Волинська округа

Карта Житомирської округи у складі Волинської губернії, 1923

Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925

Воли́нська окру́га (до вересня 1925 року Жито́мирська окру́га) — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена в 1923 році у складі Волинської губернії. Окружний центр — місто Житомир. Налічувала 14 районів. Проіснувала до 14 вересня 1930 року. Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.

На півночі округа межувала з Коростенською, на сході з Київською, на півдні з Бердичівською та з Шепетівською округами на заході.

Склад округи

Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:

• Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
• Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
• Новоград-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської Новгород-Волинського повіту.
• Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
• Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
• Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
• Левківський — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту. Ліквідований 23 вересня 1925 року.
• Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
• Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
• Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
• Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
• Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
• Солотвинський — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 року.
• Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.

21 серпня 1924:

• Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
• Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
• Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
• Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
• Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
• Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
• с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
• Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
• Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
• колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
• село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
• колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.

13 березня 1925:

• Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
• Ставищанський район Малинської округи розформований з приєднанням:
  • Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
  • Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
• Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
• с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
• Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.

28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільради.

17 червня 1925:

• Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
• Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
• Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
• П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
• М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
• В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
• Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.

23 вересня 1925:

• Фасівський район розформований, з приєднанням території:

• Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
• Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
• Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.

• Левківський район ліквідований.
• Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:

• Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
• Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
• Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.

• Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
• Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
• Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
• Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
• Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43 % чоловіків і 50,57 % жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.

Національний склад

За етнічним складом 66,8 % населення були українці, 12,6 % поляки, 9,5 % євреї, 7,3 % німці, 2,9 % росіяни, інші національності загалом 0,9 %.

Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.

№	місто/район	населення	українці	%	росіяни	%	євреї	%	поляки	%	німці	%
1	м. Житомир	76597	28469	37,2 %	10530	13,7 %	30001	39,2 %	5653	7,4 %	713	0,9 %
2	Баранівський район	44341	33370	75,3 %	264	0,6 %	3770	8,5 %	5730	12,9 %	1017	2,3 %
3	м. Баранівка	5367	3395	63,3 %	85	1,6 %	1602	29,8 %	187	3,5 %	42	0,8 %
4	Баранівський район (села)	38974	29975	76,9 %	179	0,5 %	2168	5,6 %	5543	14,2 %	975	2,5 %
5	Володарський район	48607	31555	64,9 %	347	0,7 %	2615	5,4 %	5362	11,0 %	8386	17,3 %
6	м. Кутузов-Володарський	4015	1768	44,0 %	23	0,6 %	2068	51,5 %	35	0,9 %	111	2,8 %
7	Володарський район (села)	44592	29787	66,8 %	324	0,7 %	547	1,2 %	5327	11,9 %	8275	18,6 %
8	Іванківський район	45268	40490	89,4 %	165	0,4 %	2111	4,7 %	2226	4,9 %	109	0,2 %
9	м. Котельня	3365	2236	66,4 %	17	0,5 %	896	26,6 %	194	5,8 %	0	0,0 %
10	Іванківський район (села)	41903	38254	91,3 %	148	0,4 %	1215	2,9 %	2032	4,8 %	109	0,3 %
11	Коростишівський район	41486	35115	84,6 %	945	2,3 %	3092	7,5 %	1867	4,5 %	355	0,9 %
12	м. Коростишів	8092	4551	56,2 %	110	1,4 %	3017	37,3 %	209	2,6 %	139	1,7 %
13	Коростишівський район (села)	33394	30564	91,5 %	835	2,5 %	75	0,2 %	1658	5,0 %	216	0,6 %
14	Мархлевський район	40904	7734	18,9 %	145	0,4 %	1016	2,5 %	28332	69,3 %	3575	8,7 %
15	Новоград-Волинський район	63084	37265	59,1 %	2030	3,2 %	7016	11,1 %	8269	13,1 %	8129	12,9 %
16	м. Новоград-Волинський	14897	5773	38,8 %	1007	6,8 %	6553	44,0 %	722	4,8 %	670	4,5 %
17	Новоград-Волинський район (села)	48187	31492	65,4 %	1023	2,1 %	463	1,0 %	7547	15,7 %	7459	15,5 %
18	Потіївський район	41898	35938	85,8 %	584	1,4 %	420	1,0 %	3400	8,1 %	1263	3,0 %
19	Пулинський район	59533	30608	51,4 %	1878	3,2 %	2209	3,7 %	7728	13,0 %	15906	26,7 %
20	м. Пулини	3367	2059	61,2 %	29	0,9 %	1056	31,4 %	61	1,8 %	142	4,2 %
21	м. Соколів	742	6	0,8 %	13	1,8 %	455	61,3 %	2	0,3 %	260	35,0 %
22	Пулинський район (села)	55424	28543	51,5 %	1836	3,3 %	698	1,3 %	7665	13,8 %	15504	28,0 %
23	Радомишльський район	59424	50227	84,5 %	565	1,0 %	4781	8,0 %	2403	4,0 %	1272	2,1 %
24	м. Радомишль	12933	7337	56,7 %	475	3,7 %	4637	35,9 %	166	1,3 %	229	1,8 %
25	Радомишльський район (села)	46491	42890	92,3 %	90	0,2 %	144	0,3 %	2237	4,8 %	1043	2,2 %
26	Романівський район	43330	29525	68,1 %	693	1,6 %	4361	10,1 %	5124	11,8 %	3177	7,3 %
27	м. Романів	7559	4060	53,7 %	175	2,3 %	2672	35,3 %	555	7,3 %	19	0,3 %
28	Романівський район (села)	35771	25465	71,2 %	518	1,4 %	1689	4,7 %	4569	12,8 %	3158	8,8 %
29	Троянівський район	38665	28798	74,5 %	774	2,0 %	1076	2,8 %	6546	16,9 %	1338	3,5 %
30	Черняхівський район	51243	41559	81,1 %	629	1,2 %	2335	4,6 %	1616	3,2 %	3167	6,2 %
31	м. Черняхів	5524	3430	62,1 %	55	1,0 %	1898	34,4 %	19	0,3 %	56	1,0 %
32	Черняхівський район (села)	45719	38129	83,4 %	574	1,3 %	437	1,0 %	1597	3,5 %	3111	6,8 %
33	Ярунський район	36076	30610	84,8 %	240	0,7 %	786	2,2 %	2371	6,6 %	1887	5,2 %

Мовний склад

Рідна мова населення Житомирської округи за переписом 1926 року

	населення	українська	російська	інша
м. Житомир	76 597	33,9	26,1	40,0
Баранівський район	44 341	80,1	0,7	19,1
Володарський район	48 607	71,9	0,9	27,2
Іванківський район	45 268	92,9	0,5	6,6
Коростишівський район	41 486	85,5	2,4	12,1
Мархлівський район	40 904	54,7	0,5	44,9
Новоград-Волинський район	63 084	67,1	4,2	28,7
Потіївський район	41 898	90,7	1,5	7,8
Пулинський район	59 533	60,8	3,3	35,9
Радомисльський район	59 424	87,0	1,4	11,6
Романівський район	43 330	72,4	1,9	25,7
Троянівський район	38 665	85,1	2,1	12,8
Черняхівський район	51 243	82,7	1,3	16,0
Ярунський район	36 076	88,0	0,8	11,2
Житомирська округа	690 456	72,8	4,5	22,7

Керівники округи

• Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
  • Бегайло Роман Олександрович (1924—1925),
  • Тарабрин (1925),
  • Доненко Микола Юхимович (1925—1928),
  • Левицький Михайло Васильович (1928—1930).

• Голови окружного виконавчого комітету:
  • Коваленко (1923—1924),
  • Табаков З. (1924—1925),
  • Сумцов М.М. (1925—1927),
  • Бега Федот Федотович (1927—1928),
  • Тернопольченко Михайло Дмитрович (1928),
  • Нефоросний Олексій Іванович (1928—1930)

Література

• Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Волинська округа. Харків, 1926.

Посилання

• Демоскоп(рос.)
• Верменич Я. В. Волинська округа Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.