Кавказький заповідник: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
Заповідник займає землі [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], [[Республіка Адигея|Республіки Адигея]] і [[Карачаєво-Черкеська Республіка|Карачаєво-Черкеської Республіки]] РФ, впритул примикає до державного кордону з [[Грузія|Грузією]]. У відриві від основної території, в Хостинському районі [[Сочі]], розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника — відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника – 280 335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає Сочинський національний парк.
Заповідник займає землі [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], [[Республіка Адигея|Республіки Адигея]] і [[Карачаєво-Черкеська Республіка|Карачаєво-Черкеської Республіки]] РФ, впритул примикає до державного кордону з [[Грузія|Грузією]]. У відриві від основної території, в Хостинському районі [[Сочі]], розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника — відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника – 280 335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає Сочинський національний парк.


Заповідник розташувався на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Теплий і вологий клімат в низькогір'ї має субтропічний характер з позитивними середніми температурами січня (+4,2°) і високими середніми температурами липня і серпня (20° і 21°). У горах сніжний покрив тримається п'ять і більше місяців. Літо помірне тепле (середні температури липня від 16 до 22°), річна сума опадів 700-1200 мм, максимум доводиться на раннє літо.

Гірський рельєф викликає висотну поясність клімату, що обумовлює поясний розподіл ландшафтів і їхніх невід'ємних компонентів, – грунтів і рослинності. На кожні 100 метрів підняття над рівнем моря температура падає на 0,5° С. Грунти міняються від субтропічних жовтоземів в передгір'ях до примітивних гірських у високогір'ї. Основні грунти заповідника – бурі гірно-лісові і гірно-лугові.

Фауна: 89 видів ссавців, 248 – птахів, зокрема 112 що кубляться, 15 видів плазунів, 9 – земноводних, 21 – риб, 1 – круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.

Представництво видів ссавців заповідника по сімействах: їжакові, кротові, землерийкові, підковоносі кажани, гладконосі кажани, зайцеві, білячі, соневі, тушканчикові, бабакові, мишасті, псові, ведмежі, єнотові, куньі, котячі, свинячі, оленячі, полорогі.

З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, благородний олень, бурий ведмідь, западнокавказський тур, сарна, рись, косуля і кабан.

Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти).


== Оцінка ЮНЕСКО ==
== Оцінка ЮНЕСКО ==

Версія за 03:58, 12 липня 2009

Кавка́зький державний природний біосферний запові́дник (рос. Кавказский государственный природный биосферный заповедник) — Російський державний природний заповідник, об'єкт Всесвітньої Природної Спадщини.

Заповідник є правонаступником Кавказького зубрового заповідника, створеного 12 травня 1924, розташовується на Західному Кавказі, на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Загальна площа заповідника — більше 280 тис. га, з них в Краснодарському краї — 177,3 тыс. га.

Огляд

Кавказький заповідник є найбільшим гірничо-лісовим заповідником Європи і одним із старіших заповідників Росії. Заснований 12 травня 1924 року. Велика роль в організації Кавказького заповідника належить Христофору Георгійовичу Шапошникову, колишньому лісничому Білореченського лісництва Кубанського полювання.

Заповідник займає землі Краснодарського краю, Республіки Адигея і Карачаєво-Черкеської Республіки РФ, впритул примикає до державного кордону з Грузією. У відриві від основної території, в Хостинському районі Сочі, розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника — відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника – 280 335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає Сочинський національний парк.

Заповідник розташувався на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Теплий і вологий клімат в низькогір'ї має субтропічний характер з позитивними середніми температурами січня (+4,2°) і високими середніми температурами липня і серпня (20° і 21°). У горах сніжний покрив тримається п'ять і більше місяців. Літо помірне тепле (середні температури липня від 16 до 22°), річна сума опадів 700-1200 мм, максимум доводиться на раннє літо.

Гірський рельєф викликає висотну поясність клімату, що обумовлює поясний розподіл ландшафтів і їхніх невід'ємних компонентів, – грунтів і рослинності. На кожні 100 метрів підняття над рівнем моря температура падає на 0,5° С. Грунти міняються від субтропічних жовтоземів в передгір'ях до примітивних гірських у високогір'ї. Основні грунти заповідника – бурі гірно-лісові і гірно-лугові.

Фауна: 89 видів ссавців, 248 – птахів, зокрема 112 що кубляться, 15 видів плазунів, 9 – земноводних, 21 – риб, 1 – круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.

Представництво видів ссавців заповідника по сімействах: їжакові, кротові, землерийкові, підковоносі кажани, гладконосі кажани, зайцеві, білячі, соневі, тушканчикові, бабакові, мишасті, псові, ведмежі, єнотові, куньі, котячі, свинячі, оленячі, полорогі.

З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, благородний олень, бурий ведмідь, западнокавказський тур, сарна, рись, косуля і кабан.

Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти).

Оцінка ЮНЕСКО

19 лютого 1979 рішенням ЮНЕСКО Кавказькому заповіднику привласнений статус біосферного, а в січні 2008 року привласнено ім'я Х. Г. Шапошнікова[1].

У квітні 2008 відбувся візит до Росії сумісної місії ЮНЕСКО і МСОП. У опублікованому звіті мовиться:

«Місія дуже стурбована вирубками лісу в пам'ятниках природи "Верхів'я річки Цице" і "Верхів'я річок Пшеха і Пшехашха", розташованих в північно-західній частині Спадщини. Увага російських властей була привернута до несприятливих дій цієї діяльності на видатну універсальну цінність і цілісність об'єкту. Місія вважає, що ця діяльність, якщо вона буде продовжена, поставить Спадщину під загрозу»[2].

Виноски

  1. «Заповеднику присвоили имя». Сочи (рос.). Деловой Петербург ISSN 1606-1829 (Online). Процитовано 21 січня. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  2. Експерти ЮНЕСКО і МСОП настійно закликають Росію до вживання реальних заходів з забезпечення збереження "Західного Кавказу"

Посилання