Австро-турецька війна (1716—1718): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м шаблон
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
{{Infobox Military Conflict
|conflict = Австро-турецька війна (1716-1718)
|conflict = Австро-турецька війна (1716—1718)
|image =[[Файл:Guerre turcs autrichiens 1716-18.jpg|300px]]
|image =[[Файл:Guerre turcs autrichiens 1716-18.jpg|300px]]
|partof =
|partof =
|date = 1716-1718
|date = 1716—1718
|place = Балканський півострів
|place = Балканський півострів
|result = [[Пожаревацький мир]]
|result = [[Пожаревацький мир]]
Рядок 11: Рядок 11:
|commander2 = [[Дамат Сілахдар Алі-паша]]
|commander2 = [[Дамат Сілахдар Алі-паша]]
}}
}}
'''Австро-турецька війна 1716—1718 років''' — одна із багатьох війн між [[Австрійська імперія|Австрією]] та [[Османська імперія|Османською імперією]].
'''Австро-турецька війна 1716—1718 років''' — одна із багатьох війн між [[Австрійська імперія|Австрією]] та [[Османська імперія|Османською імперією]].


== Передісторія ==
== Передісторія ==
Рядок 21: Рядок 21:
З Петроварадина принц Євгеній пішов на [[Банат]], і після кількох тижнів облоги замок [[Тімішоара]] здався.
З Петроварадина принц Євгеній пішов на [[Банат]], і після кількох тижнів облоги замок [[Тімішоара]] здався.


В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із [[Облога Белграда (1717)|Белграда]], а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії.
В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із [[Облога Белграда (1717)|Белграда]], а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії.


В травні 1718 року великим візиром став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.
В травні 1718 року великим візиром став [[Невшехірли Дамат Ібрахім-паша]], і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку [[Пожаревац]]і на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.
Рядок 30: Рядок 30:


== Джерела ==
== Джерела ==
* ''Финкель К.'' История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4
* ''Финкель К.'' История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4


{{Війни XVIII століття}}
[[Категорія:Війни XVIII століття]]
[[Категорія:Війни XVIII століття]]
[[Категорія:Війни Османської імперії]]
[[Категорія:Війни Османської імперії]]

Версія за 18:00, 26 травня 2020

Австро-турецька війна (1716—1718)

Дата: 1716—1718
Місце: Балканський півострів
Результат: Пожаревацький мир
Сторони
Австрійська імперія Османська імперія
Командувачі
Євгеній Савойський Дамат Сілахдар Алі-паша

Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.

Передісторія

В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот відправився блокувати Корфу.

Бойові дії

Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатньою для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись біля Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турків; великий візир був убитий в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турків, що вони зняли облогу з Корфу.

З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, і після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.

В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із Белграда, а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії.

В травні 1718 року великим візиром став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.

Підсумки

Докладніше: Пожаревацький мир

За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, і пересунула свої кордони до Ніша. Австрія також розширила доступ торгівлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії.

Джерела

  • Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4
1700—1709
1710—1719
1720—1729
1730—1739
1740—1749
1750—1759
1760—1769
1770—1779
1780—1789
1790—1799
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Австро-турецька_війна_(1716—1718)&oldid=28383888