Парадокс близнят: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
м →Розв'язок: оформлення |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
| publisher = |
| publisher = |
||
| date = 1972 |
| date = 1972 |
||
}} {{ref-en}}</ref>. У межах похибки вимірів передбачення [[ЗТВ]] було підтверджено<ref>{{cite journal |
}} {{ref-en}}</ref>. |
||
У межах похибки вимірів передбачення [[ЗТВ]] було підтверджено<ref>{{cite journal |
|||
| last = |
| last = |
||
| first = Hafele J.C., Keating R.E. |
| first = Hafele J.C., Keating R.E. |
||
Версія за 08:13, 12 травня 2020
Парадокс близнят — суперечлива на перший погляд задача з теорії відносності.
Парадокс близнят[1] сформулював 1911 року Поль Ланжевен. Розв'язок опублікував 1918 року Альберт Ейнштейн[2]
З іншого боку, він може вважати, що сам залишався непорушним, а Земля спочатку віддалилася від нього, а потім повернулася. Тоді, з його погляду, саме його брат здійснив мандрівку майже зі світловою швидкістю, а, отже, саме його брат повинен залишитися набагато молодшим.
Цей зв'язок можна пояснити як квантову заплутаність. Як пояснив би Нільс Бор "будь-які два предмети, які створені в один час, можуть впливати один на одного". Тому зв'язок між близнюками можна назвати - квантовим
Розв'язок
У межах спеціальної теорії відносності (СТВ) розв'язати парадокс неможливо. Однак парадокс має пояснення в межах загальної теорії відносності (ЗТВ). Слід врахувати, що тільки один з братів рухався з прискоренням (отже, ситуація не симетрична). Саме він і має залишитися молодшим від свого брата, який перебував в інерційній системі відліку.
Перший експеримент, що мав підтвердити відповідний ефект, було поставлено 1971 року[3]. У межах похибки вимірів передбачення ЗТВ було підтверджено[4]. Подібні експерименти (з дедалі вищою точністю) також підтвердили правильність розрахунків (з точністю 0,01%).
Примітки
Джерела
- ↑ Парадокс близнят // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 340. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Einstein, A. (29 November 1918). Dialog über Einwände gegen die Relativitätstheorie. Die Naturwissenschaften. 48: 697—702. </ref
Формулювання
Один із двох близнюків вирушає в космічну подорож до далекої зорі, рухаючись зі швидкістю, близькою до <nowiki>швидкості світла</nowiki>, а потім повертається. Завдяки тому, що час у пов'язаній з космічним кораблем [[Система відліку|системі відліку]] йде повільніше, ніж у системі, пов'язаній із [[Земля|Землею]], то його брат постарів набагато більше, ніж він сам. <ref group="Прим."> Час у системі корабля () визначається формулою:
- , де
- — час на Землі,
- v — швидкість руху корабля,
- c — швидкість світла.
Для час у системі корабля малий ().
- ↑ Around - the world atomic clocks: Predicted relativistic time gains. Science. 177: 166. 1972.
{{cite journal}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) (англ.) - ↑ Around - the world atomic clocks: Observed relativistic time gains. Science. 177: 168. 1972.
{{cite journal}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) (англ.)
М.В.Сажин. 4.Эксперименты по ОТО. У Рецензенты: др. физ. мат. наук В.Е.Жаров, др. физ. мат. наук К.В. Куимов. (ред.). Теория относительности для астрономов (російською) . Москва.: Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |пубрік=, |пубдата=, |авторлінк= та |посилання= (довідка)
| |||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |