Нова Скварява: відмінності між версіями

село Нова Скварява
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Жовківський район
Рада	Новоскварявська сільська рада
Основні дані
Засноване	1633
Населення	1174
Площа	2,708 км²
Густота населення	433,53 осіб/км²
Поштовий індекс	80353
Телефонний код	+380 3252
Географічні дані
Географічні координати	50°02′14″ пн. ш. 23°52′30″ сх. д. / 50.03722° пн. ш. 23.87500° сх. д.Координати: 50°02′14″ пн. ш. 23°52′30″ сх. д. / 50.03722° пн. ш. 23.87500° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	287 м м
Водойми	р. Свиня
Місцева влада
Адреса ради	80353, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Нова Скварява, вул. Дорошенка, 9; тел.: 6-73-40
Сільський голова	Струс Степан Дмитрович
Карта
	Нова Скварява
	Нова Скварява
Мапа
	Нова Скварява у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 19:58, 13 травня 2020

Нова́ Скваря́ва — село в Україні у Жовківському районі Львівської області. Населення становить 1174 особи. Орган місцевого самоврядування — Новоскварявська сільська рада.

Географія

Середня висота села над рівнем моря — 287 метрів. Поблизу розташовані села Фійна, Стара Скварява, Глинськ, Мокротин, Крехів, Крута Долина, Майдан, Тернів, Липники.

Історія

Село засноване наприкінці XIV — початку XV століття. Першими поселенцями були вихідці зі Старої Скваряви. Село Нова Скварява було осаджено на волоському праві і назване спочатку Чайкова Воля. Проте ця назва не прижилася. Біля Нової Скваряви відкрито кладовище бронзової доби X–VIII ст. до н. е.

Село Нова Скварява належало до Жовківського повіту, 7 км на пд.-зах. від Жовкви. Мальовнича Нова Скварява — село не маленьке (понад 1,1 т. м.).

Населений пункт з назвою Скварява виник, очевидно, у XIII—XIV століттях за часів Галицько-Волинської держави на території, яка до утворення єдиного Галицького князівства входила до складу Звенигородської землі. Існує легенда щодо виникнення назви Скварява. Вона свідчить, що в середні віки на терени села на відпочинок та полювання приїжджали князі та бояри. Тут на вогні вони смажили, чи як тоді говорили, скварили м'ясо чи сало. Від слова скварити і пішла назва Скварява.

На північ лежить Руда Крехівська, на північний схід Глинськ, на схід Стара Скварява, на південь Мокротин і Поляни, на захід Фійна і Крехів. Село лежить в басейні Бугу. На півдні утворюється потік Свиня і пливе на пд. схід до Старої Скваряви, приймаючи на території села декілька малих потічків; на південь від джерел Свині утворюється в лісі с. Поляни правобічна її притока потік Росохи і пливе на схід в основному вздовж кордону села. Північною частиною села пропливає потік Фійна. Сільська забудова лежить в долині Свині. На південь від села стоїть група будинків Завади, на пн.-зах. Копань (не існує), на північ Гута. Південно-західна частина села заліснена (Полянський ліс з «Кам'яною Горою», висотою 404 м).

У 1880 році було 197 будинків, 1087 жителів в гміні, 3 будинки, 42 жителі на території двору. (893 греко-католики, 200 римо-католиків, 33 євреї, 3 інших віросповідань; 891 русин, 197 поляків, 55 німців). Парафія римо-католицька була в Жовкві, греко-католицька була в селі, Жовківського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належала Стара Скварява. У селі була церква і однокласна школа. Знаходяться тут поклади бурого вугілля і каменю пісковика.

У 1879 році в селі мешкав Іван Франко.

Довгий час була королівщиною, а потім входила до маєтностей Жолкевських та Собєських. Княгиня Марія Кароліна з Собєських де Бульйон — донька короля Яна III — продала «Жовківський ключ» з обома селами у 1740 році князю Михайлу Радзивіллу. Наприкінці XVIII століття Радзівілли розпродали всі маєтності, які дісталися їм від Собєських — Нову Скваряву придбали Болоз-Антоневичі зі Станиславова — шляхетський рід вірменського походження, які отримали у 1789 році від цісаря Йозефа ІІ австрійське дворянство.

На початку XIX століття нові власники села збудували тут збережений досі класицистичний маєток, оточений парком. Зведений у 1807 році класицистичний двір Юзефа Болоз-Антоневича хоч і зберігся, та вся старовина звідти за радянські роки вивітрилася. Бо, бачте, в панській резиденції зараз резиденція сільрадівська. В усіх десяти панських покоях. Витримані в єдиній стилістиці меблі з палацу були частково розграбовані у Першу світову. Напевно, як і олійні картини датовані XVIII століттям — переважно на міфологічні теми. Навколо палацику на горі Гарай колись простягався парк — не надто великий, проте там росло кілька кількасотлітніх дубів. Газон перед будинком був оточений трояндами. До маєтку колись від Глинська вела алея, яка начебто ще походила з часів Яна ІІІ.

Останньою власницею Нової Скваряви була Юлія з Жарських Семенська (Сємєнська).

У селі чи в околиці були поклади вугілля, якими, зокрема, в 1899 році володів граф Роман Потоцьий.^[2]

Село під час воєн

У час першої світової війни багато новоскварявців було мобілізовано до австрійського війська. А 19-го червня 1915 року на теренах села відбувся бій між російськими військами, лінія оборонних яких проходила під Моцьківною і Щекотином та австрійсько-німецькими, які наступали з урочищ Копань та Корчунок. Після артпідготовки, що почалася о 4 год. ранку і кривавої січі перемогли останні. Російських убитих вояків поховали селяни в братській могилі при дорозі, а австрійці своїх у сусідньому селі Глинську на окремому цвинтарі.

У 1930 році на західній околиці села (Кут) у новозбудованому будинку відкрито «Народний Дім», при якому працював драматичний гурток, а згодом місцевий осередок товариства «Сільський господар». На хвилі національного піднесення у 1936 році в Новій Скваряві було організовано осередок ОУН, який очолив Степан Кузьмин. Членами осередку стали Пилип Гук, Степан Яворівський, Микола Шавель, Степан Завада («Кожум'яка»). Чимало новоскварявців виборювали незалежність України в лавах ОУН, УПА. В увіковічнення їх пам'яті у центрі села нащадки збудували пам'ятник «Борцям за незалежність України».

Багато новоскварявців у час другої світової війни воювало у Червоній Армії. Чимало їх полягло в Україні і за її межами. Після війни — масові виселення сімей новоскварявців до Сибіру, таборів ГУЛАГ'у, каральні акції енкаведистів проти мирного населення, яке підтримувало УПА.

Радянський період

Утвердившись таким чином радянська влада організувала в селі колгосп імені Кірова. У 1960-х роках почав курсувати автобус Львів — Нова Скварява, збудовано млин, пилораму (тартак), лазню, сільський клуб, школу.

Колгосп не маючи державної підтримки, занепав і перестав існувати.

Сучасна Нова Скварява

Жителі Нової Скваряви, як і впродовж тисячоліть, продовжують себе у своїх нащадках, виховують їх, вирощують хліб, плекають сади, будують житла, храми, співають пісень з вірою і надією на краще майбутнє. Тут живуть дуже привітні, гостинні і надзвичайно добрі люди, вони допомагають одне одному. У центрі села є школа. Вона досить велика, біля неї є сад. У школі навчається не дуже багато дітей. Село розвивається, багато молодих людей переїжджають жити сюди.

Культурна спадщина

В Новій Скваряві наявні надзвичайно цікаві й рідкісні об'єкти культурної спадщини, якими є частково зруйновані оборонні укріплення військового табору середини XVII століття та залишки склоробної гути і монастирища пізнього періоду середньовіччя. Вони при подальшому вивченні можуть стати окрасою давньої історії села, приваблюючи сюди шанувальників минулого рідного краю. Перший об'єкт розташований в урочищі Антонів берег, на пагорбі з рівною, незначно нахиленою до заходу вершиною приблизно трапецієподібної форми розміром 0,45×0,2×0,3 км. Пам'ятка захищена вздовж краю тераси ровом, валами і двома майже зруйнованими сучасними варварами земляними бастіонами. Останні локалізуються у східній (ширшій) частині узвишшя. Між ними, очевидно, знаходився в'їзд до табору.

Крім монастиря в Новій Скваряві на Горганах була церква Різдва Христового, посвячена 7 січня 1588 року. Майже через 2 століття на її місці було зведено церкву Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці. Освячено її 8 січня 1767 року. Ця церква була куплена у сс. Василіянок в місті Жовкві, де і була збудована 1693 року. У ній був іконостас роботи Івана Рутковича. У 1932 р. цю церкву розібрали і трохи східніше збудували тимчасову, використавши вівтар старої. А в 1936 році розпочалось будівництво кам'яної великої церкви, яке через заборону радянської влади, закінчилось вже 1989 року. 4 жовтня цього року на свято Покрови Пресвятої Богородиці її було посвячено. У 1997 році в час свята Пресвятої Трійці на присілку Гута посвячено каплицю. Її збудовано західніше колишнього монастиря.

Новоскварявські священики проводили значну культурно-просвітницьку роботу. Так у 1899 році в селі було відкрито читальню «Просвіти», яку очолив отець Йосиф Карапович, пізніше отець декан Володимир Утриско, отець Степан Гайда. Активним членом цього товариства був син новоскварявського пароха о. Луки Олеськіва — Йосиф. Він товаришував з Іваном Франком під час навчання у Львівському університеті і був найвірнішим його другом упродовж життя. З 14 липня до 14 вересня 1879 року Іван Франко перебував у Новій Скваряві, мешкавв в родині Олеськових. Тут він працював над підручником з економії «зрозумілої гімназистам», почав писати повість «Борислав сміється», зібрав чимало тутешніх приказок та пісень, які видав у багатотомнику «Галицько-руські народні приповідки», мріяв купити у Новій Скваряві клаптик землі і побудувати хату. Та не судилося.

До половини XX століття існувала тут дерев'яна церква з 1720 року, що має назву Втечі Пресвятішої Богородиці до Єгипту. Ця святиня була закуплена в 1767 році в Жовкві після розпуску тамтешнього монастиря василіянок і його перенесення на територію Нової Сваряви. У цій святині знаходився іконостас з жовківської церкви Господнього Народження. Цей пам'ятник, що тепер зберігається в Національному Музеї у Львові, виконаний був Іваном Рутковичем — відомим жовківським художником Яна III Собєського.

У селі також є хрестова в плані мурована церква Собору Богородиці, зведена у 1932—1939 роках. за проєктом архітектора Лева Левинського. У радянський час храм не діяв, віруючим його повернули у 1989 році.

Відомі люди

Кароль Антоневич-Болоз — польський письменник і поет вірменського походження.
Йосип Олеськів — уродженець села, видатний український учений, доктор філософії, професор натуральної історії, перекладач; значною мірою спричинився до полегшення життя українських емігрантів в Канаді, названий «українським Мойсеєм».

Примітки

↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1899. — Lwów: drukarnia Władysława Łozińskiego, 1899. — S. 239. (пол.)

Посилання

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район

[2] Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1899. — Lwów: drukarnia Władysława Łozińskiego, 1899. — S. 239. (пол.)

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Село
+{{Село України
-  | назва           =Нова Скварява
+ | назва           = Нова Скварява
-  | область         =[[Львівська область]]
+ | область         = [[Львівська область]]
+ | район           = [[Жовківський район]]
-  | віддаль до областного центру       =
-  | район           =[[Жовківський район]]
+ | рада            = [[Новоскварявська сільська рада]]
+ | код КОАТУУ      = 4622787101
-  | віддаль до районного центру       =
+ | розташування    =
-  | рада            =Новоскварявська сільська рада
-  | код КОАТУУ      = 4622787101
+ | mapx            =
-  | засновано       =1633
+ | mapy            =
+ | засновано       = 1633
-  | площа           = 2,708
+ | населення       = 1174
-  | населення       =1,174
+ | територія       =
+ | ref-територія   =
-  | щільність       = 433,53
+ | площа           = 2,708
-  | поштовий індекс =80353<ref>[http://www.uaidx.com/13/280/index Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район]</ref>
+ | ref-площа       =
-  | телефонний код  =3252
+ | щільність       = 433,53
-  | координати      = {{coord|50|2|14|N|23|52|30|E|scale:30000|display=inline,title}}
+ | поштовий індекс = 80353<ref>[http://www.uaidx.com/13/280/index Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район]</ref>
+ | телефонний код  = 3252
+ | координати      = {{coord|50|2|14|N|23|52|30|E|scale:30000|display=inline,title}}
    | lat_deg = 50 || lat_min = 2 || lat_sec = 14
    | lon_deg = 23 || lon_min = 52 || lon_sec = 30
-  | день села       =
+ | висота          = 287 м
-  | водойма         =р. [[Свиня (річка)|Свиня]]
+ | ref-висота      =
+ | водойма         = р. [[Свиня (річка)|Свиня]]
-  | адреса          =80353, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Нова Скварява
+ | адреса          = 80353, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Нова Скварява, вул. Дорошенка, 9; тел.: 6-73-40
+ | сільський голова = Струс Степан Дмитрович
+ | облікова картка =
+ | прапор          =
+ | герб            =
+ | відстань о      =
+ | ref-відстань о  =
+ | відстань р      =
+ | ref-відстань р  =
+ | станція         =
+ | відстань ст     =
  }}
+'''Нова́ Скваря́ва'''&nbsp;— село в Україні у [[Жовківський район|Жовківському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Населення становить 1174 особи. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Новоскварявська сільська рада]].
-'''Нова́ Скваря́ва'''&nbsp;— село у [[Жовківський район|Жовківському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Поштовий індекс села Нова Скварява: 80353.
 == Географія ==
-Середня висота села над рівнем моря&nbsp;— 287 метрів. Поблизу розташовані:&nbsp; [[Фійна]], [[Стара Скварява]], [[Глинськ (Жовківський район)|Глинськ]], [[Мокротин]], [[Крехів (Жовківський район)|Крехів]], [[Крута Долина]], [[Майдан (Жовківський район)|Майдан]], [[Тернів]], [[Липники (Жовківський район)|Липники]].
+Середня висота села над рівнем моря&nbsp;— 287 метрів. Поблизу розташовані села [[Фійна]], [[Стара Скварява]], [[Глинськ (Жовківський район)|Глинськ]], [[Мокротин]], [[Крехів (Жовківський район)|Крехів]], [[Крута Долина]], [[Майдан (Жовківський район)|Майдан]], [[Тернів]], [[Липники (Жовківський район)|Липники]].
 == Історія ==
-Село засноване в кінці XIV&nbsp;ст.&nbsp;— на початку XV&nbsp;ст. Першими поселенцями були вихідці зі [[Стара Скварява|Старої Скваряви]]. Село Нова Скварява було осаджено на [[волоське право|волоському праві]] і назване спочатку Чайкова Воля. Проте ця назва не прижилася. Біля Нової Скваряви відкрито кладовище бронзової доби X–VIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.
+Село засноване наприкінці XIV&nbsp;— початку XV століття. Першими поселенцями були вихідці зі [[Стара Скварява|Старої Скваряви]]. Село Нова Скварява було осаджено на [[волоське право|волоському праві]] і назване спочатку Чайкова Воля. Проте ця назва не прижилася. Біля Нової Скваряви відкрито кладовище бронзової доби X–VIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.
-'''Нова Скварява''' ({{lang-pl|Skwarzawa Nowa}})&nbsp;— село, належало до Жовківського повіту, 7&nbsp;км на пд.-зах. від Жовкви. Мальовнича Нова Скварява&nbsp;— село не маленьке (понад 1,1 т. м.). Координати:  50°02′14″ пн. ш. 23°52′30″ сх. д.
+Село Нова Скварява належало до Жовківського повіту, 7&nbsp;км на пд.-зах. від Жовкви. Мальовнича Нова Скварява&nbsp;— село не маленьке (понад 1,1 т. м.).
-Населений пункт з назвою Скварява виник, очевидно, в XIII–XIV&nbsp;ст. за часів Галицько-Волинської держави на території, яка до утворення єдиного Галицького князівства входила до складу Звенигородської землі. Існує легенда щодо виникнення назви Скварява. Вона свідчить, що в середні віки на терени села на відпочинок та полювання приїжджали князі та бояри. Тут на вогні вони смажили, чи як тоді говорили, скварили м'ясо чи сало. Від слова скварити і пішла назва Скварява.
+Населений пункт з назвою Скварява виник, очевидно, у XIII—XIV століттях за часів Галицько-Волинської держави на території, яка до утворення єдиного Галицького князівства входила до складу Звенигородської землі. Існує легенда щодо виникнення назви Скварява. Вона свідчить, що в середні віки на терени села на відпочинок та полювання приїжджали князі та бояри. Тут на вогні вони смажили, чи як тоді говорили, скварили м'ясо чи сало. Від слова скварити і пішла назва Скварява.
 На північ лежить Руда Крехівська, на північний схід Глинськ, на схід Стара Скварява, на південь Мокротин і Поляни, на захід Фійна і Крехів. Село лежить в басейні Бугу. На півдні утворюється потік [[Свиня (річка)|Свиня]] і пливе на пд. схід до Старої Скваряви, приймаючи на території села декілька малих потічків; на південь від джерел Свині утворюється в лісі с. Поляни правобічна її притока потік Росохи і пливе на схід в основному вздовж кордону села. Північною частиною села пропливає потік Фійна. Сільська забудова лежить в долині Свині. На південь від села стоїть група будинків Завади, на пн.-зах. Копань (не існує), на північ Гута. Південно-західна частина села заліснена (Полянський ліс з «Кам'яною Горою», висотою 404 м).
-В 1880 році було 197 будинків, 1087 жителів в гміні, 3 будинки, 42 жителі на території двору. (893 греко-католики, 200 римо-католиків, 33 євреї, 3 інших віросповідань; 891 русин, 197 поляків, 55 німців). Парафія римо-католицька була в Жовкві, греко-католицька була в селі, Жовківського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належала Стара Скварява. У селі була церква і однокласна школа. Знаходяться тут поклади бурого вугілля і каменю пісковика.
+У 1880 році було 197 будинків, 1087 жителів в гміні, 3 будинки, 42 жителі на території двору. (893 греко-католики, 200 римо-католиків, 33 євреї, 3 інших віросповідань; 891 русин, 197 поляків, 55 німців). Парафія римо-католицька була в Жовкві, греко-католицька була в селі, Жовківського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належала Стара Скварява. У селі була церква і однокласна школа. Знаходяться тут поклади бурого вугілля і каменю пісковика.
-У 1879&nbsp;р. в селі проживав [[Іван Франко]].
+У 1879 році в селі мешкав [[Іван Франко]].
-Довгий час була [[королівщина|королівщиною]], а потім входила до маєтностей Жолкевських та Собєських. Княгиня Марія Кароліна з Собєських де Бульйон ({{lang-fr|de Boullion}})&nbsp;— донька короля Яна III&nbsp;— продала «Жовківський ключ» з обома селами у 1740&nbsp;р. князю Михайлу Радзивіллу. Наприкінці XVIII&nbsp;ст. Радзівілли розпродали всі маєтності, які дісталися їм від Собєських&nbsp;— Нову Скваряву придбали Болоз-Антоневичі зі [[Івано-Франківськ|Станиславова]]&nbsp;— шляхетський рід вірменського походження, які отримали у 1789 році від цісаря Йозефа ІІ австрійське дворянство.
+Довгий час була [[королівщина|королівщиною]], а потім входила до маєтностей Жолкевських та Собєських. Княгиня Марія Кароліна з Собєських де Бульйон&nbsp;— донька короля Яна III&nbsp;— продала «Жовківський ключ» з обома селами у 1740 році князю Михайлу Радзивіллу. Наприкінці XVIII століття Радзівілли розпродали всі маєтності, які дісталися їм від Собєських&nbsp;— Нову Скваряву придбали Болоз-Антоневичі зі [[Івано-Франківськ|Станиславова]]&nbsp;— шляхетський рід вірменського походження, які отримали у 1789 році від цісаря Йозефа ІІ австрійське дворянство.
-На початку XIX століття нові власники села збудували тут збережений досі класицистичний маєток, оточений парком. Зведений у 1807 році класицистичний двір Юзефа Болоз-Антоневича хоч і зберігся, та вся старовина звідти за радянські роки вивітрилася. Бо, бачте, в панській резиденції зараз резиденція сільрадівська. В усіх десяти панських покоях. Витримані в єдиній стилістиці меблі з палацу були частково розграбовані у Першу світову. Напевно, як і олійні картини з XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— переважно на міфологічні теми. Навколо палацику на горі Гарай колись простягався парк&nbsp;— не надто великий, проте там росло кілька ду-у-уже старих, кількасотлітніх дубів. Газон перед будинком був оточений трояндами.  До маєтку колись від Глинська вела алея, яка начебто ще походила з часів Яна ІІІ (див. фото праворуч).
+На початку XIX століття нові власники села збудували тут збережений досі класицистичний маєток, оточений парком. Зведений у 1807 році класицистичний двір Юзефа Болоз-Антоневича хоч і зберігся, та вся старовина звідти за радянські роки вивітрилася. Бо, бачте, в панській резиденції зараз резиденція сільрадівська. В усіх десяти панських покоях. Витримані в єдиній стилістиці меблі з палацу були частково розграбовані у Першу світову. Напевно, як і олійні картини датовані XVIII століттям&nbsp;— переважно на міфологічні теми. Навколо палацику на горі Гарай колись простягався парк&nbsp;— не надто великий, проте там росло кілька кількасотлітніх дубів. Газон перед будинком був оточений трояндами. До маєтку колись від Глинська вела алея, яка начебто ще походила з часів Яна ІІІ.
 Останньою власницею Нової Скваряви була Юлія з Жарських Семенська (Сємєнська).
-У селі чи в околиці були поклади вугілля, якими, зокрема, в 1899 році володів граф [[Роман Потоцьий]]<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1899. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1899. — S. 239. {{ref-pl}}</ref>.
+У селі чи в околиці були поклади вугілля, якими, зокрема, в 1899 році володів граф [[Роман Потоцьий]].<ref>Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1899.&nbsp;— Lwów: drukarnia Władysława Łozińskiego, 1899.&nbsp;— S. 239. {{ref-pl}}</ref>
 === Село під час воєн ===
-У час Першої світової війни багато новоскварявців було мобілізовано до австрійського війська. А 19-го червня 1915&nbsp;р. на теренах села відбувся бій між російськими військами, лінія оборонних яких проходила під Моцьківною і Щекотином та австрійсько-німецькими, які наступали з урочищ Копань та Корчунок. Після артпідготовки, що почалася о 4 год. ранку і кривавої січі перемогли останні. Російських убитих вояків поховали селяни в братській могилі при дорозі, а австрійці своїх у сусідньому селі Глинську на окремому цвинтарі.
+У час першої світової війни багато новоскварявців було мобілізовано до австрійського війська. А 19-го червня 1915 року на теренах села відбувся бій між російськими військами, лінія оборонних яких проходила під Моцьківною і Щекотином та австрійсько-німецькими, які наступали з урочищ Копань та Корчунок. Після артпідготовки, що почалася о 4 год. ранку і кривавої січі перемогли останні. Російських убитих вояків поховали селяни в братській могилі при дорозі, а австрійці своїх у сусідньому селі Глинську на окремому цвинтарі.
-У 1930&nbsp;р. на західній околиці села (Кут) у новозбудованому будинку відкрито «Народний Дім», при якому працював драматичний гурток, а згодом товариство Сільський Господар. На хвилі національного піднесення у 1936&nbsp;р. в Новій Скваряві було організовано осередок ОУН, який очолив Степан Кузьмин. Членами осередку стали Пилип Гук, Степан Яворівський, Микола Шавель, Степан Завада («Кожум'яка»). Чимало новоскварявців виборювали незалежність України в лавах ОУН, УПА. В увіковічнення їх пам'яті у центрі села нащадки збудували пам'ятник «Борцям за незалежність України».
+У 1930 році на західній околиці села (Кут) у новозбудованому будинку відкрито «Народний Дім», при якому працював драматичний гурток, а згодом місцевий осередок товариства «[[Сільський господар]]». На хвилі національного піднесення у 1936 році в Новій Скваряві було організовано осередок ОУН, який очолив Степан Кузьмин. Членами осередку стали Пилип Гук, Степан Яворівський, Микола Шавель, Степан Завада («Кожум'яка»). Чимало новоскварявців виборювали незалежність України в лавах ОУН, УПА. В увіковічнення їх пам'яті у центрі села нащадки збудували пам'ятник «Борцям за незалежність України».
-Багато новоскварявців у час Другої світової війни воювало у Червоній Армії. Чимало їх полягло в Україні і за її межами. Після війни&nbsp;— масові виселення сімей новоскварявців до Сибіру, таборів ГУЛАГ'у, каральні акції енкаведистів проти мирного населення, яке підтримувало УПА.
+Багато новоскварявців у час другої світової війни воювало у Червоній Армії. Чимало їх полягло в Україні і за її межами. Після війни&nbsp;— масові виселення сімей новоскварявців до Сибіру, таборів ГУЛАГ'у, каральні акції енкаведистів проти мирного населення, яке підтримувало УПА.
 == Радянський період ==
-Утвердившись таким чином радянська влада організувала в селі колгосп ім. Кірова. В 60-х роках почав курсувати автобус Львів&nbsp;— Нова Скварява, збудовано млин, пилораму (тартак), лазню, сільський клуб, школу.
+Утвердившись таким чином радянська влада організувала в селі колгосп імені Кірова. У 1960-х роках почав курсувати автобус Львів&nbsp;— Нова Скварява, збудовано млин, пилораму (тартак), лазню, сільський клуб, школу.
 Колгосп не маючи державної підтримки, занепав і перестав існувати.
 == Сучасна Нова Скварява ==
-Жителі Нової Скваряви, як і впродовж тисячоліть, продовжують себе у своїх нащадках, виховують їх, вирощують хліб, плекають сади, будують житла, храми, співають пісень з вірою і надією на краще майбутнє. Тут живуть дуже привітні, гостинні і надзвичайно добрі люди, вони допомагають одне одному. У центрі села є школа. Вона досить велика, біля неї є сад. У школі навчається не дуже багато дітей. Село розвивається, багато молодих людей переїжджають жити сюди. У селі є інтернет.
+Жителі Нової Скваряви, як і впродовж тисячоліть, продовжують себе у своїх нащадках, виховують їх, вирощують хліб, плекають сади, будують житла, храми, співають пісень з вірою і надією на краще майбутнє. Тут живуть дуже привітні, гостинні і надзвичайно добрі люди, вони допомагають одне одному. У центрі села є школа. Вона досить велика, біля неї є сад. У школі навчається не дуже багато дітей. Село розвивається, багато молодих людей переїжджають жити сюди.
 == Культурна спадщина ==
-В Новій Скваряві наявні надзвичайно цікаві й рідкісні об'єкти культурної спадщини, якими є частково зруйновані оборонні укріплення військового табору середини XVII&nbsp;ст. та залишки склоробної гути і монастирища пізнього періоду середньовіччя. Вони при подальшому вивченні можуть стати окрасою давньої історії села, приваблюючи сюди шанувальників минулого рідного краю. Перший об'єкт розташований в урочищі Антонів берег, на пагорбі з рівною, незначно нахиленою до заходу вершиною приблизно трапецієподібної форми розміром 0,45 х 0,2 х 0,3&nbsp;км. Пам'ятка захищена вздовж краю тераси ровом, валами і двома майже зруйнованими сучасними варварами земляними бастіонами. Останні локалізуються у східній (ширшій) частині узвишшя. Між ними, очевидно, знаходився в'їзд до табору.
+В Новій Скваряві наявні надзвичайно цікаві й рідкісні об'єкти культурної спадщини, якими є частково зруйновані оборонні укріплення військового табору середини XVII століття та залишки склоробної гути і монастирища пізнього періоду середньовіччя. Вони при подальшому вивченні можуть стати окрасою давньої історії села, приваблюючи сюди шанувальників минулого рідного краю. Перший об'єкт розташований в урочищі Антонів берег, на пагорбі з рівною, незначно нахиленою до заходу вершиною приблизно трапецієподібної форми розміром 0,45×0,2×0,3&nbsp;км. Пам'ятка захищена вздовж краю тераси ровом, валами і двома майже зруйнованими сучасними варварами земляними бастіонами. Останні локалізуються у східній (ширшій) частині узвишшя. Між ними, очевидно, знаходився в'їзд до табору.
-Крім монастиря в Новій Скваряві на Горганах була церква Різдва Христового, посвячена 7 січня 1588&nbsp;р. Майже через 2 століття на її місці було зведено церкву Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці. Освячено її 8 січня 1767&nbsp;р. Ця церква була куплена у сс. Василіянок в місті Жовкві, де і була збудована у 1693&nbsp;р. У ній був іконостас роботи Івана Рутковича. У 1932&nbsp;р. цю церкву розібрали і трохи східніше збудували тимчасову, використавши вівтар старої. А в 1936&nbsp;р. розпочалось будівництво кам'яної великої церкви, яке через заборону радянської влади, закінчилось вже в 1989&nbsp;р. 4 жовтня цього року на свято Покрови Пресвятої Богородиці її було посвячено. У 1997&nbsp;р. в час свята Пресвятої Трійці на присілку Гута посвячено каплицю. Її збудовано західніше колишнього монастиря.
+Крім монастиря в Новій Скваряві на Горганах була церква Різдва Христового, посвячена 7 січня 1588 року. Майже через 2 століття на її місці було зведено церкву Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці. Освячено її 8 січня 1767 року. Ця церква була куплена у сс. Василіянок в місті Жовкві, де і була збудована 1693 року. У ній був іконостас роботи [[Іван Руткович|Івана Рутковича]]. У 1932&nbsp;р. цю церкву розібрали і трохи східніше збудували тимчасову, використавши вівтар старої. А в 1936 році розпочалось будівництво кам'яної великої церкви, яке через заборону радянської влади, закінчилось вже 1989 року. 4 жовтня цього року на свято Покрови Пресвятої Богородиці її було посвячено. У 1997 році в час свята Пресвятої Трійці на присілку Гута посвячено каплицю. Її збудовано західніше колишнього монастиря.
-Новоскварявські священики проводили значну культурно-просвітницьку роботу. Так у 1899&nbsp;р. в селі було відкрито читальню Просвіти, яку очолив отець Йосиф Карапович, пізніше отець декан Володимир Утриско, отець Степан Гайда. Активним членом цього товариства був син новоскварявського пароха о. Луки Олеськіва&nbsp;— Йосиф. Він товаришував з Іваном Франком під час навчання у Львівському університеті і був найвірнішим його другом упродовж життя. З 14 липня до 14 вересня 1879&nbsp;р. Іван Франко перебував у Новій Скваряві, проживав у сім'ї Олеськових. Тут він працював над підручником з економії «зрозумілої гімназистам», почав писати повість «Борислав сміється», зібрав чимало тутешніх приказок та пісень, які видав у багатотомнику «Галицько-руські народні приповідки», мріяв купити у Новій Скваряві клаптик землі і побудувати хату. Та не судилося.
+Новоскварявські священики проводили значну культурно-просвітницьку роботу. Так у 1899 році в селі було відкрито читальню «[[Товариство «Просвіта» (1868—1939)|Просвіти]]», яку очолив отець Йосиф Карапович, пізніше отець декан Володимир Утриско, отець Степан Гайда. Активним членом цього товариства був син новоскварявського пароха о.&nbsp;Луки Олеськіва&nbsp;— Йосиф. Він товаришував з Іваном Франком під час навчання у Львівському університеті і був найвірнішим його другом упродовж життя. З 14 липня до 14 вересня 1879 року Іван Франко перебував у Новій Скваряві, мешкавв в родині Олеськових. Тут він працював над підручником з економії «зрозумілої гімназистам», почав писати повість «Борислав сміється», зібрав чимало тутешніх приказок та пісень, які видав у багатотомнику «Галицько-руські народні приповідки», мріяв купити у Новій Скваряві клаптик землі і побудувати хату. Та не судилося.
 До половини XX століття існувала тут дерев'яна церква з 1720 року, що має назву Втечі Пресвятішої Богородиці до Єгипту. Ця святиня була закуплена в 1767 році в Жовкві після розпуску тамтешнього монастиря василіянок і його перенесення на територію Нової Сваряви. У цій святині знаходився іконостас з жовківської церкви Господнього Народження. Цей пам'ятник, що тепер зберігається в Національному Музеї у Львові, виконаний був [[Іван Руткович|Іваном Рутковичем]]&nbsp;— відомим жовківським художником Яна III Собєського.
-У селі також є хрестова в плані мурована церква Собору Богородиці, зведена у 1932–1939&nbsp;рр. за проектом професора '''Лева Левинського'''. У радянський час храм не діяв, віруючим його повернули в 1989&nbsp;р.
+У селі також є хрестова в плані мурована церква Собору Богородиці, зведена у 1932—1939 роках. за проєктом архітектора [[Левинський Лев Львович|Лева Левинського]]. У радянський час храм не діяв, віруючим його повернули у 1989 році.
 == Відомі люди ==
 * [[Кароль Антоневич-Болоз]]&nbsp;— польський письменник і поет вірменського походження.
 * [[Олеськів Йосип|Йосип Олеськів]]&nbsp;— уродженець села, видатний український учений, доктор філософії, професор натуральної історії, перекладач; значною мірою спричинився до полегшення життя українських емігрантів в Канаді, названий «українським Мойсеєм».
-== Див. також ==
-* [[Зубрів дуб]]
 == Примітки ==
@@ Рядок 84: / Рядок 95: @@
 == Посилання ==
-* [http://novaskvaryava.org.ua./ Веб-сторінка села Нова Скварява]
+* [http://novaskvaryava.org.ua/ Офіційна сторінка села Нова Скварява]
+* [https://rada.info/rada/04372129/ Новоскварявська сільська рада]
+* [https://castles.com.ua/nova-skwariawa.html Нова Скварява]
+* [https://lv.isuo.org/schools/view/id/12596 Новоскварявська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів]
+* [https://dytsadok.info/dytyachyj-sadok/36762876/ Дошкільний навчальний заклад села Нова Скварява]
+* [https://zhovkva-rda.gov.ua/golovna/nova-skvariava-vidsviatkuvala-den-sela-2/ Нова Скварява відсвяткувала День села]
+* [https://www.pslava.info/ZhovkvaRn_NovaSkvarjavaS,205029.html Жовківський район, с.&nbsp;Нова Скварява]
 {{Жовківський район}}
+{{Lviv-geo-stub}}
-The settlement named Skvaryava was founded probably in XIII&nbsp;— XIY cent. in the period of Galych&nbsp;— Volyn State on the territory of Zvenygorod. According to an old legend the place was often visited by princes and boyars (princes` vassals) who came there for hunting. They used to bake or rather to fry their prey on a fire. Old Slavonic for «to fry» is «skvaryty». So the name originated from this word though a more probable version is related to the Slavonic and old Ruthenior «skvara» meaning «fire».
 [[Категорія:Села України]]
 [[Категорія:Жовківський район]]

Нова Скварява: відмінності між версіями

Версія за 19:58, 13 травня 2020

Зміст

Географія

Історія

Село під час воєн

Радянський період

Сучасна Нова Скварява

Культурна спадщина

Відомі люди

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Нова Скварява: відмінності між версіями

Версія за 19:58, 13 травня 2020

Географія

Історія

Село під час воєн

Радянський період

Сучасна Нова Скварява

Культурна спадщина

Відомі люди

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук