "обрав позу для згаданого Оскара Уайльда перед камерою, обрав та скомпонував костюм, оббивку крісла та інші різні аксесуари на згаданій фотографії, організував сюжет, щоб представити витончені лінїї, пропрацював світло і тінь, що підказує і викликає бажаний вираз, і з таким розташуванням, порядком чи представленням, повністю зробленими позивачем, він виготовив фотографію"<ref>111 U.S. at 55, 60.</ref>. Цей контроль, який Сароні здійснював над предметом спору, на думку Суду, показав, що він є "автором" "оригінального витвору мистецтва" і, отже, в межах "класу" речей, які Конституція передбачала надати Конгресу як виключні права відповідно до законів про авторські права<ref>[https://supreme.justia.com/cases/federal/us/111/53/ 111 U.S. at 60.]</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 14:31, 31 січня 2020

Burrow-Giles Lithographic Co. v. Sarony
Seal of the United States Supreme Court
Submitted December 13, 1883
Decided March 17, 1884
Повна назва
справи
Burrow-Giles Lithographic Company v. Napoleon Sarony
Цитати 111 U.S. 53 (more)
4 S. Ct. 279; 28 L. Ed. 349; 1884 U.S. LEXIS 1757
Історія справи
Prior Judgment for plaintiff, 17 F. 591 (S.D.N.Y. 1883); affirmed, C.C.S.D.N.Y.[en]
Holding
It is within the constitutional power of Congress to extend copyright protection to photographs that are a representation of an author's original intellectual conceptions. Circuit Court for the Southern District of New York affirmed.
Брали участь суди
Шаблон:If either
Рішення за справою
Більшість Miller, joined by unanimous
Використано закони
U.S. Const. art. I; U.S. Rev. Stat. §§ 4952, 4965 (en:Copyright Act of 1870)

Літографічна компанія Burrow-Giles Co. проти Sarony, 111 US 53 (1884) — справа, яка була вирішена Верховним судом США, що затвердив повноваження Конгресу поширити захист авторських прав на фотографію[1] .

Передумови справи

Предмет судового позову: Оскар Уайльд №18 авторства Наполеона Сароні (1882)

Відомий фотограф Наполеон Сароні подав позов про порушення авторських прав проти Літографічної компанії Burrow-Giles, що продала фотографії авторства Сароні без його дозволу, на яких був зображений письменник Оскар Уайльд під назвою «Оскар Уайльд № 18». Компанія стверджувала, що фотографії не можуть розглядатися в якості "творів" або як "авторство" мовою надання повноважень Конгресу відповідно до статті 1, розділу 8, пункту 8 Конституції США щодо захисту авторських прав, і тому параграф 4952 Закону про авторське право 1865 року, який конкретно поширив дію захисту на фотографічні твори, був неконституційним. Федеральний суд Південного округу Нью-Йорка, хоч і висловлював певні сумніви щодо конституційності пункту 4952, відмовився визнати його недійсним і ухвалив рішення виплатити Сароні компенсацію в розмірі 610 доларів США (у 2015 році ця сума була еквівалентною більше ніж 16 000 доларів). Рішення було підтверджено окружним судом США для Південного округу Нью-Йорка, а згодом Верховним судом.

Рішення Верховного Суду

Відповідно до трактування терміну "твори" у Конституції, то одностайне рішення Верховного Суду, очолюваного Суддею Міллером постановило, що Конгрес "належним чином заявив, що термін включає в себе усі форми написання, друкування, гравюри, офорти тощо, за допомогою яких ідеям автора надається видимий вираз ". Суд зазначив, що "карти та діаграми" були серед об'єктів першого Закону про авторське право 1790 року, а офорти та гравюри були додані при його перших поправках у 1802 році. Члени Конгресу, які прийняли ці перші авторські права, були сучасниками авторів Конституції, і багато хто з них брав участь у самих Конституційних зборах. Відповідно, їхнє тлумачення Конституції, писав Суддя Міллер, «саме по собі має дуже велику вагу, і коли пам’ятають, що встановлені таким чином права не були оспорені майже протягом століття, вони є майже незаперечними".

Навіть якщо інші візуальні роботи можуть бути захищені авторським правом, стверджували у Burrow-Giles, фотографія - це лише механічний процес, а не мистецтво, і не може уособлювати авторську "ідею". Суд визнав, що це може бути правдою для «звичайних» фотографій, але це не було у випадку із зображенням Уайльда, зробленим Сароні. Суд першої інстанції встановив, що Сароні "обрав позу для згаданого Оскара Уайльда перед камерою, обрав та скомпонував костюм, оббивку крісла та інші різні аксесуари на згаданій фотографії, організував сюжет, щоб представити витончені лінїї, пропрацював світло і тінь, що підказує і викликає бажаний вираз, і з таким розташуванням, порядком чи представленням, повністю зробленими позивачем, він виготовив фотографію"[2]. Цей контроль, який Сароні здійснював над предметом спору, на думку Суду, показав, що він є "автором" "оригінального витвору мистецтва" і, отже, в межах "класу" речей, які Конституція передбачала надати Конгресу як виключні права відповідно до законів про авторські права[3].

Див. також

Список літератури

  1. Burrow-Giles Lithographic Company v. Sarony, 111 U.S. 53 (1884). Justia Law (англ.). Процитовано 31 січня 2020.
  2. 111 U.S. at 55, 60.
  3. 111 U.S. at 60.

Посилання