Справи Майдану: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Резюме станом на грудень 2019: Порушення авторських прав - https://www.radiosvoboda.org/a/dbr-truba-zakon-spravy-maydanu/30305756.html
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 91: Рядок 91:
* МДГ не виключає можливості участі «третьої сили», однак офіційне слідство не надало представникам групи необхідних доказів.
* МДГ не виключає можливості участі «третьої сили», однак офіційне слідство не надало представникам групи необхідних доказів.
* Дії МВС не були направлені на співпрацю та, в деяких випадках, перешкоджали розслідуванню<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/03/31/7032435/ Рада Європи оприлюднила звіт щодо розслідування подій на Майдані / Європейська правда, 31 березня 2015, 12:28]</ref><ref>[https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016802f038c Звіт Міжнародної дорадчої групи про проведення нагляду за розслідуванням подій на Майдані від 31 березня 2015 року.]&nbsp;— С. 87-88.</ref>.
* Дії МВС не були направлені на співпрацю та, в деяких випадках, перешкоджали розслідуванню<ref>[http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/03/31/7032435/ Рада Європи оприлюднила звіт щодо розслідування подій на Майдані / Європейська правда, 31 березня 2015, 12:28]</ref><ref>[https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016802f038c Звіт Міжнародної дорадчої групи про проведення нагляду за розслідуванням подій на Майдані від 31 березня 2015 року.]&nbsp;— С. 87-88.</ref>.

== Резюме станом на грудень 2019 ==
Слідчими управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури здійснювалось розслідування у кримінальних провадженнях, що налічують в собі понад 4100 епізодів вчинення кримінальних правопорушень, в яких повідомлено про підозру 288 особам (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 300), з них: 33 високопосадовця (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 33), 154 працівникам органів внутрішніх справ, у тому числі 13 слідчих (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 161 та 19 відповідно), 11 прокурорів (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 14), 8 суддів (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 10) та 58 цивільних осіб&nbsp;— «тітушок» (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 58). До суду скеровано 81 обвинувальний акт щодо 162 осіб (загалом слідчими ГПУ&nbsp;— 86 обвинувальних актів стосовно 174 осіб)

За результатами судового розгляду винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень визнано 20 осіб, стосовно 19 з них ухвалено обвинувальні вироки. Тільки впродовж 9 місяців 2019 року слідчими управління спеціальних розслідувань повідомлено про підозру 14 особам, в тому числі високопосадовцям, керівникам правоохоронних органів.

Щодо 11 осіб досудове слідство закінчено і обвинувальні акти скеровано до суду. Судами ухвалено 1 обвинувальний вирок.

Загалом правоохоронними органами України у провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 445 особам, з них: 48 високопосадовців, 228 правоохоронців, в тому числі 27 слідчих, 20 прокурорів та 23 судді. Скеровано до суду 195 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винуватими 59 осіб, щодо 46 з них ухвалено обвинувальні вироки<ref name="рс"/>.


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 13:23, 23 травня 2020

Волонтери Червоного хреста надають першу допомогу пораненому на вулиці Інститутській, 20 лютого 2014 року
Загони самооборони виносять поранених до Майдану, 20 лютого 2014 року
Позначка «13» поблизу кульового отвору на сталевому стовпі з протилежного боку від Майдану. Наскрізний отвір вказує на будівлю Нацбанку України

«Справи Майдану» — узагальнена назва низки кримінальних проваджень, пов'язаних із перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту, які відбувались у м. Києві та інших містах України (Євромайдан). Загалом від злочинів постраждало 2442 особи[1].

Євромайдан

Перебіг Євромайдану завершився подіями 18—20 лютого 2014 року, коли у Києві загинуло близько 100 протестувальників: понад 20 осіб загинуло під час сутичок у Маріїнському парку та на вулицях Києва 18 лютого, декілька чоловік були вбиті або згоріли під час штурму Будинку профспілок урядовими спецпризначенцями 19 лютого, а ще 49 осіб загинуло внаслідок розстрілу на Інститутській 20 лютого. Слідчі органи України порушили Справу про розстріли на Майдані, яка мала б встановити обставини і винуватців цих злочинів.

Учасники протестів і Уряд Яценюка в українських ЗМІ звинувачують у цих подіях режим Януковича[2][3].

У той же час на початку березня 2014 року з'явилися припущення, що стрілянину могли організувати інші учасники конфлікту з метою провокацій[4][5], зокрема, представники спецслужб Росії[6].

У березні та квітні 2014 року представники поваленої влади, зокрема Віктор Янукович[7], Олександр Якименко[8][9] та Віталій Захарченко[10], звинуватили в стрілянині представників опозиції.

З 2015 року кримінальна справа № 759/3498/15-к слухається в Святошинському районному суді міста Києва. Станом на жовтень 2019 року справу розглядають два професійних судді та троє присяжних. У цьому провадженні зібрані докази про 48 вбитих та 80 поранених; на лаві підсудних низка колишніх «беркутівців»[11][12][13].

Розслідування

20-го лютого 2014 року та пізніше в інтернеті з'явились декілька відео, на яких зображено, як силовики зранку 20-го лютого стріляють з вогнепальної зброї в неозброєних протестувальників Євромайдану[14][15][16][17][18]. Слідство встановило, після 15 години 20 лютого міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 стволів, з них 408 — тітушкам. Через те жертв могло бути значно більше, але не було надано наказу на застосування цієї зброї.[19]

25 лютого 2014 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури розпочато кримінальне провадження за фактами організації вчинення умисних вбивств під час проведення масових заходів на майдані Незалежності у Києві в період з листопада 2013 по лютий 2014 року[20]

Генеральний прокурор Віталій Ярема 23 червня 2014 року за підсумками Дня відкритих дверей у Головному слідчому управлінні ГПУ, організованого для родичів загиблих із «Небесної сотні» заявив, що Генпрокуратура завершує досудове розслідування щодо перших трьох співробітників «Беркуту», причетних до розстрілу учасників Майдану в Києві 18-20 лютого[21].

18 вересня 2014 року Печерський районний суд міста Києва продовжив строк тримання під вартою двох співробітників «Беркуту» нижчого рангу, проте наступного дня звільнив під домашній арешт їхнього командира Дмитра Садовника, якому було повідомлено про підозру у вчиненні 39 вбивств. Оскільки строк його тримання під вартою вже було подовжено до 27 вересня 2014 року, суд не мав жодних законних підстав для його дострокового звільнення. І хоча рішення суду першої інстанції було пізніше скасовано в апеляційному порядку, Садовник до того часу вже втік, і таким чином органи прокуратури втратили не лише найважливішого підозрюваного у численних вбивствах на Майдані, а й ключового свідка, що був сполучною ланкою між командуванням «Беркуту» та підрозділом, що, як вважається, несе відповідальність за численні вбивства учасників акцій протесту 20 лютого 2014 року[22].

4 жовтня 2014 року Печерський районний суд ухвалив рішення заарештувати колишнього командира спецроти підрозділу міліції особливого призначення «Беркут» Дмитра Садовника як причетного в розстрілі активістів Євромайдану на вулиці Інститутській у Києві.[23]

20 лютого 2015 року глава СБУ Валентин Наливайченко заявив про причетність помічника президента РФ Владислава Суркова до керівництва групами снайперів під час масових акцій протесту у лютому 2014 року. За його словами, колишні співробітники спецпідрозділу СБУ «Альфа» на допитах надали інформацію про місцерозтошування снайперів, які цілилися в мітингувальників і правоохоронців[24]. Того ж дня Президент Петро Порошенко заявив, що Генеральна прокуратура та Служба безпеки України встановила чіткий російський слід у розстрілі Майдану взимку 2014 року. Він сказав, що слідство отримало доступ до записів телефонних розмов Януковича з представниками російських силових структур, які разом заздалегідь готувалися до розстрілу.

17 жовтня 2015 року Генпрокурор Віктор Шокін заявив, що усі епізоди щодо подій на Майдані зібрані в одне, вибудована хронологія узурпації влади, а також піраміда людей, причетних до злочинів проти Євромайдану. На її вершині опинився Віктор Янукович. В кінці інтерв'ю Шокін додав: «Можу сказати, що фактично справу розслідувано». Коментуючи заяви Наливайченка, Шокін сказав, що жодних документів, які підтверджували б його слова він так і не надав[25]. Також він заявив, що більшість доказів про скоєні на Майдані злочини були знищені, але багато чого вдалося відновити[26]. 20 жовтня керівник управління спецрозвідувань ГПУ С. Горбатюк заявив, що у період Майдану до України приїжджав 41 представник служби безпеки Російської Федерації[27].

17 листопада силовики показали повний звіт щодо розслідування злочинів проти Майдану. Під час розслідування злочинів було проведено понад 8 тисяч слідчих та процесуальних дій, було допитано 5 тисяч свідків та потерпілих, призначено понад 1500 експертиз, проведено 900 оглядів місць подій, речей та відеозаписів, а також близько 500 слідчих експериментів. У списку підозрюваних крім президента Януковича опинився секретар РНБОУ А. Клюєв та його заступник В. Сівкович, міністр внутрішніх справ В. Захарченко, голова київської адміністрації О. Попов, керівники ГУМВС України в Києві В. Коряк та П. Федчук, начальник управління громадської безпеки ГУМВС України в Києві О. Мариненко, командири підрозділів «Беркут» С. Кусюк, А. Дидюк, М. Тягнирядно, Є. Антонов, Ю. Шевченко та Д. Садовник.

Слідство встановило, що 1 грудня співробітниками «Беркуту» та внутрішніх військ під час спроби розігнати Майдан був жорстко побитий 41 учасник мирної акції протесту та 12 журналістів. Двоє осіб отримали тяжкі тілесні ушкодження, 12 — ушкодження середньої тяжкості, 36 — легкі тілесні ушкодження. За кримінальні переслідування майданівців на лаві підсудних опинилися 20 слідчих міліції, прокурорів та суддів. За переслідування учасників руху «Автомайдан» було направлено обвинувальні акти щодо 40 осіб, в тому числі 38 працівників органів внутрішніх справ та 2 суддів[28].

25 грудня прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого управління спеціальних розслідувань ГПУ О. Донський заявив, що події, які відбулися після початку вбивств 18 лютого узгоджуються з телефонними розмовами Януковича і Азарова з одними і тими ж користувачами мобільних телефонів російських операторів зв'язку, яки мали відношення до російських силових структур[29][30].

Експертизи куль встановили причетність спецпідрозділу «Беркут» до розстрілів на Майдані. Зокрема, встановлено, що двоє підсудних, колишні службовці спецпідрозділу Беркут Павло Аброськін і Сергій Зінченко, є причетні до вбивств 20 лютого 2014 року.[31][32][33][34] Чисельні свідченя свідків та потерпілих під час судового розгляду «Вбивств людей 20.02.2014 під час Євромайдану» підтверджують участь колишніх працівників міліції у розстрілах протестуючих на Майдані.[35]

20 лютого 2019 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про те, що ГПУ фактично завершила розслідування розстрілу активістів Євромайдану у Києві і комісія експертів на підставі 988 томів слідства дійшла висновку, що загибель та поранення учасників Євромайдану прямо пов'язані з рішеннями і діями екс-президента Віктора Януковича, екс-голови СБУ Олександра Якименка та його підлеглих Володимира Тоцького, Сергія Ганжі, Потієвського, Олександра Щеголєва, а також екс-міністра внутрішніх справ Захарченка та його підлеглих Станіслава Шуляка, Сергія Конопляника, Миколенка, колишнього міністра оборони Павла Лебедєва і екс-начальника Генштабу Володимира Замани.[36] Загалом встановлено 66 осіб виконавців, які підозрюються у вбивствах, зокрема, 46 з них втекли до Росії, а решта перебуває під вартою.[37]

Сергій Пашинський і вогнепальна зброя

Сергій Пашинський, в. о. голови адміністрації президента України з 5 березня по 10 червня 2014

18 лютого активістами Майдану було зупинено автомобіль, у багажнику якого знайшли мисливський карабін. Потім в машину сів народний депутат Сергій Пашинський, і вона покинула місце. Пашинський пояснив, що допоміг уникнути розвитку інциденту з активістом у якого був мисливський карабін[38], та дозвіл на нього. За словами Пашинського, він просто відвіз його подалі від агресивної юрби, записавши його координати. Власника зброї потім допитувала Генеральна прокуратура України, а з самого знаряддя робилися відстріли, що не дали позитивного результату щодо можливих звинувачень[39][40][41].

Версія Геннадія Москаля

Депутат Геннадій Москаль, який очолює тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з приводу масових убивств на Майдані, в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» 6 березня 2014 стверджував, що снайпери, які розстрілювали протестуючих і міліціонерів на вулиці Інститутській, були співробітниками силових відомств і діяли за наказом колишніх глави Служби безпеки України Олександра Якименко і міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченко, і що тільки Захарченко міг віддати наказ застосувати зброю спецпідрозділами МВС. Москаль також заявив, що опозиціонерів на Грушевського вбивав саме «Беркут» з рушниць «Форт-500» 12-го калібру[42].

Треба зауважити, що гладкоствольна зброя, що стріляє картеччю, якою є Форт-500, будучи зброєю тактичного бою, не застосовується в снайперських цілях в силу своєї малої дальності прицільного пострілу до 40 метрів і власне розльоту картечі; тим не менш, можливе неприцільне ураження цілей на відстані пострілу, при цьому клас снайперської стрільби непридатний. Відзначимо, що «Беркут» мав на озброєнні гвинтівки СВД; при цьому кожна зброя може бути ідентифікована по кулям, які мають унікальний трасологічний почерк, який заноситься в картотеку кожної одиниці зброї до її надходження у війська, і кожна одиниця зброї може бути встановленою за залишками зруйнованої кулі; також, ще до експертизи, незважаючи на однаковий калібр, по величині кулі можна розрізнити випущені з СВД і з автомата Калашникова, бо вони мають різну довжину і масу. Станом на серпень 2014 року щодо приналежності куль думка судової експертизи Києва не була опублікованою, тільки заяви різних не експертних осіб, в тому числі політично важливих.

На думку Москаля, нове керівництво МВС і СБУ спускає на гальмах справи про масові вбивства на Євромайдані та саботує роботу з розслідування, намагаючись вигородити злочинців. Нові керівники силових відомств, щоб уникнути покарання рядових виконавців, намагаються перекласти провину на невідомі «треті сили»[42].

Геннадій Москаль також зібрав документи щодо плану розміщеня та послідовності дій снайперів та їхніх керівників, направлених на Майдан[43].

Версія Олександра Якименка

Колишній Голова СБУ генерал-майор О. Якименко

12 березня 2014 генерал-майор Олександр Якименко, який очолював Службу безпеки України (СБУ) при президентові Вікторі Януковичі, в ході інтерв'ю на телеканалі «Росія 1» заявив, що розстріли обох протиборчих сторін (співробітників «Беркута» і цивільних осіб від опозиції) 20 лютого 2014 невідомими снайперами виконувалися з будівлі «філармонії»[44], яка знаходилася під повним контролем сил опозиції[45] і, зокрема, так званого «коменданта Майдану» Андрія Парубія, який після подій 21-22 лютого був призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України.

Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради

У липні 2014 року з офіційного звіту слідчої комісії Верховної Ради[46][47][48] стало відомо, що у справі про розстріл людей на Майдані вже за нового керівництва МВС було знищено всі докази.[49]

Голова ТСК Геннадій Москаль заявив, що наприкінці лютого просив міністра Арсена Авакова опечатати зброю спецпідрозділів, у яких значилися снайперські групи. Цього не було зроблено, а 62 беркутівці, на чолі із заступником командира Сергієм Кусюком, викрали кілька десятків автоматів, снайперські гвинтівки та втекли.[49]

Також було знищено всю документацію, що пов'язана зі зброєю.[49]

У звіті ТСК зроблено висновок, що докази втрачено безповоротно саме через злочинну недбалість нового керівництва МВС.[49]

Звіт Міжнародної дорадчої групи

Міжнародна дорадча група (МДГ) була створена Генеральним секретарем Ради Європи в квітні 2014 року з метою нагляду за дотриманням усіх вимог Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини при розслідуванні випадків насильницьких дій, які мали місце в Україні, починаючи з 30 листопада 2013 року.

У звіті, оприлюдненому 31 березня 2015 року, МДГ дійшла висновку, що за більшість убивств, скоєних 20 лютого, найімовірніше відповідальні бійці спецпідрозділу «Беркут», якими керував майор Дмитро Садовник.

Інші висновки:

  • Генеральна прокуратура не зробила всіх необхідних дій з переслідування головних підозрюваних у справі про розстріл на Інститутській, а за Віталія Яреми — свідомо блокувала затримання.
  • Принаймні троє з 49 осіб, що загинули на Інститутській, були застрелені з готелю «Україна» або ж з будинку консерваторії.
  • Більшість демонстрантів, що загинули 20 лютого, отримали поранення з автоматів Калашнікова калібру 7,62×39, який був у наявності у бійців «Беркуту».
  • МДГ не виключає можливості участі «третьої сили», однак офіційне слідство не надало представникам групи необхідних доказів.
  • Дії МВС не були направлені на співпрацю та, в деяких випадках, перешкоджали розслідуванню[50][51].

Див. також

Зауваження

  1. ↑ покидані щити та кийки бійців "беркуту" біля аеропорту Жуляни 22 лютого 2014

Примітки

  1. ↑ Перезавантаження ДБР і «правка Закревської»: коли відновиться розслідування «справ Майдану»?. Радіо Свобода. 3 грудня 2019. Процитовано 21.01.2020.
  2. ↑ ГПУ возложила ответственность за расстрел людей на Майдане на Януковича(рос.)
  3. ↑ Приказ расстреливать митингующих отдавал Янукович — ГПУ(рос.)
  4. ↑ Майдан об отчете силовиков: «Они сказали не все»(рос.)
  5. ↑ Опубликована схема расстрела людей на Майдане(рос.)
  6. ↑ Наливайченко подтвердил причастность ФСБ к событиям на Майдане. По его словам, это якобы подтверждается свидетельскими и документальными показаниями(рос.)
  7. ↑ Забродина Е. (3 квітня 2014). Соглашение с оппозицией было ловушкой. Янукович ответил на вопросы журналистов (рос.). // Российская газета. Процитовано 4 квітня 2014.
  8. ↑ Экс-глава СБУ назвал тех, кто получил прибыль от бойни на Майдане (рос.). // Вести.ру. 12 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
  9. ↑ Экс-глава СБУ: к власти на Украине приходят люди, которых назначают не на майдане, а в США (рос.). // ИТАР-ТАСС. 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
  10. ↑ Бывший глава МВД Украины Виталий Захарченко дал эксклюзивное интервью Первому каналу (рос.). // Первый канал. 4 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
  11. ↑ Ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 р. у справі № 759/3498/15-к
  12. ↑ Суд продовжить розгляд справи «Вбивства людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану». Святошинський районний суд міста Києва. 22 жовтня 2019. Процитовано 05.11.2019.
  13. ↑ П'ять років після вбивств на Майдані: як далеко просунулось слідство?. Deutsche Welle. 19.02.2019. Процитовано 05.11.2019.
  14. ↑ Силовики стріляють бойовими кулями
  15. ↑ Бої на Інститутській: силовики відстрілюються і тікають
  16. ↑ Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул. Інститутська 2014.02.20
  17. ↑ Riot Police And Snipers Are Shooting At The Protesters In Kiev Ukraine, Feb 20 2014
  18. ↑ З'явилося нове відео розстрілів «Майдану»
  19. ↑ Справа № 1. Влада не сприяє слідству у справі розстрілу Небесної сотні
  20. ↑ Про це повідомили в Генеральній прокуратурі України
  21. ↑ ГПУ в липні ознайомить підозрюваних у вбивствах на Майдані з доказами
  22. ↑ Звіт Міжнародної дорадчої групи про проведення нагляду за розслідуванням подій на Майдані від 31 березня 2015 року. — С. 87-88.
  23. ↑ Суд постановив заарештувати екс-командира «Беркута» Садовника. INSIDER. 04.10.2014.
  24. ↑ Глава СБУ: Помічник президента РФ причетний до керівництва снайперськими групами на Євромайдані
  25. ↑ Шокін: Справу про розстріли на Майдані фактично розслідувано
  26. ↑ Шокін заявив, що справу про розстріл Небесної сотні фактично розслідувано
  27. ↑ У ГПУ пояснили, що ФСБ і Сурков робили на Майдані
  28. ↑ Силовики показали повний звіт щодо розслідування злочинів проти Майдану
  29. ↑ Під час вбивств на Майдані Янукович спілкувався з російськими спецслужбами
  30. ↑ С убийствами на Майдане и бегством Януковича «связаны» российские номера — ГПУ
  31. ↑ ГПУ: Кулі по майданівцям були випущені зі зброї екс-беркутівців
  32. ↑ Экспертиза подтвердила участие «беркутовцев» в убийствах на Майдане — ГПУ(рос.)
  33. ↑ ГПУ: Из табельного оружия беркутовцев Аброськина и Зинченко убиты трое майдановцев(рос.)
  34. ↑ Минимум трое майдановцев были убиты из оружия беркутовцев Аброськина и Зинченко — ГПУ(рос.)
  35. ↑ Судова влада України. Засідання у справі про «Вбивства людей 20.02.2014 під час Євромайдану»
  36. ↑ Розстріли на Майдані: Луценко назвав прізвища високопосадовців, щодо яких ГПУ завершила слідство. 5 канал. 20 лютого 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  37. ↑ Слідство встановило особи 66 виконавців, яких підозрюють у вбивствах майданівців – Луценко. 5 канал. 20 лютого 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  38. ↑ Сергій Пашинський: «Тепер будь-яка людина в масці і зі зброєю — мародер і терорист»— LB.ua(укр.)
  39. ↑ [https://www.pravda.com.ua/news/2017/01/4/7131621/ ГПУ розслідує епізод «з гвинтівкою Пашинського» під час Майдану ]
  40. ↑ Сергій Горбатюк: Мета не тільки притягнути винних, а й очистити правоохоронні органи(рос.)
  41. ↑ Сергей Пашинский: У Путина на столе видели готовый план аннексии Украины. Еще в мае прошлого года // Украинская Правда, 05.08.2014(рос.)
  42. ↑ а б Геннадій МОСКАЛЬ: «Водночас снайпери отримали від влади вказівку розстрілювати не тільки протестантів, а й міліціонерів». // Дзеркало тижня. 6 березня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
  43. ↑ Москаль назвав керівників снайперів, направлених на Майдан
  44. ↑ Будівля київської філармонії (НФУ) розташована за адресою Володимирський узвіз, буд. 2 і виходить фасадом на Європейську площу. Вона відділена горою і багатоповерховою забудовою від Інститутської вулиці, де загинула велика частина протестуючих. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (НМАУ) — вищий музичний навчальний заклад (консерваторія) Києва. На відміну від філармонії, консерваторія знаходиться на Майдані Незалежності. Про те, що Олександр Якименко мав на увазі саме будівлю консерваторії див. напр.: Про те, що ЗМІ іноді також іменують київську консерваторію (НМАУ) «філармонією», див. напр.: 20 лютого 2014 прес-служба ВВ МВС України повідомила, що в цей день вранці з вікон саме київської консерваторії невідомі відкрили вогонь з вогнепальної зброї у бік правоохоронців, в результаті чого був смертельно поранений військовослужбовець ВВ МВС України, 21 військовослужбовець отримав вогнепальні поранення. Див. напр.:
  45. ↑ Здание филармонии никогда не находилось под контролем протестующих. Здание консерватории (НМАУ) было занято силами оппозиции 19 февраля 2014 года. См. напр.:
  46. ↑ Звіт ТСК щодо подій 18 — 20 лютого в Києві // Геннадій Москаль, офіційний сайт, 5 липня 2014(20140705)
  47. ↑ Комісія Верховної Ради: за розстрілами на Майдані стоїть злочинна група під керівництвом Януковича // Радіо Свобода, 7 липня 2014(20140707)
  48. ↑ ТСК: Розстріли на Майдані вчинила злочинна організація на чолі з Януковичем // Українська правда, 07 липня 2014, 11:51
  49. ↑ а б в г Через недбалість керівництва МВС були знищені докази розстрілу людей на Майдані, [podrobnosti.ua/news-release/vypusk-za-08-ijlja-0900-3/cherez-nedbalst-kervnitstva-mvs-buli-znischen-dokazi-rozstrlu-ljudej-na-majdan/ video] // Подробности-ТВ, 08 липня 2014 14:05
  50. ↑ Рада Європи оприлюднила звіт щодо розслідування подій на Майдані / Європейська правда, 31 березня 2015, 12:28
  51. ↑ Звіт Міжнародної дорадчої групи про проведення нагляду за розслідуванням подій на Майдані від 31 березня 2015 року. — С. 87-88.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Справи_Майдану&oldid=28276391