Апеляція: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Тараско (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
JAnDbot (обговорення | внесок) м робот змінив: cs:Odvolání, fr:Appel dans la justice française |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
[[ca:Apel·lació]] |
[[ca:Apel·lació]] |
||
[[cs: |
[[cs:Odvolání]] |
||
[[de:Berufung (Recht)]] |
[[de:Berufung (Recht)]] |
||
[[en:Appeal]] |
[[en:Appeal]] |
||
[[eo:Apelacio]] |
[[eo:Apelacio]] |
||
[[es:Apelación]] |
[[es:Apelación]] |
||
[[fr:Appel |
[[fr:Appel dans la justice française]] |
||
[[he:ערעור]] |
[[he:ערעור]] |
||
[[id:Banding]] |
[[id:Banding]] |
Версія за 12:38, 20 липня 2009
Апеляція (лат. appellatio — звернення) — оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. Також у значенні звернення до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою.
Апеляція — одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу. Апеляційне провадження як важлива гарантія справедливості судових рішень існує в переважній більшості сучасних держав, які належать до різних правових систем, як основна (наприклад, у Великобританії) або одна з основних форм перегляду судових рішень (у США, Франції, Німеччині та ін.). Апеляційна інстанція переглядає справу в повному обсязі або в певній її частині як з фактичних, так і з юридичних підстав, але в межах скарги, поданої стороною в процесі. Як і суд першої інстанції, апеляційна інстанція розглядає справу по суті і, провівши власне дослідження доказів, приймає рішення, яке замінює рішення нижчого суду, хоча за своїм змістом воно може бути таким самим.
В радянському судочинстві апеляції не було оскільки вона вважалася способом затягування справи та «буржуазним пережитком».