Корпусний комісар: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Історія: Додав дані |
Немає опису редагування |
||
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
==Див. також== |
==Див. також== |
||
* [[Командир полку]] |
|||
* [[Командарм другого рангу|Командарм 2-го рангу]] |
|||
* [[Комкор]] |
|||
* [[Комісар]] |
* [[Комісар]] |
||
* [[ |
* [[Комбриг]] |
||
* [[Бригадний |
* [[Бригадний генерал]] |
||
== |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
|||
⚫ | |||
== Посилання == |
|||
⚫ | |||
* [https://web.archive.org/web/20110808111742/http://army.armor.kiev.ua/forma/rkka_35-40-g.shtml Знаки различия званий военнослужащих РККА 1935-40гг.] |
* [https://web.archive.org/web/20110808111742/http://army.armor.kiev.ua/forma/rkka_35-40-g.shtml Знаки различия званий военнослужащих РККА 1935-40гг.] |
||
* [http://rkka.ru/handbook/personal/repress/polkkom.htm ПОЛКОВОЙ КОМИССАР - Репресовані] |
|||
* [http://army.armor.kiev.ua/titul/rus_8.shtml Рабоче-Крестьянская Красная Армия 1940-1942 гг.] |
* [http://army.armor.kiev.ua/titul/rus_8.shtml Рабоче-Крестьянская Красная Армия 1940-1942 гг.] |
||
== Джерела== |
|||
* {{книга |
|||
|автор = |
|||
|частина = |
|||
|заголовок = Военный энциклопедический словарь |
|||
|оригінал = |
|||
|посилання = |
|||
|відповідальний = Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель |
|||
|видання = |
|||
|місце = М. |
|||
|видавництво = Воениздат |
|||
|рік = 1984 |
|||
|том = |
|||
|сторінки = 572 |
|||
|сторінок = 863 |
|||
|серія = |
|||
|isbn = |
|||
|тираж = 300 000 |
|||
}} {{ref-ru}} |
|||
* {{книга |
|||
|автор = |
|||
|частина = |
|||
|заголовок = Советский энциклопедический словарь. 3-е изд. |
|||
|оригінал = |
|||
|посилання = |
|||
|відповідальний = А.М. Прохоров — гл. ред. |
|||
|видання = |
|||
|місце = М. |
|||
|видавництво = Сов. энциклопедия |
|||
|рік = 1985 |
|||
|том = |
|||
|сторінки = 1028 |
|||
|сторінок = 1600 |
|||
|серія = |
|||
|isbn = |
|||
|тираж = 1 000 000 |
|||
}} {{ref-ru}} |
|||
*{{книга|автор= Ганичев П.П.|частина= |посилання частина= |заголовок= Воинские звания|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= М.|видавництво= ДОСААФ|рік= 1989|том= |сторінки= |сторінок=144 |серія= |isbn= 5-7030-0073-4|тираж= 100 000|ref =}} |
|||
[[Категорія:Військові звання військово-політичного складу СРСР|#01-03]] |
[[Категорія:Військові звання військово-політичного складу СРСР|#01-03]] |
Версія за 14:17, 14 лютого 2020
Корпусний комісар ГПУ РСЧА СРСР | |||
| |||
Петлиці/Нашивки | Радянські військові звання політичного складу | ||
Існування | 1935-1942 | ||
Категорія звань | Вищій начальницький склад | ||
Сухопутні війська/ВПС/Флот | Корпусний комісар | ||
НАТО еквівалент |
|||
Сухопутні війська/ВПС | Комкор 1935-1940 | ||
ВМС | Флагман 1-го рангу 1935-1940 |
Корпусни́й коміса́р — військове звання вищого військово-політичного складу збройних сил Радянського Союзу з 1935 до 1942. Вище за рангом ніж дивізійний комісар, але нижче за армійського комісара 2-го рангу.
До 1940 року звання корпусного комісара дорівнювало військовому званню комкор та флагману 1-го рангу.
Військовому званню корпусного комісара також відповідало спеціальне звання комісара держбезпеки 3-го рангу.
Військовому званню корпусного комісара відповідав ряд інших військових звань — інженер-флагман 1-го рангу , корінженер, корінтендант, корвоєнюріст, корврач, корветврач.
Історія
Передумови появи
Після падіння Російської імперії в 1917 році, в російських республіканських військах вже вводиться інститут військових комісарів, які здійснювати політичний контроль за діями командирів військових формувань, до яких вони були надані. Посаду військового комісара було введено в армії і флоті Постановою Тимчасового уряду від 30 червня (13 липня) 1917 року № 132 [1]. Після Жовтневого заколоту інститут військових комісарів був також узаконений в сформованій Робітничо-Селянській Червоній армії Положенням Наркомвоєна РРФСР «Про військових комісарів, членів Військових рад» від 24 березня (6 квітня) 1918 року. Комісари були повновладними представниками партії (більшовиків) в військових підрозділах до яких вони були приписані. У наступний період інститут військових комісарів в РСЧА двічі скасовували (1925 -1937[2][3] і 1940[4]-1941), вводячи замість нього інститути помполітів і замполітів. Згідно з посадою були комісари батальйону, полка, бригади, дивізії, армії, та інші.
Поява персональних звань
У 1935 році з введенням персональних звань вищого командного складу були введені також спеціальні звання для політробітників: «молодший політрук», «політрук» і «старший політрук», що відповідали загальним військовим званням «лейтенант», «старший лейтенант» і «капітан». Старші політробітники мали спеціальні звання із словом «комісар»: «батальйонний комісар» (майор), «полковий комісар» (полковник), «дивізійний комісар» (комдив) тощо (у дужках надані відповідні загальні військові звання).
Скасування окремих звань військово-політичного складу
В жовтні 1942 року посади військових комісарів в Червоній армії були остаточно скасовані, рішенням ДКО від 9 жовтня 1942 року в армії і на флоті була ліквідована система військових комісарів, і всім їм надаються командні звання. Причому звання надавалися на ступінь нижче. Так наприклад, якщо раніше молодший політрук дорівнював лейтенантові, то нове звання йому надавалося — молодший лейтенант. Різко було скорочено число політичних посад. Частина вчорашніх політруків і комісарів призначалися заступниками командирів по політчастині (від роти і вище), частина була переведена на командні посади. Якщо раніше політрук або комісар користувалися рівною з командиром владою в підрозділі, частині, то тепер вони стали заступниками командирів по політчастині (замполіти).
Знаки розрiзнення
Для звання корпусний комісар був встановлений знак розрізнення в три ромба в петлиці, як у комкора, відрізняючись тільки окантовкою петлиць. Замість командирської золотистої окантовки була чорна, як у решти політпрацівників, а також у молодшого комскладу і червоноармійців.
Військовослужбовці вищого політичного складу мали на обох рукавах вище за обшлаг або манжету однакові для всіх звань червоні суконні зірки діаметром 55 мм. Зірки по краю обшивалися червоною шовковою ниткою, а в центрі мали вишиті золотистою ниткою серп і молот.
Військові комісари, які проходили службу на флоті, носили форму військово-морських сил (РСЧФ). Знаки розрізнення розташовувалися на рукавах у вигляді смуг із золотої стрiчки на рукаві, як і у вищого командного складу флоту. Відмінність була в тому, що просвіти між смугами були червоного кольору (у командного складу колір мундира), а так само в тому, що розташовувалася на рукаві зірка була червоною і облямована золотим шиттям (у командного складу повністю золота).
У корпусного комісара знаки розрізнення аналогічні флагману 1-го рангу, три смуги на рукаві (одна широка, вище якиї дві середніх).
Молодше звання Дивізійний комісар |
ГПУ РСЧА СРСР Корпусний комісар |
Старше звання Армійський комісар 2-го рангу |
Див. також
Примітки
- ↑ З журналу засідання Тимчасового уряду № 1321 про заснування посад військових комісарів при головнокомандувачів арміями фронту і їх функціях
- ↑ Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 мая 1937 года «О создании военных советов военных округов и установлении института военных комиссаров в РККА».
- ↑ Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 мая 1937 года «О создании военных советов военных округов и установлении института военных комиссаров в РККА».
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 12 августа 1940 года «Об укреплении единоначалия в Красной Армии и Военно-Морском Флоте».
Посилання
- Знаки различия званий Русской Армии XX век
- Знаки различия званий военнослужащих РККА 1935-40гг.
- ПОЛКОВОЙ КОМИССАР - Репресовані
- Рабоче-Крестьянская Красная Армия 1940-1942 гг.
Джерела
- Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
- Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
- Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.