Стрєлков Борис Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
RedBull1984 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
Рядок 62: Рядок 62:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Розпочинав грати в футбол в рідному Люблино, звідки став потрапляти в збірну Московської області. Був запрошений у московське «Динамо», але, так як з більш досвідченими воротарями [[Яшин Лев Іванович|Левом Яшиним]] і {{нп|Беляєв Володимир Георгійович|Володимиром Бєляєвим||Vladimir Belyayev (footballer)}} конкурувати не зміг, відправився у дубль<ref name=Shahter>{{cite web|url=http://shakhtar.com/ru/news/21668|title=Борис Стрєлков: «Воротар повинен бути розмовляючим»|publisher=Офіційний сайт ФК «Шахтар» Донецьк|accessdate=2014-06-12|lang=ru}}</ref>.
Розпочинав грати в футбол в рідному Люблино, звідки став потрапляти в збірну Московської області. Був запрошений у московське «Динамо», але, так як з більш досвідченими воротарями [[Яшин Лев Іванович|Левом Яшиним]] і [[Беляєв Володимир Георгійович|Володимиром Бєляєвим]] конкурувати не зміг, відправився у дубль<ref name=Shahter>{{cite web|url=http://shakhtar.com/ru/news/21668|title=Борис Стрєлков: «Воротар повинен бути розмовляючим»|publisher=Офіційний сайт ФК «Шахтар» Донецьк|accessdate=2014-06-12|lang=ru}}</ref>.


У 1958 році перейшов у [[Кадіївка|кадіївський]] [[Шахтар (Стаханов)|«Шахтар»]], звідки вже в 1959 році перейшов в однойменну [[Донецьк|сталінську]] команду. Саме в [[Донецьк|донецькому]] [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтарі»]] провів свої найкращі роки в кар'єрі, за які два рази вигравав [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]]<ref name=Shahter />. Всього в елітній лізі радянського футболу провів 124 матчі, у кубковому турнірі&nbsp;— 19.
У 1958 році перейшов у [[Кадіївка|кадіївський]] [[Шахтар (Стаханов)|«Шахтар»]], звідки вже в 1959 році перейшов в однойменну [[Донецьк|сталінську]] команду. Саме в [[Донецьк|донецькому]] [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтарі»]] провів свої найкращі роки в кар'єрі, за які два рази вигравав [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]]<ref name=Shahter />. Всього в елітній лізі радянського футболу провів 124 матчі, у кубковому турнірі&nbsp;— 19.

Версія за 23:31, 28 червня 2020

Ф
Борис Стрєлков
Особисті дані
Повне ім'я Борис Миколайович
Стрєлков
Народження 24 квітня 1937(1937-04-24) (86 років)
  Люблино[en], Московська область, РРФСР
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1952—1954 СРСР «Локомотив» (Люблино)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955—1957 СРСР «Динамо» (М) 0 (0)
1958—1959 СРСР «Шахтар» (К) 43 (-?)
1959—1964 СРСР «Шахтар» (Д) 124 (-145)
1965—1966 СРСР «Трактор» (В) 41 (-33)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Борис Миколайович Стрєлков (нар. 24 квітня 1937, Люблино, Московська область, РРФСР) — радянський футболіст, воротар. Майстер спорту СРСР.[1]

Життєпис

Розпочинав грати в футбол в рідному Люблино, звідки став потрапляти в збірну Московської області. Був запрошений у московське «Динамо», але, так як з більш досвідченими воротарями Левом Яшиним і Володимиром Бєляєвим конкурувати не зміг, відправився у дубль[2].

У 1958 році перейшов у кадіївський «Шахтар», звідки вже в 1959 році перейшов в однойменну сталінську команду. Саме в донецькому «Шахтарі» провів свої найкращі роки в кар'єрі, за які два рази вигравав Кубок СРСР[2]. Всього в елітній лізі радянського футболу провів 124 матчі, у кубковому турнірі — 19.

Кар'єру завершував у волгоградському «Тракторі», команді другої групи класу «А».

Досягненння

Примітки

  1. Шаповалов, Михаил. Борис СТРЕЛКОВ: «В тот день мы просто были сильнее». СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 17 червня 2019.
  2. а б Борис Стрєлков: «Воротар повинен бути розмовляючим» (рос.). Офіційний сайт ФК «Шахтар» Донецьк. Процитовано 12 червня 2014.
  3. Умовно, не брав участі у вирішальному матчі (див.: Клуб Казимира Піонтковського).

Посилання