М'ясо механічного обвалювання: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
ММО в Україні, перевірити |
"обвалювання" у всій статті |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Файл:Polish pate MOM.JPG|альт=М'ясо |
[[Файл:Polish pate MOM.JPG|альт=М'ясо механічного обвалювання (ММО) у готовому продукті|міні|М'ясо механічного обвалювання (ММО) у готовому продукті]] |
||
Технологія |
Технологія механічного обвалювання м'яса почала застосовуватись у 1950-х роках, аби мінімізувати відходи. Така технологія зародилася в країнах, де сільське господарство не було автоматизовано, а м'яса ручної обробки не вистачало для забезпечення споживчої потреби.<ref>{{Cite news|title=Mechanically separated meat|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Mechanically_separated_meat&oldid=935602244|work=Wikipedia|date=2020-01-13|accessdate=2020-01-24|language=en}}</ref> Запровадив такий метод обробки Тодд Мудрі. Це дозволило виробникам використовувати менш дорогу сировину і, в свою чергу, пропонувати продукцію населенню за нижчу ціну. Протягом 1970-х років механічні методи обвалювання м'яса стали поширеними в більшості країн світу. Запровадження даної технології дозволило максимізувати прибутки м'ясних компаній.<ref>{{Cite news|title=Mechanically separated meat|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Mechanically_separated_meat&oldid=935602244|work=Wikipedia|date=2020-01-13|accessdate=2020-01-24|language=en}}</ref> |
||
У 50-х роках м'ясо механічної |
У 50-х роках м'ясо механічної обвалювання здебільшого використовувалося як сировина для виробництва сосисок. Сьогодні більшість [[Сосиска|сосисок]], [[Напівфабрикат|напівфабрикатів]], котлет для бургерів та [[Ковбасні вироби|ковбасних виробів]] містять у складі ММО. |
||
== Безпека та регулювання == |
== Безпека та регулювання == |
||
У 1980-х роках постало питання безпеки застосування м'яса |
У 1980-х роках постало питання безпеки застосування м'яса механічного обвалювання у [[Харчова промисловість|харчовій промисловості]]. У 1982 році у звіті, що опублікувала Служба безпеки та перевірки харчових продуктів США (FSIS) про використання м'яса механічного обвалювання, зазначено, що його застосування безпечне, та встановлені норми у складі продукції за її типами. Ці обмеження були обґрунтовані тим, що виробники не зазначали на упаковках вміст ММО, а вказували тільки м'ясо. Тож за даним звітом на етикетці продукту має бути зазначений вміст м'яса механічної обробки у складі продукту. Сосиски можуть містити не більше 20 % ММО.<ref>{{Cite news|title=Mechanically separated meat|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Mechanically_separated_meat&oldid=935602244|work=Wikipedia|date=2020-01-13|accessdate=2020-01-24|language=en}}</ref> |
||
Причиною створення більш жорстких умов для застосування у продукції м‘яса |
Причиною створення більш жорстких умов для застосування у продукції м‘яса механічного обвалювання у Великій Британії в 1986 році, стала епідемія [[Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби|губчастої енцефалопатії]] (коров'ячий сказ). Оскільки у ММО міститься спинний мозок, який і є носієм вірусу, тож споживачі продукції<ins>,</ins> у складі якої міститься м'ясо механічного обвалювання<ins>,</ins> мали вищий ризик стати носієм вірусу коров'ячого сказу. У зв'язку з цим у 1989 році [[Велика Британія]] обмежила вміст спинного мозку у готовій продукції. У 2001 році уряд Великої Британії заборонив продаж продуктів харчування, що містять ММО яловичини, як запобіжний засіб розповсюдження губчастої енцефалопатії.<ref>{{Cite news|title=What is mechanically recovered meat?|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/1482140.stm|date=2001-08-09|accessdate=2020-01-24|language=en-GB}}</ref> |
||
Подібні правила Міністерства сільського господарства США ([[Міністерство сільського господарства США|USDA]]) набули чинності 4 листопада 1996 року та були згодом оновлені, з поправкою: Згідно постанові FSIS від 2004 року, з метою захисту споживачів від зараження та розповсюдження губчастої енцефалопатії, ММО [[Яловичина|яловичини]] заборонено використовувати у складі продукції харчової промисловості.<ref>{{Cite web|url=https://www.fsis.usda.gov/wps/portal/fsis/topics/food-safety-education/get-answers/food-safety-fact-sheets/food-labeling/|title=United States Department of Agriculture |
Подібні правила Міністерства сільського господарства США ([[Міністерство сільського господарства США|USDA]]) набули чинності 4 листопада 1996 року та були згодом оновлені, з поправкою: Згідно постанові FSIS від 2004 року, з метою захисту споживачів від зараження та розповсюдження губчастої енцефалопатії, ММО [[Яловичина|яловичини]] заборонено використовувати у складі продукції харчової промисловості.<ref>{{Cite web|url=https://www.fsis.usda.gov/wps/portal/fsis/topics/food-safety-education/get-answers/food-safety-fact-sheets/food-labeling/|title=United States Department of Agriculture |
||
Версія за 07:59, 1 лютого 2020
М'ясо механічного обвалювання (ММО) (англ. mechanically deboned meat, MDM) — м'ясо що пройшло процес обвалювання у м'ясо-кістковому сепараторі. Сепаратори подрібнюють кістки разом з м'ясом, розділяючи потім на тверді і м'які складові. На виході з механічного обвалювальника отримують напівсуху кісткову масу і масу м'яких з'єднань у вигляді тонкодисперсного фаршу. При цій технології обвалювання в фарш потрапляє не тільки м'ясо, але також жир, шкіра, сухожилля, сполучні тканини, частина кісткової маси (її вміст регламентується). Такий фарш, готовий до використання в м'ясовиробництві відразу після обвалювання.
Історія
Технологія механічного обвалювання м'яса почала застосовуватись у 1950-х роках, аби мінімізувати відходи. Така технологія зародилася в країнах, де сільське господарство не було автоматизовано, а м'яса ручної обробки не вистачало для забезпечення споживчої потреби.[1] Запровадив такий метод обробки Тодд Мудрі. Це дозволило виробникам використовувати менш дорогу сировину і, в свою чергу, пропонувати продукцію населенню за нижчу ціну. Протягом 1970-х років механічні методи обвалювання м'яса стали поширеними в більшості країн світу. Запровадження даної технології дозволило максимізувати прибутки м'ясних компаній.[2]
У 50-х роках м'ясо механічної обвалювання здебільшого використовувалося як сировина для виробництва сосисок. Сьогодні більшість сосисок, напівфабрикатів, котлет для бургерів та ковбасних виробів містять у складі ММО.
Безпека та регулювання
У 1980-х роках постало питання безпеки застосування м'яса механічного обвалювання у харчовій промисловості. У 1982 році у звіті, що опублікувала Служба безпеки та перевірки харчових продуктів США (FSIS) про використання м'яса механічного обвалювання, зазначено, що його застосування безпечне, та встановлені норми у складі продукції за її типами. Ці обмеження були обґрунтовані тим, що виробники не зазначали на упаковках вміст ММО, а вказували тільки м'ясо. Тож за даним звітом на етикетці продукту має бути зазначений вміст м'яса механічної обробки у складі продукту. Сосиски можуть містити не більше 20 % ММО.[3]
Причиною створення більш жорстких умов для застосування у продукції м‘яса механічного обвалювання у Великій Британії в 1986 році, стала епідемія губчастої енцефалопатії (коров'ячий сказ). Оскільки у ММО міститься спинний мозок, який і є носієм вірусу, тож споживачі продукції, у складі якої міститься м'ясо механічного обвалювання, мали вищий ризик стати носієм вірусу коров'ячого сказу. У зв'язку з цим у 1989 році Велика Британія обмежила вміст спинного мозку у готовій продукції. У 2001 році уряд Великої Британії заборонив продаж продуктів харчування, що містять ММО яловичини, як запобіжний засіб розповсюдження губчастої енцефалопатії.[4]
Подібні правила Міністерства сільського господарства США (USDA) набули чинності 4 листопада 1996 року та були згодом оновлені, з поправкою: Згідно постанові FSIS від 2004 року, з метою захисту споживачів від зараження та розповсюдження губчастої енцефалопатії, ММО яловичини заборонено використовувати у складі продукції харчової промисловості.[5]
ММО в Україні
 | Цей розділ містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. |
ММО — вигідно для виробника, його використання здешевлює сосиски в кілька разів.[6]При цьому використання ММО досить небезпечно для споживача — починаючи від харчової цінності і закінчуючи вірогідними травмами кишечника залишками кісток. Важливо знати, що у кістках тварин та птахів осідають небезпечні хвороби та шкідливі речовини, які разом з готовим продуктом потрапляють у організм людини, та не виводяться, у ММО потрапляють шматочки кісток до 0,5 мм, рідше до 0,75 мм.[7]
В Україні ММО тоннами завозять з європейських країн.
Використовувати таку сировину в Україні дозволено, так як ДСТУ, що регламентує якість харчових продуктів, носить рекомендаційний характер та не є обов'язковим до впровадження на виробництві.[8]
Першими в Україні, хто відмовився від продукції, що містить ММО були АЗК, які почали реалізовувати на своїх фуд зонах хот-доги з сосисками Mr.Grill виробленими виключно із м'яса без додавання ММО та шкідливих компонентів, через високі вимоги до якості харчових продуктів на транспортних шляхах в усьому світі.
06 листопада 2019 року на офіційному інтернет представництві Президента України зараєстрована петиція про заборону ММО (мясо механічної обвалки) на території України.[9]
Примітки
- ↑ Mechanically separated meat. Wikipedia (англ.). 13 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Mechanically separated meat. Wikipedia (англ.). 13 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Mechanically separated meat. Wikipedia (англ.). 13 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ What is mechanically recovered meat? (en-GB) . 9 серпня 2001. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ United States Department of Agriculture Food Safety and Inspection Service. https://www.fsis.usda.gov/.
- ↑ Кістки, шкіра та курячі голови: чим начинені популярні ковбаси і як виробники дурять покупців. ТСН.ua (укр.). 27 жовтня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Що таке ММО та чому відходи потрапляють до складу сосисок і ковбас "вищого ґатунку". ТСН.ua (укр.). Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Що таке ММО, або що ми можемо знайти у популярних ковбасах. Волинські новини. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Заборонити ММО (мясо механічної обробки) на території України Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 24 січня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |